Ухвала суду № 96850730, 26.04.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

26.04.2021 Справа №607/3560/13-ц

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участю секретаря судового засідання Киреньки Г. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», заінтересовані особи: Приватне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі – ТОВ «ФК «Еліт Фінанс») звернулося до суду із заявою, в якій просить замінити сторону виконавчого провадження, а саме стягувача Приватне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі – ПАТ «КБ «Надра») на його правонаступника ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» у справі № 607/3560/13–ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором № 481/2007–МК від 09 серпня 2007 року, видати дублікат виконавчого документа щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Заяву обґрунтовує тим, що 25 квітня 2013 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області ухвалено рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором № 481/2007–МК від 09 серпня 2007 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра». 04 серпня 2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНАСГРУП» укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_А_3, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором № 481/2007–МК від 09 серпня 2007 року перейшло до ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП». 20 серпня 2020 року між ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» та ТОВ «ФІНАНСПРОПЕРТІ ГРУПП» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_А102, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором № 481/2007–МК від 09 серпня 2007 року перейшло до ТОВ «ФІНАНСПРОПЕРТІ ГРУПП». 26 серпня 2020 року між ТОВ «ФІНАНСПРОПЕРТІ ГРУПП» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено Договір про відступлення прав вимоги №Б/Н, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором № 481/2007–МК від 09 серпня 2007 року перейшло до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс». Відтак, є всі підстави для заміни стягувача по цій справі ПАТ «КБ «Надра» його правонаступником ТОВ «ФК «Еліт Фінанс».

Щодо видачі дубліката виконавчого та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання заявник покликається на те, що з моменту прийняття рішення державним органом про ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» його діяльність припинена, закрито територіальні відділення банку та звільнено відповідальних за супровід судових справ працівників, що обумовило втрату оригіналів виконавчих листів та пропущення процесуальних строків. Пребування ПАТ «КБ «Надра» у процедурі ліквідації в період втрати виконавчого листа та пропущення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання є поважною причиною та підставою для його поновлення.

Представник заявника ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» в судове засідання не з`явилася, у прохальній частині заяви просить розглянути заяву без його участі.

Представник ПАТ «КБ «Надра» в судове засідання не з`явився, заяв про відкладення розгляду справи не подавав. Причин неявки в судове засідання не повідомив.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, не повідомивши суд про причини неявки, хоча про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином. Подала суду клопотання, у якому просила розгляд заяви TOB «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» про заміну Стягувача у виконавчому листі та видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі № 607/3560/13–ц за позовом ПАТ «КБ «НАДРА» до солідарних боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 481/2007–МК від 09 серпня 2007 року, зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у цій же цивільній справі про перегляд заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25 квітня 2013 року за позовом ПАТ «КБ «НАДРА» до солідарних боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 481/2007–МК від 09 серпня 2007 року.

За даних обставин, розгляд справи слід провести за відсутності учасників на підставі пункту 1 ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 квітня 2013 року по справі №607/3560/13–ц стягнуто з ОСОБА_1 в користь ПАТ КБ «Надра» в особі Філії ПАТ КБ «Надра» Тернопільське регіональне управління заборгованість за договором кредитної лінії №481/2007–МК від 09 серпня 2007 року в сумі 87 680,97 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ долара США до гривні становить 700 833,99 грн та 3 441,00 грн судового збору.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, – і за її межами. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

04 серпня 2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_А_3, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором № 481/2007–МК від 09 серпня 2007 року, перейшло до ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП».

20 серпня 2020 року між ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» та ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_А102, відповідно до умов якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором № 481/2007–МК від 09 серпня 2007 року, перейшло до ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП».

26 серпня 2020 року між ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанас» укладено Договір про відступлення прав вимоги № Б/Н, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором № 481/2007–МК від 09 серпня 2007 року, перейшло до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс».

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь–якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України, у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ч. 1 ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь–якій стадії процесу.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду. Тобто, без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, щоб ст. 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд — і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст. 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи конвенцію. Отже, для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь–яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19.03.97 у справі «Hornsby v. Greece», п.40).

За таких обставин, суд вважає, що вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду та реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише у порядку, визначеному статтею 442 ЦПК України, шляхом заміни сторони у виконавчому документі, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у виконавчому листі, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду, тому заява в цій частині підлягає задоволенню шляхом заміни стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» у виконавчому провадженні по виконанню рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 квітня 2013 року у справі № 607/3560/13–ц.

Щодо вимог ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, то суд вважає, що вказані вимоги до задоволення не підлягають, керуючись наступним.

Відповідно до п. 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Зазначеною нормою цивільного процесуального законодавства передбачено, що заява про видачу дубліката виконавчого документа може бути подана до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат – це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Таким чином, підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата, а умовою його видачі є те, що строк, встановлений для пред`явлення виконавчого документа до виконання, ще не закінчився.

Отже, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Зазначене також узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2–836/11.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606–XIV (у редакції, чинній на час ухвалення судового рішення, видачі виконавчого листа та на момент відкриття виконавчого провадження) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно–правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606–X1V передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, – протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи – протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень – з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, – з наступного дня після його постановлення; 2) виконання рішень комісій по трудових спорах – з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404–VIII «Про виконавче провадження».

Згідно з п. 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення вищевказаного Закону виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду 18 січня 2021 року № 2–20/11, вищевказаний припис Закону застосовується до виконавчих документів, строк пред`явлення яких до виконання не сплинув на час набрання ним чинності.

Статтею 12 Закону України №1404–VIII «Про виконавче провадження» зокрема передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (частина перша).

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документу у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника – з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частини четверта і п`ята).

В матеріалах справи на довідковому листі до справи наявна розписка представника ВАТ КБ «Надра» про отримання 02 липня 2013 року виконавчого листа. Таким чином, виконавчий лист був отриманий, коли був чинним Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, який встановлював строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання – один рік. Станом на момент набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404–VIII «Про виконавче провадження», строк пред`явлення виконавчого листа № 607/3560/13–ц сплинув.

Отже, вирішуючи питання про видачу дублікату виконавчого документу по справі № 607/3560/13–ц від 25 квітня 2013 року слід застосовувати положення Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй постанові від 25 вересня 2015 року за № 8 «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» вказав, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа, посилання на докази, якими підтверджувалася би втрата виконавчого листа.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

Тобто, суд має право видати дублікат виконавчого листа тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.

Як вбачається з акту про втрату виконавчих листів від 04 серпня 2020 року, складеного уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра», оригінали виконавчих документів щодо Боржника ОСОБА_1 були втрачені (запис № 23).

Витяг з бази АСВП, який додано до матеріалів справи, свідчить про те, що виконавчих проваджень щодо ОСОБА_1 не знайдено.

Тобто, після постановлення судом рішення у справі № 607/3560/13–ц 25 квітня 2013 року виконавчий лист до виконання не був пред`явлений. Інформація, яка доводить зворотне, до матеріалів заяви не приєднана.

Відсутність у відділі ДВС на виконанні виконавчих листів, на що покликається заявник, не свідчить про їх втрату, а може розцінюватись як не використання первісним стягувачем свого права на звернення до відповідних органів із заявою про примусове виконання рішення суду.

Заявником не надано суду належних доказів про те, чи звертався первісний стягувач до органів державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду, чи існує заборгованість за вказаним виконавчим листом, чи не було виконано судове рішення боржником в добровільному порядку, що підлягає обов`язковому встановленню під час вирішення питання про видачу дублікатів виконавчих листів.

Із змісту ч. 1 ст. 433 ЦПК України, вбачається, що необхідною умовою для поновлення судом строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є поважність причини його пропуску позивачем у справі, при цьому доказування наявності обставин, які зумовили пропуск такого строку, за приписами статті 81 ЦПК України, покладається на заявника.

Судом встановлено, що відомості про те, що стягувачем було звернуто виконавчі листи до виконання або докази поважності пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання при матеріалах справи відсутні, оскільки заявником їх не надано.

На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій і підтверджені належними доказами.

Не можуть бути прийняті до уваги доводи заявника про те, що початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра», яка передбачає припинення основної діяльності банку, зміну всього керівництва, закриття територіальних відділень банку та звільнення відповідальних за супровід судових справ працівників, виконання функцій Фонду з відчуження великої кількості активів, стало причиною втрати оригіналу виконавчого листа та пропущення процесуальних строків з огляду на наступне.

Так, на підставі постанови Правління Національного банку України №83 від 05 лютого 2015 року «Про віднесення ПАТ «КБ «НАДРА» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №26 від 05 лютого 2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «НАДРА», згідно з яким з 06 лютого 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «НАДРА».

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «НАДРА» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Стрюкову І. О. Тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «НАДРА» запроваджено строком на три місяці з 06 лютого 2015 року по 05 травня 2015 року включно.

На підставі постанови Правління НБУ №356 від 04 червня 2015 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «НАДРА» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №113 від 05 червня 2015 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «НАДРА» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «НАДРА» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «НАДРА» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Стрюкову І. О. строком на 1 рік з 05 червня 2015 року до 04 червня 2016 року включно.

Однак, як зазначено вище, рішення у справі № 607/3560/13–ц було постановлено 25 квітня 2013 року тобто, до запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Надра» та до прийняття рішення про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «НАДРА» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.

Відтак, у ПАТ «КБ «НАДРА» не було перешкод для пред`явлення виконавчого документа до виконання у строк встановлений законом.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава–учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Встановлення в законі строків на пред`явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року в справі Устименко проти України , заява № 32053/13 ).

Єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин пропуску пред`явлення виконавчого документа. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання по справі № 607/3560/13–ц, оскільки заявником не доведено поважних пропуску такого строку.

Суд також відмовляє у задоволенні вимоги ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» про видачу дублікату виконавчого документу по справі № 607/3560/13–ц, оскільки заявником не доведено втрати виконавчого листа та з підстав закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

За вказаних обставин, заява ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» в частині заміни сторони виконавчого провадження підлягає до задоволення шляхом заміни стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» у виконавчому провадженні з виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 квітня 2013 року в цивільній справі № 607/3560/13–ц про стягнення із ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі філії відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» Тернопільське регіональне управління заборгованість за договором кредитної лінії №481/2007–МК від 09 серпня 2007 року в сумі 87 680,97 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ долара США до гривні становить 700 833,99 грн та 3 441,00 грн судового збору.

У задоволенні заяви ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» щодо поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачі його дубліката суд відмовляє.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 , що заміна сторони виконавчого провадження є процесуальним питанням, що пов`язане з виконанням судового рішення.

Вирішення цього процесуального питання не впливає на розгляд інших судових проваджень (якщо вони є), де сторонами є/можуть бути ті самі сторони. Отже, клопотання боржника про зупинення провадження (розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження) не підлягає задоволенню, до того ж це не передбачено чинним цивільним процесуальним законом (п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України).

На переконання суду перегляд заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25 квітня 2013 року за позовом ПАТ «КБ «НАДРА» до солідарних боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 481/2007–МК від 09 серпня 2007 року не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони у виконавчому провадженні, оскільки суд засвідчує факт вибуття сторони (первісного кредитора) зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула. Будь-яких питань про права чи обов`язки сторін суд не вирішує.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 258, 260, 353, 354, 433, 442, п. 17.4 «Перехідних положень» Цивільного процесуального кодексу України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» – задовольнити частково.

Замінити вибулого стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» в цивільній справі № 607/3560/13–ц про стягнення із ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі філії відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» Тернопільське регіональне управління заборгованість за договором кредитної лінії №481/2007–МК від 09 серпня 2007 року в сумі 87 680,97 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ долара США до гривні становить 700 833,99 грн та 3 441,00 грн судового збору.

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська