Ухвала суду № 96857547, 11.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 травня 2021 року Справа №160/10566/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, по справі № 160/10566/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

06.05.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через «Електронний суд» надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій заявник просить суд визнати протиправними:

- рішення відповідача, повідомлено в листі №6915-2308/М-01/8-0400/21 від 10.03.2021 року, стосовно вимоги подання заяви позивачки про виплату пенсії з реквізитами АТ "Ощадбанк" для виконання Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 року та стосовно відмови перераховувати пенсію Позивачки на визначений нею особистий банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в "Приватбанку", вказаний в пенсійній справі позивачки;

- дії та бездіяльність відповідача стосовно вимоги подання заяви Позивачки про виплату пенсії з реквізитами АТ "Ощадбанк" та відмови перераховувати пенсію Позивачки на визначений нею особистий банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в "Приватбанку", прийняти відповідачем та вказаний в її пенсійній справі;

2) визнати вказане вище рішення, дії та бездіяльність відповідача, вчиненими ним на виконання рішення від 16.12.2020 року такими що порушують право позивачки на отримання пенсії, яке підтверджено рішенням від 16.12.2020 року;

3) згідно до положень ч.ч.1-З ст.249 КАС України постановити окрему ухвалу і направити її відповідачу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та зобов`язати перераховувати пенсію Позивачки на визначений нею особистий банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в "Приватбанку", вказаний в пенсійній справі Позивачки.

Вирішуючи питання щодо прийняття до розгляду вказаної заяви, суд виходить із такого.

Частинами 1, 2 статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

5) номер адміністративної справи;

6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження

7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;

8) інформація про хід виконавчого провадження;

9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до вимог статті 2 Закону України "Про судовий збір", платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" врегульовано, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

При цьому, подана представником позивача порядку статті 383 КАС України вищезазначена заява до передбаченого частиною 2 статті 3 Закону “Про судовий збір” вичерпного переліку заяв, за подання яких судовий збір не справляється, не відноситься.

Суд зазначає, що п.п. 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачена сплата судового збору за подання заяв, пов`язаних із виконанням судових рішень, у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за подання заяви в порядку виконання судового рішення.

Станом на 1 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2270,00 грн., що визначено Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік".

З системного аналізу викладених положень, вбачається, що на позивача покладено обов`язок сплати судового збору за подання відповідної заяви до суду як процесуальним законодавством, так і Законом України "Про судовий збір".

Належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у позивача закріплених у статті 5 Закону "Про судовий збір" пільг останній не надав.

Втім, позивачем, в порушення вимог пункту 9 частини 2 статті 383 КАС України документа про сплату судового збору не надано, підстав для звільнення його від сплати судового збору не зазначено.

Аналогічні висновки щодо необхідності сплати судового збору за подання заяви в порядку статті 383 КАС України відображені також у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі №807/220/18 та у постанові Верховного Суду від 25 червня 2020 року у справі №0240/2226/18-а.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 383 КАС України - у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Таким чином, враховуючи те, що подана представником позивачап в порядку ст. 383 КАС України заява не відповідає вимогам, визначеним 6, 7, 8, 9 ч. 2. 383 КАС України, то вона підлягає поверненню з огляду на приписи на підставі абз. 2 ч. 5 ст. 383 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, по справі № 160/10566/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - повернути заявнику.

Копію ухвали разом із заявою та доданими матеріалами надіслати заявнику за зазначеною у заяві адресою.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_2 ).

Представник позивача - Меламед Вадим Борисович ( АДРЕСА_2 , код ОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня її складання.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Ільков