Рішення № 96850490, 05.05.2021, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

05 травня 2021 рокуСправа №451/1551/20 Провадження № 2/451/280/21

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Табен Л.В.,

з участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача, третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м. Радехові в залі суду цивільну справу №451/1551/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_3 , Радехівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання батьківства,-

в с т а н о в и в:

25 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_3 , Радехівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання батьківства.

В позовній заяві зазначає, що позивач ( ОСОБА_1 ) познайомився із ОСОБА_3 у 2015 році. З того часу останні почали зустрічатись та перебували у близьких відносинах. На той час остання перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5 . Однак вони не проживали сім`єю та не підтримували подружніх відносин. ОСОБА_4 постійно їздив за кордон на заробітки та був відсутній в Україні. В травні 2019 року позивач довідався, що ОСОБА_6 вагітна. А ІНФОРМАЦІЯ_1 остання народила доньку - ОСОБА_7 . Оскільки ОСОБА_6 на момент народження дитини і по даний час перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , тому дитину було записано на відповідача. При розмові із ОСОБА_6 , остання повідомила, що саме позивач є батьком дитини. На даний час дитина проживає з позивачем, так як ОСОБА_6 одній було важко виховувати дитину. Остання перебуває на повному матеріальному утриманні позивача. В догляді за дитиною йому допомагає його сестра ОСОБА_8 . Фактично позивач на даний час повністю прийняв на себе обов`язки батька, так як визнає своє батьківство щодо цієї дитини, займається її утриманням та вихованням. ОСОБА_6 повністю визнає батьківство позивача відносно дочки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заперечує щоб батьком дочки був записаний саме позивач. Просить визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Корчин, Радехівського району Львівської області. Внести зміни до актового запису про народження №01 від 03.03.2020 року, складеного Виконавчим комітетом Корчинської сільської ради Радехівського району Львівської області, про народження дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: у відомостях про батька вказати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, прізвище дитини змінити з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 », а по батькові з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_13 ». Відомості про батьківство ОСОБА_4 – виключити (а.с.2-4).

У підготовчому судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю та просили постановити рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, просив постановити рішення про задоволення позовних вимог.

Третя особа ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю, просила постановити рішення про задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи Радехівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в підготовче судове засідання не з`явився, однак про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, про причини неявки суд не повідомив (а.с.22).

У відповідності до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд встановив, що відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Корчинської сільської ради Радехівського району Львівської області 03.03.2020 року, ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , в графі батьки значаться ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с.7).

З акта встановлення факту проживання №1048 від 14.09.2020 року, виданого Острівською сільською радою Сокальського району Львівської області, вбачається, що відповідно до запису у будинковій книзі, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_1 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 . Власником житлового будинку є: ОСОБА_8 . З врахуванням свідчень сусідів, що нижче підписалися, а саме: ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , жительки с. Добрячин, Сокальського району Львівської області, депутат Острівської сільської ради ОСОБА_20 підтвердили проживання за вищевказаною адресою в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_7 (а.с.8).

Згідно копії паспорта № НОМЕР_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , останній неодноразово перетинав державний кордон України в період 2017-2020 рр. (а.с.10).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Частиною 3 статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України.

Отже, підставою актового запису про народження дитини є заява її матері; запис про батька дитини вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК України.

Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Визнання батьківства це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини. Однак одного волевиявлення особи щодо визнання себе батьком певної дитини недостатньо для настання правових наслідків. Необхідно також ще й волевиявлення матері дитини, яке полягає у вираженні згоди на те, щоб чоловік був записаний батьком її дитини. Саме тому вимагається подання до органів реєстрації актів цивільного стану спільної заяви матері дитини та чоловіка, який вважає себе батьком цієї дитини.

Визнання батьківства є констатацією факту біологічного батьківства особи, яка подала заяву до органів реєстрації актів цивільного стану, метою якого є підтвердження вже існуючого біологічного (кровного) споріднення між чоловіком, який визнає себе батьком, та дитиною.

Згідно ч.1 ст.128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Відповідно до ч.2 ст.128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу.

Згідно ч.3 ст.128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Згідно ч. 4 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до прав щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів постанова Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Згідно п.6 вищевказаної Постанови особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства. У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.

Відповідно до роз`яснень п.9 Постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Відповідно до п.2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 №96/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за №55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, у якому зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

За положеннями ст.134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідачем не оспорюється факт батьківства позивача ОСОБА_1 щодо його дитини ОСОБА_9 , у зв`язку з чим суд не вбачає необхідності у призначенні судово-медичної, генетичної чи імунологічної експертиз.

Враховуючи вищенаведені обставини, а також визнання відповідачем позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України із відповідача в користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст.20, 125, 126, 128, 129, 130, 135 СК України, ст.ст.12,13,81,141,206, 258-259,263-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Корчин, Радехівського району Львівської області.

Внести зміни до актового запису про народження №01 від 03.03.2020 року, складеного Виконавчим комітетом Корчинської сільської ради Радехівського району Львівської області, про народження дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: у відомостях про батька вказати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, прізвище дитини змінити з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 », а по батькові з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_13 ».

Відомості про батьківство ОСОБА_4 – виключити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , жителя АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Повний текст судового рішення виготовлено 11 травня 2021 року.