Ухвала суду № 96841272, 06.05.2021, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1271/18

Провадження №2/443/224/21

УХВАЛА

підготовчого засідання

06 травня 2021 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Равлінка Р.Г.,

секретар судового засідання Рибакова І.І,

провів у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Жидачеві розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом та зобов`язання Монастирецьку сільську раду Жидачівського району Львівської області зняти з реєстрації ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на Ѕ частину будинку,-

за участю:

позивача за первісним позовом

та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1

представника позивача за первісним позовом

та відповідача за зустрічним позовом адвоката Ємця В.І.

відповідачки за первісним позовом

та позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_2

представника відповідачки за первісним позовом адвоката Цюмрака М.Д.

та позивачки за зустрічним позовом

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із первісним позовом 23.07.2018 до ОСОБА_2 в якому просить визнати відповідачку такою, що втратила право користування житловим приміщенням в житловому будинку АДРЕСА_1 . 16.01.2019 позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 подано доповнення до позовної заяви згідно яких збільшено позовні вимоги, а саме: позивач просить одночасно з постановленням рішення про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування приміщенням в житловому будинку АДРЕСА_1 , зобов`язати Монастирецьку сільську раду Жидачівського району Львівської області зняти з реєстрації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

19.04.2019 ОСОБА_2 подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнати за нею право власності на Ѕ частину будинку.

В судове засідання з`явилися позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 та його представник адвокат Ємець В.І., відповідачка за первісним позовом та позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 , а також її представник адвокат Цюмрак М.Д.

Дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що первісна позовна заява та позовна заява за зустрічним позовом підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ЦПК України.

Приписами п. 11 статті 187 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Згідно ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

З врахуванням вищенаведеного та беручи до уваги ту обставину, що позивачем за первісним позовом ставиться вимога до Монастирецької сільської ради Жидачівського району Львівської області, процесуальний статус якої не визначено, суд приходить до висновку, що позивачем не визначено коло всіх відповідачів, не викладено зміст позовних вимог щодо кожного з них, відсутній виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а відтак позовна заява не відповідає процесуальним вимогам ЦПК України.

Статтею 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем за первісним позовом не сплачено судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру, згідно доповнення до позовної заяви, а саме за зобов`язання Монастирецької сільської ради Жидачівського району Львівської області зняти з реєстрації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921,00 грн. Отже, станом на 16.01.2019 розмір судового збору за позовну вимогу немайнового характеру становить 768,40 грн., який позивачу за первісним позовом і необхідно сплатити.

Дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання за нею право власності на Ѕ частину будинку, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 187 ЦПК України вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтею 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, за таких умов розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Таким чином, особа яка заявляє відповідне клопотання, згідно з приписами ст. 8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, а саме довідку з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивачів за попередній календарний рік.

Зазначене узгоджується із практикою Верховного Суду висловленої у постанові від 11.11.2020 у справі №9901/77/20.

У зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 просить відстрочити сплату судового збору, покликаючись на важкий матеріальний стан, проте така обставина не підтверджена належними доказами, а тому відсутні достатні підстави для відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, що узгоджується із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Відтак в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

Відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» належним доказом підтвердження вартості майна є звіт про оцінку майна (акт оцінки майна).

Для визначення дійсної ціни позову позивачу слід долучити до позовної заяви звіт про ринкову вартість спірного будинковолодіння на час звернення до суду та визначити ціну позову у відповідності до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України.

Після проведення оцінки майна та надання документів, що підтверджують оцінку майна позивачу необхідно сплатити судовий збір.

Позивачкою за зустрічним позовом подана позовна заява майнового характеру 19.04.2019, тому ставка судового збору за її подання, з урахуванням ціни позову та приписів частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суму судового збору необхідно розрахувати від 50 % вартості спірного майна.

Таким чином, позивачами за первісним позовом та за зустрічним позовом не сплачено судовий збір при зверненні до суду з позовом та, враховуючи характер спору, їм необхідно сплатити судовий збір на наступний рахунок: Отримувач коштів ГУК Львiв/Жидачівська тг /22030101. Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294. Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.). Код банку отримувача (МФО) 899998. Рахунок отримувачаUA308999980313161206000013865. Код класифікації доходів бюджету 22030101. Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Жидачівський районний суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа).

На підтвердження сплати судового збору до суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Таким чином, первісна позовна заява та зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 187, 260 ЦПК України, суддя

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом та зобов`язання Монастирецьку сільську раду Жидачівського району Львівської області зняти з реєстрації ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на Ѕ частину будинку - залишити без руху.

Надати позивачу за первісним позовом та позивачці за зустрічним позовом строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Справу призначити до відкритого підготовчого засідання на 28.05.2021 на 12год 20хв.

Роз`яснити позивачу за первісним позовом та позивачці за зустрічним позовом, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу за первісним позовом та позивачці за зустрічним позовом.

Учасник справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://gd.lv.court.gov.ua/sud1307/.

Ухвала окремо не оскаржується.

Відповідно до частини 6 ст. 259 та частини 1 ст. 268 ЦПК України складання повного тексту ухвали відкладено на п`ять днів.

Повний текст ухвали складено 11.05.2021.

Суддя Р.Г. Равлінко