Рішення № 96856807, 12.05.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 травня 2021 р. Справа № 120/2549/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради (далі - Управління, відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначила, що відповідач на її письмову заяву від 12.02.2021 не надав засвідчену копію рішення комісії на прохання ОСОБА_1 в письмовій заяві від 29.10.2019, оригінал якої наданий до справи №3179, згідно якої їй надавались субсидії на опалювальні періоди з 2015 року.

Ухвалою від 31.03.2021 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку, визначеному ст. 263 КАС України). Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що дійсно 12.02.2021 позивач звернулась до Управління із заявою, в якій просила надати їй належним чином засвідчену копію рішення комісії на її прохання викладене в письмовій заяві від 29.10.2019. При цьому, у зверненні від 29.10.2019 позивач просила поновити їй субсидію з жовтня 2018 року по квітень 2019 року. У відповідь на дане звернення відповідач повідомив про те, що з 01.05.2019 по 30.09.2019 вона користувалась пільгами 50% на житлово-комунальні послуги. Разом із тим, якщо вона бажає отримувати субсидію на опалювальний період 2019-2020 років їй необхідно звернутись до Управління із заявою про призначення субсидії із необхідними документами. Представник відповідача також зазначила, що 20.08.2020 позивач звернулась до Управління із заявою про призначення субсидії. У вересні 2020 року відповідне питання було винесено на засідання комісії міськвиконкому по розгляду питань, пов`язаних з наданням субсидій та державних допомог населенню. Комісією прийнято рішення про відмову в призначення субсидії ОСОБА_1 . З огляду на викладене, у відповідь на заяву позивача від 12.02.2021 їй було направлено виписку з протоколу засідання комісії міськвиконкому по розгляду питань, пов`язаних з наданням субсидій та державних допомог населенню від 11.09.2020 №17.

14.04.2021 позивачем подано до суду відповідь на відзив, однак суд не приймає її до уваги, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 263 КАС України, заявами по суті справи, у даній категорії справ, є позов та відзив.

При цьому, судом враховано, що у відповіді на відзив позивач просить суд зобов`язати відповідача надати певні документи, які стосуються розміру призначеної їй субсидії, документів щодо підтвердження наявного у неї статусу, а також результатів розгляду інших заяви, скерованих нею до Управління.

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що не усі перелічені позивачем матеріали, які вона фактично просить витребувати у відповідача, стосуються розгляду її звернення від 12.02.2021.

В той же час, саме допущена, на думку позивача, бездіяльність відповідача щодо розгляду її звернення від 12.02.2021 є предметом оскарження в межах даної справи.

Окрім того, усі матеріали, які стосуються звернень позивача від 29.09.2019 та 12.02.2021 долучені відповідачем до відзиву на позовну заяву.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для постановляння окремого процесуального документа з приводу витребування матеріалів, перелічених позивачем у відповіді на відзив.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 12.02.2021 позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила надіслати їй засвідчену належним чином копію рішення комісії на її прохання в адресованій до Управління письмовій заяві від 29.10.2019, яка зареєстрована в Управлінні 29.10.2019 за №4555/09-10 та підшита у справі №3179 щодо надання їй субсидій на опалювальний період.

У відповідь на дану заяву, відповідач, листом від 17.02.2021 за №В-472/1018/4 повідомив позивача про те, що вона отримували субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг за період з 01.04.2015 по 30.04.2019. З 01.05.2019 субсидія була припинена на підставі її заяви від 27.05.2019 про припинення субсидії у зв`язку з переходом на пільгу. Також повідомлено, що протягом жовтня - листопада 2019 року вона не зверталась до управління праці та соціального захисту населення з заявою про призначення субсидії і весь цей час користувалась пільгами на житлово-комунальні послуги.

20.08.2020 року ОСОБА_1 звернулась до управління з заявою про призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. Заява та декларація надійшли через поштове відділення. Згідно заяви від 20.08.2020 року було визначено право на отримання субсидії з місяця звернення.

