Ухвала суду № 96833313, 12.05.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7957/21

Провадження № 2/161/2546/21

У Х В А Л А

12 травня 2021 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Івасюти Л.В.

з участю секретаря судового засідання Мельничук Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Шульженко Ігор Сергійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через свого представника, адвоката – Мозольську О.М. подав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В., приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Шульженко І.С., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Заяву про забезпечення позову, яку обґрунтовує тим, що 21.04.2021 він отримав постанову приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженка І.С. від 20.04.2021 про відкриття виконавчого провадження № 65215930, відкритого на підставі виконавчого напису № 4437, виданого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. 25.03.2021 про стягнення з позивача в користь ТзОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» як ПАТ «Імексбанк» заборгованості за кредитним договором на суму 20198,77 грн. Із вказаної постанови позивач дізнався, що стягувачем є ТзОВ «Фінансова компанія «Фінрайт», про яку йому ніколи раніше відомо не було.

Вважає, що виконавчий напис від 25.03.2021, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. за № 4437, вчинений нотаріусом, який належним чином не переконався у безспірності заборгованості, є таким, що не підлягає виконанню з підстав наведених у позовній заяві.

Зазначає, що у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій щодо розшуку його майна, відкритих рахунках у банках, наявності у позивача стабільного доходу – заробітної плати, а також пенсії по втраті годувальника на малолітнього сина, може призвести до блокування таких рахунків, що у свою черго грубо та істотно порушить права позивача щодо безспірного відрахування з його доходів суми, що вказана у виконавчому написі, який оскаржується.

Також вказує, що блокування банком відкритих на його ім`я банківських карток (рахунків), на підставі вимоги приватного виконавця, залишить його та дітей без засобів для існування, оскільки він не зможе зняти з банківської картки кошти та витратити їх в інтересах дітей. Разом з тим, вважає, що звернення стягнення на заробітну плату та пенсію, яку він отримує на дитину, вчинене на виконання виконавчого напису, який ним оскаржується є не законним.

Посилаючись на вищенаведене, позивач просить вжити заходів забезпечення позову, шляхом зупинення вчинення будь-яких виконавчих дій, в тому числі проведення стягнення та блокування карткових (депозитних) банківських рахунків на підставі виконавчого напису № 4437, вчиненого 25.03.2021 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В., в рамках виконавчого провадження № 65215930.

Відповідно до положень ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи .

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та додані до неї докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, суд установив таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Аналізуючи зміст поданої заяви про забезпечення позову суд дійшов висновку, що у ній наведено обґрунтування необхідності застосування обраного заявником заходу забезпечення позову, а також додані докази, що підтверджують ці обставини.

Відповідно до частин 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.152 ЦПК України, позов може забезпечуватися забороною вчиняти певні дії.

За змістом вищенаведених норм закону, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов може бути забезпечено шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Оскільки у даному випадку заявник ОСОБА_1 звернувся в суд з немайновою вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, у даному випадку мала б застосовуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Саме про це зазначив заявник у своїй заяві, вказуючи, що після виконання приватним виконавцем виконавчого напису, повернути стягнуте за виконавчим написом для нього буде утрудненим у разі задоволення судом поданого ним позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання. Це означає, що позивач не зможе захистити свої права в межах одного цього судового провадження, без нових звернень до суду.

Як випливає із змісту заяви про забезпечення позову 20.04.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Шульженка І.С. від 20.04.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65215930, відкритого на підставі виконавчого напису № 4437, виданого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. 25.03.2021 про стягнення з позивача в користь ТзОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» як ПАТ «Імексбанк» заборгованості за кредитним договором на суму 20198,77 грн.

Грошові кошти, які отримує заявник на рахунок відкритий у банку, це пенсія по втраті годувальника на ОСОБА_2 , крім того на його утримані перебуває донька покійної дружини ОСОБА_3 , над якою заявник встановив опіку. Дані надходження є коштами дітей та використовуються на їхні потреби.

Суд звертає увагу на те, що допомога (пенсія) для дітей за своєю природою є допомогою самим дітям, а не їх батькам або особам, які їх заміняють. В даному випадку накладення арешту на рахунки, на яких містяться кошти, належні дітям, призведе до порушення їх інтересів.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Враховуючи вищевказану норму законодавства, суд вважає, що протягом розгляду заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, його примусове виконання має бути зупинене.

Так, за умови якщо стягнення за оскаржуваним виконавчим написом буде відбуватися, однак у разі задоволення судом заяви боржника про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, зазначене призведе до порушення прав боржника та створить перешкоди для поновлення його порушених прав.

Виходячи з викладеного, встановивши, що заявником оскаржується виконавчий напис, на підставі якого приватним виконавцем вчиняються виконавчі дії, враховуючи, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до необґрунтованого або надмірного стягнення грошових коштів та майна з ОСОБА_1 , приймаючи до уваги, що зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 4437 від 25.03.2021 є співмірним заходом забезпечення позову із заявленими позовними вимогами та прямо передбачений п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, - суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису.

Керуючись ст. 149, п.6 ч. 1 ст.150, ст.ст. 153, 352, 353, 354 ЦПК України, суд, –

П О С Т А Н О В И В :

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Шульженко Ігор Сергійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа – виконавчого напису № 4437, виданого 25.03.2021 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Тарасом Володимировичем про стягнення з ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» як ПАТ «Імексбанк» заборгованості за кредитним договором на суму 20198,77 грн., який оскаржується боржником в судовому порядку, до прийняття судового рішення у даній

справі.

Ухвалу до негайного виконання надіслати приватному виконавцю виконавчого округу Волинської області Шульженку Ігорю Сергійовичу (вул. Конякіна, 24, оф.85, м. Луцьк).

Про результати виконання ухвали приватному виконавцю виконавчого округу Волинської області Шульженку Ігорю Сергійовичу повідомити суд.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В. Івасюта