Рішення № 96854035, 13.05.2021, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/1388/21

провадження №2-а/619/135/21

РІШЕННЯ

іменем України

13 травня 2021 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого - суддіБолибок Є.А.за участю секретаря судового засіданняШемякіної І.О..

Справа № 619/1388/21

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: Управління патрульної поліціїв Харківській області Департаменту патрульної поліції;

відповідач: Департамент патрульної поліції,

розглянув у письмовому провадженні адміністративний позов про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Стислий виклад позиції позивача.

15 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПП в Харківській області, в якому після уточнення просив скасувати постанову серії ЕАН № 3888234 від 08.03.2021 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. В обґрунтування позову зазначив, що 08.03.2021 відповідачем було винесено постанову серії ЕАН № 388234 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 гривень. Згідно змісту цієї постанови, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом MERCEDES-BENZ VITO 109 CDI р/н НОМЕР_1 проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора за адресою: м. Харків, перехрестя вулиць Моісеєвська та Тюрінська, чим порушив п. 8.7.3.Г Правил дорожнього руху. З винесеною постановою позивач не згоден, стверджує що проїхав на дозволяючи зелений сигнал світлофора. У зв`язку з вищезазначеним ОСОБА_1 вважає постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

16 березня 2021 року ухвалою судді позов було залишено без руху.

05 квітня 2021 року позивачем усунені недоліки позовної заяви.

05 квітня 2021 року було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено розгляд справи на 11 год 00 хв 15 квітня 2021 року. Направлено відповідачеві копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Запропоновано відповідачеві подати до суду відзив на позов в строк до 15 квітня 2021 року.

15 квітня 2021 року ухвалою судді було залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, співвідповідача – Департамент патрульної поліції; відкладено розгляд справи та призначено її розгляд на 14 год 15 хв 12 травня 2021 року.

29 квітня 2021 року до суду надійшов лист начальника УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції № 4523/14/14/02-2021 від 26.04.2021, до якого долучено DVD диск, в якому наявні відеозаписи зроблені 08.03.2021. Також начальник повідомила, що надати відеозапис з видеореєстратора Xiaomi 70mai неможливо, у зв`язку з тим, що він не перебуває на балансі УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції.

У судове засідання позивач не з`явився, подав до суду заяву, в якій позов підтримав повністю, просив його задовольнити та справу просив розглядати у його відсутність.

Представник відповідача УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення судова повістка уповноваженій особі була вручена 19 квітня 2021 року.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення судова повістка уповноваженій особі була вручена 19 квітня 2021 року.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Підстав, визначених ст. 205 КАС України, для відкладення розгляду справи немає.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 388234 від 08.03.2021 ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом MERCEDES-BENZ VITO 109 CDI р/н НОМЕР_1 проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора за адресою: м. Харків, перехрестя вулиць Моісеєвська та Тюрінська, чим порушив п. 8.7.3.Г Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Даною постановою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за проїзд на заборонний сигнал світлофора.

Відповідно до пункту 8.7.3 ПДР України сигнали світлофора мають такі значення – а) зелений дозволяє рух; в) зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух; ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів; е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два миготливих сигнали забороняють рух.

Відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» №580-VIII від 2 липня 2015 року поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини 1, 2, 3, 5, 6 статті 122 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною 2 статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Пунктом 1 Розділу I. Загальних положень «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністра МВС України №1395 від 07.11.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 (далі Інструкція) визначено процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі – поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п. 4 розділ 1 Інструкції).

Пункт 1 розділу III Інструкції, визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Отже, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, виноситься без складання відповідного протоколу.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звернув увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Згідно з п. 1 ст. 247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3888234 від 08.03.2021 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд враховує положення ч. 1 ст. 77 КАС України згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 3 статті 283 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

У постанові серії ЕАН № 3888234 від 08.03.2021 зазначено, що до постанови додаються: відеозапис відеореєстратора Xiaomi 70mai, бодікамери ха 02337.

Судом відповідно до 3 ст. 77 КАС України було запропоновано УПП в Харківській області ДПП надати до суду вказані відеозаписи.

Начальником УПП в Харківській області ДПП відеозапис з бодікамери ха 02337. Проте, відеозапис з видеореєстратора Xiaomi 70mai не наданий, у зв`язку з тим, що він не перебуває на балансі УПП в Харківській області ДПП.

Досліджений судом відеозапис з бодікамери ха 02337не підтверджує факт вчинення позивачем правопорушення, оскільки містить лише відомості про оформлення постанові серії ЕАН № 3888234 від 08.03.2021.

Отже, відповідачем відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених у постанові серії ЕАН № 3888234 від 08.03.2021.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що є підстави вважати постанову по справі про адміністративне правопорушення протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Вказане, узгоджується з постановою Верховного Суду від 15 листопада 2018 року (справа № 524/5536/17 провадження № К/9901/1403/17) в якій, суд касаційної інстанції погодився із тим що суди попередніх інстанцій дійшли висновку про протиправність притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, у зв`язку із відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові.

Матеріали справи не містять достатніх доказів, які вказували б на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

У матеріалах справи в наявності постанова про притягнення до відповідальності та відеозапис, який не підтверджує факт вчинення позивачем правопорушення, що не дає підстави стверджувати про допущення позивачем порушень Правил дорожнього руху, оскільки зазначені твердження не знайшли обґрунтування під час розгляду справи.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 (справа № 463/1352/16-а провадження № К/9901/21241/18) вказав, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, є недоведеним.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється відповідно до правил, встановлених ст. 286 КАС України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності свого рішення, у зв`язку з цим постанова по справі про адміністративне правопорушення від 08 березня 2021 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Розподіл судових витрат врегульований статтею 139 КАС України.

Так, відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що судом позов задоволено, то відповідно судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

З матеріалів справи слідує, що при поданні позовної заяви ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 454,00 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.2076929880.1 від 05.04.2021.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Харківській області на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн.

Згідно з ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Частинами 4 та 5 статті 250 КАС України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Згідно з п. 15.5 ч.1 «Перехідні положення» Розділу VІІ КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 5-9, 12, 77, 241-246, 255, 286, 292, 293, 295, п. 15.5 ч. 1 «Перехідні положення» Розділу VІІ КАС України, суд

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Скасувати постанову серії ЕАН № 3888234 від 08.03.2021 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 454,00 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: м. Харків, вул. Шевченка, 315-А;

Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.

Повне судове рішення складено 13 травня 2021 року.

Суддя Є. А. Болибок