Рішення № 96835111, 27.04.2021, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/912/21

27 квітня 2021 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді Грипіч Л. А.

з участю секретаря Мельник Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головинської сільської ради про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головинської сільської ради Костопільського району Рівненської області про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4., з 1995 року по день смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обгрунтування заявлених вимог, покликається на те, що їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 на тій підставі, що вона не може підтвердити факт спільного проживання з померлою однією сім`єю не менше ніж п`ять років до часу відкриття спадщини.

У позові зазначено, що ОСОБА_2 була одинокою, у неї не було сім`ї. Проживаючи поряд з сім`єю ОСОБА_1 , їх будинки були об`єднані спільним двором, вона допомагала позивачці по господарству, практично увесь час проводила у її будинку, виховуючи її дітей, зокрема її сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому у подальшому заповіла житловий будинок. У результаті, коли ОСОБА_2 досягла похилого віку та не могла самостійно забезпечити умови свого проживання, потребувала стороннього догляду, допомоги та піклування, з 1995 року стала постійно проживати разом з позивачкою, яка доглядала за нею як за членом своєї сім`ї.

Ухвалою судді Костопільського районного суду Рівненської області від 13.04.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання, про що повідомлено сторони.

В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, від представника позивача - адвоката Артерчук Л. В. на адресу суду надійшла письмова заява про розгляд справи у відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився, подав на адресу суду письмову заяву, в якій позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив проводити розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Згідно ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд рахує за вірне прийняти визнання відповідачем пред`явленого позову, оскільки це не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживала в селі Злазне Костопільського району Рівненської області, що підтверджується записом акта про смерть № 39 виданим 29.12.2003 Злазненською сільською радою Костопільського району Рівненської області.

До дня смерті ОСОБА_2 була зареєстрована одна та постійно проживала за адресою АДРЕСА_1 , а поряд за адресою АДРЕСА_2 проживала позивачка із сім`єю, що підтверджується довідкою Головинської сільської ради Костопільського району Рівненської області №278 від 15.03.2021.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складалась з житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , який за життя вона заповіла сину позивачки, ОСОБА_3 , згідно заповіту, посвідченого 19 березня 1997 року секретарем виконавчого комітету Злазненської сільської ради Костопільського району Рівненської області та зареєстрованого в реєстрі за № 19, та право на земельну частку (пай) члена КСП «Перемога» розміром 2,8 умовних кадастрових гектари згідно сертифікату серія РВ № 0176578, виданого 30.01.1997 Костопільською районною державною адміністрацією, зареєстрованого за № 9458 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), на яке заповітного розпорядження на випадок своєї смерті не зробила.

Житловий будинок в АДРЕСА_1 успадкував син позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області 18 вересня 2018 року та зареєстрованим у реєстрі за № 1709 спадкова справа № 130/2018 та свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 , виданим Злазненською сільською радою Костопільського району 18 листопада 1987 року, у якому матір`ю записана позивачка.

Згідно листа приватного нотаріуса Костопільського районного нотаріального округу Дідовець А. Г. від 22.03.2021 року №167-02/14 позивачці ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) згідно сертифікату після смерті ОСОБА_2 , так як вона не може підтвердити факт родинних або інших відносин з померлою. Приватним нотаріусом запропоновано ОСОБА_1 звернутись до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання з померлою ОСОБА_2 однією сім`єю не менше ніж п`ять років до часу відкриття спадщини, що дасть заявниці право спадкувати її майно відповідно до ст.1264 ЦК України.

Факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 з 1995 року по день смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 підтверджується також довідкою Головинської сільської ради Костопільського району Рівненської області № 278, виданою 15.03.2021 про те, що ОСОБА_2 потребувала сторонньої допомоги та за нею здійснювала догляд сім`я ОСОБА_1 , а цю інформацію для сільської ради також підтвердили жительки села Злазне ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Статтями 1218, 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи і часом її відкриття є день її смерті. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок смерті.

Відповідно до статті 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Стаття 1223 ЦК України передбачає, що у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги (ст.1258 ЦК України).

Згідно з статтею 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно пункту 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Згідно з ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Підтвердження факту проживання однією сім`єю з померлою ОСОБА_6 не менше ніж п`ять років до часу відкриття спадшини надасть право ОСОБА_1 спадкувати майно померлої відповідно до статті 1264 ЦК України.

Згідно пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Коло спадкоємців четвертої черги визначено статтею 1264 ЦК України, який набрав чинності 01.01.2004 року.

Відповідно до частини 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України правила Книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Позивач вірно звернувся до суду про встановлення факту проживання однією сім`єю у позовному провадженні з огляду на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 22 квітня 2020 у справі №200/14136/17.

Верховний Суд зазначив, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши надані в силу положень статті 81 ЦПК України докази в їх сукупності, а також те, що позов про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю породжує юридичні наслідки для ОСОБА_1 , а встановити його іншим шляхом неможливо, суд вважає, що позов останньої підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 12, 200, 206, 247, 258, 265 ЦПК України, ст.ст.1217, 1218, 1220, 1223, 1258, 1261-1265, ч.3 ст.1272 ЦК України, п.23,24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головинської сільської ради Костопільського району Рівненської області про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю - задовольнити.

Встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1., та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4., з 1995 року по день смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач:

ОСОБА_1 (жителька АДРЕСА_2 ), паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 04.05.2000 року Костопільським РВ УМВС України в Рівненській області, ІПН: НОМЕР_3 .

Відповідач:

Головинська сільська рада Костопільського району Рівненської області, (місцезнаходження село Головин Костопільського району Рівненської області, вулиця Вишнева будинок 1), код ЄДРПОУ 04526590.

Повне рішення складено

07 травня 2021 року

СуддяЛ. А. Грипіч