Рішення № 96850369, 26.04.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/7093/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2021 року м.Львів.

Галицький районний суд міста Львова

в складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

за участі:

секретаря судового засідання Цибулько О.І.,

представника відповідача Нецкаря Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» («Укрексімбанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що згідно укладеного 01.11.2013 року договору № 0002094120БН/2013-11 між позивачам і відповідачем, ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту 20000,00 грн. на платіжній картці з обов`язком щомісячної оплати відсотків у розмірі 36,00 % річних на суму залишку заборгованості, кінцевий термін повернення – 30.10.2015 року. Відповідач скористалася кредитними коштами, проте зобов`язання за договором належним чином не виконала. Станом на 18.09.2017 року ОСОБА_1 має заборгованість у загальній сумі 21946,40 грн., що складається з простроченої заборгованості по процентам – 14932,18 грн., пені на проценти – 3283,51 грн., пені на прострочену заборгованість за кредитом – 3730,71 грн. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом та понесені судові витрати.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 20.10.2017 року відкрито провадження у справі.

21.12.2017 року Галицьким районним судом м. Львова винесено заочне рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» суму боргу за кредитним договором – 21946,40 грн. та 1600,00 грн. сплаченого судового збору.

07.12.2020 року відповідач ОСОБА_1 подала до суду заяву про перегляд заочного рішення суду від 21.12.2017 року.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 14.12.2020 року ОСОБА_1 поновлено строк для подання заяви про перегляд заочного рішення. Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 21.12.2017 року у цивільній справі №461/7093/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрексімбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 21.12.2017 року скасовано. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

03.02.2021 року до суду надійшла заява відповідача про поворот виконання рішення суду щодо стягнення з неї грошових коштів.

18.03.2021 року представник позивача скерував на адресу суду письмові пояснення стосовно заявленого позову.

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та письмових поясненнях до позову. просить задовольнити позов. Додатково зазначив, що твердження відповідача про безпідставність нарахування банком процентів та пені є необґрунтованими та такими, що суперечать умовам договору, оскільки сторонами при укладенні кредитного договору було погоджено умову про те, що у відповідача є обов`язок сплачувати проценти за користування кредитом по дату остаточного повернення кредиту. В останнє судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечив, просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на наступне. 13.11.2014 року Галицьким районним судом м. Львова, у справі №461/11927/14-ц постановлено заочне рішення, яким повністю задоволено позов ПАТ «Укрексімбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення боргу за кредитним договором. Згідно зазначеного рішення з відповідача була повністю стягнута заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 16 048,91 грн., з яких ІЗ 813,45 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 1 348,79 грн. - заборгованість за процентами, 887.0 грн. - пеня. Зазначає, що наявність судового рішення, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Також зазначає, що включення позивачем у позові та у розрахунку боргу станом на 18.09.2017 року відсотків та пені є протиправним. Позивачем було надіслано вимогу адресовану ОСОБА_1 від 03.06.2014 року за вих.№1 53-7/213. У даній вимозі ПАТ «Укрексімбанк» доводить позичальнику до відома про настання терміну дострокового повернення кредиту та вимагає у строк до 30.06.2014 року здійснити повне дострокове погашення заборгованості по кредиту. Згідно з вимогами кредитного договору за наявності прострочення виконання основного зобов`язання в обумовлений сторонами термін ПАТ «Укрексімбанк», використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору, шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку з позичальника . Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо терміну дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. У такому випадку має застосовуватися вимога про сплату процентів від суми позики, передбачена частиною першою статті 1048 ЦК України, до дня, встановленого кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту. Разом із тим, ПАТ «Укрексімбанк» у позовній заяві від 10.10.2017 року та у розрахунку боргу станом на 18.09.2017 року безпідставно нараховує проценти та пеню відповідачу після 30.06.2014 року.

Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно укладеного 01.11.2013 року договору № 0002094120БН/2013-11 між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк» («Укрексімбанк») та ОСОБА_1 , відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту 20000,00 грн. на платіжній картці з обов`язком щомісячної оплати відсотків у розмірі 36,00 % річних на суму залишку заборгованості, кінцевий термін повернення – 30.10.2015 року /а. сю. 6-7/.

03.06.2014 року позивачем було скеровано відповідачу претензію в якій було зазначено вимогу про здійснення у строк до 30.06.2014 року погашення усієї заборгованості, що виникла у неї перед банком згідно з положеннями договору. Крім того, повідомлено, що у зв`язку з простроченням сплати процентів за користування кредитом та погашення кредиту до моменту остаточного погашення простроченої заборгованості за договором, AT «Укрексімбанк» нараховується пеня, що буде визначена на пату погашення заборгованості. Зазначено, що у разі непогашення усієї заборгованості за договором протягом зазначеного строку, банк буде змушений звернутися до суду з метою захисту своїх інтересів та стягнення такої заборгованості у судовому порядку, що потягне за собою необхідність відшкодування судових витрат банку та сплати виконавчого збору /а. с. 18/.

13.11.2014 року Галицьким районним судом м. Львова винесено заочне рішення яким позов ПАТ «Укрексімбанк» до ОСОБА_1 повністю задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 16 048,91 грн., та 243,60 грн. судового збору, а всього 16292,51 грн. /а. с. 21-23/.

Відповідач скористалася кредитними коштами, але свої зобов`язання за договором виконала не у повному обсязі. Відповідно до розрахунку суми боргу за кредитом, наданого позивачем, борг

ОСОБА_1 станом на 18.09.2017 року становить 21946,40 грн., що складається з простроченої заборгованості по процентам – 14932,18 грн., пені на проценти – 3283,51 грн., пені на прострочену заборгованість за кредитом – 3730,71 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання, згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Кредитним договором між банком та позичальником чітко визначені умови відповідальності за повне або часткове невиконання сторонами умов договору.

Відповідно до статей 599 та 629 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З аналізу статей 598 - 609 Цивільного кодексу України вбачвається, що рішення суду про стягнення грошової суми не є підставою для припинення зобов`язання.

Отже, наявність судових рішень про стягнення боргу та/або інших грошових сум за інші періоди невиконання боржником договірного зобов`язання, відкриття виконавчого провадження за цими рішеннями, вчиненням інших процесуальних дій по виконанню рішень суду, за відсутності реального виконання боржником свого зобов`язання (добровільного чи примусового), не свідчать про припинення договірних правовідносин сторін та/або припинення зобов`язань.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 25.05.2016 у справі №6-157цс16, відповідно до якого наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а також сплату боржником процентів, належних кредитору відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із частиною 3 статті 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.

Згідно із ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт невиконання відповідачем зобов`язань з повернення суми одержаного кредиту у строк, встановлений кредитним договором та неналежного виконання зобов`язань зі сплати процентів за користування кредитом, також встановлено рішенням Галицького районного суду м. Львова від 13.11.2014 у справі №461/11927/14-ц.

Оскільки наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору та не позбавляє банк права на нарахування процентів в порядку, передбаченому статтею 1048 Цивільного кодексу України, а також інших сум за кредитним договором, тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для нарахування позивачем простроченої заборгованості за процентами; пені, нарахованої на прострочену заборгованість за процентами; пені, нарахованої на прострочену заборгованість за кредитом.

3 Слід зазначити, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України, так як в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Водночас, в пункті 7.2.4. договору укладеного між позивачем та відповідачем сторони погодили погоджено обов`язок позичальника, тобто ОСОБА_1 , сплачувати нараховані проценти за користування кредитом щомісяця, а саме не пізніше останнього робочого дня місяця. наступного за місяцем. в якому вони були нараховані та в дату остаточного повернення кредиту.

Згідно п.9.1 договору у разі неповернення кредиту (частин кредиту) у терміни, передбачені даним договором, позичальник сплачує кредитору за кожен день прострочення, включаючи день сплати, пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу за кредитом у повному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.9.2 договору у разі несплати процентів за користування кредитом у терміни, визначені цим договором, позичальник сплачує кредитору за кожний день прострочення, включаючи день сплати, пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу по сплаті процентів у повному обсязі у розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тобто, розділ 9 договору містить положення щодо нарахування штрафних санкцій за договором по день фактичного погашення заборгованості.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 1 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що у даному випадку сторонами у кредитному договорі з урахуванням принципу свободи договору (статті 6, 627 ЦК України) передбачено іншу домовленість, яка, на відміну від загального правила щомісячної виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абзацом 2 частини 1 статті 1048 ЦК України, допускає нарахування банком процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості.

Судом також встановлено, що між позивачем та відповідачем фактично було укладено кредитний договір, згідно з яким банк надав клієнту грошові кошти у кредит. Відповідач скористалася кредитними коштами, але свої зобов`язання за договором виконала не у повному обсязі. Загальна сума боргу ОСОБА_1 складає 21946,40 грн. Суд вважає, що відповідач грубо порушила умови договору.

Враховуючи наведене та виходячи з системного аналізу наведених статей ЦК України, позицій Верховного суду і умов кредитного договору, суд приходить до висновку, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін за цим договором та не позбавляє банк права на отримання належних йому процентів за користування кредитом до повного погашення заборгованості, тому позов слід задовольнити повністю.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 19, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 509, 549, 610, 611, 1054 ЦК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» суму боргу за кредитним договором – 21946,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» 1600,00 грн. сплаченого судового збору.

Повний текст судового рішення проголошено 05.05.2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його оголошення безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.Р.Юрків.