Рішення № 96858733, 13.05.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2021 р. справа № 300/563/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Гундяка В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Офісу великих платників податків Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперево Фудз» про застосування арешту коштів,-

В С Т А Н О В И В:

04.03.2020 року Офіс великих платників податків Державної податкової служби (надалі – позивач, Офіс великих платників податків ДПС) звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперево Фудз» (надалі – відповідач, ТОВ «Імперево Фудз») про застосування арешту коштів на рахунках.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 року дану позовну заяву було залишено без розгляду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2020 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби залишено без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 – без змін.

Постановою Верховного Суду від 18.02.2021 року ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2020 року скасовано та направлено справу в Івано-Франківський окружний адміністративний суд для продовження розгляду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.03.2020 року посадовими особами Офісу великих платників податків ДПС, згідно направлення від 25.02.2020 року за №44, 45, 46 та наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Імперево Фудз» від 18.02.2020 за №232, було здійснено вихід за юридичною адресою відповідача, але посадовою особою товариства не було допущено представників податкового органу до проведення перевірки, про що було складено відповідний акт за №17/28-10-52-15/34845075 від 03.03.2020 року. Позивач вказав, що представником ТОВ «Імперево Фудз» було відмовлено від допуску посадових осіб податкового органу для проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення. Тому просив суд застосувати арешт коштів на рахунках платника податків у банках, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперево Фудз».

05.03.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив. Вважає, що рішення начальника Львівського управління Офісу великих платників податків ДПС від 04.03.2020 року про застосування адміністративного арешту майна ТОВ «Імперово Фудз» не підтверджене судомим рішенням, а тому звернення позивача до суду із даною позовною заявою про застосування арешту коштів на рахунках відповідача є необгрунтованим, відтак між ТОВ «Імперово Фудз» та Офісом великих платників податків ДПС виник спір про право, що виключає можливість застосування арешту коштів на рахунках платника податків. Вказав, що наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Імперево Фудз» від 18.02.2020 за №232 оскаржений відповідачем в судовому порядку. Просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши подані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з наступних мотивів.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперево Фудз» зареєстроване як юридична особа 07.03.2007 року та перебуває на податковому обліку у Львівському управлінні Офісу великих платників податків ДПС.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками позивача на підставі направлення від 25.02.2020 року за №44, 45, 46 та наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Імперево Фудз» від 18.02.2020 за №232 здійснено вихід за фактичною адресою підприємства з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

З матеріалів справи слідує, що головним бухгалтером ТОВ «Імперево Фудз» було відмовлено у допуску до перевірки посадових осіб Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, у зв`язку із чим було складено акт «Про відмову у допуску до проведення перевірки посадовими особами перевірки ТОВ «Імперево Фудз» за №17/28-10-52-15/34845075 від 03.03.2020 року.

На підставі вищевикладеного, позивач звернувся до суду з позовною заявою про застосування арешту коштів на рахунках платника податків у банках, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперево Фудз».

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд, керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії, конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

Податковий кодекс України (надалі – ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У відповідності до пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Як вже зазначено судом вище, працівниками позивача на підставі направлення від 25.02.2020 року за №44, 45, 46 та наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Імперево Фудз» від 18.02.2020 за №232 здійснено вихід за фактичною адресою підприємства з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Згідно з пунктом 78.5 статті 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Судом встановлено, що головним бухгалтером ТОВ «Імперево Фудз» було відмовлено у допуску до перевірки посадових осіб Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, у зв`язку з тим, що наказ про проведення перевірки на її переконання є протиправним та буде оскарженй в судовому порядку.

Дана обставина підтверджується копією акта «Про відмову у допуску до проведення перевірки посадовими особами перевірки ТОВ «Імперево Фудз» за №17/28-10-52-15/34845075 від 03.03.2020 року, яка досліджена судом в якості належного письмового доказу та міститься в матеріалах справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відмова посадової особи ТОВ «Імперево Фудз» від допуску до перевірки посадових осіб Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби мотивована іншими підставами, ніж визначені в абзаці п`ятому пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, що прямо заборонено законом.

Враховуючи вищенаведене, суд відхиляє як безпідставне, посилання відповідача на те, що наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Імперево Фудз» від 18.02.2020 за №232 оскаржений ним в судовому порядку, оскільки таке оскарження не може бути підставою для відмови у допуску до перевірки посадових осіб контролюючого органу.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючим органом визначені статтею 94 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 94.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті (пункт 94.3 статті 94 ПК України).

Пунктом 94.2 статті 94 ПК України передбачено підстави для застосування адміністративного арешту майна, серед яких, зокрема, є відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до пункту 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).

За правилами пункту 94.19.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт припиняється у разі відсутності протягом вказаного строку рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

У разі якщо майно платника податків звільняється з-під адміністративного арешту у випадку, визначеному, зокрема, пунктом 94.19.1, повторне накладення адміністративного арешту з підстав накладення першого арешту не дозволяється (пункт 94.21 статті ПК України).

Зміст наведених норм свідчить про те, що за наявності відповідних умов, визначених у пункті 94.2 статті 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого має бути перевірена судом в обов`язковому порядку протягом 96 годин. Відсутність протягом вказаного строку відповідного рішення суду про визнання арешту обґрунтованим зумовлює звільнення з-під адміністративного арешту майна платника податків та унеможливлює його повторне накладення з тих саме підстав.

Разом з тим, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду (абзац другий пункту 94.6 ПК України).

Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.07.17 за №632 (надалі – Порядок №632), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України02 серпня 2017 року за №948/30816.

Відповідно до пп. 3 п. 1 розділу ІІІ даного Порядку Арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу.

Згідно з розділом VII Особливості застосування арешту коштів на рахунку платника податків Порядку №632 арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду у разі звернення податкового органу до суду. Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків податковий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Посилання представника відповідача на те, що обгрунтованість рішення начальника Львівського управління Офісу великих платників податків ДПС від 04.03.2020 року про застосування адміністративного арешту майна ТОВ «Імперово Фудз» не підтверджена судомим рішенням, а тому звернення позивача до суду із позовною заявою про застосування арешту коштів на рахунках є необгрунтованим, та на те, що між ТОВ «Імперово Фудз» та Офісом великих платників податків ДПС виник спір про право, що виключає можливість застосування арешту коштів на рахунках платника податків, суд відхиляє як безпідставні, з огляду на нижченаведене.

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27 листопада 2018 року у справі №820/1929/17, арешт на кошти платника податків може бути накладений за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 ПК України, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Так, Верховним Судом в даній постанові констатовано, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Суд зазначає, що КАС України визначено адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного) (частина перша статті 12).

Відтак, податковий орган має право/обов`язок звернутись до суду в порядку загального провадження з позовними вимогами про арешт коштів на рахунках платника податків на підставі пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України.

Одночасно суд приймає до уваги те, що Верховний Суд у постанові від 12.02.2019 у справі №820/2455/18 висловив правову позицію, що непідтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в судовому порядку не обмежує право податкового органу на звернення до суду про застосування арешту коштів на рахунках відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що контролюючий орган довів обґрунтованість свого висновку про наявність підстав про застосування арешту коштів на рахунках ТОВ «Імперово Фудз», а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, відсутні.

На підставі статей 19, 129-1 Конституції України, ст.ст. 62, 75 78, 81, 94 Податкового кодексу України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов задовольнити повністю.

Застосувати арешт коштів, які перебувають на усіх рахунках, відкритих у банках, які здійснюють обслуговування Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперово Фудз» (код ЄДРПОУ 34845075, вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018).

Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Офіс великих платників податків Державної податкової служби, код ЄДРПОУ 43141471, вул. Дегтярівська, 11Г, м. Київ, 04119;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперово Фудз», код ЄДРПОУ 34845075, вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018.

Суддя Гундяк В.Д.