Рішення № 96859534, 13.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3076/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРІГРЕЙН» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕРІГРЕЙН» до Головного управління ДПС в Одеській області в якому позивач просить:

скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.01.2021 року №00001100703;

скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.01.2021 року №00001080703.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, Головним управлінням ДПС в Одеській області 17.12.2020 року складено Акт від 17.12.2020 року №4538/15-32-07-03/43616601, яким встановлено порушення з боку ТОВ «МЕРІГРЕЙН» вимог податкового законодавства, а саме, завищення суми податкового кредиту та суми від`ємного значення з ПДВ, яке обґрунтовано відображенням у податковій звітності господарських операцій, які, на думку посадових осіб Відповідача, фактично не здійснювалися із контрагентами ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК» та ФОП ОСОБА_2 .

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, 28.12.2020 року Позивач звернувся до відповідача із запереченнями на акт перевірки, в яких просив податкові повідомлення - рішення за зазначеним актом перевірки не виносити.

12.01.2021 року відповідачем складено лист № 25/КПР/15-32-07-03-10 від 12.01.2021 року про розгляд заперечень, яким заперечення на акт перевірки відхилено.

13.01.2021 року складено податкові повідомлення - рішення №00001100703 від 13.01.2021 року та №00001080703 від 13.01.2021 року.

Позивач не погоджується із зазначеними висновками з огляду на наступне

Висновок відповідача про нереальність господарських операцій із ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОПСТИК» через нібито неправильне заповнення ТТН та CMR є необгрунтованим та не відповідає дійсності, оскільки , що всі податкові накладні, складені ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК» за результатами здійснених в вересні 2020 року перевезень на користь позивача, є зареєстрованими, а тому надають позивачу право на декларування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, без будь-якого іншого додаткового підтвердження, а тому і право на отримання бюджетного відшкодування цих сум, адже бюджетне відшкодування фактично є наслідком декларування податкового кредиту.

По перше: висновок про нереальність здійснених операцій із ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК», заснований на тому, що перевізниками не відображено в податковому розрахунку за формою 1-ДФ водіїв, не може свідчити про нереальність здійснених господарських операцій, оскільки в вересні 2020 року, тобто в період, що підлягав перевірці, ФОП ОСОБА_2 на користь позивача було здійснено перевезення восьми морських контейнерів, що підтверджується вісьмома CMR накладними.

В перевезеннях вантажів приймали участь водії: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , які відображені в формі 1-ДФ, і тільки ОСОБА_6 , очевидно брат працевлаштованого ОСОБА_5 , за посиланнями податкового органу нібито був звільнений 31.07.2020 року.

Однак, зазначене не може свідчити про нереальність вчиненої із ФОП ОСОБА_2 господарської операції, адже усі інші водії, які приймали участь у перевезеннях, відображені в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ, тобто очевидно мали трудові взаємовідносини із ФОП ОСОБА_2 , що визнається відповідачем в акті перевірки.

З аналізу CMR накладних можна встановити, що водій ОСОБА_6 приймав участь в перевезеннях лише за чотирма із восьми CMR накладних. Тобто, навіть якщо і приймати до уваги не відображення зазначеного водія в податковому розрахунку за формою 1-ДФ, то можна було б стверджувати про нереальність тільки господарських операцій за актом № 150 від 24.09.2020 року (сума ПДВ - 399,33 грн.), та актом №146 від 21.09.2020 року (сума ПДВ - 401 грн., - в даному акті враховано перевезення двох контейнерів, лише один із яких перевозив ОСОБА_6 ), та № 139 від 07.09.2020 року, (сума ПДВ - 392,83), а не в цілому всіх операцій із контрагентом.

Зазначені обставини не свідчать про нереальність операцій, ані в цілому, ані в частині, адже всі транспортні засоби були очевидно доставлені до ОМТП, де вантаж в морських контейнерах був замитнений в режимі експорт та вивезений з митної території України, що в цілому свідчить про те, що операція із перевезення вантажу була реально здійсненою.

Крім того, ФОП ОСОБА_2 підписанням CMR накладних та актів виконаних робіт визнав, що перевезення за означеним маршрутом здійснювалося саме ФОП ОСОБА_2 .. Останній цілком очевидно здійснює діяльність, пов`язану із вантажними перевезеннями, подає звітність до податкового органу, подає на реєстрацію податкові накладні, які зареєстровані, тобто на цій стадії ознак нереальності діяльності ФОП ОСОБА_2 податковим органом не виявлено.

По друге: позивачем дотримано вимоги щодо належної обачності позивача при виборі контрагентів, як ФОП ОСОБА_2 , так і ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК». А саме позивачем перевірено, що вказані контрагенти на момент співпраці з позивачем були, і на сьогоднішній день є належним чином зареєстрованими юридичними особами, зареєстровані платниками ПДВ, в єдиному державному реєстрі судових рішень не мали записів, щодо кримінальних проваджень відносно них, їх не внесено до Єдиного реєстру боржників, в ЄДРПОУ не має записів про відкриті, але не виконані виконавчі провадження щодо контрагентів, немає записів про наявність податкового боргу контрагентів.

По третє: ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК» в вересні 2020 року здійснювало перевезення зернових позивача, придбаних у контрагентів-постачальників позивача ФГ «РОСА», ПСП «ОБРІЙ» та ФГ «Р- АГРО» до орендованого позивачем складу ТОВ «ПЕРФЕКТ-АГРО». При цьому, відповідач не ставив під сумнів реальність придбання товару позивачем у постачальників ФГ «РОСА», ПСП «ОБРІЙ» та ФГ «Р-АГРО» та операції із подальшого зберігання цього вантажу на складі ТОВ «ПЕРФЕКТ-АГРО». Тим самим, відповідач поставив під сумнів реальність перевезення цього товару між зазначеними вище пунктами, операції в яких визнані реальними, посилаючись лише на потенційні документально не підтверджені порушення оформлення водіїв перевізником, що знаходиться поза волею та контролем позивача.

