Рішення № 96855032, 12.05.2021, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/733/20

Номер провадження 2/373/44/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Опанасюка І.О.,

з участю секретаря судових засідань Олійник Ю.І.,

представників відповідача адвокатів Панченко Т.А., Русакова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі справу за позовом ОСОБА_1 до Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, Комунального підприємства «Житлово-Комунальне господарство Дівичківської сільської ради» про визнання незаконними деяких положень рішення Дівичківської сільської ради від 06.02.2020 року №1085-24-VII "Про затвердження Порядку відшкодування надання послуг з електропостачання, водопостачання, водовідведення та теплопостачання Дівичківської сільської ради" -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з названим позовом та просить визнати незаконними окремі положення рішення Дівичківської сільської ради від 06.02.2020 №1085-24-VII "Про затвердження Порядку відшкодування надання послуг з електропостачання, водопостачання, водовідведення та теплопостачання на території Дівичківської сільської ради", а саме:

пункт 2, який зобов`язує споживачів житлових будинків встановити засоби обліку (лічильників) електропостачання та водопостачання по АДРЕСА_1 , в частині зобов`язання споживачів електроенергії, які проживають у багатоквартирних будинках, де засоби комерційного обліку електричної енергії ( ЗКО ) встановлені на сходових клітках;

пункт 3.1 в частині визначення обсягів спожитої електроенергії для будинків, які не оснащені засобами обліку, як різницю небалансу між загальнобудинковим лічильником розподілення між споживачами, які не мають засобів обліку спожитої електроенергії, але фактично користуються такими послугами.

Представником відповідача ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву, в якому вона, посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, просить закрити провадження у справі, вказуючи, що відповідач є суб`єктом владних повноважень, та правовідносин мають адміністративно-правову природу.

В задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, судом було відмовлено, з тих підстав, що даний позов заявлений ОСОБА_4 , як споживачем, з приводу послуг постачання електроенергії та водопостачання, та в даному випадку, з урахуванням природи правовідносин (захист прав споживачів), та суті спору, яка зводиться до обмеження вибору надання послуг та примушення до надання послуг (спір про право цивільне) відноситься до цивільної юрисдикції.

У вступному слові позивач пояснив, що наприкінці серпня - початку вересня 2019 року на дверях під`їздів будинків з`явилось звернення до споживачів електроенергії від КП «ЖКГ Дівичківської сільської ради» з вимогою з 01 жовтня 2019 включно встановити лічильники електричної енергії нового зразку у зв`язку із тим, що згідно технічних умов у лічильників, встановлених в будинках, вийшов термін експлуатації. В разі невиконання цієї вимоги розрахунок та оплата буде проводитись із загальнобудинкового лічильника.

ОСОБА_5 додав, що після 01 травня 2019 року, договори між споживачами та постачальником послуг з надання електричної енергії не укладались.

Житловий будинок, в якому мешкає позивач, перебуває в експлуатації 25-40 років (з його слів) та повірка, ремонт та планова заміна лічильників попереднім балансоутримувачем, взагалі не проводилась. В зв`язку з тим, що багато лічильників вийшли з ладу, оплата за спожиту електроенергію проводилась споживачами за середньо - статистичними показниками по військовому містечку.

ОСОБА_4 додав, що він заселився до квартири за договором найму, як особа - військовослужбовець, що потребувала поліпшення житлових умов. При цьому, засіб комерційного обліку електричної енергії (лічильник) був викрадений та замінений несправним, про що він заявив до будинкоуправління Київського КЕУ. Новий лічильник не був встановлений, та ОСОБА_4 сплачував за спожиту електроенергію за середніми показниками по військовому містечку.

15.01.2020 позивач звернувся до Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУ НП в Київській області з заявою щодо незаконних дій посадових осіб Дівичківської сільської ради та її ЖКГ. Зазначав, що працівник поліції, який склав протокол, фактично сприяв їх незаконним діям і попросив вжити заходів по цим фактам та надати позивачу дві завірені копії протоколу. Заява позивача зареєстрована під №253 у Переяслав-Хмельницькому районному відділі ГУ НП в Київській області. У лютому було отримано відповідь за підписом т.в.о. начальника Переяслав-Хмельницького відділу поліції О. Козака від 28.01.2020 №98/109/1010/01-20, з якої випливає, що за заявою позивача не вжито заходів по припиненню незаконних дій окремих осіб, які причетні до поборів з жителів колишнього військового містечка, копій протоколів не надано. В травні 2020 року з`ясувалося, що з 01 березня 2020 року обчислення обліку спожитої електроенергії споживачами, які не встановили засоби обліку (лічильники) електропостачання, здійснюються за різницею небалансу за загальнобудинковим лічильником. Підставою таких дій ЖКГ стало рішення Дівичківської сільської ради від 06.02.2020 №1085-24-VII. В результаті декілька десятків споживачів отримали рахунки за електроенергію, які обчислювались понад 1000 кВт/год. На запит позивача до ЖКГ надано довідку про нарахування йому спожитої електроенергії за березень - 560,49 кВт/год., за квітень - 1158 кВт/год. 18 травня 2020 позивач звернувся до Дівичківської сільської ради з пропозицією з вжиття заходів по встановленню лічильника на квартиру, в якій він проживає, за кошти територіальної громади, а до встановлення лічильника нараховувати фіксовану плату за електроенергію в порядку, який застосовувався до 01 березня 2020 року.

Звернення просив вважати пропозицією вирішення питання у досудовому порядку. У відповіді від 28.05.2020 року №486 за підписом сільського голови Девка Т.П. зазначено, що згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" №312 від 14.03.2018, надання споживачу замовлених ним послуг з облаштування вузла обліку або реконструкції вузла обліку електричної енергії здійснюється за рахунок споживача. Відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку ( ЗКО ) електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки.

З даною відповіддю позивач не погоджується.

Звертаючись до Дівичківської сільської ради, він пропонував не облаштувати вузол обліку або його реконструювати, в вжити заходів по встановленню лічильника на квартиру, де він проживає, за кошти територіальної громади. Як споживач, він відноситься до побутового споживача, що проживає у неприватизованій квартирі в багатоквартирному будинку, в якому засоби (вузли) вимірювальної техніки розташовані на сходовій клітці - місці загального користування. Виходячи з вказаного позивач вважає, що не може бути особою, яка відповідальна за збереження і цілісність квартирних ЗКО та пломб, а в разі їх відсутності з причин крадіжки, несанкціонованого монтажу, тощо, відповідальність і заміна пошкоджених або відсутніх здійснюється за рахунок сторони, відповідальної за збереження і цілісність ЗКО - власника будинку (територіальну громаду села Дівички) та балансоутримувача будинку - КП "ЖКГ Дівичківської сільської ради". Оскільки вжиті заходи досудового врегулювання не дали результатів, та позивач був змушений звернутися до суду.

28.10.2020 представник відповідача ОСОБА_3 надіслала на адресу канцелярії суду відзив, в якому позов не визнала та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Посилається на те, що позов обґрунтований тим, що у квітні 2019 Міністерством оборони України передано до комунальної власності територіальної громади села Дівички частину фондів військового майна військового містечка Дівички№1, серед якого були 6 житлових будинків, в тому числі і житловий будинок в якому проживає позивач.

У зв`язку з цим Дівичківською сільською радою прийнято рішення №1085-24-УІІ від 06.02.2020 "Про затвердження Порядку відшкодування надання послуг з електропостачання, водопостачання, водовідведення, теплопостачання на території Дівичківської сільської ради" пунктами 2 і 3.1. якого було визначено наступне:

пункт 2: зобов`язати споживачів житлових будинків встановити засоби обліку (лічильники) електропостачання та водопостачання по АДРЕСА_1 ;

пункт 3.1.: зобов`язати комунальне підприємство "Житлово-комунальне господарство Дівичківської сільської ради" для будинків, які не оснащені засобами обліку, як різницю небалансу між загально будинковим лічильником розподіляти між споживачами, які не мають засобів обліку спожитої електроенергії, але фактично користуються такими послугами.

Просила відмовити в задоволенні вимог позивача.

Представник відповідача ОСОБА_6 у вступній промові суду підтримав доводи викладені у відзиві та додав, що позивачем не надано доказів того, що він є споживачем, та правовідносини, що виникли порушують його права, саме як споживача. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обставини встановлені судом.

Оспорюване рішення дійсно було прийнято відповідачем, що підтверджено копією рішення Дівичківської сільської ради №1085-YII від 06.02.2020 "Про затвердження Порядку відшкодування витрат надання послуг з електропостачання, водопостачання, водовідведення та теплопостачання на території Дівичківської сільської ради" (а.с.8)

Позивач мав намір та намагався врегулювати спір в досудовому порядку, що підтверджується копією звернення ОСОБА_1 від 18.05.2020 (а.с.9-10) та відповіддю сільського голови Девко Т.П на звернення від 28.05.2020 №416 (а.с.11)

Факти надання та нарахування позивачу (в бік збільшення) електричної енергії підтверджується довідкою від 18.05.2020 Комунального підприємства житлово-комунального господарства Дівичківської сільської ради (а.с.12).

Вимога відповідача про встановлення лічильників електроенергії, адресована жителям військового містечка, міститься на а.с. 13.

Звернення позивача про протиправні дії позивача, адресована ВП, підтверджується копією заяви до Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУ НП в Київській області (а.с.14-20) та відповіддю на звернення т.в.о. начальника Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУ НП в Київській області від 28.01.2020 (а.с.21)

Передача фондів військового містечка №1 (житлових будинків) в комунальну власність територіальної громади с. Дівички Київської області, підтверджується копією Акту приймання-передачі (а.с.22-26).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав суду, що він є військовослужбовцем, проходить службу у військовій частині, яка розташована в с. Дівички і мешкає в багатоквартирному будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Квартира є службовою, та надана йому командуванням військової частини в користування для проживання разом із сім`єю. Лічильник встановлений в під`їзді його будинку не працює з 2003 року, про що був складений відповідний акт. Він сплачував за послуги з електроенергії в розмірі фіксованої плати, яка становила 450 (600) грн. (в зимовий період) за місяць.

Також, свідок пояснив, що в лютому 2021 року він дізнався з оголошення на під`їзді про необхідність встановити нові лічильники електроенергії. Від співробітника Дівичківської сільської ради ОСОБА_8 , з якою свідок розмовляв з цього приводу, він дізнався, що лічильники необхідно придбати за власні кошти у КП ВУКГ Дівичківької сільської ради. Вартість лічильника становила 350 грн. та вартість робіт про його встановленню складала 200 грн. Він відмовився від цієї пропозиції та йому прийшли рахунки за спожиту електроенергію, які втричі перевищували розмір раніше сплачуваних ним сум, а саме 1600 - 2000 грн. за місяць. Після погроз відключення електроенергії, ОСОБА_7 самостійно придбав через оголошення в мережі Інтернет електролічильник та встановив його. В подальшому сплачував згідно показників нового лічильника.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази надаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електроенергетику» проектування, будівництво, введення в експлуатацію, експлуатація, виведення з експлуатації об`єктів електроенергетики, систем централізованого диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, інших об`єктів, підключених до об`єднаної енергетичної системи України, регламентуються нормативно-правовими та нормативно-технічними документами.

Відповідно до пунктів 1.1-1.3 розділу VI Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП № 311від 14 березня 2018року, вимоги щодо місця встановлення вузла обліку електричної енергії (ВОЕ) визначаються відповідно до Правил улаштування електроустановок та цього Кодексу. Місце розміщення ВОЕ має бути захищеним від доступу сторонніх осіб, тварин, птахів, комах тощо, які можуть пошкодити обладнання, віддаленим від займистих матеріалів на відстань не менше 1,5м в усіх напрямках, безпечним і доступним для проведення технічного обслуговування, ремонту та заміни обладнання, відповідати вимогам правил безпеки та інших відповідних нормативних документів. ВОЕ необхідно встановлювати таким чином, щоб була забезпечена можливість доступу до нього для цілей повірки ЗВТ, контрольного огляду та/або технічної перевірки, а також контролю результатів вимірювання електричної енергії в такий спосіб і в таких межах, як це визначено законами України, цим Кодексом та іншими нормативними документами.

Відповідно до Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 476 від 21 липня 2017 року (далі Правила № 476), ці Правила є обов`язковими для застосування під час проектування нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення або капітального ремонту електроустановок.

Згідно п. 1.5.30 Правил № 476 розрахункові лічильники потрібно розміщувати в місцях, доступних для персоналу енергопостачальної компанії. Місце встановлення лічильника має бути визначене проектом та погоджене зі споживачем.

Отже, зазначеною нормою передбачено обов`язковість встановлення лічильника за визначеним у проекті місцем.

Однак, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано, копії проекту місця встановлення лічильників електричної енергії в будинку за адресою АДРЕСА_2 , а отже не підтверджено належними та допустимими доказами дотримання відповідачем вимог Закону при встановленні засобів обліку електричної енергії в багатоквартирному будинку, в якому проживає позивач.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №311 від 14.03.2018 затверджено Кодекс комерційного обліку електричної енергії, яким визначено основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов`язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об`єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії.

Пунктом 5.5.3 вказаного Кодексу визначено, що відповідальність за збереження і цілісність квартирних ЗКО , пломб та індикаторів на ЗКО , установлених на сходових клітках, покладається на власника будинку або організацію, яка є балансоутримувачем будинку.

Крім того, п. 5.6.1 закріплює, що дії щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, які ініційовані замовником (споживачем або іншими учасниками ринку) або які вимагаються нормативно-правовими актами, здійснюються за рахунок замовника або сторони ініціатора, якщо інше не встановлено законом, зокрема установлення, заміна (зокрема монтаж/демонтаж), технічне обслуговування, відновлення працездатності, ремонт, повірка, контрольний огляд, експертиза, позачергова технічна перевірка стану функціонування (працездатності) належних замовнику ЗКО .

Заміна несправних або неповірених ЗКО здійснюється за рахунок власника ЗКО . Заміна пошкоджених або відсутніх (з причини їх крадіжки, несанкціонованого демонтажу тощо) ЗКО здійснюється за рахунок сторони, відповідальної за збереження і цілісність ЗКО , що визначено п.п. 5.8.2., 5.8.3., 5.8.4 Кодексу комерційного обліку електричної енергії.

Статтею 322 Цивільного кодексу України встановлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, рішення відповідача про зобов`язати позивача, який користується квартирою, що перебуває в комунальній власності, встановити на сходовій клітці під`їзду будинку, що перебуває в комунальній власності в засоби обліку електропостачання (лічильники), за власний кошт не відповідає вимогам Кодексу комерційного обліку електричної енергії.

Сторони не укладали договору, яким би передбачили інше.

Відсутність проекту розміщення ЗКО в будинку, де мешкає позивач, суперечить Правилам улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 476 від 21 липня 2017 року

До того ж, згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності. Як передбачено ст. 21 цього ж Закону, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення.

Підсумовуючи викладене, суд приходить висновку, що вимоги ОСОБА_4 є законними та обґрунтованими, порушене право підлягає відновленню, а позов - задоволенню.

Вирішуючи питання судових витрат, суд керується ст. 141 ЦПК України, та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати, пов`язані з підготовкою цивільного позову в розмірі 320 грн. та судовий збір розмірі 820 грн. 40 грн.

На підставі п.п. 5.5.3., 5.6.1., 5.8.2., 5.8.3., 5.8.4 Кодексу комерційного обліку електричної енергії затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №311 від 14.03.2018, ст. 5, 21 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 322 ЦК України, згідно ст. ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, Комунального підприємства «Житлово-Комунальне господарство Дівичківської сільської ради» про визнання незаконними деяких положень рішення Дівичківської сільської ради від 06.02.2020 року №1085-24-VII "Про затвердження Порядку відшкодування надання послуг з електропостачання, водопостачання, водовідведення та теплопостачання Дівичківської сільської ради - задовольнити.

Визнати незаконним положення рішення Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області від 06.02.2020 року №1085-24-VII "Про затвердження Порядку відшкодування надання послуг з електропостачання, водопостачання, водовідведення та теплопостачання Дівичківської сільської ради», а саме:

пункт 2, який зобов`язує споживачів житлових будинків встановити засоби обліку (лічильників) електропостачання та водопостачання по АДРЕСА_1 , в частині зобов`язання споживачів електроенергії, які проживають у багатоквартирних будинках, де засоби комерційного обліку електричної енергії ( ЗКО ) встановлені на сходових клітках;

пункт 3.1 в частині визначення обсягів спожитої електроенергії для будинків, які не оснащені засобами обліку, як різницю небалансу між загальнобудинковим лічильником розподілення між споживачами, які не мають засобів обліку спожитої електроенергії, але фактично користуються такими послугами.

Стягнути із Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в розмірі 1 160 (одна тисяча сто шістдесят) грн 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (03.10.2017) до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач: Дівичківська сільська рада, адреса місцезнаходження: вул. Сонячна, 1-А, с. Дівички, Переяслав-Хмельницький район, Київська область, 08434.

Повний текст рішення виготовлений 13.05.2021.

Суддя І.О. Опанасюк