Рішення № 96858073, 13.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2021 р. Справа№200/1899/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Христофорова А. Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

22 лютого 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачеві у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня з 2015 року по 2020 роки як учаснику бойових дій;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2015 - 2020 роки у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги у загальному розмірі 31 945 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з травня 2015 року він перебуває на обліку в Департаменті соціального захисту населення Маріупольської міської ради як учасник бойових дій та має право на пільги, передбачені Законом України № 3551-ХІІ, передбачені для ветеранів війни - учасників бойових дій. Виплату щорічної разової грошової допомоги з 2015 року по 2020 року позивачу як учаснику бойових дій здійснив Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради через військову частину 1472 в якій позивач проходить службу, а саме: за 2015 рік у розмірі 875 грн., за 2016 рік у розмірі 920 грн., за 2017 рік у розмірі 1200 грн., за 2018 рік у розмірі1265 грн., за 2019 рік у розмірі 1295 грн., за 2020 рік у розмірі 1390 грн. Також позивач зазначив, що відповідно до вимогам ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону № 367 ХІV від 25.12.1998 року), учасниками бойових дій повинна щорічно до 5 травня виплачуватися разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Сума отриманих позивачем грошових коштів, як щорічна разова грошова допомога до 5 травня з 2015 року по 2020 рік є меншої ніж передбачено ч.ч. 4, 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Таким чином позивач вважає, що він не до отримав частини разової грошової допомоги до 5 травня з 2015 року по 2020 рік у сумі 31945 грн., чим порушено право позивача передбачене нормами і положеннями Закону України № 3551.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, аргументуючи це тим, що відповідно до ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами. Також вказаною статтею передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, оскільки спірні правовідносини стосуються невиплата допомоги до 5травня за період з 2017 року по 2020 рік, а позивач звернувся до суду лише 22.02.2021 року, то позов до суду подано з пропущенням шестимісячного строку звернення. Також відповідач зазначив, що пп. 7.4 п. 7 рішення Маріупольської міської ради від 25.ю07.2017 року № 7/20-1724 «Про оптимізацію штатної чисельності виконавчих органів» визначено, що шляхом ліквідації 3 01.01.2018 року припиняється управління соціального Центрального району Маріупольської міської ради (87500, м. Маріуполь, пр. Металургів, ЄДРПОУ 26010964). Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб. підприємців та громадських формувань управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради перебуває в стані припинення. 16.05.2017 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради (ЄДРПОУ 41336065). Рішенням Маріупольської міської ради від 27.09.2017 № 7/21-1883 «Про оптимізацію штатної чисельності виконавчих органів міської ради» рішення від 25.07.2017 № 7/20-1724 доповнено п. 14, яким визначено, що департамент соціального захисту населення міської ради, який є правонаступником управлінь, здійснює права, обов`язки. функції, повноваження управлінь соціального захисту населення щодо соціального захисту населення з 01.01.2018 року. Таким чином, відповідач зазначив, що департамент не володіє інформацією, щодо виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня 2017 року.

Також, відповідачем зазначено, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 № 170 «Деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» департаментом були перераховані кошти у розмірі 1265,00 грн., на спеціальний рахунок військової частини 1472 для подальшого зарахування на особистий рахунок позивача. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 № 237 «Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» департаментом були перераховані кошти у розмірі 1295,00 грн., на спеціальний рахунок військової частини 1472 для подальшого зарахування на особистий рахунок позивача. Постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» встановлено розмір разової грошової допомоги до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі 1390,00 грн. Тобто, Розмір разової грошової допомоги до 5 травня встановлюється Кабінетом Міністрів України. У 2020 році департаментом були перераховані кошти на спеціальний рахунок військової частини Маріупольського загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України для подальшого зарахування на особистий рахунок позивача. З наведених підстав відповідач вважає, що разова грошова допомога позивачу до 5 травня нарахована та виплачена правомірно у порядку, визначеному законом.

Встановивши, що вказаний позов поданий без додержання вимог передбачених ст.ст. 160, 161 КАС України, суд своєю ухвалою від 26 лютого 2021 року, залишив його без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків заяви.

Встановивши, що 02 березня 2021 року позивачем не усунено недоліки позовної заяви у повному обсязі, суд своєю ухвалою від 05.05.2021 року продовжив строк для усунення недоліків позовної заяви.

19 березня 2021 року недоліки позову позивачем усунені.

Ухвалою суду від 24 березня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 15 квітня 2021 року у задоволені клопотання Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про залучення співвідповідачів у справі відмовлено.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Будь-яких заяв щодо продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом № 731-IX, або заяв про поновлення процесуальних строків, встановлених нормами КАС України, у зв`язку із їх пропуском з поважних причин, та таких, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, або заяв про продовження процесуальних строків, встановлених судом, з причин неможливості вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк, що зумовлено обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, - від учасників справи до суду не надходило.

Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, суд проводить розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами. Саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів, та сторонами не повідомлено причин, які безпосередньо перешкоджають розгляду даної справи за наявними у ній доказами.

З`ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України що підтверджується копією паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 , виданого 09 серпня 2001 року.

Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 , виданого 12 травня 2015 року.

Листом Голови ліквідаційної комісії Управління соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради від 22.112.2020 року вих. № Д-13642-14-1.1/, на звернення від 09.12.2020 року, ОСОБА_1 повідомлено про те, що надати інформацію стосовно виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2015-2017 роки не має можливості у зв`язку із припиненням діяльності Управління соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради шляхом ліквідації з 01.01.2018 року на підставі рішення Маріупольської міської ради від 25.07.2017 року № 7/20-1724.

Також, листом Департаменту соціального захисту населення від 22.112.2020 року вих. № Д-13642-14-1.1/, на звернення від 09.12.2020 року, ОСОБА_1 повідомлено про те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 № 170 «Деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» департаментом були перераховані кошти у розмірі 1265,00 грн., на спеціальний рахунок військової частини 1472 для подальшого зарахування на особистий рахунок позивача. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 № 237 «Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» департаментом були перераховані кошти у розмірі 1295,00 грн., на спеціальний рахунок військової частини 1472 для подальшого зарахування на особистий рахунок позивача. Постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» встановлено розмір разової грошової допомоги до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі 1390,00 грн. Тобто, Розмір разової грошової допомоги до 5 травня встановлюється Кабінетом Міністрів України. У 2020 році департаментом були перераховані кошти на спеціальний рахунок військової частини Маріупольського загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України для подальшого зарахування на особистий рахунок позивача.

Не погодившись із розміром виплаченої допомоги, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

З приводу строку звернення суд зазначає, що відповідно ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Листом Голови ліквідаційної комісії Управління соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради від 22.112.2020 року вих. № Д-13642-14-1.1/, на звернення від 09.12.2020 року, ОСОБА_1 повідомлено про те, що надати інформацію стосовно виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2015-2017 роки не має можливості у зв`язку із припиненням діяльності Управління соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради шляхом ліквідації з 01.01.2018 року на підставі рішення Маріупольської міської ради від 25.07.2017 року № 7/20-1724.

Також, листом Департаменту соціального захисту населення від 22.112.2020 року вих. № Д-13642-14-1.1/, на звернення від 09.12.2020 року, ОСОБА_1 повідомлено про те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 № 170 «Деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» департаментом були перераховані кошти у розмірі 1265,00 грн., на спеціальний рахунок військової частини 1472 для подальшого зарахування на особистий рахунок позивача. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 № 237 «Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» департаментом були перераховані кошти у розмірі 1295,00 грн., на спеціальний рахунок військової частини 1472 для подальшого зарахування на особистий рахунок позивача. Постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» встановлено розмір разової грошової допомоги до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі 1390,00 грн. Тобто, Розмір разової грошової допомоги до 5 травня встановлюється Кабінетом Міністрів України. У 2020 році департаментом були перераховані кошти на спеціальний рахунок військової частини Маріупольського загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України для подальшого зарахування на особистий рахунок позивача.

Таким чином, суд вважає, що позивач дізнався про порушення його прав саме з листа Голови ліквідаційної комісії Управління соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради від 22.112.2020 року вих. № Д-13642-14-1.1/ та з листа Департаменту соціального захисту населення від 22.112.2020 року вих. № Д-13642-14-1.1/.

Позивач із зазначеним позовом звернувся 16.02.2021 року, що підтверджується інформацією, наявною на конверті поштового відправлення, отже строк звернення не пропущено.

Відтак, спірним при розгляді цієї справи є питання про розмір разової грошової допомоги до 5 травня, що виплачувалася учасникам бойових дій у 2015 - 2020 роках, з огляду на прийняте Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 у справі 1 -247/2018(3393/18).

Визначаючись із розміром допомоги, що належить до виплати позивачу у 2020 році суд враховує, що цій обставині надано оцінку при розгляді зразкової справи № 440/2722/20-а рішенням Верховного Суду від 29 вересня 2020 року, що залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року.

Дана адміністративна справа має ознаки типової справи № 440/2722/20-а, що прийнята до розгляду Верховним Судом як зразкова адміністративна справа.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Розглядаючи зразкову справу, Верховний Суд дійшов висновку, що з 27.02.2020 (день прийняття рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) позивач набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 № 367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Велика Палата у п.п. 48-54 постанови від 13 січня 2021 року зазначила, що вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком слід визначати із урахуванням ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-ІV та закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.

У 2020 році мінімальний розмір пенсії за віком становив 1638 грн. (розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановлений Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік).

