Рішення № 96855870, 13.05.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2021 р.

м. Київ

справа № 755/6520/21

провадження № 2/755/3714/21

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: державний нотаріус Сьомої Київської державної нотаріальної контори Гасс Вікторія Юріївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання поважними обставини пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщин та просить надати їй додатковий строк, достатній для подачі заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 , мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивача ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на частину квартири АДРЕСА_1 . 06.11.2020 року позивач звернулась до П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку із пропуском позивачем строку прийняття спадщини після смерті сина, тому позивач вимушена звернутись з даним позовом до суду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: державний нотаріус Сьомої Київської державної нотаріальної контори Гасс Вікторія Юріївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, та постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 травня 2021 року підготовче засідання закрито, та справу призначено до розгляду в судовому засіданні по суті вимог.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримав, просить провести розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача Київської міської ради в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив. (а.с. 22, 52, 53)

Третя особа державний нотаріус Сьомої Київської державної нотаріальної контори Гасс В.Ю. в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності. (а.с. 25)

Дослідивши матеріали справи, вивчивши матеріали спадкової справи № 197/2021, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 06.09.2001 року, виданого відділом приватизації житла Дніпровської районної державної адміністрації м. Києва, квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності: ОСОБА_4 та члену її сім'ї: ОСОБА_5 в рівних долях. (а.с. 13)

08.10.2013 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складено Заповіт, посвідчений секретарем селищної ради смт Данів Іллінецького району Вінницької області, відповідно до якого спадкодавець належну їй частину квартири АДРЕСА_2 заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 10, 31 зв.)

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла у віці 88 років, що підтверджено Свідоцтвом про смерть, виданим Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 26.11.2018 року, актовий запис № 19338. (а.с. 9, 27)

Постановою державного нотаріуса Сьомої Київської державної нотаріальної контори Гасс В.Ю. від 20.03.2021 року відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на Ѕ частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у зв`язку із пропуском ним шестимісячного терміну для подачі заяви про прийняття спадщини. (а.с. 12, 45)

Відповідно до частини 1 статті 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємством визнається перехід майна спадкодавця в разі його смерті до іншої особи - спадкоємцю у порядку передбаченому законодавством. Спадкоємець може прийняти спадщину за заповітом або за законом. У випадку, коли спадкодавець склав заповіт, - до спадщини закликаються спадкоємці за заповітом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 1 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про спадкування», часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

У статті 67 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року № 3425-12 встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину. Письмова заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Згідно частини другої ст. 1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Якщо у відношенні до особи, яка пропустила строк для прийняття спадщини, не надійшла до державної нотаріальної контори, за місцем відкриття спадщини, письмова згода про прийняття цією особою спадщини хоча б від одного із спадкоємців, які прийняли спадщину, або якщо ні один із потенційних спадкоємців не прийняв спадщину - спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини має право звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, що урегульовано ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 Цивільного кодексу України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Як роз`яснено в пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Узагальнення судової практики розгляду судами справ про надання спадкоємцеві додаткового строку для прийняття спадщини свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 1320цс17, при розгляді справ про надання додаткового строку для прийняття спадщини судам необхідно дослідити чи вчиняв нотаріус після встановлення ним наявності заповіту спадкодавця дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, чи здійснювався виклик спадкоємця за заповітом, в тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця.

Як убачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки позивач не проживав поряд із спадкодавцем, не був обізнаним про складений відносно нього заповіт, та відповідальною особою селищної ради, де було посвідчено заповіт, не було вчинено належних дій на сповіщення позивача про наявність заповіту ОСОБА_4 , що є причиною пропуску позивачем встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Аналізуючи наявні у справі докази в їх сукупності, керуючись положеннями діючого законодавства України, суд визнає поважними причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 бабусі позивача, ОСОБА_4 , оскільки судом встановлено, що позивач не проживав разом із спадкодавцем на час її смерті, не був обізнаним про складання спадкодавцем на його ім`я заповіту, та в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідальною особою селищної ради за місцем посвідчення заповіту, було вчинено належні дії на сповіщення позивача про наявність заповіту ОСОБА_4 ,тому позивач не мав достатньої можливості щодо оформлення спадщини після смерті бабусі у встановлений законом шестимісячний строк з часу її відкриття.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 Цивільного кодексу України, звернувшись до нотаріуса, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: державний нотаріус Сьомої Київської державної нотаріальної контори Гасс Вікторія Юріївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі, оскільки причини, які перешкоджали позивачу своєчасно звернутись із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини є поважними.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: державний нотаріус Сьомої Київської державної нотаріальної контори Гасс Вікторія Юріївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , додатковий тримісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 , який рахувати з дня набрання даним рішенням суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 13 травня 2021 року.

Суддя: В.І. Галаган