Рішення № 96859151, 12.05.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2021 року справа №380/11477/20

зал судових засідань №10

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Демчина В.Ю..,

за участю:

представника позивача Яцюк Х.В.,

представника відповідача Хрущ Т.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу в частині.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, м.Київ, вул.Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) в особі Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 79053, м.Львів, вул.Перфецького, 19), в якому із урахування заяви від 21.01.2020 про уточнення позовних вимог просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції №83 від 10.11.2020 про застосування до працівників Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень у частині застосування до інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження.

Обгрунтовуючи позов, позивач зазначив, що оскаржуваний наказ винесено з порушенням вимог ст.ст.14 та 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, без повного з`ясування усіх обставин справи та з порушенням норм чинного законодавства. Відповідно до матеріалів службового розслідування підставою для проведення службового розслідування став факт, що мав місце 09.09.2020, а саме те, що позивач, перебуваючи на чергуванні допустив порушення порядку використання портативного відеореєстратора поліцейських та не сприяв проведенню службового розслідування, відмовившись надавати пояснення. Натомість, відповідно до наказу від 10.11.2020 №83 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026, ч.5 ст.15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», на підставі п.1 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження. Зазначає, що пояснення по вказаному факту під час службового розслідування в нього не відбиралися, чим порушено його право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Також додатково зазначив, що у оспорюваному наказі керівником не зазначено відомостей про характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, ступінь вини порушника, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Ухвалою суду від 09.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, надати (надіслати) суду відзив на позов, а також всі письмові та електроні докази.

28.12.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву зазначено, що на підставі рапорта командира роти тактико-оперативного реагування УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції Миколи Лепського від 18.09.2020, здійснено перевірку дотримання вимог службової дисципліни підлеглим особовим складом щодо виконання вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026. Під час перевірки установлено, що інспектором взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції Витвицьким Ростиславом Васильовичем 09.09.2020 порушено порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення, так як було винесено постанову ГАБ № 088821 про адміністративне правопорушення без відеозапису. Щодо незабезпечення постійної роботи портативного нагрудного відеореєстратора, то представник відповідача зазначив, що за наслідками перевірки виданого позивачу відеореєстратора, встановлено відсутність будь-яких відеофайлів за період з 09:10год. 09.09.2020 по 00:26год. 10.09.2020. Позивач у процесі включення портативного відеореєстратора був зобов`язаний переконатися в точності встановлених на пристрої дати та часу. Окрім цього, продовжує відповідач, що позивач жодного разу не інформував рапортом керівництво про несправність портативних камер. Складеним за результатами висновком службового розслідування встановлено вчинення дисциплінарного проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на неї обов`язкам, підриває довіру до неї як до носія влади та унеможливлює подальше виконання своїх обов`язків. Відповідач зазначив, що застосоване до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення відповідає тяжкості проступку та обставинам, за яких його скоєно, враховано всі критерії передбачені Дисциплінарним статутом. Водночас зазначив, що Дисциплінарний статут не визначає чіткої послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості, а тому відповідач наділений дискреційними повноваженнями самостійно визначати вид стягнення в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку. Просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

22.01.2021 через канцелярію суду надійшла відповідь позивача на відзив, згідно з якою ОСОБА_1 вказав на безпідставність доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву. Так, позивач зазначив, що у п.2 розділу VII Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893 чітко вказано, що оголошення наказу про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Згідно з актом про ознайомлення з наказом №83 від 10.11.2020 про застосування до працівників УПП у Львівській області ДПП дисциплінарних стягнень від 08.12.2020, заступником командира роти тактико-оперативного реагування УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та старшого інспектора роти тактико-оперативного реагування УПП у Львівській області ДПП капітана поліції ОСОБА_3 було ознайомлено позивача з наказом, а не працівниками кадрового підрозділу, що є порушенням п. 2 розділу VII Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 893. Вважає, що відповідачем порушено порядок ознайомлення позивача з наказом №83 від 10.11.2020 про застосування до працівників УПП у Львівській області ДПП дисциплінарних стягнень, а акт про ознайомлення з наказом № 83 від 10.11.2020 про застосування до працівників УПП у Львівській області ДПП дисциплінарних стягнень від 08.12.2020 є незаконним та протиправним.

