Ухвала суду № 96859744, 30.04.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 квітня 2021 р. Р і в н е№460/1901/21

Рівненський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Д.Є. Махаринця розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом

ОСОБА_1 до Головне управління національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 17.03.2021 звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними дій щодо не включення до вислуги років у пільговому обчисленні час служби у підрозділах боротьби з економічною та організованою злочинністю, та зобов`язання вчинити дії щодо її зарахування.

Ухвалою суду від 23.03.2021 позовну заяву залишено без руху на та надано позивачеві строк на усунення недоліків.

12 квітня 2021 року від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду та надання додаткового строку для усунення недоліків позовної заяви.

16 квітня 2021 року від представника позивача надійшли додаткові матеріали, зокрема, відповідь на адвокатський запит та позовна заява у новій редакції.

Пунктами 1-3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.

Так, перевіряючи на виконання положень ч.1 ст.171 КАС України позовну заяву у новій редакції, з врахуванням доданих матеріалів та клопотань, суддею встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160 - 161 КАС України з огляду на наступне.

Позовна заява та долучені до неї матеріали свідчать, що позивач у цій справі є фізичною особою та заявив дві позовні вимоги, які фактично є однією вимогою немайнового характеру.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлена ставка судового збору, яка становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абз.4 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2270,00 грн.

Однак, до вказаної позовної заяви позивачем не додано ні документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, ні документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Одночасно, у позовній заяві позивач зазначив, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" в зв`язку з порушенням його прав як учасника бойових дій.

З цього приводу суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України – у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

У статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також вони звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг, що надаються учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Серед цього переліку немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб, керівників та посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності при розрахунку вислуги років.

Разом з тим, із змісту позовної заяви слідує, що позивач звернувся до суду з позовом з приводу визнання протиправними дії відповідача щодо не включення до вислуги років у пільговому обчисленні час служби у періоди з 07.04.1999 по 12.11.1999 та з 31.12.1999 по 11.09.2011, а також зобов`язання відповідача включити вказані періоди до вислуги років у пільговому обчисленні, та подати уточнену довідку для перерахунку призначеної пенсії до ГУ ПФУ у Волинській області.

Суд звертає увагу на те, що посвідчення учасника бойових дій було видане позивачеві лише 29.07.2015 року. Таким чином, позивач звернувся до суду з позовом з приводу оскарження дій відповідача, які не стосуються порядку та обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосуються соціального і правового захисту ветеранів війни, в тому числі учасників бойових дій.

З огляду на наведене, суд вважає, що положення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" застосовується лише у справах, пов`язаних з порушенням прав осіб, що стосуються їхнього статусу саме як учасників бойових дій та Героїв України, а отже, позивач не звільнений від сплати судового збору на підставі вказаної норми та за подання даного позову до суду йому належало сплатити судовий збір в порядку та розмірі, встановлені Законом України "Про судовий збір", а саме в розмірі 908,00 грн.

Аналогічна правова позиція неоднорозово висловлювалась Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в постанові від 09.10.2019 по справі №9901/311/19, в ухвалі від 06.05.2020 по справі №9901/70/20 та в ухвалі від 22.01.2020 по справі №9901/393/19.

Водночас, ухвалою суду від 23.03.2021, якою позовну заяву залишено без руху, позивачу надавався строк для подання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та належних доказів в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку або доказів того, що даний позов було подано в межах строку встановленого КАС України.

Предметом спору в даній адміністративній справі є дії відповідача щодо не включення до вислуги років у пільговому обчисленні часу служби позивача у періоди з 07.04.1999 по 12.11.1999 та з 31.12.1999 по 11.09.2011. В якості поважної причини пропуску строку звернення до суду представник позивача надає відповідь відповідача від 13.04.2021, отриману на адвокатський запит (у супровідному листі відповідачем вказується, що дана відповідь надсилалась позивачеві 04.01.2021).

Однак представник позивача жодним чином не пояснює суду, що саме із цієї відповіді стало додатково відомо позивачеві стосовно порушення його прав. За своїм змістом відповідь на запит позивача повністю аналогічна довідці Управління кадрового забезпечення ГУ Нацполіції в Рівненській області від 05.06.2020 №1627/116/12/02-2020, виданої позивачеві при звільненні. Таким чином, про порушення своїх прав щодо вірного нарахування вислуги років позивач знав ще при звільненні на початку 2020 року. При цьому, позивач вирішив звернутись до суду лише на початку 2021 року.

Всі твердження представника позивача про ненадіслання відповідачем відповіді на звернення позивача та пізніше надіслання вказаної відповіді лише на адвокатський запит можуть бути взяті судом до уваги лише при судовому оскарженні позивачем дій відповідача при наданні відповіді на запит (вчасно чи не вчасно) та не стосуються предмету розгляду в межах даного адміністративного позову - позивач не просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо невчасного надання відповіді на звернення.

За таких обставин, судом встановлено, що позивачем не було усунуто недоліків позовної заяви у повному обсязі, при цьому подано позовну заяву у новій редакції та додано додаткові письмові докази. У зв`язку з тим, що первісна позовна заява вже була ухвалою суду залишена без руху, а позивачем заявлялось клопотання про продовження процесуального строку, суд вважає за можливе продовжити процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви та встановити позивачеві термін у 10 днів з дня отримання вказаної ухвали на усунення наступних недоліків позовної заяви:

- надати докази сплати судового збору чи належні докази звільнення від його сплати;

- належним чином обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду та докази поважності пропуску такого строку.

Керуючись ст.121, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Продовжити процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви.

Встановити позивачеві термін у 10 днів з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Д.Є. Махаринець