Рішення № 96858839, 13.05.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2021 року № 320/4021/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Файчак В.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Київській області, що полягають у відмові здійснити перерахунок пенсії позивачу та подальшу її виплату з 01.02.2021 з урахуванням пільгового стажу за період роботи в державному закладі «Бориспільська райсанепідстанція» Міністерства охорони здоров`я України на посаді лаборанта-паразитолога бактеріологічної лабораторії епідеміологічного відділу обчисленому в подвійному розмірі;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) з урахуванням стажу роботи в державному закладі «Бориспільська райсанепідстанція» Міністерства охорони здоров`я України на посаді лаборанта-паразитолога бактеріологічної лабораторії епідеміологічного відділу обчисленому в подвійному розмірі з 01 02.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем безпідставно не вчиняються дії щодо перерахунку та виплати пенсії з урахуванням пільгового стажу за період з 17.07.1989 по 06.11.1993 та з 10.12.1993 по 17.12.2012 у подвійному розмірі. Позивач не погоджується з таким висновками відповідача, тому просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

До суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, згідно з яким відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки документи, що підтверджують пільговий стаж позивачем не були надані та робота в санепідемстанції на посаді лаборанта-паразитолога не дає підстав для зарахування позивачу стажу роботи у подвійному розмірі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Позивач перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію за віком з 28.07.2010, обраховану зі стажу роботи за період з 05.07.1974 по 01.05.2018 (всього страхового стажу 43 років 11 місяців 2 дні), в тому числі у бактеріологічній лабораторії з 17.07.1989 по 06.11.1993 та з 10.12.1993 по 17.12.2012, який обраховано в одинарному розмірі, загалом 23 роки 3 місяці та 13 днів.

Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 у періоди з 17.07.1989 по 06.11.1993 та з 10.12.1993 по 17.12.2012 працювала в державному закладі «Бориспільська райсанепідстанція» Міністерства охорони здоров`я України на посаді лаборанта-паразитолога бактеріологічної лабораторії в «Бориспільській райсанепідстанції», 17.12.2012 позивач була звільнена у зв`язку з ліквідацією державного закладу.

Згідно з довідкою Державної установи "Київський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України" від 12.01.2021 № 28 ОСОБА_1 в період з 17.07.1989 по 06.11.1993 (наказ № 61 від 18.07.1989) та з 10.12.1993 по 17.12.2012 (накази № 117 від 10.12.1993, №88 від 14.12.2012) працювала лаборантом-паразитологом бактеріологічної лабораторії Бориспільської райсанепідстанції, (Бориспільського МРВ ЛД) та увесь цей час працювала з матеріалом інфікованим чи потенційно інфікованим збудниками інфекційних хвороб і має право на обчислення стажу роботи у подвійному розмірі, згідно із ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991, та роз`яснення МОЗ України від 27.01.2010 № 0503-18-54/973.

01.02.2021 позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії з урахування стажу роботи у подвійному розмірі.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 26509 від 08.02.2021 позивачу було відмовлено у зв`язку з тим, що робота в санепідемстанції не дає позивачу підстав для зарахування стажу роботи в подвійному розмірі.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону №1058-IV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону №1058-IV умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, питання щодо припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення) не можуть регулюватися підзаконними актами.

Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею та є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Законом №1058-IV визначено, зокрема, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Згідно із частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Згідно зі статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Дана редакція статті набула чинності з 15.08.2003 та діяла у період, коли позивач набула права на пенсію за віком - 28.07.2010, а отже періоди з 17.07.1989 по 06.11.1993 та з 10.12.1993 по 17.12.2012 підлягають обчисленню до стажу роботи у подвійному розмірі згідно з вимогами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 17.07.1989 по 06.11.1993 та з 10.12.1993 по 17.12.2012 позивач працювала в державному закладі «Бориспільська райсанепідстанція» Міністерства охорони здоров`я України на посаді лаборанта-паразитолога бактеріологічної лабораторії, а отже, у структурі санітарно-епідеміологічної служби, що у відповідності до частини 1 статті 31 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" входила у структуру Міністерства охорони здоров`я України.

Згідно з роз`яснення Міністерства охорони здоров`я України від 27.01.2010 № 05.03-18-54/973 «інфекційний заклад (відділення)» є заклад (відділення), де надають медичну допомогу - хворим на інфекційні хвороби або працюють з матеріалом, який містить або потенційно інфікований збудниками інфекційних хвороб.

Також в роз`яснені Міністерства охорони здоров`я України від 27.01.2010 № 05.03-18-54/973 зазначено, що бактеріологічні лабораторії закладів державної санітарно-епідеміологічної служби повною мірою мають право бути прирівняними до інфекційних відділень, а обчислення стажу роботи у подвійному розмірі для нарахування пенсії працівникам бактеріологічних лабораторій не суперечить законодавству України.

Статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено можливість набуття трудового стажу, зокрема, і у інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я.

Водночас, слід зазначити, що чинним законодавством України не визначено переліку закладів, які відносяться до інфекційних, так і не надано безпосереднього їх визначення.

Проте, принцип верховенства права, відображений у частині 4 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлює заборону відмови в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Відповідно до частини 1, 2 статті 7 статті 6 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та застосування інших правових актів, прийнятих відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Працівники бактеріологічних лабораторій, закладів державної санітарно-епідеміологічної служби всіх рівнів управління при виконанні завдань, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.1999 №1109, в межах своїх посадових інструкцій, постійно працюють з матеріалом, потенційно інфікованим збудниками інфекційних хвороб (випорожнення, відокремлюване носо-ротоглотки, інший біологічний матеріал, проби з об`єктів середовища життєдіяльності людини), а також із живими збудниками інфекційних хвороб.

Лаборант-бактеріолог володіє «методами проведення біологічних паразитологічних, бактеріологічних досліджень, ... виконує первинний посів та пересів виділених культур. Під керівництвом лікаря-бактеріолога проводить зараження, розтин і відбір матеріалу від лабораторних та диких тварин..проводить стерилізацію та знезараження інфікованого матеріалу...». Також згідно додатків 3 та 7 до наказу Міністерства соціальної політики та Міністерства охорони здоров`я України від 05.10.2005 № 308/519 отримує підвищення посадового окладу в розмірі 15% в зв`язку з шкідливими умовами праці (робота з живими збудниками інфекційних хвороб та 15% за роботу з хімічними реактивами, віднесеними до алергенів).

Працівники бактеріологічних лабораторій закладів охорони здоров`я України всіх рівнів в межах своїх посадових обов`язків постійно працюють з матеріалом, потенційно інфікованим збудниками інфекційних хвороб, а також із живими збудниками інфекційних хвороб. Вищевказане передбачено їх кваліфікаційними характеристиками (довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників системи охорони здоров`я, затверджений наказом МОЗ від 29 березня 2002 року № 117). Зокрема зазначено, що працівник лабораторії застосовує сучасні методи бактеріологічного обстеження різноманітних об`єктів, планує роботу та аналізує результати досліджень, проводить статистичну обробку даних, несе відповідальність за якість і достовірність результатів бактеріологічних досліджень, забезпечує знешкодження інфекційного матеріалу та інше.

Інструкція по санітарно-епідеміологічному режиму і охороні праці персоналу інфекційних лікарень (відділень), затверджена наказом МОЗ СРСР № 916 від 4 серпня 1983 року, що діє на території України згідно вказівки МОЗ України № 165 від 28 травня 1996 року, призначена для головних лікарів і персоналу інфекційних лікарень і інфекційних відділень, а також для працівників санітарно-епідеміологічних та дезінфекційних станцій, містить ідентичні вимоги і норми щодо режиму та охорони праці працівників інфекційних лікарень (відділень), бактеріологічних і вірусологічних лабораторій інфекційних лікарень та бактеріологічних лабораторій, що обслуговують інфекційні відділення лікарень.

Враховуючи, що згідно з пунктом 4 Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні, одним із основних завдань державного санітарно-епідеміологічного нагляду є проведення санітарних та епідеміологічних розслідувань, спрямованих на встановлення причин та умов виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь) та радіаційних уражень людей, то бактеріологічну лабораторію районної СЕС, в якій працювала позивач, на переконання суду, слід вважати інфекційним закладом, що належить до відділень охорони здоров`я, зазначених у статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та на роботу в яких розповсюджуються пільги по обчисленню стажу роботи в подвійному розмірі відповідно до вказаної статті.

У відповідності до частини 4 статті 45 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 та частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Відповідно до частини 5 статті 45 Закону, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржувані дії відповідача на їх відповідність вимогам частини 2 статті 2 КАС України, з урахуванням встановлених фактичних обставин згідно з матеріалами справи, суд зазначає про те, що відповідач, відмовляючи позивачу рішенням № 26509 від 08.02.2021 у зарахуванні стажу роботи в подвійному розмірі за періоди її роботи з 17.07.1989 по 06.11.1993 та з 10.12.1993 по 17.12.2012 на посаді лаборанта-паразитолога у бактеріологічній лабораторії.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що робота позивача була пов`язана з дослідженнями на небезпечні інфекції та збудниками інфекційних хвороб, а тому прирівнюється до роботи в інфекційних закладах. Бактеріологічна лабораторія, в якій працювала позивач, є інфекційним закладом та належить до відділень охорони здоров`я, зазначених у статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на роботу в яких розповсюджуються пільги по обчисленню стажу роботи в подвійному розмірі відповідно до вказаної статті.

Враховуючи вищевикладене та положення статті 58 Конституції України, суд дійшов висновку про визнання протиправними дії відповідача, що полягають у відмові здійснити позивачеві перерахунок пенсії та подальшу її виплату з 01.02.2021 з урахуванням пільгового стажу за період з 17.07.1989 по 06.11.1993 та з 10.12.1993 по 17.12.2012 в подвійному розмірі та зобов`язання відповідача здійснити позивачеві перерахунок пенсії з урахуванням стажу роботи з 17.07.1989 по 06.11.1993 та з 10.12.1993 по 17.12.2012 в державному закладі «Бориспільська райсанепідстанція» Міністерства охорони здоров`я України на посаді лаборанта-паразитолога бактеріологічної лабораторії, обчисленому в подвійному розмірі з 01.02.2021.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачена сума судового збору в розмірі 1816,00 грн., відтак вказана сума підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 259-263, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області, що полягають у відмові здійснити перерахунок пенсії позивачу та подальшу її виплату з 01.02.2021 з урахуванням пільгового стажу за період роботи в державному закладі «Бориспільська райсанепідстанція» Міністерства охорони здоров`я України на посаді лаборанта-паразитолога бактеріологічної лабораторії, обчисленому в подвійному розмірі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з урахуванням стажу роботи в державному закладі «Бориспільська райсанепідстанція» Міністерства охорони здоров`я України на посаді лаборанта-паразитолога бактеріологічної лабораторії, обчисленому в подвійному розмірі з 01.02.2021.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) судовий збір в розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Файчак В.О.