У вересні 2020 року відповідне питання було винесене на засідання комісії міськвиконкому по розгляду питань, пов`язаних з наданням субсидій та державних допомог населенню. Комісією було прийнято рішення - відмовити ОСОБА_1 в призначенні субсидії (протокол від 11.09.2020 №17) згідно п. 14 вищевказаного Порядку, згідно якого житлова субсидія не призначається, якщо структурним підрозділом з питань соціального захисту населення отримано інформацію про наявність простроченої понад три місяці (на дату надання такої інформації) заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії.

У відповідному листі позивачу також роз`яснено, що на підставі п. 69 "Положення про порядок призначення житлових субсидій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848, зі змінами, якщо до складу домогосподарства входить особа, яка має право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг, субсидія призначається з місяця, що настає за місяцем, в якому нараховано пільги, але не раніше місяця подання заяви. Тому громадянин особисто вирішує право користування пільгами або субсидією на житлово-комунальні послуги.

Крім того, повідомлено, що якщо вона бажає отримувати субсидію, тоді їй необхідно звернутись до управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради з заявою про призначення житлової субсидії та Декларацією про доходи і витрати осіб, які затвердженні наказом Міністерства соціальної політики від 03.05.2018 №604, зі змінами, для вирішення питання призначення субсидії, або заяву та декларацію надіслати поштою.

До відповідного листа від 17.02.2021 за №В-472/1018/4 відповідачем також додано копію виписки з протоколу засідання комісії міськвиконкому по розгляду питань, пов`язаних з наданням субсидій та державних допомог населенню від 11.09.2020 року №17.

Разом із тим, вважаючи, що відповідачем допущено протиправно бездіяльність з приводу розгляду заяви від 12.02.2021, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд, в першу чергу вважає за необхідне зазначити, що предметом оскарження в межах даної справи є саме дії/бездіяльність відповідача, які стосуються розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.02.2021.

Таким чином, в межах даної справи суд обмежується перевіркою дій/бездіяльності відповідача, вчинених/допущених за наслідком розгляду заяви позивача від 12.02.2021, на предмет їх відповідності вимогам Закону України "Про звернення громадян".

В той же час, обставини, які стосуються наявності чи/або відсутності у позивача права на призначення субсидії чи/або обставини, які стосуються будь-яких інших звернень позивача до Управління, не є предметом дослідження в межах даної справи.

Так, питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовано Законом України "Про звернення громадян".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про звернення громадян" під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів (ст. 20 Закону України "Про звернення громадян").

Як вбачається із матеріалів справи, вимоги даного адміністративного позову мотивовані бездіяльністю відповідача щодо неналежного розгляду заяви позивача від 12.02.2021, зокрема не надання копії рішення комісії на прохання позивача, відображене у її заяві від 29.10.2019, зареєстрованого в Управлінні за №4555/09-10 від 29.10.2019.

Як слідує із матеріалів, долучених відповідачем до відзиву на позовну заяву, 29.10.2019 позивач звернулась до Управління із заявою, в якій просила поновити призначену їй субсидію на житлово-комунальні послуги із жовтня 2018 року по квітень 2019 року, яка отримує 50-ти відсоткову пільгу на житлово-комунальні послуги із травня 2019 року по вересень 2019 року, яка має особову справу №3179.

Відповідна заява позивача зареєстрована відповідачем за вх. №4555/09-10 від 29.10.2019.

У відповідь на дану заяву вх. №4555/09-10 від 29.10.2019, відповідач листом від 31.10.2019 №4743/09-11/04 повідомив позивача, що субсидія призначається згідно Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848, зі змінами. Відповідно до п. 13 вищевказаного Положення у разі призначення житлової субсидії пільги з оплати житлово-комунальних послуг не нараховуються протягом періоду отримання житлової субсидії. Тому громадянин особисто вирішує право користування пільгами або субсидією на житлово-комунальні послуги.

На протязі неопалювального періоду з 01.05.2019 по 30.09.2019 ОСОБА_1 користувалась пільгами 50 % на житлово-комунальні послуги.

Таким чином, відповідач повідомив, що якщо на опалювальний період 2019-2020 р.р. позивач бажає отримувати субсидію їй необхідно звернутись до управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради з заявою про призначення житлової субсидії та Декларацією про доходи і витрати осіб, які затвердженні наказом Міністерства соціальної політики від 03.05.2018 №604, зі змінами, для вирішення питання призначення субсидії на опалювальний період, або заяву та декларацію надіслати поштою.

Із наведеного слідує, що питання, підняте позивачем у заяві від 29.10.2019, не виносилось на розгляд Комісії по розгляду питань, пов`язаних з наданням субсидій та державних допомог населенню, натомість, відповідач листом повідомив позивача про дії, які їй необхідно вчинити у випадку, якщо вона бажає отримувати субсидію на опалювальний період 2019-2020 років.

В той же час, у зверненні від 12.02.2021 позивачем ставилось питання про надання їй копії саме рішення Комісії на її прохання, викладене у заяві від 29.09.2019 вх. №4555/09-10.

Разом із тим, сам лише факт відсутності відповідного рішення Комісії, яке б було прийняте за наслідками розгляду заяви позивача від 29.10.2019, унеможливлює надання його копії позивачу на вимогу, відображену у поданій нею заяві від 12.02.2021.

При цьому, суд наголошує, що дії чи/або бездіяльність відповідача, які стосуються саме розгляду звернення позивача від 29.09.2019 вх. №4555/09-10, не є предметом оскарження в межах даної справи.

Крім того, про усі наведені вище обставини позивач також була повідомлена листом від 17.02.2021 №В-47-2/1018/4, надісланого їй у відповідь на заяву від 12.02.2021. В даному листі відповідач також повідомив позивача про те, що виплата субсидій здійснювалась з 01.04.2015 по 30.04.2019, а була припинена на підставі поданої заяви про перехід на пільгу по сплаті житлово-комунальних послуг.

До того ж, як слідує із змісту даного листа від 17.02.2021 №В-47-2/1018/4, питання щодо призначення позивачу субсидії на оплату житлово-комунальних послуг виносилось на засідання Комісії лише у вересні 2020 року на підставі поданої позивачем заяви від 20.08.2020.

При цьому, як слідує із матеріалів справи, Комісія прийняла рішення про відмову в призначенні позивачу субсидії на підставі п. 14 Порядку (протокол №17 від 11.09.2020).

Відповідне рішення Комісії від 11.09.2020 також не є предметом оскарження в межах даної справи.

В той же час, саме копію даного рішення Комісії від 11.09.2020 (у вигляді протоколу) відповідачем і було надіслано позивачу на виконання вимог її заяви від 12.02.2021.

Таким чином, враховуючи те, що поставлене позивачем у заяві від 29.10.2019 щодо поновлення їй виплати субсидії за минулий період (з жовтня 2018 року по квітень 2019 року) не виносилось на засідання Комісії, що, як наслідок, унеможливлює виконання вимог її заяви від 12.02.2021 у спосіб, визначений позивачем (надання копії рішення саме Комісії), суд приходить до висновку про відсутність підстав стверджувати про допущену з боку відповідача бездіяльність щодо розгляду заяви позивача від 12.02.2021.

Крім того, слід також враховувати, що на виконання вимог позивача відповідачем було надіслано на її адресу копію рішення Комісії від 11.09.2020 (у вигляді протоколу).

При цьому, ані позивачем, ані відповідачем не надано жодних доказів (інформації) про існування будь-яких інших рішень Комісії, прийнятих стосовно позивача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача, а також зобов`язання його вчинити певну дію, задоволенню не підлягають.

За приписами вимог пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 );

Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради (вул. Доватора, 49, м. Жмеринка, Вінницька область, код ЄДРПОУ 03190751).

Повний текст рішення складено 12.05.2021.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна