Рішення № 96857716, 22.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року Справа № 160/101/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛАН-ПАК" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання дій протиправними та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

04.01.2021 року представник позивача ТОВ "Аллан-Пак" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості UA110130/2020/000142/1 від 24.11.2020, прийняте Дніпровською митницею Держмитслужби.

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі судового збору.

Ухвалою суду від 11.01.2021 позовну заяву ТОВ "Аллан-Пак" було залишено без руху із встановленим строком для усунення його недоліків шляхом надання до суду власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

18.01.21 представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 11.01.21 було усунуто недоліки адміністративного позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 було т відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач вважає, що відповідач всупереч вимог чинного законодавства, витребує додаткові документи, а не здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість. У зв`язку з чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування рішення, яке звернене до оскарження.

10.02.2020 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Дніпровська митниця Держмитслужби просила відмовити в задоволенні позовної заяви, зазначаючи, що під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених відомостях декларантом, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. В даному випадку були наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МКУ, п.6 ст.54 МКУ. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірного Рішення про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

18.03.2021 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що відповідач не правомірно витребував додаткові документи на підставі документів, які не входять до переліку, зазначеному в п.2 ст. 53 МК України, а саме платіжно-розрахункового документу за яким банк Продавця (РФ), в якому обслуговується експортер, зараховує рублі РФ після продажу на поточний рахунок Продавця. Цей платіжно-розрахунковий документ є внутрішнім документом Продавця і не впливає на правильність визначення митної вартості і не зазначений в п. 2 ст. 53 МК України. Експортна декларація не є основним документом, вказаним в п. 2 ст. 53 МК України, а тому відсутність рахунку-проформи в митній декларації країни відправлення не може бути підставою для витребування документів. Крім того, відсутність банка-кореспондента в платіжному дорученні не впливає на митну вартість, оскільки банківські витрати на перерахунок валюти не входять до переліку витрат, зазначених в п. 10 ст. 58 МК України. Копія платіжного доручення завірена банком згідно вимог НБУ, а відповідач не довів, що вона є підробленою.

Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосуються тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованості митної вартості, а не всіх передбачених ст. 53 МК України документів. Ненадання декларантом витребованих контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є не недостатнім чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, 23.11.2020 на територію митного посту "Слобожанський" прибув вантаж - біоксеальна орієнтована поліпропеленова плівка, код УКТЗЕД 3920202100 в кількості 18296,6кг. автотранспортним засобом за державним номером НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , згідно Договору поставки №БКП.10163 від 01 липня 2018 року на умовах поставки товару FCA-Курск, РФ від постачальника ТОВ "БИАКСПЛЕН", РФ до Покупця ТОВ "АЛЛАН-ПАК", Україна.

Ціну визначено за контрактом, а саме: договором поставки №БКП.10163 від 01 липня 2018 року, Доповнення №1 від 28.06.2019 та Доповнення №2 від 17.01.2020, рахунком -фактурою №201118/000000011 від 18.11.2020, рахунком -проформою №EБК00000896 від 16.11.2020, платіжним доручення в іноземній валюті №73 від 17.11.2020, повідомленням про ціни на листопад 2020 від виробника від 01.11.2020, висновком Держзовнішінформу №6257385 від 20.11.2020, копією декларації країни відправлення №10131010/181120/0190002 від 19.11.2020. транспортні витрати, як складова митної вартості підтверджується Договором (контрактом) про перевезення №17/11 від 17.11.2020, рахунком -фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №599 від 23.11.2020, розрахунком транспортних витрат №23/11 від 23.11.2020.

