Ухвала суду № 96860532, 13.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

справа №520/7031/21

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 травня 2021 р.

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар`єнко Л.М.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка виразилась в не нарахуванні та не виплаті позивачу середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 662333,76 грн.

Від представника відповідача - Маслош С.М., через канцелярію суду, надійшло клопотання з проханням залишити позовну заяву без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки позовна заява подана без дотримання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 надійшла до суду 22.04.2021 року, що підтверджується штемпелем суду, при цьому позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка виразилась в не нарахуванні та не виплаті позивачу середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку; стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 662333,76 грн.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Виходячи з тексту заявлених позовних вимог заявлених позовних вимог, не можливо встановити, за який період позивач просить суд стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки позивач не конкретизував позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Суд враховує, що законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Постановою Верховного Суду від 18.03.2021 року по справі №820/3313/17, зазначено, що право позивача на звернення до суду з цим адміністративним позовом щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні обмежено місячним строком відповідно до вимог частини п`ятої статті 122 КАС України, що у свою чергу не суперечить рішенню Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012, яким розтлумачено статтю 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу в аспекті неоднозначної судової практики розгляду трудових спорів у порядку цивільного судочинства.

Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин щодо яких виник спір.

Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, як і в розглядуваному випадку, охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 КЗпП України.

Вказана позиція зазначена також у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року в справі №240/532/20, ухвалюючи таке рішення Верховний Суд одночасно відступив від висновку щодо застосування частини першої статті 233 КЗпП України для обчислення строку звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, викладеному в його постановах, а також погодився з висновком щодо застосування частини п`ятої статті 122 КАС України у подібних правовідносинах, викладеному в інших його постановах, зокрема, від 4 грудня 2019 року (справа №815/2681/17) і від 22 січня 2020 року (справа №620/1982/19).

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 123 КАС України - у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд зауважує, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При цьому, "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Також, згідно ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення із вищевказаним адміністративним позовом.

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення із вищевказаним позовом та надати до суду приведену позовну заяву у відповідність вимогам ст. 160 КАС України щодо змісту позовних вимог.

Відповідно до ч.13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За приписами ч.ч.14-15 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Керуючись положеннями статей 171, 243, 244, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заробітної плати - залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом 5 календарних днів з моменту отримання вказаної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мар`єнко Л.М.