Постанова № 96850276, 12.05.2021, Токмацький районний суд Запорізької області

328/506/21

12.05.2021

3/328/266/21

3/328/267/21

3/328/578/21

3/328/579/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 травня 2021року м. Токмак

Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Погрібна Ольга Миколаївна, розглянувши об`єднану справу за матеріалами, що надійшли з відділення поліції №3 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , рнкопп НОМЕР_1 ,

за ч.1ст.130, ч.1 ст. 122-2, ч.1 ст.44-3, ст.185 КУпАП,

встановила:

ОСОБА_1 21.02.2021 року о 06 год 15 хв, в м.Токмак по вул.Шевченка керував автомобілем DASIA державний номер НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з роту). Від продуття алкотестеру «Драгер» на місці або проходження медичного огляду на стан сп`яніння в КУ Токмацька БЛІЛ відмовився в присутності свідків, від керування відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 21.02.2021 року близько 06.10 год, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на вимогу працівників поліції не зупинявся, намагався втекти, за що передбачена відповідальність за ст. 185 КУпАП.

Крім того, 21.02.2021 року близько 06.10 годин ОСОБА_1 знаходився по вул.Василя Вишиваного в м.Токмак, не маючи при собі документів, які посвідчують особу, чим порушив постанову КМУ №1236, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративних правопорушень за ч.1 ст.130, ст.185 та ч.1 ст.44-3 КУпАП визнв в повному обсязі, за ст.122-2 КУпАП провину не визнав, оскільки суть правопорушення йому не зрозуміла, а семе не зрозуміло, яку саме вимогу поліцейського він не виконав та у протоколі не зазначена частина цієї статті.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що 21.02.2021 року він був запрошений працівниками поліції до відділу поліції № 3 Пологівського РВП, де знаходився ОСОБА_1 , якому інспектор поліції пропонував пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою алкотестеру, а також в лікарні, на що ОСОБА_1 відмовився. Від підпису в протоколі також відмовився. Також ці події відбувалися і в присутності іншого свідка ОСОБА_3 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що 21.02.2021 року він, разом з іншим свідком ОСОБА_2 , був запрошений працівниками поліції до відділу поліції № 3 Пологівського РВП, де знаходився ОСОБА_1 , якому інспектор поліції пропонував пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою алкотестеру, а також в лікарні, на що ОСОБА_1 відмовився. Крім того, ОСОБА_1 відмовився поставити свій підпис у протоколі.

Вина ОСОБА_1 у вчиненніадміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч.1 ст.44-3 та ст.185 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 104688 від 21.02.2021, складеному щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 281760 від 21.02.2021, складеному щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.44-3 КУпАП, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 030786 від 21.02.2021, складеному щодо ОСОБА_1 за ст.185 КУпАП, сертифікатом калібрування алкотестеру «Драгер 6810», направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеному 21.02.2021 о 07 гох 15 хв, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , відповідно до яких 21.02.2021 о 06.40 годин вони були присутні, як свідки, під час складення адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 та в їх присутності ОСОБА_1 відмовився на вимогу працівників поліції пройти медичний огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотестеру «Драгер» або сп`яніння в КУ Токмацька БЛІЛ, від керування ОСОБА_1 був відсторонений; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 841605 від 21.02.2021 за ч.1 ст.126 КУпАП; протоколом про адміністративне затримання серії АА № 143010 ОСОБА_1 за ст.260 КУпАП; рапортом від 21.02.2021.

Крім того, суддею приймається до уваги в якості доказу вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому адміністративних правопорушень диск для лазерних систем зчитування із відеозаписом, з якого вбачається факт переслідування поліцейськими на службовому автомобілі автомобіля DASIA державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який після заїзду до провулку вибіг із кабіни автомобіля та намагався втекти, після його затримання співробітником поліції спочатку заперечував факт керування ним зазначеного автомобіля, потім визнав, що був водієм автомобіля DASIA державний номер НОМЕР_2 ; після повідомлення співробітником поліції про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння, а саме запаху алкоголю, на неодноразові пропозиції співробітників поліції пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру «Драгер» або в медичному закладі КУ Токмацька БЛІЛ ОСОБА_1 відмовлявся, відштовхував співробітників поліції та намагався втекти.

Об`єктивних причин відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння судом не встановлено.

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (із змінами), водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення, зокрема, стану алкогольного спяніння.

Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоровя України від 09.11.2015 року №1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за №1413/27858 затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п.2 цієї Інструкції, огляду на стан спяніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані спяніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного спяніння є, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота (п.2 цієї Інструкції). Отже, виходячи з викладеного, саме відповідний поліцейський уповноваженого підрозділу Нацполіції, зокрема, і при зупинці транспортного засобу та в ході спілкування з водієм конкретного транспортного засобу, має підстави вважати, що особа за певними вказаними в п.3 Інструкції ознаками перебуває у стані спяніння.

Відповідно до п.6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд на стан спяніння проводиться як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, так і лікарем закладу охорони здоровя.

Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій співробітників поліції під час складання протоколів про адміністративне правопорушення, щодо оскарження ОСОБА_1 цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже ОСОБА_1 , реалізуючи своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п.150, п.253).

Суддею також враховуєься, що за вимогами ст.13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», що не підлягає розширення наведено перелік документів, які посвідчують особу, це: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України; документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: посвідчення водія; посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; посвідка на постійне проживання; посвідка на тимчасове проживання; картка мігранта; посвідчення біженця; проїзний документ біженця.

Враховуючи викладене, є доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП, ч.1 ст.44-3 та та ст.185 КУпАП.

Окрім цього, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 104689 від 21.02.2021, 21 лютого 2021 року о 06 год 15 хв ОСОБА_1 в м.Токмак по вул.Шевченка, керуючи автомобілем DASIA державний номер НОМЕР_2 , не виконав вимогу працівника поліції,чим порушив вимоги п. 2.4 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 122-2 КУпАП.

Разом з цим, при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, суд позбавлений можливості вірно кваліфікувати дії ОСОБА_1 , оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначена частина статті 122-2 КУпАП, за якою він притягається до адміністративної відповідальності, а також не зазначено, яку саме вимогу співробітника поліції не виконав ОСОБА_1 . В свою чергу, при розгляді справ про адміністративні правопорушення суддя позбавлений можливості вийти за межі складеного протоколу та самостійно здійснювати кваліфікацію діяння особи.

Таким чином оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності для висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення, суддя вбачає підстави для закриття провадження у частині можливого вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Згідно з довідкою, складеною інспектором Токмацького ВП Мамедовою Н.М., за обліками ГУНП Запорізької області Лук`яненко І.В. не має повторності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП; має посвідчення водія НОМЕР_3 від 09.08.2019.

Стаття 25 КУпАП визначає основні і додаткові адміністративні стягнення. Так, оплатне вилучення, конфіскація предметів та позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю - тільки як додаткове; інші адміністративні стягнення, зазначені в частині першій статті 24 цього Кодексу, можуть застосовуватися тільки як основні.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

ОСОБА_1 вчинив три адміністративні правопорушення, передбачені різними статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Санкція ч.1 ст. 44-3 КУпАП (в редакції, що діяла станом на 21.02.2021) передбачає накладення штрафу в розмірі від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Санкція ч.1 ст. 130 КУпАП (в редакції, що діяла станом на 21.02.2021) передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Санкція ст. 185 КУпАП передбачає накладення штрафу від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Отже, санкція ст.185 КУпАП передбачає більш суворі основні види адміністративних стягнень: крім штрафу, це громадські роботи, виправні роботи та адміністративний арешт.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи наведені вище норми закону, вважаю, що ОСОБА_1 має бути призначено адміністративне стягнення в межах ст.185 КУпАП у вигляді адміністративного арешту, як основне адміністративне стягнення, а за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на рік, як додаткове адміністративне стягнення.

Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП України, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 25, 36, 44-3 ч.1, 185, 130 ч.1, 247, 283, 284 КУпАП,

постановила:

Визнати винуватим ОСОБА_1 , рнкопп НОМЕР_1 , у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.1 ст.44-3 та ст.185 КУпАП та та накласти адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 1 (одну) добу, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Строк відбування адміністративного арешту рахувати з моменту приведення постанови до виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 , рнкопп НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 454,00 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень 00 коп.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м.Токмак/22030101, код отримувача: 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA188999980313191206000008507, код класифікації доходів бюджету: 22030101. Призначення платежу: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , рнкопп НОМЕР_1 , за ст. 122-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області.

Строк пред`явлення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання три місяці з дня її винесення.

Суддя: