
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2021 року м. Житомир справа № 240/4747/21
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 2 лютого 2021 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, відповідно поданої заяви та документів від 1 лютого 2021 року;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 починаючи з 1 лютого 2021 року пенсію за вислугу років, як працівнику освіти, відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням спеціального стажу роботи, станом на 1.02.2021 року.
В обґрунтування позову зазначає, що має право на пенсію за вислугу років, як працівник освіти, відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України, так як її спеціальний стаж роботи складає більше 25 років.
Ухвалою від 29.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що спеціальний стаж роботи позивача, який станом на 11.10.2017 складав 25 років 0 місяців 27 днів є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років, оскільки, відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" на вказану дату такий стаж повинен складати не менше 26 років 6 місяців.
Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 01.02.2021 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з завою про призначення пенсії за вислугу років, до якої додала: РНОПП, паспорт, трудову книжку, диплом про навчання, документ про місце проживання, документ про стаж, заяву про спосіб виплати пенсії, посвідчення постраждалого від ЧАЕС.
За результатами розгляду заяви, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 02.02.2021 прийняло рішення, яким відмовило у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи.
Листом від 02.03.2021 відповідач повідомив позивача про рішення та зазначив, що загальний страховий стаж становить 32 роки 1 місяць 13 днів, а спеціальний стаж роботи станом на 11.10.2017 становить 25 років 27 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років.
Не погоджуючись з відмовою в призначенні пенсії на пільгових умовах позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Пенсії за вислугу років працівникам освіти призначають відповідно до п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).
Згідно пункту «е» статті 55 Закону № 1788-XII (у редакції Закону № 213-VIII від 02.03.2015 р. та Закону № 901-VIII від 23.12.2015 р.) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.
У свою чергу, пунктом «е» статті 55 Закону № 1788-XII (у редакції до внесення змін Законом № 213-VIII від 02.03.2015 р. та Законом № 901-VIII від 23.12.2015 р.) було визначено, що право на пенсію за вислугу років мали працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Відтак, змінами, внесеними № 213-VIII від 02.03.2015 р. до положень Закону № 1788-XII підвищено спеціальний стаж, необхідний для виходу на пенсію, для категорій працівників, визначених пунктом «е» статті 55 Закону 1788-XII, а Законом № 901-VIII від 23.12.2015 р. встановлено раніше не передбачений законодавством вік виходу на пенсію для окремих категорій громадян, а саме 55 років - для працівників освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення (пункт «е» статті 55 Закону № 1788-XII) за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Водночас, суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України № 2-р/2019 від 04.06.2019 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII.
Конституційний Суд України у своєму рішенні вказав, зокрема, що положення статті 55 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 911-VI у частині встановлення як додаткової умови для призначення пенсії за вислугу років досягнення віку 55 років для осіб, зазначених у пункті «е» статті 55 Закону № 1788-XII, слід визнати такими, що нівелюють сутність права на соціальний захист, не відповідають конституційним принципам соціальної держави та суперечать положенням статей 1, 3, частини третьої статті 22, статті 46 Основного Закону України. Також, зазначив, що положення статті 55 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII щодо підвищення на п`ять років віку виходу на пенсію для жінок, а також збільшення на п`ять років загального та спеціального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за вислугу років для окремих категорій працівників, є такими, що позбавляють вказаних осіб права на соціальний захист і не відповідають конституційним принципам прав і свобод людини, соціальної держави.
Суд звертає увагу, що після прийняття Закону № 213-VIII від 02.03.2015 р. та Закону № 901-VIII від 23.12.2015 р. до Закону № 1788-XII неодноразово вносилися зміни, однак такі зміни не стосувалися призначення пенсії за вислугу років окремим категорія працівників галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років згідно статті 55 Закону № 1788-XII.
З огляду на рішення Конституційного Суду України № 2-р/2019 від 04.06.2019 року, суд вважає, що з 04.06.2019 року відновила дію редакція статті 55 Закону № 1788-XII, яка була чинною до 01.04.2015 року (у редакції до внесення змін Законом № 213-VIII від 02.03.2015 р. та Законом № 901-VIII від 23.12.2015 р.).
Отже, з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України № 2-р/2019 від 04.06.2019 року, відновлено право позивача на призначення пенсії за вислугою років як працівнику освіти при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Суд зазначає, що відповідачем при розгляді заяви позивача про призначення пенсії не враховано той факт, що з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України № 2-р/2019 від 04.06.2019 року відбулися зміни в правовому регулюванні питання призначення окремим категорія працівників галузей народного господарства пенсії за вислугою років згідно статті 55 № 1788-XII, в тому числі і працівникам освіти.
Матеріалами справи підтверджується, що спеціальний стаж роботи позивача станом на момент звернення з заявою про призначення пенсії становить більше 25 років, що є достатнім для призначення їй пенсії за вислугою років у відповідності до пункту «е» статті 55 Закону № 1788-XII (у редакції до внесення змін Законом № 213-VIII від 02.03.2015 р. та Законом №901-VIII від 23.12.2015 р.).
Суд вважає за необхідне зазначити, що жодних зауважень щодо неврахування періодів роботи позивача до спеціального стажу як працівника освіти, який дає право на призначення пенсії за вислугою років, відповідачем у оскаржуваній відмові наведено не було, що також не заперечується позивачем.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що наявні підстави для зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію відповідно пункту «е» статті 55 Закону № 1788-XII, оскільки її спеціальний стаж роботи є достатнім для призначення вказаної пенсії, а тому позов підлягає задоволенню.
Беручи до уваги задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені нею судові витрати в сумі 908 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-248 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 вид. Лугинським РВ УМВС України в Житомирській області 24.01.1998) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код 13559341) задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 02 лютого 2021 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та виплачувати з 01.02.2021 ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, як працівнику освіти, відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення".
Стягнути на корить ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в сумі 908 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк
Судове рішення № 96858128, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 13.05.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 240/4747/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: