Рішення № 96852009, 05.05.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1464/21 2/335/1301/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 травня 2021 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Соболєвої І.П., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», треті особи – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

11.02.2021 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ АЛАНД», треті особи – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 60783, вчиненого 05.10.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «АЛАНД» заборгованості в розмірі 10 179,63 грн.

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати виконавчий напис вчинений 05.10.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за № 60783, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «АЛАНД» заборгованості в розмірі 10 179,63 грн., таким що не підлягає виконанню, вирішити питання про розподіл судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис зареєстрований за р-р. № 60783, про звернення стягнення з позивача, на користь Товариства відповідача заборгованості у розмірі 10 179,63 грн. Кредитний договір позивач з ПАТ «ОТП Банк» укладала 18 червня 2013 року, тоді як в оскаржуваному написі вказується на кредитний договір від 19 червня 2013 року. Кредитний договір від 19 червня 2013 року відсутній взагалі. Якщо кредитний договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок позичальника повернути борг частинами і передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення в договорі терміну кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником строку внесення чергового платежу. В такому випадку, термін позивної давності по кожному щомісячному платежу в межах строку кредитування відповідно до ч.5 ст. 261 ЦКУ починається після невиконання або неналежного платежу і обчислюється окремо по кожному простроченому платежу. Таким чином оскаржуваний виконавчий напис був здійснений з порушенням строків позовної давності, оскільки тіло кредиту у розмірі 10179,63 грн. 04.01.2021 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. на підставі заяви відповідача, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. ВП № 64020836. Постанову про відкриття виконавчого провадження позивачу не надсилали в порядку передбаченим Законом України «Про виконавче провадження». Крім того, в постанові про стягнення звернення вказана адреса, за якою позивач ніколи не був зареєстрований, це АДРЕСА_1 . Позивач вважає, що виконавчий напис нотаріуса повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не перевірив безспірність заборгованості боржника перед стягувачем та умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Окрім того, постанова Кабінету міністрів України №662 від 26.11.2014 станом на дату вчинення виконавчого напису нотаріуса була скасована Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в частині можливості вчинення виконавчого-напису нотаріуса на кредитних договорах (Постанова набрала 21.12.2020 законної сили, відтак виконавчий напис №978 апріорі є таким, що не підлягає виконанню. Таким чином, при вчиненні виконавчого напису приватним нотаріусом порушено вимоги закону щодо вчинення виконавчих написів, її було позбавлено можливості заявити вимоги про застосування строків позовної давності, що свідчить про спірність суми за договором, на підставі якого було вчинено виконавчий напис.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.02.2021 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.02.2021 вжито заходи забезпечення позову, а саме зупинено стягнення на підставі виконавчого документа – виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. зареєстрованого в реєстрі за № 60783 від 05.10.2020, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» заборгованості в розмірі 10 179,63 грн., на підставі якого приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В. відкрито виконавче провадження № 64020836 та 11.01.2021 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника – ОСОБА_1 .

Відповідач відзиву на позовну заяву або заяв іншого змісту до суду не подав.

Треті особи жодних пояснень суду також не надали.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше.

Клопотань від учасників справи не надходило.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано і підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

З матеріалів справи суд встановив, що 05.10.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем було вчинено виконавчий напис щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «АЛАНД», не сплаченої за кредитним договором № 11031086986 від 19.06.2013р. укладеним з ПАТ «ОТП Банк», у розмірі – 9 679,63 гривень та плати за вчинення виконавчого напису нотаріусом у розмірі 500 (п`ятсот) гривень, стягнення заборгованості проводиться за період з 11 серпня 2020 року по 14 серпня 2020 року. Сума заборгованості складає 9 679,63 грн., в тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту 5 311,21грн., прострочена заборгованість за комісією 0,00 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 4 369,42 грн. строкова заборгованість за сомою кредиту 0,00 грн., строкова заборгованість за комісією 0,00 грн., строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 0,00 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями 0,00 грн. За вчинення виконавчого напису стягнуто плату із Стягувача в розмірі 500,00 грн., які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача. Даний виконавчий напис набирає чинності 05.10.2020. Зареєстровано в реєстрі за № 60783.

Суд звертає увагу, що у виконавчому написі невірно зазначено дату Кредитного договору, а саме замість 18.06.2013 зазначено 19 червня 2013 року.

Згідно Договору № 11031086986 від 18.06.2013 (далі – договір) ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 1 000 гривень.

Вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, який набрав чинності 7 березня 2012 року.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Як зазначено у правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 05.07.2017 у справі № 754/9711/14-ц, з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до п. 2.1. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі – Порядок №296/5), для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Згідно з п. 3.1. Порядку №296/5 нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п. 3.2. Порядку №296/5 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі – Перелік № 1172).

Відповідно до п. 3.3, 3.4 глави 16 Порядку №296/5, якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Суд встановив, що п. 2 Переліку № 1172, на підставі якого приватним нотаріусом вчинений спірний виконавчий напис, втратив чинність 22.02.2017 на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, яка набрала законної сили.

Вказаним судовим рішенням визнана незаконною та нечинною постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі, в частині п. 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Редакція Переліку № 1172 до внесення змін, визнаних нечинними, не містила розділу про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, а тому приватний нотаріус не мав правових підстав для вчинення спірного виконавчого напису.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що позивач отримувала від відповідача письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором, у зв`язку з чим вона була позбавлена можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ТОВ «ФК «АЛАНД», або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

Таким чином, ОСОБА_1 не отримувала вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено отримання такої вимоги позивачем, що унеможливило подання нотаріусу обґрунтованих заперечень, щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

Виконавчий напис приватного нотаріуса оспорюється, зокрема, у тому числі і з мотивів його вчинення з порушенням строку, встановленого статтею 88 Закону України «Про нотаріат».

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» та підпунктами 3.1, 3.3 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Тобто інший строк давності для вчинення виконавчого напису нотаріуса повинен бути прямо передбачений саме законом, і не може бути змінений домовленістю сторін.

Разом з тим відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в контексті застосування положень статті 88 Закону України «Про нотаріат» безпосередньо пов`язаний із позовною давністю, встановленою ЦК України. Фактично законом визначено, що строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису є таким самим, що й позовна давність для звернення до суду. Таким чином, різниця у правовій природі цих строків не має значення у цьому контексті.

Тому і загальний строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису становить три роки.

Кредитним договором не встановлений інший строк позовної давності, а отже до вказаних правовідносин застосовується загальна позовна давність - три роки з дня виникнення права вимоги (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 справа №916/3006/17).

Згідно п. 3.4 гл. 16 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу, тобто з дня, коли стягувач (кредитор) дізнався або повинен був дізнатися про те, що його право на належне виконання зобов`язання боржником порушено. Строк, пропущений стягувачем навіть з поважних причин, не може бути поновлений нотаріусом. Пропуск стягувачем строку давності не позбавляє його права на звернення до суду з відповідним позовом.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Оскільки відповідно до умов договору погашення кредиту, процентів та інших платежів повинно здійснюватися позичальником частинами кожного місяця, початок позовної давності для стягнення цих платежів обчислюється з моменту (місяця) невиконання позичальником кожного із цих зобов`язань.

Вчиняючи виконавчий напис нотаріус не пересвідчився у тому, що з дня виникнення права вимоги по договору минуло не більше трьох років. Період стягнення у виконавчому написі зазначено з 11.08.2020 по 14.08.2020. Крім того, право вимоги за договором укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк» перейшло до ТОВ «ФК «АЛАНД» лише 11.08.2020 року, та доказів про можливість здійснення нарахувань в строк до 14.08.2020 року матеріали справи не містять, з наведеного, вбачається що заборгованість стягнута більше ніж три роки.

На переконання суду, у даному випадку оспорюваний виконавчий напис не міг бути вчинений, оскільки заявлені вимоги за строк, що перевищує строк позовної давності, з дня виникнення права вимоги, минуло більше трьох років.

Розрахунок заборгованості, та матеріали виконавчого напису який надавався стягувачем приватному нотаріусу суду так наданий і не був, як і відзив на позов відповідачем також не надано.

Отже, заборгованість за платежами за період з 11.08.2020 по 14.08.2020, після спливу дії договору, що виходить за трирічних строк, чим порушені норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а отже на час вчинення виконавчого напису, з дня виникнення у відповідача права вимоги, минуло більше трьох років, що є правовою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням діючого законодавства, тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України,Закону України «Про судовий збір»,з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати які складаються з витрат на оплату судового збору розмірі 908,00 грн.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи (ч.7 ст.158 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 18, 76–81, 141, 247, 263–265, 272, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», треті особи - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 60783, який вчинено 5 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» заборгованості у розмірі 10 179,63 (десять тисяч сто сімдесят дев`ять гривень 63 коп.) гривні, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД»,ЄДРПОУ 42642578, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати, які складаються з судового збору 908,00 грн.

Заходи забезпечення позову вжитті ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 лютого 2021 року продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соболєва І.П.