Постанова № 96829969, 12.05.2021, Люботинський міський суд Харківської області

Справа №: 635/7317/19 провадження № 1-кп/630/2/21

У Х В А Л А

Іменем України

12 травня 2021 року м. Люботин

Суддя зі складу колегії суддів Люботинського міського суду Харківської області Малихін О.О.,

за участю секретаря Павлухіної О.С.,

прокурора Власенко О.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників Мартиненка С.В., Максименка О.В., Деркача С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області Власенко О.В. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого у кримінальному провадженні за обвинувальним актом № 12018220430001423 до обвинувачених:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Зноб-Новгордський Середино-Будського району Сумської області, громадянина України, українця, фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженця с. Пархомівка Краснокутського району Харківської області, громадянина України, українця, фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженця с. Іванчуківка Ізюмського району Харківської області, громадянина України, українця, фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_3 , який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в:

Люботинським міським судом Харківської області колегіально у складі трьох суддів здійснюється кримінальне провадження щодо обвинувачення ОСОБА_3 , ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, та ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296, ч. 3 ст. 187 КК України.

До обвинувачених був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого ухвалою суду від 16 березня 2021 року був продовжений до 14 травня 2021 року.

Прокурором Власенко О.В. 05 травня 2021 року подані до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , на строк 60 днів.

12 травня 2021 року було призначене судовий розгляд обвинувального акту. Однак, через тимчасову непрацездатність судді Дем`яненко І.В., яка є головуючим колегії суддів, судовий розгляд у визначену дату і час здійснити неможливо. В зв`язку з цим клопотання прокурора у відповідності до п. 20-5 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України розглядає по суті інший суддя зі складу колегії суддів.

В обґрунтування поданих клопотань прокурором вказано те, що до кожного з обвинувачених ухвалами слідчого судді Харківського районного суду Харківської області застосовано запобіжних захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії запобіжного заходу щодо кожного з обвинувачених неодноразово був продовжений ухвалами Люботинського міського суду Харківської області. Так, відносно ОСОБА_1 наявна обґрунтована підозра у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України, відносно ОСОБА_3 і ОСОБА_2 наявна обґрунтована підозра у вчиненні ними злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, а також наявні ризики, передбачені пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України – це переховування від суду, незаконний вплив на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, можливість вчинення інших кримінальних правопорушень, які враховувались при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вони не відпали і продовжують існувати, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Мартиненко С.В. проти задоволення клопотання прокурора заперечив з тих підстав, що ризики, зазначені прокурором є надуманими та недоведеними, а пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 1. ст. 263 КК України необґрунтоване належними доказами. Більш того на час затримання ОСОБА_1 проживав у фактичних шлюбних відносинах з жінкою, з якою у них народилась дитина. Обвинувачений мав би змогу допомагати цивільній дружині у догляді за дитиною, аби дружина могла повноцінно працювати, тому, на переконання захисника, до обвинуваченого слід застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_4 .

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав виступ свого захисника та пояснив, що проти клопотання прокурора він заперечує ще й з тих підстав, що висунуте проти нього обвинувачення обґрунтоване лише одними словами, ніяких доказів проти нього не представлено.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат Максименко О.В. просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на необґрунтованість, недоведеність ризиків, відсутність доказів на підтвердження існування ризиків, оскільки прокурор лише формально перераховує підстави, які, на його думку, є ризиками. Він також вказав на відсутність доказів впливу обвинуваченого на свідків з огляду на те, що процесуальні дії за участі таких свідків зафіксовані за допомогою відеокамери. Крім того, просив врахувати, що ОСОБА_2 є інвалідом ІІІ групи, отримує пенсію, потребує постійної медичної допомоги та нагляду, має можливість проживати у житлі, в якому проживає його цивільна дружина за адресою: АДРЕСА_5 . Враховуючи ці обставини, захисник просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому виходити з дому з 22-00 год. до 06-00 год., а також заборонивши наближатися до свідків та потерпілих. На теперішній час ОСОБА_2 має онкологічне захворювання, тому у денний час він мав би змогу відвідувати медичні заклади та отримувати необхідне лікування.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав виступ свого захисника та просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 – адвокат Деркач С.А. висловив заперечення проти клопотання прокурора та просив в його задоволенні відмовити, посилаючись на необґрунтованість такого клопотання та те, що воно засноване лише на припущенням прокурора, бо відсутні докази, які б свідчили про відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків. На переконання захисника, обвинувачений ОСОБА_3 не може переховуватися від суду, бо у нього вилучили паспортні документи; до того ж у нього є цивільна дружина, мав джерела доходу, працював за кордоном, за отримані кошти утримував родину з двома дітьми, мав робочу візу до Польщі. Це вказує на те, що до обвинуваченого може бути застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав виступ свого захисника та додатково пояснив, що під час судового розгляду не представлено належних доказів його винуватості.

Крім того, захисником Деркачем С.А. було подано клопотання від 12 травня 2021 року про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Відповідно до ст. 201 КПК України, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу.

Враховуючи ту обставину, що розгляд кримінального провадження здійснює Люботинський міський суд Харківської області колегіально у складі трьох суддів, та через хворобу головуючого у колегії судді не можливо здійснити розгляд кримінального провадження в межах обставин обвинувачення, діюча редакція КПК України передбачає повноваження для судді з числі суддів колегії лише щодо розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Від так, клопотання захисника про зміну запобіжного заходу уповноважений розглянути лише суд у складі колегії суддів під час здійснення судового розгляду. Від так, подане захисником Деркачем С.А. клопотання слід повернути без розгляду його по суті.

Дослідивши подані прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши учасників провадження, перевіривши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до сплину двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. До спливу подовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не завершене до його спливу.

Ч. 5 ст. 199 КПК України передбачено, що суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

ОСОБА_3 , ОСОБА_2 і ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого із застосуванням насильства до потерпілого.

Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя вважав підтвердженим наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

При вирішенні питання про доцільність продовження тримання обвинувачених під вартою суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує кожному з них у разі визнання винуватими у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вони обвинувачуються. Керуючись принципом презумпції невинуватості, наразі не вирішується наперед процесуальна перспектива пред`явленого обвинувачення, а лише надається аналіз обґрунтованості пред`явленого обвинувачення, суспільної небезпеки злочинних дій, в яких обвинувачуються ОСОБА_3 , ОСОБА_2 і ОСОБА_1 .

При наданні оцінки наявності ризиків суддя приймає до уваги відсутність підтверджень того, що наявні у обвинувачених соціальні зв`язки дійсно є міцними. Навпаки, обвинувачені за адресою, де зареєстроване їх постійне місце проживання, не проживають, а ті адреси, де обвинувачені проживали фактично на час затримання не відповідають тим адресам, які ними повідомлені як адреси проживання жінок, з якими вони підтримували фактичні сімейні відносини. До того ж, належних і достовірних доказів на підтвердження усталених відносин з жінками, які притаманні подружжю у зареєстрованому шлюбі, стороною захисну не надано. Так само відсутні докази, які б підтверджували наявність у обвинувачених близьких родичів, які потребують постійного догляду або іншої допомоги, та того, що таку допомогу ніхто не зможе надати окрім як обвинувачені.

В сукупності це може вказувати на наявність такого ризику, як переховування від суду, що може перешкодити завершенню судового провадження у найкоротші строки.

За таких обставин, застосування до обвинувачених на даний час більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому раніше обраний запобіжних захід слід продовжити з метою запобігання існуючого ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з цим, слід взяти до уваги ту обставину, що на даний час в межах з`ясування та перевірки обставин обвинувачення є потреба у допиті свідків обвинувачення, якими є поняті, залучені до проведення обшуку у житловому приміщенні, в якому проживав ОСОБА_2 . Враховуючи, що з метою дослідження такого доказу, як протокол обшуку, виникає потреба у допиті його учасників, існує ризик незаконного впливу на свідків з боку обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_1 з метою примушування до надання суду неправдивих свідчень з метою уникнення кримінальної відповідальності. З огляду на тяжкість обвинувачення, існує ризик незаконного впливу на потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 з метою примушування їх до дачі неправдивих показань.

Аналізуючи викладені обставини, суддя приходить до висновку про продовження існування ризиків, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків або потерпілих у цьому кримінальному провадженні.

Щодо іншого ризику, на який посилається прокурор у поданих клопотаннях, - вчинення обвинуваченими інших кримінальних правопорушень, суддя дійшов висновку такий ризик значно зменшився, оскільки обвинувачені обмежені у вільному пересуванні та перебувають під контролем установи попереднього ув`язнення. Але з огляду на ту обставину, що кожен з обвинувачених раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, все ж таки існує ризик, що обвинувачені, які не мають достатніх доходів, можуть вчинити нові кримінальні правопорушення, перебуваючи на свободі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи прокурора про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованими.

Оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, враховуючи ризик втечі, зумовлений тяжкістю покарання за інкримінованим обвинуваченим злочином та обґрунтованість підозри, яка встановлена при застосуванні запобіжного заходу, суддя вважає, що на даний час більш м`які запобіжні заходи не будуть достатніми та не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинувачених.

Також слід взяти до уваги, що враховані слідчим суддею ризики не відпали та продовжують існувати, а стороною захисту не надані докази наявності будь-яких обставин, які свідчать про те, що такі ризики зменшились або відпали. Стороною захисту не було подано до суду будь-яких доказів про відсутність ризиків, а також не надано доказів того, що ОСОБА_2 не може отримати належну медичну допомогу в умовах СІЗО та не може за медичними показниками перебувати в умовах СІЗО.

Суддя визнає, що інтереси суспільства значною мірою переважають інтереси забезпечення права на свободу обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , незважаючи на існування презумпції невинуватості.

Виходячи з викладеного, а також враховуючи, що обвинувальний акт знаходиться на розгляді в суді, існує необхідність проведення процесуальних дій з метою завершення судового розгляду відповідно до затвердженого судом порядку, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання обвинувачених під вартою на 60 днів.

Крім того, суд, керуючись п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, при постановленні даної ухвали, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, вважає за необхідне не визначати обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_2 і ОСОБА_1 розмір застави, оскільки останні обвинувачуються у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Приймаючи до уваги, що судове провадження не завершене, запобіжних захід, заснований до обвинувачених слід продовжити строком на 60 днів.

Керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 181, 194, 199, п. 20-5 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора задовольнити повністю.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати продовженими на строк до 10 липня 2021 року включно.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вважати продовженими на строк до 10 липня 2021 року включно.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний у відношенні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вважати продовженими на строк до 10 липня 2021 року включно.

Клопотання захисника Деркача С.А. від 12 травня 2021 року про зміну запобіжного заходу – повернути захиснику без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення їм копії ухвали.

Суддя О.О. Малихін