Зазначене посилання є необгрунтованим, адже ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК», склавши акти виконаних робіт та отримавши за ними оплату, визнав, що зазначене перевезення здійснювалося саме ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК», а не окремими водіями. ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК» цілком очевидно здійснює діяльність, пов`язану із вантажними перевезеннями, подає звітність до податкового органу, подає на реєстрацію податкові накладні, які зареєстровані, тобто на цій стадії ознак нереальності діяльності ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК» податковим органом не виявлено.

По четверте: висновок податкового органу про нереальність господарських операцій через відсутність у обох контрагентів - перевізників транспортних засобів, необхідних для здійснення діяльності, є необгрунтованим, адже обома контрагентами - перевізниками подано повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП із зазначенням транспортних засобів.

По п`яте: посилання відповідача на інформацію з веб-сайту baza-gai.com.ua є протиправним та необгрунтованим.

Посилання відповідача на неможливість встановлення, яким транспортним засобом здійснювалося перевезення вантажів, обґрунтовано інформацією з веб-сайту невідомого походження baza-gai.com.ua.

Відповідач послався на відсутність державної реєстрації транспортних засобів держ. номер НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , а також на те, що за цими номерами зареєстровані легкові автомобілі. Також відповідач послався на інформацію про перереєстрацію транспортних засобів. Зазначені посилання обґрунтував посиланням на веб-сайт baza-gai.com.ua.

Зазначена інформація не носить офіційний характер та не може використовуватися в якості доказів під час здійснення податкової перевірки.

Отже, позивачем доведено належними та допустимими доказами факт реального здійснення операцій та здійснення цих операцій саме перевізниками ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК». Відповідачем же не наведено розумних доказів того, що позивач нібито самостійно залучав окремих водіїв.

ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК» зареєстровані як платники податку на додану вартість, їх декларації з податку на додану вартість прийняті податковим органом, вони здійснили реєстрацію податкових накладних за результатами здійснених господарських операцій із позивачем, а перед реєстрацією податкових накладних сплатили до бюджету податок на додану вартість. Під час усіх зазначених дій, у податкового органу були відсутні сумніви в реальності здійснюваної перевізниками діяльності.

ТОВ «МЕРІГРЕЙН» наполягає на тому, що операції, вчиненні із ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК» мають абсолютно реальних характер та спричинили зміну майнового стану платника податків.

Позивач не може нести відповідальність за неподання, несвоєчасне подання, або подання із помилками звітності з боку його контрагентів - перевізників. Тому застосування до

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 03.03.2021 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 262 КАС України.

02.04.2021 року за вх. № 16433/21 від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що ТОВ «МЕРІГРЕЙН» (код ЄДРПОУ 43616601) документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «Фаворит Транс Логістик» (код ЄДРПОУ 43331514) у вересні 2020 року на загальну суму ПДВ 28300,84 грн. та ФОП ОСОБА_2 , ІК 3072114571 на загальну суму ПДВ 10463,76грн.

Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (ряд.20.2.1 Декларації), у результаті наведених порушень, встановлено його завищення на загальну суму 15 171,04 грн., у зв`язку з чим у ТОВ «МЕРІГРЕЙН», код ЄДРПОУ 43616601 відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 Декларації з ПДВ) за вересень 2020 року у розмірі 15 171,04 грн.

Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.21 Декларації) встановлено її завищення на загальну суму 23594грн. в результаті порушень, п.198.1, п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198 ПКУ.

06.04.2021 р. за вх. № ЕП/9142/21 від представника ТОВ «МЕРІГРЕЙН» надійшла відповідь на відзив.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

На підставі п.п.191.1.6 п.191.1 ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 та п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України від, проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 у податковій декларації з податку на додану вартість від 19.10.2020 № 9269703740 від`ємного значення з податку на додану вартість , яке становить більше 100 тис. гривень з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість попередніх звітних періодів зазначених у додатку 3 до податкової декларації з ПДВ.

За результатом проведеної перевірки складено акт № 4538/15-32-07-03/43616601 від 17.12.2020.

Перевіркою встановлено, по господарським відносинам з ТОВ «Фаворит Транс Логістик», код за ЄДРПОУ 43331514 у вересні 2020 року на загальну суму ПДВ 28300,84грн. та ФОП ОСОБА_2 НОМЕР_5 на загальну суму ПДВ 10463,76грн., порушення п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПКУ, ст.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.1, п.2.4, п.2.7 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, що призвело до неправомірного формування платником податків податкового кредиту у вересні 2020 року на загальну суму 38764,6 грн., що в свою чергу призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ за вересень 2020 року на загальну суму ПДВ 38764,6грн. (в тому числі: залишок від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту по рядку 21 Декларації з ПДВ за вересень 2020 року -23593,56грн).

10.12.2020 на підставі п.п.20.1.6, п.п.20.1.14 п.20.1 ст.20, п.85.2 ст.85 ПК України надано запит посадовим особам ТОВ «МЕРІГРЕЙН» щодо надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно відносин з контрагентами: ФОП ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_6 та ТОВ "Фаворит Транс Логістик", код за ЄДРПОУ 43331514 за серпень-вересень 2020 року.

Відповіді на даний запит контролюючого органу на останній день перевірки не надано, про що складено акт від 14.12.2020 № 277/15-32-07-03/43616601 «Про ненадання відповіді на запит».

15.12.2020 листом від 14.12.2020 № 14/12 на адресу: Французький бульвар, буд.7 було надано пояснення та їх документальне підтвердження стосовно відносин з контрагентами: ФОП ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_6 та ТОВ "Фаворит Транс Логістик", код за ЄДРПОУ 43331514 за вересень 2020 року.

В ході проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «Мерігрейн» до інших ДПІ було надіслано запити на проведення зустрічних звірок, а саме:

запит до ГУ ДПС у Харківський області (Московський район м. Харкова) від 10.12.2020 № 702/КПР/15-32-07-03-06 на проведення зустрічної звірки по контрагенту ТОВ "Фаворит Транс Логістик", код за ЄДРПОУ 43331514 за вересень 2020 року;

запит ФОП ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_6 на надання пояснень та їх документальних підтверджень від 11.12.2020 № 711/КПР/15-32-07-03-06.

Причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, заявленого до бюджетного відшкодування є придбання с/г (горох, просо) та придбання послуг ТЕО, митно-брокерського оформлення) на території України у платників ПДВ з подальшим здійсненням експортних операцій з продажу, які згідно з чинним законодавством оподатковуються податком за ставкою « 0».

Перевіркою достовірності і правильності визначення суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації) встановлено її завищення на 38764,6грн., що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (по ряд. 19) Декларації з ПДВ за вересень 2020 року.

Протягом перевіряємого періоду ТОВ «МЕРІГРЕЙН» отримувало послуги перевезення вантажів, що надавались суб`єктами господарювання:

1) ТОВ "Фаворит Транс Логістик", код за ЄДРПОУ 43331514. За умовами Договору про надання транспортно-експедиторських послуг №20\0720 від 21.07.2020, ТОВ "Фаворит Транс Логістик" (Експедитор) - зобов`язується доставити довірений ТОВ «МЕРІГРЕЙН», Замовником вантаж з використанням власного транспорту або за допомогою третіх осіб до пункту призначення та організувати видачу його особі, яка має право на одержання вантажу (Одержувачеві), а Замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату, згідно заявки на перевезення або додаткової угоди. Вартість послуг, які включають у себе провізну плату й винагороду, що належить Експедитору, а також розмір зборів за виконання Експедитором пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення операцій та послуг, визначаються за згодою сторін на підставі діючих ринкових розцінок і тарифів на аналогічні послуги та може змінюватися, відповідно до зміни кон`юнктури ринку послуг вантажних перевезень та цін на паливо-мастильні матеріали. Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами і діє протягом 12 місяців.

До договору надано Заявки на перевезення: Заявка №2 від 09.09.2020 до Договору №20\0720 від 21.07.2020 на вантаж (просо) - 150т по маршруту Запорізька обл., Приазовський р-н, смт. Приазовське - м. Одеса, вул. Вапняна, 87. Автомобільний перевізник ТОВ "Фаворит Транс Логістик".

Заявка №3 від 28.09.2020 до Договору №20\0720 від 21.07.2020 на вантаж (просо) - 100т по маршруту Кіровоградська область, Знаменівський район, с. Цибулеве - м. Одеса, вул. Вапняна, 87.

Згідно актам здачі-прийняття виконаних робіт перевезено 242,58т проса, зокрема:

Акт виконаних робіт згідно рахунку №357 від 30.09.2020 - транспортні послуги по маршруту Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське - м. Одеса, вул. Вапняна, 87, Товар (просо - 105,94т) сума ПДВ -12 359,60грн. (постачальник - ПСП "Обрій", Кіровоградська область);

Акт виконаних робіт згідно рахунку №278 від 11.09.2020 - транспортні послуги по маршруту Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське - м. Одеса, вул. Вапняна, 87, Товар (просо - 81,64т) сума ПДВ -9 524,64грн. (постачальник ФГ "Роса", Запорізька обл.);

Акт виконаних робіт згідно рахунку №297 від 17.09.2020 - транспортні послуги по маршруту Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське - м. Одеса, вул. Вапняна, 87, Товар (просо - 38,075т) по маршруту Запорізька обл., Якимівський р-н, с. Чорноземне - м. Одеса, вул. Вапняна, 87, (постачальник ФГ "Роса", Запорізька обл.) та товар (просо - 16,925т) загальна сума ПДВ - 6 416,63грн. (постачальник ФГ "Р-АГРО" Запорізька область).

Згідно інформації, наведеної у товарно - транспортних накладних визначено:

ТТН №16 від 16.09.2020, загальна сума ПДВ 203100грн. товар (просо насипом 16,925т) автомобіль: RENO НОМЕР_7 причіп\напівпричіп НОМЕР_8 , водій: ОСОБА_7 Вантажовідправник: ФГ "Р-АГРО", Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Центральна, 91. Пункт навантаження: Запорізька область, Якимівський район, село Чорноземне, вул. Толбухіна (Історична), тік ФГ "Р-АГРО". Вантажоодержувач: ТОВ "Мерігрейн", Одеська область, м.Одеса, вул. Жуковського буд.2. м.Одеса. Пункт розвантаження: вул. Вапняна, 87 (ТОВ «Перфект Агро»), (до перевірки не надано замовлення на перевезення);

ТТН №1 від 29.09.2020, загальна сума ПДВ 148288,10грн товар (просо 26,480т) автомобіль: РЕНО НОМЕР_7 причіп\напівпричіп НОМЕР_8 , водій: ОСОБА_7 . Вантажовідправник: ПСП "Обрій" Кіровоградська область, Знаменівський район, с. Цибулеве, вул. Леніна, буд,122. Пункт навантаження Кіровоградська обл., Знаменівський р-н, с. Цибулеве. Вантажоодержувач: ТОВ "Мерігрейн", Одеська область, м.Одеса, вул. Жуковського буд.2, м. Одеса. Пункт розвантаження: вул. Вапняна, 87 (ТОВ «Перфект Агро»);

ТТН №2 від 29.09.2020, загальна сума ПДВ 138880,1грн, товар (просо 24,8т), автомобіль: ДАФ НОМЕР_9 причіп\напівпричіп НОМЕР_1 , водій Ярован М. Вантажовідправник: ПСП "Обрій", Кіровоградська область, Знаменівський район, с. Цибулеве, вул. Леніна, буд,122. Пункт навантаження Кіровоградська область, Знаменівський район, с. Цибулеве. Вантажоодержувач: ТОВ "Мерігрейн", Одеська область, м. Одеса, вул. Жуковського буд.2, м. Одеса. Пункт розвантаження: вул. Вапняна, 87 (ТОВ «Перфект Агро»);

ТТН №3 від 30.09.2020, загальна сума ПДВ 157808,11грн, товар (просо 28,180т), автомобіль: ВОЛЬВО НОМЕР_4 причіп\напівпричіп НОМЕР_10 водій ОСОБА_8 .. Вантажовідправник ПСП "Обрій", Кіровоградська область, Знаменівський район, с. Цибулеве, вул. Леніна, буд. 122. Пункт навантаження: Кіровоградська область, Знаменівський район, с. Цибулеве. Вантажоодержувач: ТОВ "Мерігрейн", Одеська область, м. Одеса, вул. Жуковського буд. 2, м. Одеса. Пункт розвантаження: вул.Вапняна, 87 (ТОВ «Перфект Агро»);

ТТН №4 від 30.09.2020, загальна сума ПДВ 148288,11грн, товар (просо 26,480т) автомобіль: РЕНО НОМЕР_11 причіп\напівпричіп НОМЕР_12 , водій: Чилік П.В. Вантажовідправник: ПСП "Обрій", Кіровоградська область, Знаменівський район, с. Цибулеве, вул. Леніна, буд. 122. Пункт навантаження: Кіровоградська обл., Знаменівський район, с. Цибулеве. Вантажоодержувач: ТОВ "Мерігрейн", Одеська область, м.Одеса, вул. Жуковського буд.2, м.Одеса. Пункт розвантаження: вул.Вапняна, 87 (ТОВ «Перфект Агро»).;

ТТН №1 від 10.09.2020 загальна сума ПДВ 323760грн, товар (просо 26,980т), автомобіль: РЕНО НОМЕР_13 причіп\напівпричіп НОМЕР_2 , водій ОСОБА_9 Вантажовідправник: ФГ "Роса", Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Квіткова, буд.48. Пункт навантаження: Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Азовська, буд.52. Вантажоодержувач: ТОВ "Мерігрейн", Одеська область, м.Одеса, вул. Жуковського буд.2, м. Одеса. Пункт розвантаження: вул.Вапняна, 87 (ТОВ «Перфект Агро»);

ТТН №2 від 10.09.2020 загальна сума ПДВ 346080грн, товар (просо 28,840т), автомобіль: РЕНО НОМЕР_14 причіп\напівпричіп НОМЕР_15 , водій: ОСОБА_10 Вантажовідправник: ФГ "Роса", Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Квіткова, буд.48. Пункт навантаження: Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Азовська, буд.52. Вантажоодержувач: ТОВ "Мерігрейн", Одеська область, м.Одеса, вул. Жуковського буд.2. м.Одеса. Пункт розвантаження: вул.Вапняна, 87 (ТОВ «Перфект Агро»);

ТТН №3 від 10.09.2020 загальна сума ПДВ 309840грн, товар (просо 25,820т) автомобіль: RENO НОМЕР_7 причіп\напівпричіп НОМЕР_8 , водій: ОСОБА_7 Вантажовідправник: ФГ "Роса", Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Квіткова, буд.48. Пункт навантаження: Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Азовська, буд.52. Вантажоодержувач: ТОВ "Мерігрейн", Одеська область, м.Одеса, вул. Жуковського буд.2. м.Одеса. Пункт розвантаження: вул.Вапняна, 87 (ТОВ «Перфект Агро»);

ТТН №4 від 16.09.2020 загальна сума ГІДВ 112980грн, товар (просо 9,415т) автомобіль: RENO НОМЕР_7 причіп\напівпричіп НОМЕР_8 , водій: ОСОБА_7 Вантажовідправник: ФГ "Роса", Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Квіткова, буд. 48. Пункт навантаження: Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Азовська, буд. 52. Вантажоодержувач: ТОВ "Мерігрейн", Одеська область, м. Одеса, вул. Жуковського буд.2, м. Одеса. Пункт розвантаження: вул. Вапняна, 87 (ТОВ «Перфект Агро»);

ТТН №5 від 16.09.2020 загальна сума ПДВ 343920грн, товар (просо 28,660т), автомобіль: RENO НОМЕР_16 причіп\напівпричіп НОМЕР_17 , водій: ОСОБА_11 . Вантажовідправник : ФГ "Роса", Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Квіткова, буд.48. Пункт навантаження: Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Азовська, буд.52. Вантажоодержувач : ТОВ "Мерігрейн", Одеська область, м. Одеса, вул. Жуковського буд.2, м. Одеса. Пункт розвантаження: вул. Вапняна, 87 (ТОВ «Перфект Агро»).

На адресу ТОВ «Мерігрейн» по факту здійснення перевезення було виписано податкові накладні на загальну суму 169805,03грн, в тому числі ПДВ 28300,84грн.

Суми ПДВ за вищевказаними податковими накладними включено до складу податкового кредиту з ПДВ за вересень 2020 року та знайшли свого відображення по додатку 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту» до Декларації, а також, даним Єдиного реєстру податкових накладних.

Аналізом інформації, що наявна в інформаційних базах ДПС, та зібрана та опрацьована відповідно до п. п. 191.1.46 п.191.1 ст.191, ст.72, ст.73, п.74.3 ст.74 ПКУ, та яка відповідно до п.п.83.1.2 п.83.1 ст. 83 ПКУ є підставою для висновків під час проведення перевірок, встановлено наступне:

ТОВ «Фаворит Транс Логістик» зареєстровано в органах державної влади 05.11.2019 за №14801020000082762, орган, що здійснював реєстрацію - департаментом реєстрації Харківської міської ради, стан 65 - платник з наступного року (основне місце обліку), взято на облік - 2034.ГУ ДПС у Харківській області (Московський р-н м. Харкова); вид діяльності: 49.41-вантажний автомобільний транспорт: засновник, керівник та головний бухгалтер - ОСОБА_12 , ідентифікаційний номер НОМЕР_18 ; юридична адреса: АДРЕСА_1 ; зареєстрований платником ПДВ з 01.12.2019, свідоцтво №200490719.

Остання звітність з ПДВ подана підприємством до контролюючого органу за податковий період - жовтень 2020.

Відповідно до поданого ТОВ «Фаворит Транс Логістик» податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) від 29.10.2020 №9281611379, протягом III кварталу 2020 року працювало за трудовими договорами (контрактами) - 3 особи, в тому числі директор підприємства.

Відповідно до розділу «Відомості про об`єкти оподаткування» ITC «Податковий блок» встановлено відсутність у платника податків об`єктів оподаткування (за даними форми №20- ОПП (або неподання повідомлення за цією формою), відсутність майна, а саме вантажних автомобілів та причепів/напівпричепів на яких було здійснено перевезення за зазначеними вище товарно - транспортними накладними.

Перевіркою первинних документів щодо послуг перевезення встановлено недостатність інформації у повному обсязі, яка б свідчила про реальність наданих послуг (відсутність адреси завантаження та розвантаження у заявках на перевезення, відсутність будь-яка інформація стосовно супровідних документів на вантаж (сертифікати якості, свідоцтва тощо), які повинні бути відображені у ТТН), відсутні підписи відповідальних осіб у розділі «Вантажно - розвантажувальні операції» ТТН. та інше.

Крім того, згідно централізованої бази ДАІ 2020:

причіп RENAULT, держ. номер НОМЕР_1 до автомобіля DAF FT XF 105.460, держ номер НОМЕР_9 згідно бази ДАІ обліковується як легковий автомобіль (ТТН від 29.09.2020 № 2);

причіп НОNDА, держ. номер НОМЕР_2 до автомобіля RENAULT, держ номер НОМЕР_13 згідно бази ДАІ обліковується як легковий автомобіль (ТТН від 10.09.2020 № 1).

Даних щодо реєстрації причіп/напівпричіп, держ номер НОМЕР_10 , держ. номер НОМЕР_4 не знайдені в реєстраційній інформації з 1 січня 2013 та транспортних ліцензіях, згідно бази ДАІ.

За результатами здійсненого аналізу даних ІС «Податковий блок», Єдиного реєстру податкових накладних, ТОВ «Фаворит Транс Логістик» у вересні не придбавав послуг перевезень або послуг оренди автомобілів у суб`єктів господарювання, розташованих у областях України, зокрема: Миколаївська область/м. Миколаїв, Южноукраїнськ, Врадїївський район/смт. Врадїївка, Кіровоградська область/м. Кропивницький, Новоукраїнський район, м.Київ, Печерський та інші.

Згідно з даними податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 -ДФ), поданого до органів ДПС 29.10.2020 під № 9281611379 ТОВ «Фаворит Транс Логістик», протягом III кварталу 2020 року працювало за трудовими договорами (контрактами) - 3 особи. Згідно баз даних ТУ ДПС в Одеській області це: ОСОБА_12 (директор підприємства), ідентифікаційний номер НОМЕР_18 ; ОСОБА_13 , ідентифікаційний номер НОМЕР_19 ; ОСОБА_14 , ідентифікаційний номер НОМЕР_20 .

Крім того, у зазначеній звітності відображено нарахований та сплачений дохід за ознакою 157 «Дохід, виплачений самозайнятій особі» наступним фізичним особам - підприємцям: ОСОБА_15 (ІН НОМЕР_21 ), ОСОБА_16 (ІН НОМЕР_22 ), ОСОБА_17 (ІН НОМЕР_23 ), ОСОБА_18 (ІН НОМЕР_24 ), ОСОБА_19 (ІН НОМЕР_25 ).

Водії, що зазначені в вищенаведених товарно - транспортних накладних, відповідно до поданої до контролюючого органу звітності (форма 1ДФ) ТОВ «Фаворит Транс Логістик», ОСОБА_7 , ОСОБА_20 , ОСОБА_8 , ОСОБА_21 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 не значаться працюючими в ТОВ «Фаворит Транс Логістик», працюючими у зазначених фізичних осіб - підприємців та самостійними фізичними особами - підприємцями, з якими відповідно звітності (форма 1ДФ) здійснювались протягом III кварталу 2020 року господарські операції.

2) ФОП ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ).

За умовами договору №170820/2 від 17.08.2020 на організацію перевезень автомобільним транспортом, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов`язкових платежів НОМЕР_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , (діє на підставі Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованого Державною реєстраційною службою України від 01.10.2015 року за №155415147851) - Виконавець, зобов`язується організувати за рахунок Замовника - ТОВ «МЕРІГРЕЙН» перевезення вантажів Замовника вантажним автомобільним транспортом на умовах, погоджених Сторонами.

Маршрут перевезення, розмір винагороди Виконавця та інші питання, що стосуються виконання цього договору, встановлюються заявками. Виконавець виступає від свого імені, а також від імені і за дорученням осіб, з якими має відповідні угоди, гарантує високу якість обслуговування Замовника і несе перед Замовником відповідальність за збереження і своєчасну доставку ввірених йому вантажів...Для виконання зобов`язань по організації перевезень, Виконавець має право залучати третіх осіб і/або автотранспортні засоби, що перебувають у власності/ лізингу/ іншому праві користування Виконавця або залучених ним осіб... Термін дії цього Договору встановлюється з моменту його підписання обома Сторонами і діє до 31 грудня 2020 року, але, в будь - якому випадку, до повного виконання сторонами зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до умов вищезазначеного договору ТОВ «МЕРІГРЕЙН» у серпні та вересні 2020 надавало замовлення на перевезення вантажів, складених між Виконавцем та Замовником по договору №170820/2 від 17.08.2020.

По факту виконання перевезень, на адресу ТОВ «МЕРІГРЕЙН» було складено акти надання послуг та виписано податкові накладні на загальну суму 52318,80, в тому числі ПДВ 10463,76 грн.

Суми ПДВ за вищевказаними податковими накладними включено до складу податкового кредиту з ПДВ за серпень та вересень 2020 року, та відповідають даним додатку 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту» до Декларації та даним Єдиного реєстру податкових накладних.

Аналізом інформації, що наявна в інформаційних базах ДПС та зібрана та опрацьована відповідно до п. п.191.1.46 п 191.1 ст. 191, ст.72, ст.73, п.74.3 ст.74 ПКУ, та яка відповідно до п. п. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 ПКУ є підставою для висновків під час проведення перевірок, встановлено наступне:

ФОП ОСОБА_2 зареєстровано в органах державної влади 30.09.2015 за №25560000000118360, орган - юридичним департаментом Одеської міської ради, стан « 0», перебуває на обліку в органі ДПС - 1554.ГУ ДПС в Одеській області (Суворовський р-н м.Одеси); вид діяльності: 49.41-вантажний автомобільний транспорт; юридична адреса: 65055 Одеська область, м. Одеса, вул. Котляревського буд. 6 А; зареєстрований платником ПДВ з 01.04.2020, свідоцтво №200507936.

Остання звітність з ПДВ подана підприємством до контролюючого органу за жовтень 2020.

Згідно з поданим 09.11.2020 до органів ДПС податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) під № №9292448341, у ФОП ОСОБА_2 протягом III кварталу 2020 року працювало за трудовими договорами (контрактами) - 2 особи, самозайнятих осіб - 3 особи та за цивільно - правовими договорами - 5 осіб, дата прийняття яких 31.07.2020 року;

Відповідно до розділу ITC «Податковий блок» «Відомості про об`єкти оподаткування» (за даними форми №20- ФОП ОСОБА_2 декларує автомобілі та причепи, «вид права власності на об`єкт» за якими - 8 право короткострокового користування, оренди або найму

Міжнародні товарно - транспортні накладні (CMR), застосовуються у міжнародних перевезеннях відповідно до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956р.) та повинні складатися із врахуванням вимог, визначених Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956р.)

Позивачем надано до перевірки CMR за вересень 2020 року. За серпень 2020 року CMR не надано.

Здійсненим аналізом вищенаведених міжнародних товарно - транспортних накладних (CMR) за вересень 2020 встановлено недостатність вичерпної інформації, яка свідчила б про здійснення господарської операції, а саме: не вказано перелік документів, що додаються, не вписано номера інвойсів (рахунків - фактур), не вписано номери сертифікатів, відсутні відмітки одержувача, дата отримання вантажу, його печатка, не зазначено фактичний час та дата прибуття та вибуття з під вивантаження. Відсутні підписи відповідальних осіб, та крім того, у CMR №№ 76, 78, 79, 80 відсутні ТЗ у бази даних ДАІ 2020.

Відповідно до поданого ФОП ОСОБА_2 податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) від 09.11.2020 №9292448341: фізична особа-водій ОСОБА_6 , ІК НОМЕР_26 звільнено 31.07.2020, незважаючи на те, його особу, як водія визначено у CMR від 07.09.2020 № 77, від 21.09.2020 № 77, від 21.09.2020 №78 та від 24.09.2020 № 80.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пункти 138.1, 138.2 статті 138.

Витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов`язань за звітний податковий період. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пункти 200.1, 200.2 статті 200.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

Стаття 1.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частина перша статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88:

Пункт 2.4.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пункт 2.15.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

За вимогами частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо доводів про встановлення факту нереальності господарських операцій

За практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, у рішенні від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції», адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів, має саме податкове управління.

Такий обов`язок суб`єкта владних повноважень закріплений і в Кодексі адміністративного судочинства України, частиною другою статті 77 якого передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналіз матеріалів справи та правових норм при застосуванні до правовідносин дає підстави вважати, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при ухваленні рішень діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), що призвело до безпідставного податкового навантаження на позивача.

Постанова КАС ВС від 16.04.2020 № 810/3443/18 (К/9901/35027/19):

«…будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів….».

Постанова ВС від 20 березня 2020 року у справі №813/5407/15:

«…щодо доводів відповідача про порушення, допущені суб`єктами господарювання в ланцюгу постачання, то вони також є необґрунтованими, адже порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними…».

Постанова ВС від 12.06.2018 р. у справі № 826/11879/13-а:

«…Наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер…».

Постанова ВС від 30.03.2018 р. у справі № 821/2106/13-а:

«…Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов`язань сторін, але не вичерпується останнім, оскільки господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків. З метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає наведеним вимогам податкового законодавства, та складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені…».

Щодо доводів про відсутність фактичного виконання операцій з контрагентом, а саме:

06 травня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №640/4687/19, адміністративне провадження №К/9901/36567/19 (ЄДРСРУ №89087664):

«…Відповідно до п. 6, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.1999 р. №318, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

У податковому обліку господарські операції та витрати за цими операціями, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесені у зв`язку з цією операцією фінансові витрати. Податковий кредит, крім іншого, має бути обов`язково підтверджений податковою накладною.

Встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), як один із принципів бухгалтерського обліку, закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та відповідає сутності податкового обліку, який відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених правовими нормами, з метою одержання податкова вигоди є підставною для її одержання, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Відсутність доказів порушень з боку контрагентів

Постанова Верховного Суду від 03.06.2019 р. у справі № 826/11516/15:

«…позиція податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства по суті ґрунтується на інформації, отриманій за результатами здійснення податкового контролю по взаємовідносинам контрагентів позивача із іншими особами, та без будь-яких фактів фіксації порушення зроблено висновок про нереальність господарських операцій позивача із його контрагентами. Водночас правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства не можуть свідчити про нереальність господарських взаємовідносин платника податку…».

Відсутність трудових і виробничих ресурсів

Постанова ВС від 08.05.2018 р. у справі № 815/3526/17:

«…Норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності)…».

Постанова ВС від 08.05.2018 р. у справі № 814/937/15:

«…Відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу..».

Постанова ВС від 11.06.2019 у справі № 825/2387/18:

«…відсутність у контрагента добросовісного платника податку матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу)…».

Також слід зазначити, що добросовісний платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків через те, що контрагент надав йому послуги/доставив товар, використовуючи при цьому неоформлених працівників (ст. 62 Конституції України).

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 р. № 649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» починаючи з 05 жовтня 2018 року Державна фіскальна служба України, Державна служба України з питань праці, а також інші центральні органи виконавчої влади за участю органів місцевого самоврядування повинні проводити комплексні заходи, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення.

Комплексним заходом у даному випадку є перевірка, яка повинна проводитись спільно ДФС та Держпраці.

Така перевірка може стати аргументом про відсутність у контрагента достатніх трудових ресурсів, а не проведення такої перевірки буде доказом на користь добросовісного платника податків, якого притягають до відповідальності через припущення контролюючого органу про відсутність у його контрагентів трудових ресурсів».

Необгрунтованість податкової вигоди

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставини, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

Обов`язковою умовою для визнання документів доказом у адміністративній справі відповідно до вимог ст. 75 КАСУ є їх достовірність. Якщо документи складені від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва, вони не можуть бути підставою бухгалтерського та/чи податкового обліку, оскільки статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках не може надавати встановлені законом податкові вигоди.

Висновок Верховного Суду України полягає у тому, що надання платником податків податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, окрім як якщо податковий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірними.

Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд в ряді постанов, зокрема в постановах від 26.02.2020 у справі №826/1308/18, від 28.10.2019 у справі №280/5058/18.

«…Про відсутність реальності господарських операцій може свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення господарських операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг; нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку…».

Отже, суд вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що у даному випадку доведення нереальності господарських операцій залежить, перш за все, наскільки якісно складена описова частина акту податкової перевірки, та наскільки повно, детально та всебічно досліджено обставини здійснення тієї чи іншої господарської операції. Як вбачається із спірних правовідносин податковим органом не досліджувались обставини здійснення господарських операцій за формальних обставин.

Первинні документи містять відомості про господарську операцію, в свою чергу, на податківців покладається обов`язок довести, що відомості, які зазначені у первинному документі, є недостовірними (Постанова ВС від 03.10.2019 року у справі №П/811/3228/14, від 17.09.2019 року у справі №813/8137/13-а, від 12 вересня 2019 року у справі №805/4357/15-а).

У даному аспекті, перевіряється безпосередній зміст первинних документів на предмет відповідності реальним наслідкам проведених господарських операцій, наявність незначних помилок, проте, не свідчить про відсутність реальності господарських операцій.

Верховний суд у Постанові від 02.04.2019 року по справі № 826/6245/18, висловив правову позицію:

«…Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами ч. 4 ст. 9 КАС України (Постанова ВС від 24.04.2019 року у справі № 820/5629/13-а).

Щодо наявність ознак неправомірності чи не дотримання принципу належної обачності при виборі контрагентів

Постанова ВС від 27.03.2018 р. у справі № 826/1588/13-а:

Платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема відшкодування сплаченого ПДВ у складі ціни придбаного товару. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь - яких дій на предмет перевірки податкової «доброчесності» контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо) в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової «надійності» такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом…».

В свою чергу, згідно Додатку 2 до наявних в матеріалах справи договорів, попередньою умовою для виникнення зобов`язань Покупця щодо прийняття та оплати Товару є надання Продавцем Покупцю копій наступних документів (засвідчені підписом та надписом - «Згідно з оригіналом», за переліком, в тому числі, ті які визначають «доброчесності» контрагента.

Щодо самостійної відповідальність за ведення податкового обліку

Частиною 2 ст. 61 Конституції України встановлює, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

«Презумпція добросовісності платника податків» означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

Платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

У пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Крім того, на недопустимість покладення тягаря негативних наслідків від встановлення протиправності дій контрагента платника податків неодноразово вказав Європейський суд з прав людини, зокрема 9 січня 2007 року у рішенні «Інтерсплав проти України», а також Верховний Суд України, зокрема у постанові № 21-1578 від 13.01.2009 року, висновок якого, є обов`язковим для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, а також має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Так, Верховний Суд України звернув увагу на те, що платник податків, за умови його необізнаності, не може нести відповідальність за недобросовісні дії свого контрагента, а тим більше перевіряти чи реальною була воля засновників даного підприємства на здійснення господарської діяльності.

Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні від 18.03.2010 року по справі Бізнес Супорт Центре проти Болгарії. При цьому у п.23 даного рішення Європейський суд з прав людини наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Втім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Супорт Центре) це не мало б.

Європейський суд з прав людини чітко констатує правило індивідуальної відповідальності платника податків та наголошує, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди із його контрагентом.

Відмова відшкодувати ПДВ через відсутність у контрагента статусу платника ПДВ є порушенням ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції.

Такого висновку дійшов ЄСПЛ у рішенні від 28.05.2020 року (заява №21954/16) по справі «AVTO ATOM DOO KOCHANI проти Північної Македонії».

Управління внутрішніх доходів Північної Македонії було встановлено, що один з постачальників компанії-заявника (AVTO ATOM DOO KOCHANI) не був зареєстрований для цілей ПДВ. Спираючись на результати аудиту, Управління видало платіжне доручення стосовно компанії-заявника, запровадивши додаткову вимогу щодо ПДВ у розмірі 3,266,792.00 македонських денарів.

Компанія-заявник оскаржила платіжне доручення. Адміністративний позов було відхилено Адміністративним судом (Управлінський суд), який постановив, що компанія-заявник не мала права вимагати відрахування зі свого зобов`язання з ПДВ, враховуючи, що постачальник не був зареєстрований платником ПДВ.

Європейський Суд з прав людини зазначив, що право компанії-заявника вимагати відрахування від свого зобов`язання з ПДВ склало щонайменше "законне сподівання" на отримання ефективного користування майновим правом, яке становить "володіння", у розумінні першого речення статті 1 Протоколу №1.

Компанія-заявник не мала жодної причини запідозрити постачальника в будь-яких протиправних діях. На підставі вищезазначеного Суд приходить до висновку, що в конкретних обставинах справи компанія-заявник не мала розумно доступних засобів для моніторингу, контролю за забезпеченням відповідності свого постачальника зобов`язанням з ПДВ.

Таким чином, Європейський Суд з прав людини констатував порушення ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції.

Щодо відсутності повної інформації в товарно-транспортних накладних, суд зазначає, що за умови встановлення факту перевезення товару у процесі його поставки від заявлених контрагентів порядок заповнення товарно-транспортних накладних не має вирішального значення для визначення податкових наслідків операцій з поставки товару (Постанова ВС/КАС від 06.02.2018 р. у справі № 804/4940/14).

Разом з тим, відсутність в товарно-транспортних накладних певної інформації за наявності первинних документів (актів виконаних робіт, видаткових накладних та ін.), які повністю підтверджують факт транспортування товарів, не вказує, що позивачем допущено порушення податкового законодавства, а відсутність печатки вантажоодержувачів на деяких екземплярах товарно-транспортних накладних позивача, який виступав у відповідних правовідносинах замовником, нівелює значення таких як первинних документів. (Постанова ВС/КАС від 17.01.2018 р. справа № 802/537/13-а, ЄДРСРУ № 71692518).

Щодо податкової інформації про контрагентів

Податкова інформація є недопустимим доказом

Пунктом 63.12 ст. 63 Податкового кодексу України встановлено, що інформація, яка збирається, використовується та формується органами доходів і зборів у зв`язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов`язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами.

Жодний закон не містить прямого дозволу на використання контролюючими органами податкової інформації про контрагентів для обґрунтування нереальності господарських операцій між платниками податків без письмової згоди контрагента.

Відповідно до ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Інспектори зазначають, що використовують узагальнену податкову інформацію керуючись пп. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України. Проте, той факт, що податкова інформація може бути підставою для висновків під час перевірок, не надає податківцям право використовувати її без письмової згоди контрагентів.

Постанова Верховного Суду від 21.06.2019 року у справі № 803/817/14 суд не бере до уваги і посилання відповідача на податкову інформацію відносно контрагента позивача надану іншим контролюючим органом, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Постанова Верховного Суду від 15.03.2019 року у справі № 815/3276/15 дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку.

Відсутність у контрагента достатньої кількості персоналу

Всім відомі позиції Верховного Суду про те, що відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у контрагента, так само як і сертифікатів якості на поставлений товар, а тим паче взаємовідносини контрагента з іншими суб`єктами господарювання, не свідчить про нереальність господарської операції за умови підтвердження її належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку (Постанова ВС від 12.04.2018 року у справі № 805/4710/16-а), а відсутність у контрагента добросовісного платника податку матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).(Постанова ВС від 11.06.2019 у справі № 825/2387/18).

Контролюючий орган робить висновок про відсутність у контрагента достатніх трудових ресурсів виключно на підставі аналізу податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) та до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4).

Якщо у цих видах звітності відображається від 1 до 3 осіб, які працюють у контрагента, то контролюючий орган робить висновок, що такої кількості осіб недостатньо для здійснення господарської операції, що перевіряється.

В свою чергу, аналізу звітності недостатньо для доведення неможливості вчинення контрагентами дій, які становлять зміст оскаржуваної господарської операції: «в межах перевірки позивача відповідачем не досліджено можливість залучення постачальниками позивача матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або іншій не забороненій законом формі у період поставок ТМЦ» (Ухвала Верховного Суду про відмову у відкритті касаційного провадження від 28.01.2019 у справі № 805/3169/18-а).

Акт перевірки не містять розрахунків, висновків експертів, інших доказів, які б підтверджували, що водії у певній кількості не зареєстровані та їх кількості недостатньо для здійснення господарської операції.

Отже, податковий орган, пропускає етап доведення і одразу переходять до висновків про неможливість контрагента поставити товари/надати послугу з огляду на місце розташування майна, оперативність, відсутність технічного персоналу тощо, гарний юрист не втратить шансу скористатись цим.

Добросовісний платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків через те, що контрагент надав йому послуги/доставив товар, використовуючи при цьому неоформлених працівників (ст. 62 Конституції України).

Отже, зі сторони контролюючого органу не було вчинено всіх необхідних дій для доведення факту відсутності у контрагентів трудових ресурсів, а висновки про нереальність господарських операціях базуються лише на припущеннях. Чим більше аргументів буде у Вашому арсеналі, тим більша вірогідність позитивного судового рішення.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку.

Разом з цим, питання щодо необхідності такого обладнання, встановлення обставин фактичної реалізації пального та адреси зберігання пального не є предметом розгляду цієї справи, а отже вказані обставини не оцінюються судом.

Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРІГРЕЙН» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.01.2021 року №00001100703.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.01.2021 року №00001080703.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРІГРЕЙН» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) сплачені згідно платіжного доручення № 462 від 22.02.2021 року.

Рішення суду набирає законної сили, відповідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕРІГРЕЙН» - адреса: 65014, м. Одеса, вул. Жуковського, 2, код ЄДРПОУ 43616601, телефон: (067) 481-79-99, електронна пошта: o.chorba@gmail.com

Головне управління ДПС в Одеській області - адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 43142370, телефон: (048) 725-83-58, електронна пошта: od.official@sfs.gov.ua

Головуючий суддя Н.В. Потоцька