23.11.2020 була подана декларації ІМ-40 № UА110130/2020/034036 від 23.11.2020 на розмитнення товару, до якої додавались наступні документи:

- рахунок -проформа №ЕБК00000896 від 16.11.2020,

- рахунок-фактура №201118/000000011 від 18.11.2020,

- платіжне доручення №73 від 17.11.2020,

-рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №599 від 23.11.2020,

-заява на транспортне перевезення №17/11 від 17.11.2020,

-договір про надання транспортних послуг на перевезення товару автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 17.11.2020 №17/11,

-доповнення до зовнішньоекономічного договору №1 від 28.06.2019,

-доповнення до зовнішньоекономічного договору №2 від 17.01.2020,

- зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу від 01.07.2018 №БКП.10163,

-договір про перевезення №30/10/2020 від 30.10.2020,

-висновок Держзовнішінформ №6257385 від 20.11.2020,

-повідомлення про ціни на листопад б/н від 01.11.2020,

-копія митної декларації країни відправлення №10131010/181120/0190002 від 19.11.2020.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею підприємству було направлено електронне повідомлення №1 від 23.11.2020 відповідно до якого виявлені розбіжності у наданих документах, які впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Інспектором митниці в повідомлені №1 від 23.11.2020 було визначено наступні розбіжності в наданих до оформлення документах:

- в наданому до митного контролю рахунку від 18.11.2020 №201118/000000011 міститься до документу від 17.11.2020 №47900, який названо платіжно-розрахунковим. В той же час як платіжний документ датується від 17.11.2020 та має номер №73, він містить посилання на рахунок-проформу від 16.11.2020 №ЕБК00000896. Таким чином, в наступному рахунку, що наданий до митного контролю, який датується від 18.11.2020 №201118/000000011 має бути розрахунковий документ з номером №73 та датою 17.11.2020. Документ від 17.11.2020 №47900, що зазначений у рахунку №201118/000000011 до митного контролю не наданий, хоча зазначений в документі, як платіжно-розрахунковий.

-поставка товару здійснюється згідно контракту від 01.07.2018 №БКП.10163 на умовах поставки FCA Курск (пп. 3.3 контракту). Контрактом передбачено, що ціна товару зазначаються у рахунках (п. 2.1) п. 2.3 контракту визначено валюту контракту долар США (код 840). В п. 2.7 зазначено, що всі витрати пов`язані із платежем несе покупець, в тому числі комісії банків-кореспондентів. В частині контракту передбачений такий банк-кореспондент із зазначенням реквізитів банку. Додаткова угода до вищезазначеного контракту від 28.06.2019№1 також містить найменування та реквізити банка-кореспондента. При цьому в наданому до митного контролю платіжному документі від 17.11.2020 №73 в гр. 56 банк-кореспондент відсутній. Враховуючи наявність такого банку в договорі та враховуючи валюту контракту долар США (код 840) такий банк-кореспондент має бути зазначений у гр. 56 як банк посередник, крім того, згідно умов договору Покупець несе витрати пов`язані із комісійними платежами в тому числі комісії банків-кореспондентів. Крім того, в наданому платіжному документі в верхній частині в графі «Дата надходження», підпис, штамп банку» фігурує кольоровим штамп та підпис, проте у відповідній графі для штампу та підпису в нижній частині документа в графі «Дата виконання, підпис, штамп» банку» відсутні будь-які відмітки;

- відсутній документ рахунку-проформи заявлений до митного контролю за яким здійснено розрахунок за товар №ЕБК00000869 від 16.11.2020. В той час згідно наданих до митного контролю документів саме цей документ є підставою здійснення передплати за товар.

Листом від 24.11.2020 №715 директором імпортера повідомлено про відсутність можливості надати додаткові документи у передбачений законодавством термін та прохання продовжити здійснення митних процедур на підставі всіх наданих та доданих документів.

24.11.2020 митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості №UA110130/2020/000142/1.

24.11.2020 для митного оформлення вантажу була подана ЕМД UA110130/2020/034316 згідно з п.2 ст. 55 МК України з використанням фінансової гарантії в розмірі 24043,59 грн.

ТОВ "АЛЛАН-ПАК" згідно з п. 9 ст. 55 МК України, надіслав скаргу від 10.12.2020 №746 на рішення про коригування митної вартості №UA110130/2020/000142/1 від 24.11.2020, в якій просив Дніпровську митницю Держмитслужби, з урахуванням зауважень наданим в скарзі, про наступне:

Скаргою ТОВ «АЛЛАН-ПАК» від 10.12.2020 №746 відповідно до положень частини 9 статті 55 МК України надано копії додаткових документів:

- лист ТОВ «АЛЛАН-ПАК» №715 від 24.11.2020;

- лист ТОВ «БИАКСПЛЕН (РФ) №11 від 01.11.2020;

- лист ТОВ «БИАКСПЛЕН (РФ) №20 від 19.11.2020.

За результатом розгляду скарги митниця листом від 16.12.2020 №7.5-08-02-2/15/13/12341 повідомила позивача про те, що вказані документи (листи від 24.11.2020 №715, від 01.11.2020 №11, від 19.11.2020 №20) розглядались митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості за ЕМД від 23.11.2020 №UA110130/2020/034036 (відмовлена), а інформація про їх розгляд наведена в гр. 18, 33 рішення та у повідомленнях від 24.11.2020, якими надсилалось рішення та зміст графи 33 цього рішення позивачу.

ПІК АСМО «Інспектор» з технічних причин, обумовлених обмеженням по кількості символів, не дає можливості відправити декларанту зміст гр. 33 рішення у повному обсязі, тому її зміст відправлено окремим повідомленням, що не заборонено чинним законодавством.

Відповідно до відомостей АСМО «Інспектор» рішення та зміст гр. 33 рішення відправлено декларанту двома повідомленнями 24.11.2020 о 14 год. 40 хв., а декларантом отримано їх цього ж дня о 15 год. 35 хв. та о 15 год. 37 хв.

Таким чином, твердження позивача про порушення митним органом заповнення гр. 33 рішення не знайшло свого підтвердження.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 р. (далі - МК України).

Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).

Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним рішенням митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, які надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.

Так, відносно спірної ЕМД митницею встановлені наступні розбіжності:

- в наданому до митного контролю рахунку від 18.11.2020 №201118/000000011 міститься до документу від 17.11.2020 №47900, який названо платіжно-розрахунковим. В той же час як платіжний документ датується від 17.11.2020 та має номер №73, він містить посилання на рахунок-проформу від 16.11.2020 №ЕБК00000896. Таким чином, в наступному рахунку, що наданий до митного контролю, який датується від 18.11.2020 №201118/000000011 має бути розрахунковий документ з номером №73 та датою 17.11.2020. Документ від 17.11.2020 №47900, що зазначений у рахунку №201118/000000011 до митного контролю не наданий, хоча зазначений в документі, як платіжно-розрахунковий.

-поставка товару здійснюється згідно контракту від 01.07.2018 №БКП.10163 на умовах поставки FCA Курск (пп. 3.3 контракту). Контрактом передбачено, що ціна товару зазначаються у рахунках (п. 2.1) п. 2.3 контракту визначено валюту контракту долар США (код 840). В п. 2.7 зазначено, що всі витрати пов`язані із платежем несе покупець, в тому числі комісії банків-кореспондентів. В частині контракту передбачений такий банк-кореспондент із зазначенням реквізитів банку. Додаткова угода до вищезазначеного контракту від 28.06.2019№1 також містить найменування та реквізити банка-кореспондента. При цьому в наданому до митного контролю платіжному документі від 17.11.2020 №73 в гр. 56 банк-кореспондент відсутній. Враховуючи наявність такого банку в договорі та враховуючи валюту контракту долар США (код 840) такий банк-кореспондент має бути зазначений у гр. 56 як банк посередник, крім того, згідно умов договору Покупець несе витрати пов`язані із комісійними платежами в тому числі комісії банків-кореспондентів. Крім того, в наданому платіжному документі в верхній частині в графі «Дата надходження», підпис, штамп банку» фігурує кольоровим штамп та підпис, проте у відповідній графі для штампу та підпису в нижній частині документа в графі «Дата виконання, підпис, штамп» банку» відсутні будь-які відмітки;

- відсутній документ рахунку-проформи заявлений до митного контролю за яким здійснено розрахунок за товар №ЕБК00000869 від 16.11.2020. В той час згідно наданих до митного контролю документів саме цей документ є підставою здійснення передплати за товар.

Митницею було витребувано додаткові документи, які у встановлений відповідачем строк, надані декларантом не були.

В графі 33 рішення про коригування митної вартості зазначено підстави прийняття такого рішення.

Щодо твердження про те, що митна декларація країни відправлення не входить до переліку документів, зазначених у частині 2 ст. 53 МКУ, і тому виявлені в ній розбіжності не можуть бути підставою для витребування додаткових документів згідно з частиною 3 ст.53 МКУ, суд зазначає.

Декларант для підтвердження заявленої митної вартості товару надав до митного оформлення митну декларацію країни відправлення від 19.11.2020 №10131010/181120/0190002 разом з ЕМД із внесенням відомостей про неї в графу 44 ЕМД від 23.11.2020 №UА110130/2020/034036.

Відповідно до законодавства України з питань державної митної справи, митний орган не має права обмежувати право декларанта у наданні документів для підтвердження митної вартості.

У скарзі від 10.12.2020 №746 зазначено, що до митного оформлення для підтвердження митної вартості, визначеної декларантом, надавались в тому числі документи: висновок Держзовнішінформ №6257385 від 20.11.2020, договір (контракт) про перевезення від 30.10.2020 №30/10/2020.

В графі 44 ЕМД від 23.11.2020 № UА110130/2020/034036 (відмовлена), від 24.11.2020 №UА110130/2020/034316 (оформлена) зазначено висновок Держзовнішінформ №6257385 від 20.11.2020.Проте договір (контракт) про перевезення від 30.10.2020 №30/10/2020 відсутній та до митного оформлення не надавався.

За результатами додаткової перевірки документів митного оформлення, в тому числі, наданих під час процедури консультації, встановлено наступне.

Пунктом 1.6. зовнішньоекономічного контракту від 01.07.2018 №БКП.10163 передбачено, що кожний календарний місяць постачальник направляє покупцю повідомлення про ціни на товар постачальника на наступний календарний місяць, а покупець не пізніше 10 числа календарного місяця, що передує місяцю поставки відповідної партії товару, направляє постачальнику замовлення.

Тобто після отримання від постачальника покупцем повідомлення про ціни, останній здійснює замовлення. Термін дії повідомлення про ціни - один календарний місяць.

За результатами розгляду замовлення покупця (пункт 1.8 зовнішньоекономічного контракту від 01.07.2018 №БКП.10163), постачальник направляє покупцю факсимільним зв`язком або електронною поштою підписаний та засвідчений печаткою рахунок на оплату відповідної партії товару.

Рахунок-фактура від 18.11.2020 №201118/000000011 містить посилання на зовнішньоекономічний контракт від 01.07.2018 №БКП.10163 та на замовлення №12 від 23.10.2020, яке при митному оформленні та оскарженні рішення митниці не надавалось.

Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (частина 2 статті 53 МКУ).

До митного оформлення надано рахунок на оплату від 16.11.2020 №ЕБК00000896, який сплачено ТОВ «АЛЛАН-ПАК» у повному обсязі відповідно до платіжного доручення №73 від 17.11.2020.

Поставка оцінюваного товару здійснена відповідно до положень пункту 1.4. зовнішньоекономічного контракту від 01.07.2018 №БКП.10163 після 100% сплати рахунку від 16.11.2020 №ЕБК00000896.

Враховуючи термін дії повідомлень про ціни, дату замовлення №12 (23.10.2020), ціну оцінюваної партії товару має бути прийнято на рівні ціни, встановленої у повідомленні про ціни на жовтень 2020 року.

Підприємством ТОВ «АЛЛАН-ПАК» при внесенні до графи 44 ЕМД від 23.11.2020 №UA110130/2020/034036, від 24.11.2020 №UA110130/2020/034316 під кодом «9000» відомостей про повідомлення про ціни на жовтень 2020 року, фактично надано цінову угоду на листопад 2020 року.

У попередніх митних оформленнях ідентичних та аналогічних товарів оцінюваному за зовнішньоекономічним контрактом від 01.07.2018 №БКП.10163 ТОВ «АЛЛАН-ПАК» надавало повідомлення про ціни на жовтень 2020 року відповідно до п.1.6. зазначеного контракту на умовах 100% передплати. Ціни у повідомленні за жовтень 2020 року встановлено на умовах поставки FCA без ПДВ в дол. США за 1 кг на такому рівні: HGPL 20 - 1,55 дол. США/кг; HOHL 35 - 1,73 дол. США/кг;MGS 20- 1,78 дол. США/кг; HMIL.M 30-1,75 дол. США/кг, HMIL.M 20-1,77 дол. США/кг.

