Ухвала суду № 96836246, 12.05.2021, Оболонський районний суд міста Києва

12.05.2021 Справа № 756/6965/21

Справа №756/6965/21

Провадження №2/756/4445/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 травня 2021 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Тиха О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення, вселення та стягнення моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду міста Києва з зазначеним позовом, який не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати і розмір судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлює прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року у розмірі 2270 гривень.

Тобто ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру з 1 січня 2021 року становить 908,00 грн.

Так, до позовної заяви долучена квитанція №0.0.2112993583.1 від 05.05.2021 року про сплату судового збору на суму 908,00 грн. Проте, як вбачається зі змісту позовної заяви вона містить кілька вимог немайнового характеру, які заявлені декількома позивачами, а саме: щодо виселення відповідача ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 , вселення позивачів у вищевказану квартиру.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

У зв`язку з наведеним кожному з позивачів, з урахуванням вже сплаченої суми судового збору у розмірі 908 грн., необхідно сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру, а саме: вимогу про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення відповідача ОСОБА_3 , а також за вимогу про вселення позивачів, що становить 2724,00 грн.= ((908,00 х 2) + (908,00 х 2)-908,00 грн.) за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Оболон.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA718999980313111206000026006; код класифікації доходів бюджету - 22030101, оскільки звернення батьків в інтересах неповнолітньої дитини до суду не є визначеним законодавством випадком для звільнення від сплати судового збору, оскільки неповнолітні особи не звільнені від сплати судового збору відповідно до приписів статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №367/5983/16-ц.

Крім того, позивачами заявлена вимога про відшкодування моральної шкоди на загальну суму 200000,00 грн., яка є вимогою майнового характеру.

Відповідна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №761/11472/15-ц.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру (відшкодування моральної шкоди) ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, за вимогу майнового характеру позивачам необхідно сплатити судовий збір у сумі 2000,00 грн. на вищезазначені реквізити.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху до усунення позивачами вищевказаних порушень ст.cт. 175, 177 ЦПК України, а саме: сплати судовий збір у визначеному законом розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення, вселення та стягнення моральної шкоди - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачам, що в разі невиконання вказівок суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута їм.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://www.reestr.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Тиха