У запереченні на відповідь на відзив, представник відповідача з твердженнями позивача не погоджується, оскільки п.3 резолютивної частини оспорюваного наказу містить строк виконання наказу з посиланням на ст.22 Дисциплінарного статуту «Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується». Тому, 08.12.2020 Наказ УПП у Львівській області ДПП № 83 від 10.11.2020 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УПП у Львівській області ДПП», було оголошено позивачу за місцем несення служби, тобто в Управлінні патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, проте позивач відмовився від ознайомлення з наказом, про що склався відповідний акт від 08.12.2020. Мета видання наказу міститься в назві наказу - притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення, що саме по собі має на меті виховний характер. У відповідності до п.1 розділу VII Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. Оспорюваний наказ «Про застосування до працівників УПП у Львівській області ДПП дисциплінарних стягнень» підписаний начальником Управління з урахуванням обставин, які викладені у висновку службового розслідування. На думку відповідача, висновок службового розслідування від 04.11.2020 та виданий на підставі нього наказ УПП у Львівській області ДПП №83 від 10.11.2020 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УПП у Львівській області ДПП» є таким, що виданий відповідно до вимог Дисциплінарного статуту НП України, Порядку проведення службових розслідувань у НП України, відтак є правомірним та законним.

01.03.2021 представник Департаменту патрульної поліції Національної поліції через канцелярію суду подала заяву за вх.№2017ел. про виклик свідків, а саме:

- свідка ОСОБА_4 (місце роботи - Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, м.Львів, вул.Перфецького, 19), як особу яка була членом дисциплінарної комісії створеної на підставі наказу Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» від 06.10.2020 №163, проводила службове розслідування відносно позивача, а також готувала висновок службового розслідування;

- свідка ОСОБА_5 (місце роботи - Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, м. Львів, вул. Перфецького, 19), як особу котра здійснювала ознайомлення позивача з оспорюваним наказом та може повідомити суду обставини такого ознайомлення.

На адресу суду 01.03.2021 за вх.№13102 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що сам висновок службового розслідування не містить переліку документів та матеріалів, що спростовують факт учинення дисциплінарного поступку зібрані під час службового розслідування.

У призначеному підготовчому засіданні 01.03.2021 судом задоволено клопотання представника Департаменту патрульної поліції Національної поліції про виклик свідків.

Ухвалою суду від 19.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, що викладені у позовній заяві. Просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечила з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Суд встановив таке.

ОСОБА_1 з 25.06.2015 проходить службу в УПП у Львівській області ДПП на посаді інспектора взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції.

Відповідно до розстановки сил та засобів взводу №2 роти тактико-оперативного реагування УПП у Львівській області ДПП з 16:30год 09.09.2020 по 04:30год 10.09.2020 інспектор роти ТОР ОСОБА_1 заступив на службу у складі екіпажу автопатруля «ОМЕГА-Т2» разом з інспектором роти ТОР Білець М.В.

Перед початком зміни ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було отримано портативні відеореєстратори №1710 та №1752, що підтверджується особистими підписами, проставленими у відповідній графі роздавальної відомості відеореєстраторів та рацій.

Перебуваючи на службі, 09.09.2020 інспектором взводу №2 роти тактико-оперативного реагування УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції Витвицьким Р.В. винесено постанову ГАБ №088821 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_7 , який 09.09.2020 о 20:50год за адресою: м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 83 розпивав алкогольний напій, а саме пиво «Тетерів».

18.09.2020 командир роти ТОР УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції Лепський М. подав рапорт заступнику начальника управління-начальнику ВМАЗ УПП у Львівській області ДПП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_8 , згідно із яким повідомив, що з метою перевірки дотримання вимог службової дисципліни підлеглим особовим складом щодо виконання вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026 (далі - Інструкція № 1026), ОСОБА_9 10.09.2020 здійснено перевірку використання портативних відеореєстраторів під час винесення постанов по справах про адміністративні правопорушення. В результаті, установлено, що інспектором взводу №2 роти тактико-оперативного реагування УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції Витвицьким Р.В. 09.09.2020 було винесено постанову ГАБ № 088821, однак відеозапис події відсутній, чим не виконав вимоги Інструкції № 1026.

Наказом Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 06.10.2020 №163 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», з метою повної, усебічної та об`єктивної перевірки причин та обставин невикористання працівниками взводу № 2 роти ТОР Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції лейтенантами поліції ОСОБА_1 та Білець М.В портативними реєстраторами, що мало місце 09.09.2020, призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію.

04.11.2020 дисциплінарна комісія склала висновок службового розслідування, проведеного з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки причин та обставин невикористання працівниками взводу № 2 роти ТОР Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції лейтенантами поліції ОСОБА_1 та Білець М.В портативних реєстраторів, що мало місце 09.09.2020.

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що екіпаж патрульної поліції «ОМЕГА-Т2» у складі поліцейського взводу №2 роти ТОР УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції Витвицьким Р.В. та інспектором взводу №2 роти тактико-оперативного реагування УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 , які несли службу в ніч з 09.09.2020 на 10.09.2020, під час виявлення адміністративних правопорушень, за які встановлено відповідальність, безпідставно не здійснювали розгляд справ та звільняли осіб, які свідомо посягали на суспільні відносини від адміністративної відповідальності, що жодним чином не забезпечило виконання мети адміністративного стягнення, визначеної статтею 23 КУпАП.

Матеріалами службового розслідування також встановлено порушення службової дисципліни поліцейським взводу № 2 роти ТОР УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_1 та інспектором взводу №2 роти тактико-оперативного реагування УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 , що виразилось у незабезпеченні постійної роботи портативного відеореєстратора, чим порушили вимоги пунктів 5, 6 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ № 1026 від 18.12.2018.

Згідно з пунктом 2 висновку службового розслідування від 04.11.2020 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог п.п.1, 2 ч.1 ст.18 «Про Національну поліцію», п.5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, ч.5 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», на підставі п.1 ч.3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.

10.11.2020 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції прийняло наказ № 83 «Про застосування до працівників управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення, відповідно до пункту 1 якого за вчинення дисциплінарного проступку, що в порушенні вимог п.п.1, 2 ч.1 ст.18 «Про Національну поліцію», п.5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, ч.5 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», на підставі п.1 ч.3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України застосовано до інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.

Вважаючи протиправним пункт 1 наказу №83 від 10.11.2020 «Про застосування до працівників управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення», позивач звернувся з цим позовом до суду, в якому просить скасувати вищевказаний пункт 1 наказу № 83 від 10.11.2020 щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Правовідносини, пов`язані з проходженням та звільненням з посад публічної служби працівників Національної поліції, регулюються нормативно-правовими актами у сфері проходження служби, а саме Законом України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим, Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-УІІІ (далі Дисциплінарний статут) та іншими нормативно - правовими актами, зокрема, Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893 (далі Порядок №893).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарного стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту суть дисциплінарного проступку полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна визначається як дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про Національну поліцію» вказано, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.1-2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівника.

У п.п.3,7,8,9,11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» вказано, що поліція вживає заходів з метою виявлення кримінальних адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, розшукує осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від виконання кримінального покарання, пропали безвісти, та інших осіб у випадках, визначених законом, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Як видно з матеріалів справи, 09.09.2020 позивач та інспектор Білець М.В. заступили на робочу зміну та отримали портативні відеореєстратори №1710 та №1752.

Відповідач стверджує, що протягом зміни відеофіксація за допомогою нагрудних відеореєстраторів здійснювалася з порушенням положення Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яку затверджено 18.12.2018 наказом МВС № 1026 (далі - Інструкція №1026).

Пунктом 5 розділу II Інструкції №1026, передбачено, що включення портативного відео реєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відео зйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Суд встановив, що відеореєстратори №1710 та №1752, видані позивачу та інспектору ОСОБА_6 впродовж зміни 09.09.2020-10.09.2020 використовувалися вибірково і несистематично, отже, з порушенням Інструкції №1026.

Суд встановив, що зазначені відеореєстратори були справні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що об`єктивні причини невикористання позивачем відеореєстратора відповідно до вимог Інструкції №1026 були відсутні.

Зазначені обставини позивач не заперечує.

Водночас, позивач вважає, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності є протиправним, оскільки відповідач допустив порушення законодавства в частині процедури притягнення до відповідальності.

Так, однією із підстав позову, позивач зазначає, що 16.11.2020 йому було зачитано у телефонному режимі наказ Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції №83 від 10.11.2020 «Про застосування до працівників Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень» без дати винесення наказу; у нього відсутня інформація щодо дати винесення даного наказу та копія оспорюваного наказу; йому не було надано для особистого ознайомлення даний наказ.

Суд встановив, що з 04.11.2020 до 05.12.2020 позивач знаходився на листку тимчасової непрацездатності.

Згідно з п. 10 розділу V Порядку №893 наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи.

У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт довільної форми, що підписується працівником кадрового підрозділу та іншими присутніми під час відмови особами, який долучається до особової справи поліцейського, притягнутого до дисциплінарної відповідальності.

Суд встановив, що наказ Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції № 83 від 10.11.2020 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції», враховуючи те, що позивач перебував на лікарняному, було озвучено позивачу в телефонному режимі «гучним зв`язком» 13.11.2020, про що свідчить рапорт командира роти ТОР М. Лепського.

08.12.2020 наказ Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції № 83 від 10.11.2020 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції», було оголошено позивачу за місцем несення служби, тобто в Управлінні патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, проте позивач відмовився від ознайомлення з наказом, про що складено акт від 08.12.2020.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 розділу VII Порядку № 893 у разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт довільної форми, що підписується працівником кадрового підрозділу та іншими присутніми під час відмови особами, який долучається до особової справи поліцейського, притягнутого до дисциплінарної відповідальності.

Як встановив суд, зокрема, із показів свідка ОСОБА_5 , заступника командира роти ТР УПП у Львівській області ДПП, ознайомлення позивача з означеним наказом здійснював ОСОБА_5 у присутності старшого інспектора роти ТОР Максима Зінчука. Працівник кадрового підрозділу був відсутній, відтак, ОСОБА_10 , виконуючи свої посадові обов`язки, в силу того, що з наказом про накладення дисциплінарного стягнення слід ознайомити не зволікаючи, ознайомив позивача з таким наказом. Водночас позивач відмовився підписувати означений наказ.

Дійсно, відповідач формально не дотримався норми абзацу 2 пункту 2 розділу VII Порядку № 893, однак, що таке порушення є визначальним для висновку про протиправність оскаржуваного наказу, спростовується тим, що відмова позивача від особистого підпису про ознайомлення з наказом, не ґрунтувалася на тому, що ознайомлення здійснив інший працівник, а не працівник кадрового підрозділу.

Щодо підстави позову, що стосується того, що станом на день написання позовної заяви, позивач не отримав копії матеріалів службового розслідування щодо нього, призначеного на підставі наказу Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 06.10.2020 № 163.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 18 Дисциплінарного статуту поліцейський, щодо якого проводиться службове розслідування, має право ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних» та іншими законами.

Згідно з пунктом 2 розділу VI Порядку № 893 висновок службового розслідування - це підсумковий документ службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

З матеріалів справи видно, що 15.10.2020 надійшло клопотання ОСОБА_1 про отримання копій матеріалів службового розслідування. Це клопотання було задоволено, що підтверджується листом від 22.10.2020 (вих.№ 18336/41/12/02-2020).

Суд встановив, що 29.10.2020 позивач отримав копії матеріалів службового розслідування (а.с.83).

Таким чином, суд дійшов висновку про дотримання відповідачем вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції щодо забезпечення права особи, щодо якої провадиться службове розслідування, про ознайомлення з матеріалами службового розслідування.

Щодо ознайомлення позивача безпосередньо з висновком службового розслідуванням, то позивач не звертався до відповідача із відповідною заявою.

Щодо виклику позивача для надання пояснень.

У позовній заяві позивач зазначає, що його було викликано для надання пояснень, однак з розрахунком, щоб він мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії; виклик не надсилався рекомендованим листом з повідомленням на його адресу місця проживання.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України поліцейський має право на захист, яке він може реалізовувати шляхом надання письмових пояснень щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та доказів правомірності своїх дій.

Суд встановив, що для надання пояснення по факту, що став підставою для призначення службового розслідування позивач був запрошений в кабінет №12 Управління на 15 жовтня 2020 року на 16:00. Позивач, прибувши в означений час у кабінет № 12 Управління та ознайомившись із матеріалами службового розслідування, виявив бажання написати клопотання про отримання копій таких матеріалів та зареєструвати дане клопотання у відділі документального забезпечення Управління. Також, позивач відмовився надавати пояснення, у зв`язку із необхідністю ознайомлення з матеріалами службового розслідування. Зазначене підтверджує свідок ОСОБА_4 , яка здійснювала службове розслідування.

Свідок ОСОБА_4 також підтвердила, що відмова позивача надавати пояснення нічим не була мотивована.

Про відмову у наданні пояснень було складено акт про відмову надати пояснення, який зареєстрований за реєстраційним індексом 17883вн/41/12/02-2020 від 15.10.2020.

29.10.2020 при отриманні копій документів службового розслідування позивачу запропоновано надати пояснення на поставлені запитання у межах службового розслідування, що проводиться на підставі наказу Управління від 06.10.2020 № 163, однак позивач відмовився надавати будь-які пояснення.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейський стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитись від написання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами присутніми під час відмови.

Про відмову Позивача надати пояснення складено акт за реєстраційним індексом 19097вн/41/12-2020 від 29.10.2020.

При цьому суд зауважує, що відмова у наданні пояснення поліцейським при проведенні службового розслідування є його правом та ґрунтується на нормі ч.1 ст.63 Конституції України, яка передбачає, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Однак, як видно з матеріалів справи, службове розслідування, призначене згідно з наказом від 06.10.2020 №163, проводилося щодо порушень, що мають ознаки дисциплінарного проступку, вчиненого інспекторами ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , які здійснювали чергування в одному екіпажі.

Тому, відмова від надання пояснень ОСОБА_1 щодо можливого вчинення порушення, що мають ознаки дисциплінарного проступку, ОСОБА_6 є такою, що суперечить ч.5 ст.15 Дисциплінарного статуту Національної поліції, згідно з якою кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування. Ця норма передбачає обов`язок поліцейського сприяти службовому розслідуванню, зокрема, шляхом надання пояснень про відомі обставин щодо можливого вчинення порушення службової дисципліни іншими працівниками. Такого обов`язку позивачем виконано не було.

Щодо виклику засобами поштового зв`язку позивача для надання пояснень, то суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.

Таким чином, виклик має надсилатися відсутнім на службі поліцейським.

Позивач у зазначений час перебував на службі (15.10.2020 та 29.10.2020), тому виклик рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського не був необхідним. Відтак, в цій частині відповідач діяв відповідно до вимог законодавства.

Щодо аргументів позивача в частині того, що в оспорюваному наказі не зазначено інформації, взятої саме з висновку дисциплінарної комісії про результати службового розслідування, а також про відсутність покликання на такий висновок із зазначенням дати його складання; не зазначення в оспорюваному наказі відомостей про характер проступку, обставин, за яких він був вчинений, ступінь вини порушника, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частиною 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що в разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частини 1 статті 4 Дисциплінарного статуту Національної поліції України наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.

Як видно з матеріалів справи, оскаржений наказ містить резолютивну частину висновку службового розслідування.

Водночас, суд встановив, що висновок службового розслідування від 04.11.2020 відповідає вимогам, встановленим розділом VI Порядку №893 та містить висновки щодо наявності в діяннях поліцейських дисциплінарного проступку, а також його юридичну кваліфікацію із зазначенням норм порушеного законодавства.

