
єдиний унікальний номер справи 546/243/21
номер провадження 2/546/289/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2021 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
Представник АТ КБ «ПриватБанк» Гребенюк О.С. звернувся 18 березня 2021 року до суду з позовом про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. Як вказує позивач, відповідачка звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву №б/н від 31.07.2013 року. Відповідачка при підписанні анкети - заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідачка ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети - заяви, що підтверджується підписом у анкеті - заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовій формі.
При укладенні договору сторони керувалася ч.1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Відповідно до виявленого бажання, відповідачці було відкрито кредитний рахунок (що підтверджується Випискою по рахунку, яка додається до позову) та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитним картковим рахунком відповідачка отримала кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 3500,00 грн. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п.2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4. договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору дав свою згоду щодо прийняття будь - якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах кредитного ліміту.
Згідно п.2.1.1.12.7.2. Договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 Договору.
В порушення умов кредитування відповідачка не виконує належним чином зобов`язання, в результаті чого станом на 02.03.2021 виникла заборгованість в сумі 24772,37 грн, яка складається з наступного: заборгованості за тілом кредиту - 6729,67 грн, в тому числі заборгованість за простроченим тілом кредиту - 6729,67 грн; заборгованість за простроченими відсотками - 14745,51 грн, пеня - 3297,19 грн.
Посилаючись на вищевикладені обставини та положення ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, позивач просив позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 26 березня 2021 року було відкрито спрощене провадження по справі та призначено розгляд справи на 14 квітня 2021 року.
У судовому засіданні 14 квітня 2021 року березня 2021 року відповідачка визнала, що укладала кредитний договір із позивачем та спочатку користувалася отриманою кредитною карткою, проте востаннє - в 2014 році. Просила відкласти розгляд справи для звернення за допомогою до адвоката.
В судове засідання 13 травня 2021 року відповідачка ОСОБА_1 не з`явилася, про дату час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила (а.с.93).
З огляду на це фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідного до пункту 1 частини 3 статті 223 ЦК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Cудом встановлено, що 31 липня 2013 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та відповідачкою ОСОБА_2 шляхом підписання Анкети - заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку, укладено кредитний договір (а.с.27).
У анкеті - заяві зазначено, що відповідачка згодна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку.
Крім цього в зв`язку зі змінами інформації, вказаної раніше в Анкеті клієнта, позивачка підписала заяву на зміну персональних даних клієнта Приватбанку, що вона підтвердила в судовому засіданні (а.с.64).
До анкети - заяви банком додано витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та копію витягу з «Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку» (а.с.а.с.28, 29-61). Дані витяги не містять підпису відповідачки.
Відповідно до довідки Приватбанк про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н): старт карткового рахунку 31.07.2013 № НОМЕР_1 , 23.10.2013 кредитний ліміт встановлено в розмірі 2500,00 грн, 26.10.2013 кредитний ліміт було збільшено до 3500,00 грн; станом на 17.01.2020 кредитний ліміт - 0 грн (а.с.25).
Відповідно до довідки, наданої позивачем відповідачу ОСОБА_1 на підставі кредитного договору 23.10.2013 було відкрито кредитну картку № НОМЕР_2 , терміном дії до 01/17 та 31.07.2013 - кредитну картку № НОМЕР_1 , терміном дії до 06/17 (а.с.26).
Відповідно до виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 , остання користувалася наданими картками, здійснюючи покупки в магазинах, перекази, знімаючи готівкові кошти та поповнюючи свій рахунок, фактично погодившись на запропоновані банком умови (а.с.18-24).
Згідно з наданим банком розрахунком, у відповідачки ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 31.10.2020 виникла заборгованість в сумі 23887,74 грн, яка складається з наступного: заборгованості за тілом кредиту - 6729,67 грн, в тому числі заборгованість за простроченим тілом кредиту - 6729,67 грн; заборгованість за простроченими відсотками - 14745,51 грн, пеня - 3297,19 грн (а.с.7-17).
Вказаний розрахунок заборгованості приймається судом до уваги, оскільки вказана в ньому сума заборгованості за кредитом в розмірі 23887,74 грн не спростована відповідачкою, як і не було надано нею власного розрахунку заборгованості. Клопотань від сторони відповідача про проведення судової економічної експертизи до суду не надходило.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Судом встановлено, що у анкеті - заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 31 липня 2013 року процентна ставка не зазначена; відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, а також у вигляді процентів. А Умови та правила надання банківських послуг», «Тарифи», які викладені на банківському сайті: www.privatbank.ua, та які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 31 липня 2013 року шляхом підписання анкети-заяви. А тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань; та, що при укладенні договору з відповідачем позивач дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Однак, враховуючи, що відповідач фактично отримав та використовував кошти позивача, які в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд за наявністю на те правових підстав, стягує з відповідача, як боржника на користь позивача в примусовому порядку суму непогашеного тіла кредиту, у відповідності до наданого позивачем розрахунку, а саме: в розмірі 6729 грн 67 коп., задовольнивши позов в цій частині.
При цьому, позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за простроченими відсотками в сумі 14745,51 грн та пенею в сумі 3297,19 грн задоволенню не підлягає за необґрунтованістю, що в цілому відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17.
До поданого позову позивачем додано платіжне доручення №IHB94B3J7Q від 04.03.2021 про сплату судового збору в розмірі 2270,00 грн (а.с.1).
Відповідно до виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір по даній справі в розмірі 2270 грн 00 коп. було зараховано до Державного бюджету України (а.с.60).
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
За загальним правилом, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково, на суму 6729,67 грн, тобто 27,5 % від суми позову, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судові витрати в сумі 624,25 грн.
На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 549, 551, 611, 612, 625, 633, 634, 1054, 1056-1 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 31 липня 2013 рокув сумі 6729 (шість тисяч сімсот двадцять дев`ять) грн 67 коп, що складається із заборгованості за тілом кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 624 грн 25 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570;
Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя Ю.В. Зіненко
Судове рішення № 96855281, Решетилівський районний суд Полтавської області було прийнято 13.05.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 546/243/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: