Ухвала суду № 96841345, 11.05.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3281/18

провадження 1-кп/462/46/21

У Х В А Л А

11 травня 2021 року

Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого – судді Пилип`юк Г.М.

з участю секретаря Дмитрук Р.-А.Р.

прокурора Брилінського М.Є.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Бенцарука Р. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання прокурора Брилінського М.Є. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120118140060001883 від 26.05.2018 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 - ч. 2 ст. 186 КК України,

встановив:

В провадженні Залізничного районного суду м. Львова в судді Пилип`юк Г.М. з 01.06.2018 року перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120118140060001883 від 26.05.2018 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 - ч. 2 ст. 186 КК України.

Прокурор Брилінський М.Є. звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання прокурор покликається на те, що в ході досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених ч.ч. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме про можливість обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 02.12.2020 р. звільнений з-під варти в залі суду, у зв`язку із відбуттям таким покарання, призначеного вироком Залізничного районного суду м. Львова від 25.06.2020, періодично не з`являвся в судові засідання без поважних причин, через що, неодноразово оголошувався привід такого, ухвалами від 25.10.2019 р. та 25.02.2021 р. оголошувався в розшук, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки відносно нього перебувають провадження у Франківському районному суді м. Львова, може впливати на потерпілу та свідків, шляхом їх залякування та спонукання щодо зміни показів, так як, на заклики потерпілої припинити протиправні дії останній не зважав та намагався покинути місце вчинення кримінального правопорушення, однак був затриманий сторонніми особами. Окрім цього наявні обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме: наявність вагомих доказів про вчинення кримінального правопорушення, відсутність постійного місця працевлаштування, що свідчить про те, що ОСОБА_1 може переховуватись від суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Бенцарук Р. А. проти задоволення клопотання заперечили, зазначивши, що доводи сторони обвинувачення на підтвердження обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою є безпідставними, на даний час оскаржена ухвала про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тому просять застосувати більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора слід задовольнити.

Згідно вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Ухвалою судді Залізничного районного суду м.Львова від 18.03.2021 року відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 15.05.2021 року.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику, передбаченого ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, зокрема те, що строк тримання під вартою закінчується 15.05.2021 року, наявність вагомих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає, що з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки обвинуваченого, а також запобігти спробам вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, слід продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

При цьому суд враховує вимоги п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 №33977/96 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Керуючись ст.176-178, 331 КПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою на 60 днів з 11 травня 2021 року до 09 липня 2021 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 68100 грн., яку обвинувачений або заставодавець мають право внести у будь-який момент на депозитний рахунок для внесення застави (UA598201720355219002000000757; отримувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області, ЄДРПОУ 26306742; банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ).

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1)прибувати до суду за першою вимогою;

2)не відлучатися із м.Львова без дозволу суду залежно від стадії кримінального провадження;

3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4)утримуватися від спілкування із потерпілою та свідками;

5)здати, за наявності, на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Якщо обвинувачений ОСОБА_1 , в разі внесення застави, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору і направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала підлягає оскарженню до Львівського апеляційного суду протягом 5 діб з дня її проголошення.

Суддя/підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: Г. М. Пилип`юк