Відповідно до ч.3 ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час визначення виду стягнення комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до служби.

Як видно з Висновку службового розслідування, дисциплінарною комісією при визначенні виду дисциплінарного стягнення враховано попередню поведінку - характеристику ОСОБА_1 , яка за своїм змістом негативна та характеризує його як посереднього працівника; обставини, що обтяжують відповідальність, а саме, що відмова від надання пояснень про обставини, які стали предметом службового розслідування, що в розумінні п. 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, розцінюється комісією, як перешкоджання проведенню службового розслідування, оскільки згідно з п. 7 розділу IV Порядку №893 кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування; відмова поліцейського або іншої посадової особи поліції надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України, а також надання завідомо неправдивих пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування; обставини, що пом`якшують відповідальність позивача - до дисциплінарної відповідальності раніше не притягувався.

Зазначене було враховане відповідачем при вирішенні питання про накладення дисциплінарного стягнення.

Щодо покликання позивача на те, що у нього відсутні копії усіх матеріалів службового розслідування, то суд зазначає таке.

Суд вже зазначав, що як видно з матеріалів справи, позивач особисто отримав копії матеріалів службового розслідування 29.10.2020, у зв`язку із задоволенням його клопотання від 15.10.2020.

Також з матеріалів справи видно, що 09.12.2020 року, представнику позивача надано відповідь на адвокатський запит з дорученням інформації та копій документів в тому числі матеріалів службового розслідування.

Щодо покликання позивача на те, що відповідач у висновку службового розслідування не зазначив про причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку, то суд погоджується з аргументами відповідача, тому що висновок про такі причини та умови не може ґрунтуватися на здогадках та припущеннях, а повинен прийматися з урахуванням, серед іншого, і думки особи, щодо якої проводиться таке службове розслідування. Оскільки позивач відмовився надавати пояснення щодо себе, що безумовно його правом, а також щодо іншої особи, яка чергувала з ним в одному екіпажі, то у відповідача були відсутні всі дані для означеного висновку.

Щодо покликання позивача на те, що відповідач у висновку службового розслідування не відобразив персональні дані позивача, як-от: інформацію про народження, місце проживання, освіту, тощо, то суд зазначає таке.

Відповідно до п.4 Р.VI Порядку №893 описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування, зокрема, посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень.

При цьому така вимога відсутня у Дисциплінарному статуті Національної поліції.

Згідно з п.14 Р.V Порядку №893 під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі. У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про захист персональних даних» володілець персональних даних - фізична або юридична особа, яка визначає мету обробки персональних даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки, якщо інше не визначено законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 цього ж Закону підставами для обробки персональних даних є згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних.

Відповідно до ч.1 ст.14 Дисциплінарного статуту Національної поліції службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Таким чином, персональні дані про поліцейського, щодо якого складається висновок службового розслідування, який є новим документом, що створюється володільцем персональних даних внаслідок діяльності із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, може містити персональні дані поліцейського тільки у випадку надання у поясненні таким поліцейським згоди на обробку та використання в службових документах поліції його персональних даних.

Ураховуючи те, що позивач відмовився надавати під час службового розслідування пояснення, процедура якого передбачає надання одночасно згоди на обробку та використання в службових документах поліції персональних даних, відтак у відповідача були відсутні підстави для використання персональних даних позивача у висновку службового розслідування.

Таким чином, аргументи позивача в частині недотримання відповідачем вимог про зазначення в описовій частині висновку службового розслідування окремих персональних даних позивача є необґрунтовані.

У п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач допустив порушення дисципліни, що було встановлено у висновку службового розслідування. При цьому, покликання позивача на процедурні порушення під час проведення відповідачем службового розслідування, складення висновку службового розслідування та наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не знайшли свого підтвердження під час розгляду цієї справи.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, м.Київ, вул.Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) в особі Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 79053, м.Львів, вул.Перфецького, 19) про визнання протиправним та скасування наказу в частині – відмовити повністю.

Судові витрати покладаються на ОСОБА_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.05.2021

Суддя Лунь З.І.