Рішення № 9684863, 04.06.2010, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

04 червня 2010 року. Справа № 2-683/10

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Кудіній Н.І.

з участю: представника позивача Тогоєвої Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства м. Вільногірська" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за користування житлово-комунальними послугами,

У С Т А Н О В И В:

29.04.2010 року позивач звернувся в суд з позовом, в якому зазначив наступне.

Згідно договору найму житлового приміщення від 01.12.1992 року відповідач ОСОБА_2 є основним квартиронаймачем двокімнатної квартири АДРЕСА_1.

Згідно п. 3 договору найму житлового приміщення, ст.ст. 67,68 Житлового Кодексу України, п.5 ч.3 ст. 20 ЗУ « Про житлово-комунальні послуги», п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями», затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 року № 572, відповідачі повинні щомісячно вносити плату за користування комунальними послугами за установленими тарифами у строки встановлені договором або законом. Згідно розяснення Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України стосовно правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями від 01.03.2006 року, вказано, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій зобовязані оплачувати як квартиронаймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир.

Згідно ст. 64 ЖК України, повнолітні члени сімї несуть солідарну з наймачем відповідальність по зобовязанням, що випливають із договору найму. Таким чином, залучення в якості співвідповідача синаОСОБА_3. ОСОБА_2 відповідатиме нормам чинного законодавства.

Відповідачі не здійснювали оплату, в результаті чого виникла заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, яка станом на 01.08.2009 року складає загальну суму 4494.85 грн., із яких: 2023.06 грн. заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території, 2471.79 грн. заборгованість з оплати послуг з холодного водопостачання та водовідведення. Тарифи на оплату житлово-комунальних послуг встановлені рішеннями Вільногірської міської ради: № 178 від 15.06.2000 р. на холодну питну воду 0.65 грн. за 1м куб., водовідведення 0.23 грн. за 1 м. куб.; № 235-12/V від 25.12.2006 р. на холодну питну воду 1.57 грн. за 1м куб., водовідведення 0.49 грн. за 1 м. куб., згідно рішення виконавчого комітету Вільногірської міської ради від 01.04.2009 року № 130, тарифи складають: холодне водопостачання 3.93 грн. за 1 м. куб., за водовідведення 1.73 грн. за 1 м. куб.

Керуючись ст.ст. 64,67,68 ЖК України, ст. 629 ЦК України, п.5 ч.3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст. 22 ЗУ «Про питну воду та водопостачання», п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 р. № 572, ст.ст. 118 -120 ЦПК України, позивач прохає стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 4494 грн. 85 коп. та судові витрати 30.00 грн. з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не зявилися, причину неявки не повідомили, заяву про розгляд справи за їх відсутності не надали, але самі були повідомлені про місце і час судового засідання належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення повісток. З врахуванням думки представника позивача, яка не заперечувала проти проведення судового розгляду справи за відсутності відповідачів, суд на підставі ст.ст.169, 224 ЦПК України на місці ухвалив розгляд справи проводити заочно, за відсутності відповідачів, які не зявилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно копії договору найму житлового приміщення в будинках житлово-комунального відділу Верхньодніпровського ГМК від 01.12.1992 року та акту передачі прийому квартири від того ж числа, у користування відповідачу ОСОБА_2 та членам її сімї було передано квартиру АДРЕСА_1, а відповідач зобовязалася здійснювати оплату за надані комунальні послуги та плату за користування житлом в установлені строки.

Згідно довідки КП «Жилсервіс» Вільногірської міської ради № 779 від 01.04.2010 року, в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані за місцем проживання обидва відповідачі.

Згідно витягу з особового рахунку № НОМЕР_1, відкритого на імя ОСОБА_2, за відповідачами станом на 01.08.2009 року є заборгованість в сумі 2471.79 грн. за водопостачання та водовідведення.

Згідно витягу з особового рахунку № НОМЕР_1, відкритого на імя ОСОБА_2, за відповідачами станом на 01.08.2009 року є заборгованість в сумі 2023.06 грн. за утримання будинку та прибудинкової території.

Згідно платіжного доручення № 257 від 26.04.2010 року позивач сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30.00 грн.

Згідно рішення Вільногірської міської ради сесії пятого скликання № 1498-86/V від 28.12.2009 року, позивач звільнений від сплати судового збору (державного мита) за подачу позовних заяв або заяв про видачу судових наказів про стягнення заборгованості.

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникають із факту невиконання однією із сторін зобовязань за договором та за законом з оплати за комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, внаслідок чого виник борг на загальну суму 4494.85 грн.

Суд приходить до висновків, що позивач та відповідачі перебувають в фактичних договірних відносинах з надання в найм житла та надання комунальних послуг і оплати цих послуг. Позивач свої зобовязання виконав, відповідачі свої зобовязання з оплати за спожиті комунальні послуги не виконали, внаслідок чого у відповідачів виник борг перед позивачем, який станом на 01 08.2009 року склав загальну суму 4494.85 грн.

Згідно ст.64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.

Згідно ст. 66 ЖК України, плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється, виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку).

Згідно ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно ст. 68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені урядом України.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку , що встановлені договором.

Згідно ст.ст.11,626 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із договору, в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої особи (кредитора) визначені дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобовязання.

Згідно ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.617 ЦК України, 1. Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ст. 614 ЦК України, 1. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. 2. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. 3. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.

Згідно ст. 224 ЦПК України, 1. У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. 2. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, не суперечать фактичним обставинам справи, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі та про стягнення з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача понесених судових витрат в виді оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30.00 грн., та про стягнення на користь держави судового збору (державного мита) в сумі 51.00 грн., згідно ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88,209 ч.3, 212-215,222-233, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що мешкають за адресою: АДРЕСА_3, (інші дані відсутні) - на користь Комунального підприємства "Виробниче об'єднання житлово-комунальне господарство м. Вільногірська", юридична адреса: м. Вільногірськ, вул. Ленінського Комсомолу, буд. № 53, банківські реквізити: розрахунковий рахунок № 26007123085061 ДГРУ КБ "Приватбанк", МФО 305299, ОКПО 20240048 4524.85 грн. (чотири тисячі пятсот двадцять чотири гривні 85 копійок) , із яких: 4494.85 грн. - заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, 30.00 грн. - в рахунок відшкодування оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати в виді судового збору (державне мито) 51 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідачі не зявилися в судове засідання та не повідомили про причини неявки з поважних причин і докази, на які вони посилаються, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана в Вільногірський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в строк, установлений для подачі заяви про апеляційне оскарження, через Вільногірський міський суд.

Копію рішення протягом пяти днів з часу його проголошення надіслати рекомендованим листом із повідомленням про вручення відповідачам.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.