Рішення № 96841601, 06.05.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5576/20

пр.№ 2/464/165/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2021 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,

секретар судового засідання - Цуняк А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

встановив:

Позивач ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення сплаченого страхового відшкодування в розмірі 24 991 грн. 29 коп. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 09.01.2020 сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки «Opel», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача, та автомобіля марки «Renault», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , власником якого є ОСОБА_3 , внаслідок чого транспортний засіб останнього отримав механічні пошкодження. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача перед третіми особами на момент ДТП була застрахована згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/0212070, потерпілий звернувся до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» із заявою про виплату страхового відшкодування. На виконання умов договору ОСОБА_3 30.01.2020 виплачено страхове відшкодування в розмірі 24991,29 грн. Проте, оскільки відповідач на момент вчинення ДТП був позбавлений постановою Сихівського районного суду м.Львова від 12.11.2019 права керування транспортними засобами, відтак позивач, в силу ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», після виплати страхового відшкодування набув право вимоги до відповідача в порядку регресу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, належним чином неодноразово повідомлявся про дату, час і місце судового засідання , причин неявки не повідомив та не подав відзиву, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України судом здійснено заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 02.03.2020 відповідача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с. 11.

Відповідно до такої постанови, ОСОБА_1 09.01.2020 о 05.20 год. на вул. П.Мирного, 33 у м. Львові, керуючи автомобілем марки «Opel», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись другорядною дорогою на вул. Буйка у м. Львові, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не врахував її зміну, не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, не надав дороги транспортному засобу марки «Renault», р.н. НОМЕР_2 , від керуванням ОСОБА_2 , що рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулось зіткнення, а автомобілі отримали технічні пошкодження, чим порушив п. 2.3 б, 12.1, 16.11 Правил дорожнього руху.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, факт винуватості відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 09.01.2020, є встановленим та не підлягає доказуванню.

Встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль марки «Opel», р.н. НОМЕР_1 , яким керував відповідач, був застрахований у ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/0212070.

Так, 09.01.2020 власник автомобіля марки «Renault», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 звернулася до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 13).

На підставі поданої заяви, акту огляду транспортного засобу від 09.01.2020 та ремонтної калькуляції №0606/20_А від 25.01.2020, ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» складено страховий акт №ОЦ/235/000/20/0002 про виплату ОСОБА_3 страхового відшкодування в сумі 24 991,29 грн., яке отримано 30.01.2020 згідно з платіжним дорученням №9375 (а.с. 15-19, 20-22, 23-24).

Окрім цього, встановлено, що постановою Сихівського районного суду м.Львова від 12.11.2019 відповідача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік (а.с. 12).

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини щодо відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, в порядку зворотної вимоги (регресу) з винної особи, яка на момент ДТП була позбавлена права керування транспортними засобами.

За змістом ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з підпунктом «б» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду , якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Враховуючи те, що за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 09.01.2020 з вини відповідача, який на момент ДТП був позбавлений права керування транспортними засобами, ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 24 991,29 грн. потерпілому, а тому таку суму коштів необхідно стягнути з відповідача на користь позивача в порядку регресу.

Окрім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2102 грн.

На підставі статей 22, 1191 ЦК України, ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та керуючись статями 2, 81, 89, 142, 200, 247, 263 - 265, 280 - 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (р/р НОМЕР_4 в АТ «Ощадбанк», ЄДРПОУ - 20602681, МФО - 322669, місцезнаходження - м.Київ, вул.Кирилівська, 40) страхове відшкодування в розмірі 24 991 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто одну) гривню 29 (двадцять дев`ять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Дулебко Н.І.