Відтак, із урахуванням встановлених обставин та висновків Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд доходить висновку, що виплачуючи позивачу оспорювану допомогу за 2020 рік у розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112 відповідач допустив порушення норм ст. 12 Закону від 22.10.1993 № 3551-XII у редакції Закону від 25.12.1998 № 367-XIV, яка передбачала виплату учасникам бойових дій допомоги до 5 травня в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Отже, адміністративний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про виплату допомоги до 5 травня за 2015 - 2019 роки у розмірі передбаченому ст. 12 Закону від 22.10.1993 № 3551-XII, то суд вважає, що такі не підлягають задоволенню із наступних мотивів.

В той час коли позивачу виплачувалася допомога до 5 травня за 2015 - 2019 роки діяв підпункт 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин, яким розділ VI Прикінцеві та перехідні положення БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Виходячи із вказаного нормативного регулювання спірних правовідносин, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати протягом 2015 - 2019 років зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня .

Як зазначалося, на реалізацію приписів цієї норми закону, Кабінетом Міністрів України прийнято, зокрема, такі постанови:

- від 31.03.2015 року № 147 "Деякі питання виплати у 2015 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", де передбачено, що учасникам бойових дій у 2016 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", проводиться у розмірі 875 грн.;

- від 02.03.2016 року №141 "Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", де передбачено, що учасникам бойових дій у 2016 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", проводиться у розмірі 920 грн.;

- від 05.04.2017 № 223 Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, де передбачено, що учасникам бойових дій у 2017 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, проводиться у розмірі 1200 грн.;

- від 14.03.2018 № 170 Деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, де передбачено, що учасникам бойових дій у 2018 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, проводиться у розмірі 1265 грн.;

- від 20.03.2019 № 237 Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, де передбачено, що учасникам бойових дій у 2019 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, проводиться у розмірі 1295 грн.

Безспірно встановлено, що відповідач при виплаті позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у 2015 - 2019 роках визначав її розмір саме із урахуванням норм вказаних вище постанов Кабінету Міністрів України.

Натомість позивач вважає, що Конституційний Суд України у своєму рішенні від 27.02.2020 (в справі 1 - 247/2018(3393/18)) дійшов висновку про неконституційність делегування повноважень Уряду визначати розмір допомоги в цілому. Тобто, рішення Конституційний Суд, на думку позивача, є застосовним і до виплат проведених в 2015 - 2019 роках. Тому, як наслідок, позивач просить провести йому доплату недоотриманої у цей період допомоги.

Однак суд не погоджується із аргументами позивача виходячи із таких міркувань.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Норма аналогічного змісту міститься у ч. 1 ст. 91 Закону України Про Конституційний Суд України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII.

Із аналізу вказаних приписів, суд робить висновок, що загальним є правило про втрату чинності законів які визнані неконституційними саме з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Проте, винятки із такого правила можуть бути встановлені у самому рішенні Конституційного Суду України.

Згідно ч. 1 ст. 97 Закону від 13 липня 2017 року № 2136-VIII, суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов`язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку.

Проте додаткове визначення у рішеннях, висновках Конституційного Суду України порядку їх виконання не скасовує і не підміняє загальної обов`язковості їх виконання. Незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз. 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України у Справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2000 року (вказана вище Справа № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.

Поняття прямої дії рішень Конституційного Суду у Законі не розкрито. Водночас у абз. 2 п. 2 рішення від 9 лютого 1999 року у справі № 1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів, Конституційний Суд України зазначив, що принцип прямої дії у часі закону чи іншого нормативно-правового акту потрібно розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Необхідно зазначити, що такий принцип є гарантією стабільності суспільних відносин та забезпечення принципу юридичної визначеності. Оскільки, в іншому випадку усі суспільні відносини у яких було застосовано неконституційний закон підлягали б ревізії. Тому, з огляду на відсутність у Рішенні Конституційного Суду України від 27.02.2020 року вказівки на інше, суд вважає, що вказане Рішення слід застосовувати до правовідносин які виникли з дня його ухвалення.

Отже, встановлена у Рішенні Конституційного Суду України від 27.02.2020 неконституційність закону, має значення, перш за все, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду правовідносин із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності.

Враховуючи, що підпункт 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин, яким розділ VI Прикінцеві та перехідні положення БК України доповнено пунктом 26, був чинним на момент проведення позивачу виплат у 2015 - 2019 роках, розмір оспорюваної допомоги правомірно визначався на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 року № 147 , від 02.03.2016 року №141, від 05.04.2017 року № 223, від 14.03.2018 року № 170, від 20.03.2019 року № 237.

Відтак, позовні вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату допомоги до 5 травня за 2015 -2019 роки, в розмірі передбаченому ст. 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII, задоволенню не підлягають.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, із урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Враховуючи, що позивач, згідно із п. 10 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору, то питання про розподіл судових витрат в цій частині судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (місцезнаходження: 87500, Донецька область, пр-кт. Миру, 70) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради (місцезнаходження: 87500, Донецька область, пр-т. Миру, 70) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, із урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 13 травня 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров