Рішення № 96840174, 26.04.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/10218/20

Провадження № 2/243/371/2021

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2021 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Фаліна І.Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Глух А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

До Слов`янського міськрайонного суду звернулась ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_2 - ОСОБА_4 . Після її смерті залишилася спадщина у виді рухового майна та нерухомого майна: Житловий будинок по АДРЕСА_1 , сертифікату на земельну ділянку - пай КСП «Зоря» Слов`янського району. Крім нього спадщину прийняла його сестра - ОСОБА_3 , але своїх спадкових прав не оформила. Інший спадкоємець - ОСОБА_5 - спадщину не прийняв.

Станом на дату смерті, спадкодавець та заявник були зареєстровані за різними адресами.

ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи з дитинства, інвалідність встановлена у зв`язку з психічним розладом, також рішенням суду він визнаний недієздатним. Тому у 2009 році коли відкрилася спадщина та протягом 6 місяців, ОСОБА_2 не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, а тому не міг надати заяву про прийняття спадщини, а враховуючи те, що у ОСОБА_2 до серпня 2020 року опікуна не було, тому нікому було подати заяву про прийняття спадщини.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 в наслідок психічного розладу не усвідомлював значення своїх дій, вважає, вказані обставини поважною причиною пропуску прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_4 .

Позивач ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 та її представник - адвокат Бондаренко Д.В. в судове засідання не з`явилися, до суду представником позивача надано заяву, в якій він просить позовні вимоги задовольнити та розглянути справу без його участі та участі позивача. Не заперечують проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи, повідомлялась належним чином, через оголошення на сайті суду та направлення судової повістки, про причини неявки суду не повідомила, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути дану справу в заочному порядку на підставі наявних доказів, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно Свідоцтва про смерть від 21 червня 2010 року серії НОМЕР_1 виданого Слов`янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті зазначено Україна, Донецька область, місто Слов`янськ.

Згідно із Свідоцтвом про народження, ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Прелесне Слов`янського району Донецької області, батьком записано ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_4 .

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу ОСОБА_4 . 27 березня 1998 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 , про що складено відповідний запис № 5, після укладення шлюбу дружина змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » на прізвище чоловіка « ОСОБА_4 ». Також ОСОБА_4 , 30 серпня 2001 року зареєструвала шлюб, про що складено відповідний запис № 525, після укладення шлюбу дружина змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » на прізвище чоловіка « ОСОБА_4 ».

Отже, позивач ОСОБА_2 є сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Згідно рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13 серпня 2020 року по справі № 243/1871/20 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народження визнано недієздатним, встановлено йому опіку та призначено опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 народження .

Постановою державного нотаріуса Першої Слов`янської державної нотаріальної контори Макаровою Н.І. від 04 березня 2019 року № 684-02-31 відмовлено ОСОБА_2 у прийнятті заяви про видачу спадщини після померлої ОСОБА_4 , оскільки ним пропущено шестимісячний строк для звернення з заявою про прийняття спадщини.

З вищенаведеної постанови вбачається, що 04 березня 2019 року за № 482 за заявою, після смерті ОСОБА_4 звернулася до нотаріуса ОСОБА_4 Алла Володимирівна, з проханням про видачу спадщини. Спадкова справа заведена за № 298/2010 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Враховуючи те, що після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 спадщину прийняла ОСОБА_3 , тому вона є належним відповідачем по справі.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачає, що до складу спадщини входять усі права й обов`язки спадкодавця, які не припинилися в момент його смерті.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК.

Статтею 1272 ч. 3 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з п. 24 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Вирішуючи позов по суті, суд виходить з того, що позивач не прийняв спадщину у встановлений законом строк, через об`єктивні труднощі, а саме: він є інвалідом ІІ групи з дитинства, інвалідність встановлена у зв`язку з психічним розладом, в наслідок якого він не може усвідомлювати значення своїх дій та не може керувати ними, рішенням суду він визнаний недієздатним, тому у 2009 році коли відкрилася спадщина та протягом 6 місяців, ОСОБА_2 не міг надати заяву про прийняття спадщини, а враховуючи те, що у ОСОБА_2 до серпня 2020 року опікуна не було, тому нікому було подати заяву про прийняття спадщини, що свідчить про поважність причини пропуску позивачем строку для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Крім того, суд враховує норми європейського законодавства по правам людини, в якому зазначено, що згідно зі стандартом, розробленим у практиці ЄСПЛ на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

У зв`язку із викладеним, суд враховує, що наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть не пропорційними, оскільки він втратить право на успадкування майна, яке залишилося після смерті спадкодавця, тому, зважаючи на ступінь поважності пропуску строку для прийняття спадщини, суд, вважає за належне визначити додатковий строк для прийняття спадщини у три місяці.

Керуючись статтями 10-13, 76-82, 89, 259, 264, 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка діє в інтересах, як опікун згідно Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13.08.2020 року, справа № 243/1871/20, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народження , РНОКПП НОМЕР_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 тривалістю у три місяці з дня набрання законної сили рішенням суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений та підписаний 11 травня 2021 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду І.Ю. Фалін

Донецької області