Рішення № 96858711, 07.05.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2021 р. справа № 300/776/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Шумея М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А4604 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А4604 (надалі також - відповідач) про визнання дій протиправними щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби в період з 01 січня 2016 року по 19 вересня 2018 року та зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення під час проходження військової служби в період з 01 січня 2016 року по 19 вересня 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за період проходження служби з 01.01.2016 по 19.09.2018 індексація грошового забезпечення відповідачем позивачу не нараховувалась та виплачувалась. Позивач зазначає, що звертався до посадових осіб відповідача із заявою про проведення індексації грошового забезпечення, однак відповідачем відповідь на зазначену заяву відповідачем ненадана. Такі дії відповідача вважає протиправними, просить суд позов задовольнити повністю.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.03.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечив. Зазначає, що військова частина А4604 є бюджетною організацією, підпорядкована Міністерству оборони України та як розпорядник бюджетних коштів проводить видатки виключно в межах бюджетних асигнувань, які встановлені кошторисом. Звертає увагу, що нарахування сум індексації здійснюється у межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі, а Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» та Законом України «Про Державний бюджет на 2017 рік» видатки на виплату індексації не передбачались, рішення про нарахування та виплату індексації військовослужбовцям Збройних Сил України не входять в межі повноважень командирів військової частини, це право надано Міністерству оборони України. Відтак, дії відповідача вважає правомірними (с.22-25).

Від позивача, 24.03.2021, надійшла відповідь на відзив, в якому проти тверджень відповідача викладених у відзиві заперечив, вказав на їх безпідставність.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення, встановив наступне.

ОСОБА_1 , проходив військову службу за контрактом, наказом командира військової частини А4324 від 14.09.2018 №49-РС звільнений у запас відповідно до ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», наказом командира військової частини А4324 №226 від 19.09.2018 позивача виключено із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та зарахований до оперативного резерву першої черги (а.с.8).

Позивач, 12.01.2021, звернувся до командира військової частини А4604 із заявою, згідно якої просив нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день виключення зі списків особового складу - 19.09.2018 (а.с.9).

Відповідач, відповідь на зазначену заяву, ненадав.

Вважаючи, дії відповідача протиправними, оскільки не провів повного розрахунку з позивачем на день виключення його зі списків військової частини, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом для захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі також - Закон України №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону України №2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.

Преамбулою Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (надалі також - Закон України №1282-XII) передбачено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до статті 1 Закону України №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону України №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Положеннями статті 4 Закону України №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно статті 6 Закону України №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статті 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Кабінетом Міністрів України затверджено постанову "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17.07.2003 №1078 (надалі також - Порядок №1078), згідно з пунктом 4 якого індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до абзацу восьмого пункту 4 Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру знеціненого грошового забезпечення. Вказана правова позиція узгоджується Верховним Судом у постанові від 03.04.2019 (справа №638/9697/17).

Як слідує з матеріалів справи, позивачу індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 19.09.2018 відповідачем не нараховувалась і не виплачувалась.

Суд зазначає, що з 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", було змінено (підвищено), тобто розмір посадових окладів військовослужбовців змінювався, відповідно до норм чинного законодавства.

Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Однак, за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 така індексація не нарахована та не виплачувалась. Доказів зворотнього відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у відповідності до положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку №1078 відповідач зобов`язаний був встановити місяць підвищення (базовий місяць) та нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 включно, а таке ненарахування і невиплата є порушенням вимог Закону України №1282-ХІІ та Порядку №1078.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно не нараховував та не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення саме за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, вчинивши протиправну бездіяльність.

Щодо періоду з 01.03.2018 по 19.09.2018 суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", відбулось підвищення грошового забезпечення позивача з березня 2018 року.

Відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (пункт 5). Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (пункт 1-1 абзац 1 Постанови).

На виконання вимог наведеної норми індексація грошового забезпечення за березень 2018 року позивачу правомірно не нараховувалась. В період з квітня по 19.09.2018 згідно даних Державної служби статистики України індекс споживчих цін не перевищував поріг індексації на 3%, тому були відсутні підстави для нарахування індексації.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими в частині визнання протиправними дії та зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року. Вимоги щодо нарахування та виплати індексації за період з березня 2018 року по 19.09.2018 задоволенню не підлягають.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем у порушення частини 2 статті 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявними у матеріалах справи доказами спростовано правомірність бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, а тому його позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених понесених судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А4604 (код 07869190, вул. Чорновола, 119А, м. Івано-Франківськ, 76005) щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018.

Зобов`язати Військову частину А4604 (код 07869190, вул. Чорновола, 119А, м. Івано-Франківськ, 76005) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 01.03.2018.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Шумей М.В.