Рішення № 96858738, 12.05.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2021 року м. Київ № 320/4620/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалінія Харкова» до Головного управління ДПС у м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення пені,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіалінія Харкова» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому позивач просив суд стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалінії Харкова» пеню в розмірі 180 805, 15 грн., нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, за період з 21.04.2018 по 24.05.2018 включно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2016 у справі № 826/19959/15, що набрала законної сили 04.07.2016, підтверджено право ТОВ «Авіалінії Харкова» на отримання бюджетного відшкодування ПДВ та достовірність розрахунку суми ПДВ до відшкодування у розмірі 9 514 691, 00 грн., заявленої в податковій декларації з ПДВ за листопад 2014 року. Однак, узгоджена судовим рішенням сума бюджетного відшкодування не відображена контролюючим органом в Реєстрі згідно з пунктами 52 та 56 підрозділу 2 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Згідно з нормами Податкового кодексу України, платник податку, який не отримує бюджетне відшкодування в порядку та строки, визначені статтею 200 Податкового кодексу України, має право на нарахування пені на суму такої заборгованості на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. У зв`язку з невиконанням відповідачем вимог Податкового кодексу України, позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

14 грудня 2020 року від представника відповідача Головного управління ДПС у м. Києві через службу діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Стверджував, що з аналізу пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України вбачається, що обов`язковою передумовою нарахування пені на суму невідшкодованого ПДВ є наявність факту погашення заборгованості з такого бюджетного відшкодування, оскільки день такого погашення має включатися у розрахунок. Однак, оскільки на момент розгляду справи сума бюджетного відшкодування позивачеві не повернута, вимоги про стягнення пені контролюючий орган вважає передчасними.

23 квітня 2021 року від відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві через службу діловодства суду надійшов відзив відповідно до змісту якого відповідач повідомив, що у період з грудня 2014 року по березень 2017 року висновок та узагальнена інформація про обсяги сум бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2014 року у розмірі 9 514 691,00грн по позивачу до управління казначейства не надходило. З огляду на викладене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіалінія Харкова» (правонаступник прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Авіалінія Харкова») зареєстроване в якості юридичної особи 29.04.1998 (номер запису: 10651450000024001 від 25.01.2017) за адресою: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, 8, корп. А, що підтверджується наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією за кодом в ЄДРПОУ 25469838 станом на час прийняття рішення.

З матеріалів справи слідує, що 19.12.2014 позивач подав до Основ`янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області податкову декларацію з ПДВ за листопад 2014 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, однак сума бюджетного відшкодування не надійшла на рахунок позивача.

Разом із вказаною декларацією та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування позивачем контролюючому органу було подано також розрахунок коригування сум ПДВ по податковій декларації з ПДВ (Д1), довідку про залишок суми від`ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2), розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) та розшифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

У період з 09.02.2015 по 26.02.2015 ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки № 1336/26-51-15-02-07/25469838 від 05.03.2015.

На підставі акту перевірки від 05.03.2015 № 1336/26-51-15-02-07/25469838 ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві 24.03.2015 прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0007011502, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з ПДВ за листопад 2014 року на суму 9 514 691, 00 грн., та застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 2 378 672, 00 грн.; № 0007021502, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 9 513 689, 00 грн., з яких за липень 2013 року на суму 878 105, 00 грн., за серпень 2013 року на суму 939 511, 00 грн., за вересень 2013 року на суму 427 176, 00 грн., за жовтень 2013 року на суму 1 511 080, 00 грн., за листопад 2013 року на суму 773 862, 00 грн., за грудень 2013 року на суму 1 113 204, 00 грн., за січень 2014 року на суму 365 477, 00 грн., за лютий 2014 року на суму 663 783, 00 грн. за березень 2014 року на суму 430 895, 00 грн., за квітень 2014 року на суму 344 730, 00 грн., за травень 2014 року на суму 383 544, 00 грн., за червень 2014 року на суму 343 156, 00 грн., за липень 2014 року на суму 432 773, 00 грн., за серпень 2014 року на суму 269 143, 00 грн., за вересень 2014 року на суму 356 700, 00 грн., за жовтень 2014 року на суму 280 550, 00 грн.; № 0007061502, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення ПДВ за липень 2013 року на суму 959 046, 00 грн., за серпень 2013 року на суму 953 351, 00 грн., за вересень 2013 року на суму 2 250 486, 00 грн., за жовтень 2013 року на суму 3 774 692, 00 грн., за листопад 2013 року на суму 4 676 022, 00 грн., за грудень 2013 року на суму 5 675 974, 00 грн., за січень 2014 року на суму 6 080 576, 00 грн., за лютий 2014 року на суму 6 720 795, 00 грн., за березень 2014 року на суму 7 153 537, 00 грн., за квітень 2014 року на суму 7 549 201, 00 грн., за травень 2014 року на суму 7 875 395, 00 грн., за червень 2014 року на суму 8 218 736, 00 грн., за липень 2014 року на суму 8 632 885, 00 грн., за серпень 2014 року на суму 8 994 175, 00 грн., за вересень 2014 року на суму 9 372 671, 00 грн., за жовтень 2014 року на суму 9 514 691, 00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень Головне управління ДФС у м. Києві рішенням про результати розгляду первинної скарги від 29.05.2015 № 8761/10/26-15-10-06 залишено без змін оскаржуване рішення № 0007011502, скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.03.2015 № 0007061502, а також збільшено на 866, 00 грн. суму заниження бюджетного відшкодування з ПДВ, визначену в оскаржуваному рішенні № 0007021502.

На підставі акту перевірки та рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 29.05.2015 № 8761/10/26-15-10-06 податковим органом 15.06.2015 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000121502, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 9 514 555, 00 грн., з яких за липень 2013 року на суму 878 105, 00 грн., за серпень 2013 року на суму 939 511, 00 грн., за вересень 2013 року на суму 427 176, 00 грн., за жовтень 2013 року на суму 1 511 080, 00 грн., за листопад 2013 року на суму 773 862, 00 грн., за грудень 2013 року на суму 1 113 204, 00 грн., за січень 2014 року на суму 366 016, 00 грн., за лютий 2014 року на суму 663 783, 00 грн., за березень 2014 року на суму 430 895, 00 грн., за квітень 2014 року на суму 344 730, 00 грн., за травень 2014 року на суму 383 544, 00 грн., за червень 2014 року на суму 343 156, 00 грн., за липень 2014 року на суму 432 773, 00 грн., за серпень 2014 року на суму 269 470, 00 грн., за вересень 2014 року на суму 356 700, 00 грн., за жовтень 2014 року на суму 280 550, 00 грн.

Позивач, не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2016 у справі № 826/19959/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві від 24.03.2015 № 0007011502 та № 0007021502, від 15.06.2015 року № 0000121502.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.11.2016 залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016 у справі № 826/19959/15.

Судом встановлено, що, не зважаючи на скасування у судовому порядку вказаних податкових повідомлень-рішень, а отже, узгодження заявленої позивачем до бюджетного відшкодування суми ПДВ, кошти не були перераховані на рахунок платника податку у банку. Вказані обставини відповідачем Головним управлінням ДПС у м. Києві не заперечувалися.

Оскільки контролюючим органом не виконано обов`язок щодо вчинення дій на повернення позивачу суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2014 року, позивач зазначив, що до моменту відшкодування сума бюджетного відшкодування ПДВ є заборгованістю бюджету перед позивачем, а тому, згідно з пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України на дану суму заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Предметом цього спору є стягнення пені за період з 21.04.2018 по 24.05.2018 та відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства не вчинено жодних дій на реалізацію права позивача на відшкодування сум вказаної пені, у зв`язку з чим позивач звернувся за захистом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі – ПК України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 200.15 статті 200 ПК України (в редакції до 01.01.2017), у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Аналогічна норма викладена і в новій редакції пункту 200.15 статті 200 ПК України, чинній з 01.01.2017, відповідно до абзаців 2-3 пункту 200.15 якої після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Судом встановлено, що процедура судового оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень контролюючого органу від 24.03.2015 № 0007011502 та № 0007021502, а також від 15.06.2015 № 0000121502 закінчилася 04.07.2016, в день набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2016 у справі № 826/19959/15.

Таким чином, у відповідності до вимог пункту 200.15 статті 200 ПК України контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016 у справі № 826/19959/15, зобов`язаний був подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016 у справі № 826/19959/15 контролюючий орган (ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві) отримав 12.07.2016 і у строк до 19.07.2016 включно зобов`язаний був подати до Головного Управління Державної казначейської служби України у м. Києві висновок щодо відшкодування позивачу на рахунок в банку суми податку на додану вартість в розмірі 9 514 691, 00 грн., заявленої в податковій декларації з ПДВ за листопад 2014 року.

Крім того, позивач, після прийняття Київським апеляційним адміністративним судом 04.07.2016 ухвали у справі № 826/19959/15, неодноразово звертався до податкового органу з листами щодо подання останнім органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Проте, контролюючим органом, всупереч вимогам пункту 200.15 статті 200 ПК України, не було подано висновок щодо відшкодування позивачу на рахунок в банку суми податку на додану вартість в розмірі 9 514 691, 00 грн., заявленої в податковій декларації з ПДВ за листопад 2014 року.

Не вчинення таких дій свідчить про протиправну бездіяльність контролюючого, органу внаслідок якої порушене право платника податків на отримання бюджетного відшкодування ПДВ.

Законом України від 21.12.2016 № 1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності з 01.01.2017, був змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України, формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку, відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу (абзац 2 пункту 200.10 статті 200 ПК України).

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 ПК України.

Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки; б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки; г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення; ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

При цьому, пунктами 52 та 56 підрозділу 2 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України, якими цей підрозділ був доповнений Законом № 1797-VІІІ, визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов`язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

До 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 був затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – Порядок № 26), який, згідно з пунктом 3 Постанови, набирає чинності з 01.04.2017.

При цьому, Постановою встановлено, що до набрання чинності Порядком бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, здійснюється у порядку, що діяв до 01.01.2017.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 26, орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані: дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі – податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі – уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 26, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Пунктом 12 Порядку № 26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 ПК України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

У зв`язку з набранням чинності Порядком № 26, з 01.04.2017 втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2016 № 68, який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість (далі – податкові декларації) або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість (далі – уточнюючі розрахунки), передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.

Пунктом 10 Порядку № 68 було передбачено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату узгодження територіальним органом ДФС зазначеної у заяві суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01.04.2017, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, саме контролюючими органами.

При цьому, у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку № 68, який діяв до 01.04.2017, відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10.01.2017 єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016, за якими станом на 01.01.2017 суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01.04.2017 мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.

Водночас, з 01.04.2017 передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

Отже, до 01.04.2017 Головне управління ДПС у м. Києві мало скласти та подати до територіального органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

У свою чергу, після набрання чинності Порядком № 26, тобто з 01.04.2017, Головне управління ДПС у м. Києві мало внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.

Проте, вказані дії контролюючим органом всупереч вимог законодавства вчинені не були, що призвело до неотримання позивачем належного бюджетного відшкодування у визначений законом строк.

Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01.04.2017, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення саме контролюючими органами, зокрема, внесення інформації про узгоджену за результатом судового оскарження суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків.

Судом встановлено, що заявлена позивачем у податковій декларації з ПДВ за листопад 2014 року та узгоджена за результатом судового оскарження сума бюджетного відшкодування в розмірі 9 514 691, 00 грн., не була відображена контролюючим органом в жодному Реєстрі (які ведуться за Порядками № 68 та № 26; єдиному Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування; тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016, за якими станом на 01.01.2017 суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету), що підтверджується відомостями з веб-сайтів Державної фіскальної служби України (https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx) та Міністерства фінансів України (http://www.minfin.gov.ua/reestr). Доказів протилежного Головним управлінням ДПС у м. Києві не надано.

Як зазначено вище, правомірність заявленої позивачем до бюджетного відшкодування суми від`ємного значення ПДВ за листопад 2014 року у розмірі 9 514 691, 00 грн. підтверджена судовими рішеннями у справі № 826/19959/15, у зв`язку з чим така сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою.

Отже, до 01.04.2017 контролюючий орган мав скласти та подати до територіального органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

В той же час, після набрання чинності Порядком № 26, тобто з 01.04.2017, контролюючий орган, мав внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.

Відповідно до пункту 6 Розділу І Порядку інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2017 № 326 (далі – Порядок № 326), внесення інформації для формування Реєстру здійснюється електронними повідомленнями.

На кожне електронне повідомлення, яке надходить від ДФС до Реєстру, накладається не менше двох електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатка відповідного територіального органу ДФС.

ДФС та Казначейство забезпечують своєчасність, достовірність та повноту внесення даних до Реєстру відповідно до цього Порядку (пункт 9 Розділу І Порядку № 326).

Згідно з пунктами 1-3 Розділу ІІ Порядку № 326, ДФС до 10-ї години (крім вихідних, святкових та неробочих днів) вносить до Реєстру інформацію, визначену підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 розділу V Кодексу та пунктом 4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26, за попередній робочий день.

ДФС відповідно до підпунктів «а», «г» та «ґ» пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу вносить до Реєстру інформацію щодо дати та суми узгодження бюджетного відшкодування на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Відповідно до підпунктів «б» і «в» пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою та в автоматичному режимі відображається в Реєстрі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

ДФС при внесенні інформації до Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування одночасно вносить інформацію щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточні банківські рахунки платників податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу таких платників податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Інформація щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування, а також заявлених сум бюджетного відшкодування, які вважатимуться узгодженими відповідно до підпунктів «б» і «в» пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу, із зазначенням платіжних реквізитів передається з накладанням не менше двох електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатки відповідного територіального органу ДФС.

Регламент взаємодії структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС у процесі бюджетного відшкодування податку на додану вартість та формування Реєстру заяв про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, був затверджений Наказом ДФС від 14.04.2017 № 263 (далі – Регламент).

Вказаним Регламентом передбачено, що органами ДФС повідомлення для наповнення Реєстру заяв формуються за даними інформаційної таблиці Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку (далі – Інформаційна таблиця), підписуються накладенням не менше двох електронних цифрових підписів (далі – ЕЦП) посадових (уповноважених) осіб та електронної печатки відповідного головного управління ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС та передаються до Міністерства фінансів України щоденно до 10 год. 00 хв. у робочі дні.

Інформаційна таблиця формується автоматично за даними податкової звітності з податку на додану вартість (далі – ПДВ) з заявою про суму бюджетного відшкодування (підсистеми «Обробка ПЗ та платежів», «Облік платежів» ІТС «Податковий блок», системи електронного адміністрування (далі – СЕА ПДВ)), реєстраційних даних (підсистема «Реєстрація ПП» ІТС «Податковий блок»), інформації про перевірки, в тому числі апеляційного та судового узгодження результатів перевірок (підсистема «Податковий аудит» ІТС «Податковий блок»), інформації з документів, згідно з якими в Інтегрованій картці платника (далі – ІКП) відбулася зміна суми заявки до відшкодування, що не пов`язані з відшкодуванням таких сум (підсистема «Облік платежів» ІТС «Податковий блок»), або упередження згідно з податковими повідомленнями-рішеннями (далі – ППР) за формами ППР В1, В3 та В4 (підсистема «Податковий аудит» ІТС «Податковий блок») та розміщується в розділі «Облік ПДВ» підсистеми «Облік платежів» ІТС «Податковий блок».

Повідомлення до Реєстру заяв умовно діляться на дві складові: повідомлення до частини 1 (незмінної) з реквізитами дати подання заяви (або фактичного отримання), яка забезпечує хронологічний порядок Заяв, та платіжними реквізитами; повідомлення до частини 2 (динамічної) щодо інформації до Заяви, яка змінилася (про проведення перевірки, складання акта, узгодження суми, винесення ППР тощо) та платіжними реквізитами.

Згідно з пунктами 4, 5 Розділу VІІ Регламенту, формування електронного повідомлення для внесення інформації до Реєстру заяв за попередній робочий день (крім вихідних, святкових та неробочих днів), визначеної підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 розділу V ПК України та пунктом 4 Порядку № 26, а також накладення на це повідомлення не менше двох ЕЦП посадових (уповноважених) осіб та електронної печатки відповідного ГУ ДФС віднесено до рівня ГУ ДФС, тобто у даному випадку є повноваженням Головного управління ДПС у м. Києві як правонаступника усіх прав та обов`язків Головного управління ДФС у м. Києві.

Крім того, Розділом VІІІ Регламенту визначені дії підрозділів щодо перевірки сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (за результатами формується Інформаційна таблиця для створення повідомлень, що вносяться до Реєстру заяв).

У випадку оскарження податкового повідомлення-рішення відповідні результати відображаються в ІТС «Податковий блок» підсистемі «Податковий аудит» та АІС «СУДИ» вручну працівниками підрозділів податків і зборів з юридичних осіб, податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС та Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження ДФС (пункт 7.4 Розділу VІІІ Регламенту).

Враховуючи викладене, формування як Інформаційної таблиці, так і електронних повідомлень для внесення інформації до Реєстру з 14.04.2017 віднесено до повноважень Головних управлінь ДФС України в областях і м. Києві, правонаступниками яких є Головні управління ДПС України в областях і м. Києві.

За таких обставини, саме Головне управління ДПС у м. Києві у даному випадку є відповідальним органом за відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформації щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, наявність якої є необхідною передумовою для видачі органом держказначейства належної платникові податку суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, право позивача на отримання належної йому суми бюджетного відшкодування ПДВ було порушено бездіяльністю контролюючих органів – Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві та Головного управління ДФС у м. Києві, правонаступниками яких є Головне управління ДПС у м. Києві, яка полягає у нескладанні та ненаправленні до органу держказначейства висновку із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню (до 01.04.2017), та в ухиленні від внесення до Реєстру інформації про узгоджену за результатами оскарження суму бюджетного відшкодування (з 01.04.2017).

На день розгляду справи позивач отримав бюджетну заборгованість з ПДВ за листопад 2014 року у розмірі 9 514 691, 00 грн. лише 26.11.2019.

Проте, як зазначалося вище, предметом цього спору є стягнення пені за період з 21.04.2018 по 24.05.2018.

Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного статтею 200 ПК України строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення (пункт 200.23 статті 200 ПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено, що стягнення пені за період з 27.07.2016 по 26.11.2019 включно є предметом розгляду інших судових справ, у зв`язку з чим у цій адміністративні справі позивач просив стягнути пеню за період з 21.04.2018 по 24.05.2018 включно.

Суд приймає твердження позивача про те, що неподання податковим органом до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (до 01.04.2017), та невнесення до Реєстру інформації про узгоджену за результатами оскарження суму бюджетного відшкодування (з 01.04.2017), і непогашення у зв`язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, надає позивачу згідно пунктом 200.23 статті 200 ПК України право на стягнення пені у зв`язку із виникненням бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 03.06.2014 № 21-131а14, а також в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 808/939/15, від 14.03.2019 у справі № 803/591/16, від 24.04.2019 у справі № 808/2758/16.

Суд звертає увагу, що положення пункту 200.23 статті 200 ПК України передбачають обрахунок розміру пені виходячи із облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку дії такої облікової ставки. Право на нарахування пені виникає за кожен день прострочення відшкодування включаючи день погашення, у зв`язку із чим моментом виникнення пені є кожен день прострочення.

Аналогічний правовий висновок викладений в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.07.2016 у справі № 825/1402/15-а.

Отже, при розрахунку пені за порушення строків перерахування суми бюджетного відшкодування підлягає застосуванню облікова ставка Національного банку України, чинна на момент виникнення пені за кожен день прострочення бюджетного відшкодування, включаючи день погашення.

Аналогічна правова позиція також викладена в постановах Верховного Суду від 12.04.2019 у справі № 822/1268/17, від 15.05.2019 у справі № 802/3978/15-а, які в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України враховані судом у спірних правовідносинах.

Частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, правовий висновок, викладений Верховним Судом в зазначених постановах, підлягає обов`язковому врахуванню у спірних правовідносинах.

Відповідно до Рішення Правління Національного банку України від 12.04.2018 № 204-рш «Про розмір облікової ставки», облікова ставку НБУ у спірний період визначено в розмірі 17%.

Таким чином, з урахуванням приписів пункту 200.23 статті 200 ПК України щодо нарахування пені на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ, у період з 21.04.2018 по 24.05.2018 пеня складає 20,4% (17% * 120%).

Розмір пені в день становить: 20,4% / 365 = 0,0558904%.

Кількість днів прострочення з 21.04.2018 по 24.05.2018 включно становить 34 дні.

Сума пені за період з 21.04.2018 по 24.05.2018 становить: 9 514 691, 00 грн. * 0,0558904% * 34 дні = 180 805, 15 грн.

Отже, сума пені за прострочення бюджетного відшкодування ПДВ позивачу за період з 21.04.2018 по 24.05.2018 включно складає 180 805, 15 грн.

Разом з тим, відповідачем у відзиві не наведено доводів, які б спростовували надані позивачем пояснення та докази, не надано доказів на підтвердження відсутності за позивачем права на відшкодування пені в порядку, передбаченому пунктом 200.23 статті 200 ПК України.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Державного бюджету України на користь позивача пені в розмірі 180 805, 15 грн., нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ, за період з 21.04.2018 по 24.05.2018 включно.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами частини третьої статті 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Крім того, суд вважає, що позивач не може нести будь-які негативні наслідки у разі недоліків та порушень вимог закону у діяльності окремих державних органів чи посадових осіб, оскільки виконав усі вимоги для отримання бюджетного відшкодування з ПДВ.

Твердження Головного управління ДПС у м. Києві про те, що обов`язковою передумовою для виникнення у платника податку права на отримання пені за пунктом 200.23 статті 200 ПК України є наявність факту погашення заборгованості з бюджетного відшкодування, суд вважає хибними, заснованими на неправильному тлумаченні зазначеної норми та такими, що суперечать правовій позиції Верховного Суду України в аналогічних справах, зокрема, у вищенаведеній справі № 21-131а14.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вказаний вище підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

На виконання вимог частини другої статті 77 КАС України, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності його бездіяльності.

Натомість, позивачем було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачами.

Під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали до суду жодних належних і достовірних доказів, а відтак, не довели правомірності своїх дій.

У той же час, належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача у частині наявності підстав для стягнення пені у вказаній сумі за несвоєчасне бюджетне відшкодування ПДВ по податковій декларації з ПДВ за листопад 2014 року відповідачі суду також не надали.

При цьому, задовольняючи адміністративний позов, суд враховує, що саме бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві, об`єктивних і правових підстав якої судом не встановлено, спричинила затримку у бюджетному відшкодуванні ПДВ, наслідком чого є нарахування пені.

Суд таку бездіяльність розцінює як свідчення неспроможності виконання відповідачами, зокрема, податковим органом, власних функцій та обов`язків, спрямованих на реалізацію платниками податків передбачених чинними законами та Конституцією України прав, що змушує останніх звертатись до суду за їх захистом.

Крім того, суд вважає, що позивач не може нести будь-які негативні наслідки у разі недоліків та порушень вимог закону у діяльності окремих державних органів чи посадових осіб, оскільки виконав усі вимоги для отримання бюджетного відшкодування з ПДВ.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2712, 08 грн. згідно з платіжним дорученням № 16 від 25.05.2020.

Суд, керуючись частиною першою статті 139 КАС України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо задоволення позовних вимог, присуджує позивачеві 2712, 08 грн. понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалінії Харкова» - задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (код ЄДРПОУ: 37993783; місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалінії Харкова» (код ЄДРПОУ: 25469838; місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, 8, корп. А) пеню в розмірі 180 805, 15 грн. (сто вісімдесят тисяч вісімсот п`ять гривень 15 копійок), нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, за період з 21.04.2018 по 24.05.2018 включно.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалінії Харкова» (код ЄДРПОУ: 25469838) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 43141267; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2712, 08 грн. (дві тисячі сімсот дванадцять гривень 08 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування ЄСІТС апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.