Ухвала суду № 96834176, 12.05.2021, Вишгородський районний суд Київської області

"12" травня 2021 р. Справа № 363/3878/20

УХВАЛА

12 травня 2021 року суддя Вишгородський районний суд Київської області Чірков Г.Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Старшого державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Картошкіної Марини Михайлівни, Начальника Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Попка Володимири Вікторовича, АТ КБ «Приват Банк», Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , треті особи - Приватний нотаріус Вишгородського району Київської нотаріального округу Голуб Людмила Андріївна, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання недійсними виконавчого напису, електронних торгів, акту державного виконавця, свідоцтва про право власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,

встановив:

позивачка звернулася до суду з цим позовом, на обґрунтування якого зазначила, що після ухвалення Вишгородським районним судом Київської області 18 квітня 2016 року рішення про стягнення з неї на користь ПАТ КБ «Приват Банку» суми заборгованості за кредитним договором № KIY0GK00830013 від 8 серпня 2006 року в розмірі 85 708,7 доларів США, що за курсом НБУ від 08.04.2015 року становить 2 014 154, 45 грн., а також судових витрат в розмірі 3 654 грн. а всього 2 017 808, 45 грн., з метою реструктуризації вказаної заборгованості, між нею та банком укладено Додаткову угоду №1 від 23 червні 2016 року до договору іпотеки №КІY0GК00830013 від 08 серпня 2006 року та договору №1 від 30 червня 2016 року про внесення змін до договору іпотеки №КІY0GК00830013 від 08 серпня 2006 року.

За результатами укладання вказаних угод пункт 2 договору іпотеки викладено в новій редакції, згідно якого іпотекою забезпечується виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором №КІY0GК00830013 від 08 серпня 2006 року з повернення кредиту, наданого у вигляді не поновлюваної кредитної лінії, в сумі 717 442,72 грн.

Позивачка посилається на те, що Додаткова угода №1 від 23 червні 2016 року є удаваним правочином, яка банком укладена з метою уникнення застосування до перемету іпотеки Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та задля приховання попереднього реального правочину, який сторони вчинили про те, що договір іпотеки укладено у забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором саме в іноземній валюті.

27 листопада 2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис №2057 про звернення стягнення на предмет іпотеки - садовий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0509 га, кадастровий номер 3221888800:37:171:0007, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

29 травня 2020 року спірне майно реалізоване ДП «СЕТАМ» під час проведення електронних торгів №482504 на користь відповідача ОСОБА_2 , який 08 липня 2020 року отримав відповідні свідоцтва про право власності.

В поданій заяві про забезпечення позову позивачка просить накласти арешт на вказаний садовий будинок та земельну ділянку, посилаючись можливість відчуження вказаного нерухомого майна відповідачем, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду.

Як передбачено ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 7 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Встановлено, що згідно свідоцтв № НОМЕР_1 та №803 власником садового будинку площею 46,6 кв.м. з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0509 га, кадастровий номер 3221888800:37:171:0007, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 .

Згідно роз`яснень даних в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Зважаючи на наведені норми, враховуючи характер позову, вагомість поданих доказів при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову позовним вимогам. При цьому єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду у справі.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Подана заява про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому. У ній не наведено посилань на те, що існують обставини, які свідчать про реальну можливість відчуження відповідачем вказаних будинку та земельної ділянки на користь третіх осіб і це призведе до утруднення виконання можливого рішення суду.

З огляду на зміст позову та його обґрунтованість, достатніх підстав для накладення арешту в цій справі суд не вбачає.

Таким чином подана заява є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись статтями 149-154, 260 ЦПК України,

ухвалив:

у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.

Суддя