У рахунку-фактурі від 18.11.2020 №201118/000000011 наведено умови поставки FCA- Курськ, ціни зазначені у дол. США/кг.

Ціни товару, зазначені у рахунку-фактурі від 18.11.2020 №201118/000000011 відповідають цінам, зазначеним у рахунку на оплату від 16.11.2020 №ЕБК00000896 та відповідають цінам, наведеним у повідомленні за листопад 2020 року.

Таким чином, у митниці виникають сумніви щодо правильності визначення митної вартості декларантом, обґрунтування числового значення митної вартості оцінюваних товарів та достовірності документів, наданих до митного оформлення.

Відповідно до пункту 1.2 зовнішньоекономічного контракту від 01.07.2018 №БКП.10163 товар постачається покупцю окремими партіями. Умови поставки товару визначаються відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів «Інкотермс 2010» у рахунках на оплату на кожну партію товару.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.6 зовнішньоекономічного контракту від 01.07.2018 №БКП.10163 ціна товару зазначається у рахунках на оплату на кожну партію товару, включає будь-які витрати, які сплачує постачальник відповідно до умов поставки, зазначених у рахунках на оплату. Якщо постачальник приймає до сплати витрати, які відповідно до умов поставки або іншими умовами даного договору відносяться до покупця, такі витрати не включаються до ціни товару і підлягають відшкодуванню покупцем.

У випадку якщо відповідно до рахунку на оплату поставка певної партії товару повинна виконуватися на умовах FCA, покупець зобов`язаний за свій рахунок забезпечити транспорт, необхідний для транспортування товару, сплатити всі витрати, пов`язані з його транспортуванням. Навантаження товару здійснюється за рахунок постачальника (пункт 3.3. зовнішньоекономічного контракту від 01.07.2018 №БКП.10163).

На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, при умовах поставки FCA продавець на власному складі, підприємстві чи в іншому зазначеному покупцем місці передає товар перевізнику, здійснює всі витрати пов`язані із завантаженням товару, і сплачує митні платежі у країні-експортері.

Згідно з частиною 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, в тому числі витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», при заповненні графи 20 декларації митної вартості зазначено: для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування 7000 грн.

Рахунок на оплату від 16.11.2020 №ЕБК00000896 не містить відомостей щодо умов поставки «Інкотермс 2010». Враховуючи зазначене, рахунок прийнятий до сплати на умовах поставки ЕХW- склад продавця (Російська Федерація, м. Курськ, вул. Об`їздна 10).

Відповідно до міжнародних правил перевезення Інкотермс, на комерційних умовах поставки ЕХW продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці. Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом до митного оформлення надано: договір про надання транспортних послуг від 17.11.2020 №17/11, укладений з ТОВ «ДАК-ТРАНС» (виконавець), заявка №17/11 від 17.11.2020, рахунок від 23.11.2020 №599, довідка про транспортні витрати від 23.11.2020 №23/11.

Відповідно до відомостей рахунку від 23.11.2020 №599, визначені наступні витрати на транспортування оцінюваної партії товарів: транспортні послуги за маршрутом м. Курськ (РФ) - м/п Нехотєєвка-Гоптівка - 7000 грн. (без ПДВ); транспортні послуги за маршрутом м/п Нехотєєвка-Гоптівка - м. Дніпро - 8000 грн (без ПДВ).

У довідці про транспортні витрати від 23.11.2020 №23/11 зазначено, що страхування вантажу не проводилось, витрати на завантаження відсутні.

Враховуючи положення п. 3.1. «обов`язки перевізника» договору про надання транспортних послуг від 17.11.2020 №17/11, виконавець ТОВ «ДАК-ТРАНС» не несе витрати за навантаження товару на транспортний засіб.

Відповідно до пункту 2.3. договору про надання транспортних послуг від 17.11.2020 №17/11 на кожне окреме перевезення оформлюється заявка, яка є додатком до договору. У заявці №17/11 від 17.11.2020, підписаній замовником ТОВ «АЛЛАН-ПАК» та виконавцем ТОВ «ДАК-ТРАНС», надана гарантія своєчасного навантаження та розвантаження товару, вірне та в повному обсязі оформлення документів, необхідних для транспортування товару, та забезпечення своєчасності митних процедур.

Враховуючі відомості, зазначені у рахунку від 23.11.2020 №599, довідці про транспортні витрати від 23.11.2020 №23/11, заявці №17/11 від 17.11.2020, положення п. 3.1. «обов`язки перевізника» договору про надання транспортних послуг від 17.11.2020 №17/11, виконавець ТОВ «ДАК-ТРАНС» не несе витрати, пов`язані із завантаженням товару на транспортний засіб.

Таким чином, за навантаження товару на транспортний засіб і за витрати, пов`язані з цим, відповідає покупець ТОВ «АЛЛАН-ПАК».

Як зазначалось вище, у рахунку-фактурі від 18.11.2020 №201118/000000011 зазначені умови поставки FСА-Курськ, ціни товару, зазначені у рахунку-фактурі від 18.11.2020 №201118/000000011 відповідають цінам, зазначеним у рахунку на оплату від 16.11.2020 №ЕБК00000896, які фактично прийняті до сплати на умовах поставки ЕХW.

У митній декларації країни відправлення від 19.11.2020 №10131010/181120/0190002 зазначені умови поставки FСА - Курськ, статистична вартість (28004,62 дол.США) відповідає фактурній вартості рахунку-фактурі від 18.11.2020 №201118/000000011, однак у графі 44 ЕМД не наведено відомості рахунку на оплату від 16.11.2020 №ЕБК00000896, про що зазначалось митницею під час проведення процедури консультацій.

Приймаючи до уваги пункти 1.2, 2.1, 2.6, 3.3 зовнішньоекономічного контракту від 01.07.2018 №БКП.10163, відомості, зазначені у документах наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару, витрати, пов`язані з навантаженням товару на транспортний засіб, має сплатити покупець ТОВ «АЛЛАН-ПАК».

Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (частина 2 статті 53 МКУ).

Частиною 2 статті 58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

До митного оформлення та разом із скаргою від 10.12.2020 №746, ТОВ «АЛЛАН-ПАК» не надано документів, що підтверджують сплату ТОВ «АЛЛАН-ПАК» витрат, пов`язаних із навантаженням товару на транспортний засіб, що є складовою митної вартості товару (частина 10 статті 58 МКУ).

Виявлені розбіжності, відповідають цінам, що зазначені у рахунку на оплату від 16.11.2020 №ЕБК00000896, не відповідають (є нижчими) цінам, наведеним у повідомленні за жовтень 2020 року.

Також відповідно до підпункту 3.8 зовнішньоекономічного контракту від 01.07.2018 №БКП.10163 паспорт якості повинен бути завірений печаткою виробника. Оскільки надані до митного оформлення паспорти якості не завірені відповідним чином, існують сумніви щодо достовірності зазначених документів.

Відповідно до положень ст. 58 Кодексу метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості №UA110130/2020/000142/1 від 24.11.2020, в якому митну вартість товарів, що імпортуються, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2 а -метод за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до наявної у органу доходів і зборів інформації щодо вартості оцінюваного товару, раніше ввезеного, а саме за ЕМД від 03.10.2020 року №UA100070/2020/431537 до рівня 1,71 дол. США/кг, за поставкою від безпосереднього виробника товару ТМ "БИАКСПЛЕН".

Надані позивачем документи, на думку суду, у своїй сукупності не підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, мають розбіжності, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на документально не підтверджених даних, що цілком відповідає висновкам митного органу.

За таких обставин, усі доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення та наведені у відзиві на позовну заяву знайшли своє правове підтвердження під час судового розгляду справи та не спростовані наданими позивачем поясненнями.

З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Позивач вмотивованих доводів на підтвердження позову не надав, натомість, відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок та довів правомірність свого рішення, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд зробив висновок про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно зі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, оскільки позивачу відмовлено в задоволенні позову.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛАН-ПАК" (вул. Молодогвардійська, б.6, м.Дніпро, 49022, код ЄДРПОУ 34870651) до Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги , б. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко