Рішення № 96840460, 29.04.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/11086/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.04.2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Бедьо В.І.

за участі секретаря судових засідань Пазяк С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про повернення переплаченої суми державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям,-

ВСТАНОВИВ:

Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації звернулося до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 , про повернення переплаченої суми державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Подана позовна заява обґрунтовується тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 призначено державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім`ї.

24 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення райдержадміністрації із заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, форма якої затверджена Мінсоцполітики, декларацією про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги та іншими документами, які передбачені Порядком.

Після перевірки наданих документів було виявлено, що чоловік відповідачки ОСОБА_2 є ФОП та перебуває на обліку в Ужгородській ОДПІ ГУ ДФС в Закарпатській області як платник єдиного податку другої групи за період з 01.11. 2016 року по 01.10.2017 року та третьої групи з 01.10. 2017, що підтверджується довідкою Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області 27.12. 2018 року № 3060/12/07-14-13-00.

Позивач вказує, що через подання відповідачкою неповної інформації про доходи управлінням соціального захисту населення райдержадміністрації надміру нараховано та виплачено державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям в розмірі 44 475, 44 грн., про що гр. ОСОБА_1 було повідомлено листом 07.12. 2018 року № 4963/01-27. Після чого ОСОБА_1 дала згоду на добровільне повернення надміру виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сімям, що підтверджується укладеним договором реструктуризації заборгованості від 11.12. 2018 року № 6, який діяв з 11.12. 2018 року по 31.05.2020 року. Протягом дії вказаного договору відповідачкою було повернуто на рахунок управління 16 300, 00 грн. заборгованості, однак повернення коштів здійснювалось нерегулярно. У зв`язку з цим ОСОБА_1 було направлено листа від 13.12. 2019 року № 3202/01-27 з вимогою добровільно повернути залишок переплаченої суми державної допомоги на рахунок управління, але протягом 2020 року відповідачка повернула 1300, 00 грн.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації переплачену суму державної соціальної допомоги у розмірі 28 175, 44 грн.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 14.12.2020 року відкрито спрощене позовне провадження ц даній цивільній справі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, заяв про відкладення судового розгляду від нього не надходило.

Відповідачка та її представник у судове засідання не з`явилися, разом з тим від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі. Проти позовних заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов. Просив відмовити у задоволенні позову. Так сторона відповідача як підставу для заперечень вказує те, що у позові не зазначено за який період вказана в позові соціальна допомога нарахована та стягується та з яких сум складається. Так, на підставі наданих позивачем доказів представник відповідача склав свій розрахунок боргу, згідно якого ОСОБА_1 нараховано 15 340 грн. З цих підстав адвокат відповідача вважає, що оскільки ОСОБА_1 повернув 16 300 грн., то це на думку відповідача повністю погашає суму заявлених претензій.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у матеріалах справи письмових доказів.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного.

Відповідно достатті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що також встановленостаттею 12 цього Кодексу.

Згідно частини 1статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

01.01.2015 року ОСОБА_1 призначено державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім`ї.

З позовної заяви вбачається, що звертаючись кожні 6 місяців відповідачка отримувала соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям, при цьому жодного разу не зазначила в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, що її чоловік є фізичною особою підприємцем.

24 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення райдержадміністрації із заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, форма якої затверджена Мінсоцполітики, декларацією про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги та іншими документами, які передбачені Порядком.

З долученої до матеріалів справи копії декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, відповідач ОСОБА_1 у розділі ІІ «Доходи членів сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, членів сім`ї, що проживають окремо (дружини, чоловіка, неповнолітніх дітей), зазначила «не працює, п/п не займається».

Після перевірки наданих документів було виявлено, що чоловік відповідачки ОСОБА_2 є ФОП та перебуває на обліку в Ужгородській ОДПІ ГУ ДФС в Закарпатській області як платник єдиного податку другої групи за період з 01.11. 2016 року по 01.10.2017 року та третьої групи з 01.10. 2017, що підтверджується довідкою Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області 27.12. 2018 року № 3060/12/07-14-13-00, копія якої міститься в матеріалах даної цивільної справи.

Позивач зазначає, що через подання відповідачкою неповної інформації про доходи управлінням соціального захисту населення райдержадміністрації надміру нараховано та виплачено державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям в розмірі 44 475, 44 грн., про що гр. ОСОБА_1 було повідомлено листом 07.12. 2018 року № 4963/01-27., копія якого додана позивачем до матеріалів даної справи.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 дала згоду на добровільне повернення надміру виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сімям, що відповідно підтверджується укладеним між Управлінням соціального захисту населення Ужгородської райдержадміністрації ( надалі Управління) та ОСОБА_1 договором реструктуризації заборгованості від 11.12. 2018 року № 6.

Так п. 1.1. вказаного договору сторони погодили, що Управління надає боржнику розстрочку у відшкодуванні коштів по переплаченій державній соціальній допомозі, як малозабезпеченій сімї у розмірі 44 475, 44 грн.

У п. 1.2 Боржник зобов`язується відшкодувати кошти по переплаченій державній соціальній допомозі згідно графіку щомісячних внесків.

В п. 5.1. сторони узгодили, що договір набирає чинності з моменту укладення і діє до 31.05.2020 р.

Як вбачається зі змісту позову, відповідач умови вказаного договору не виконувала належним чином і сплатила тільки 16 300, 00 грн., а тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та ставить вимогу про стягнення залишку несплаченої відповідачкою переплаченої суми у розмірі 28 175,44 грн.

Відповідач та його представник не погоджується із вказаною позивачем сумою, вказує на те, що у позові за який період вказана в позові соціальна допомога нарахована та стягується та з яких сум складається. Так, на підставі наданих позивачем доказів представник відповідача склав свій розрахунок боргу, згідно якого ОСОБА_1 нараховано 15 340 грн. З цих підстав адвокат відповідача вважає, що оскільки ОСОБА_1 повернув 16 300 грн., то це на думку відповідача повністю погашає суму заявлених претензій.

Разом з тим суд звертає увагу позивача, що предмет розгляду даної справи - невиконання ОСОБА_1 умов укладеного між Управлінням соціального захисту населення Ужгородської райдержадміністрації ( надалі Управління) та ОСОБА_1 договором реструктуризації заборгованості від 11.12. 2018 року № 6.

Один із фундаментів, на якому базується цивільне право є обов`язковість договору. У разі неспростування презумпції правомірності договору права, повинні здійснюватися, а обов`язки підлягають виконанню (ВС/КЦС,справа № 643/13788/15-ц, 11.02.19).

Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в Главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Доказів того, що вказаний договір сторонами оскаржений чи визнаний недійсним матеріали справи не містять.

Постановою КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 30 листопада 2016 р. № 890

внесено зміни до Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 250 , а саме п. 14 доповнити абзацом такого змісту:

10. Державна соціальна допомога не призначається, якщо:

“Для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої групи, незалежно від отриманих (неотриманих) доходів до сукупного доходу за кожен місяць враховується дохід на рівні двох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, чинного на відповідний місяць; для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку другої групи, - трьох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб; для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи, - чотирьох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб”.

Таким чином, виходячи з вказаної норми закону, у відповідача було відсутнє право на подальше отримання соціальної допомоги, починаючи з 30.11. 2016 року.

Відповідно до п. 28 Порядку якщо сім`єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім`ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 безпідставно набула державні кошти передбачені для виплати соціальної допомоги як малозабезпеченій сімї, що стало наслідком звернення Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації до суду за захистом прав та інтересів.

Згідно ч.1, ч .2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що із ОСОБА_1 підлягає стягненню сума надмірно виплаченої державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сімї у розмірі 28 175,44 грн., а також сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.4,6,10,12,141,228,229,247,263,265,273 ЦПК України, ст.ст. 1212 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації суму переплаченої державної соціальної допомоги у розмірі 28 175,44 грн. ( двадцять вісім тисяч сто сімдесят п`ять гривень 44 коп). та суму понесених судових витрат в розмірі 2102,00 (дві тисячі сто дві) грн.

Відомості про учасників судового процесу:

Позивач: Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації, 88000, м. Ужгород, вул. Станційна, 56.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Бедьо В.І.