Ухвала суду № 96829470, 12.05.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/6610/19

Провадження №2/428/33/2021

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

12 травня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Голуб Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства «Продмашстрой» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, визнання неправильним формулювання причини звільнення та зміну запису у трудовій книжці, стягнення нарахованої, але невиплаченої суми заробітної плати, та компенсації за невикористану відпустку,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства «Продмашстрой» (далі – ТОВ - підприємство «Продмашстрой») про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, визнання неправильним формулювання причини звільнення та зміну запису у трудовій книжці, стягнення нарахованої, але невиплаченої суми заробітної плати, та компенсації за невикористану відпустку.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що перебувала в трудових відносинах з відповідачем. 25.03.2019 року вона подала особисто директору підприємства заяву про звільнення з роботи за власним бажанням. Питання її звільнення щодня обговорювалось на нарадах. Бухгалтер повідомила її, що 08.04.2019 року – це її останній робочий день. Цього дня керівник підприємства наказав передати корпоративну сім-картку та сказав прийти 09.04.2019 року за трудовою книжкою та розрахунком. Вранці 09.04.2019 року їй зателефонував інший працівник підприємства та повідомив, що охорона отримала усне розпорядження від директора підприємства ОСОБА_2 не пускати її на територію підприємства.

Враховуючи зазначене, 09.04.2019 року вона направила на ім`я директора лист з проханням надіслати на її адресу копію наказу про звільнення та трудову книжку, а належні при звільненні суми перерахувати на банківську картку, який відповідач отримав 18.04.2019 року.

30.04.2019 року вона отримала лист відповідача, який на її звернення від 09.04.2019 року повідомив, що з 09.04.2019 року вона не з`являється на роботі без поважних причин, про що були складені акти, а 12.05.2019 року вона отримала поштовим відправленням повідомлення від 07.05.2019 року про звільнення з роботи згідно наказу від 07.05.2019 року за п.4 ст.40 КЗпП України разом з копією наказу та трудовою книжкою. Зазначене повідомлення не містило інформації щодо належних їй до виплати сум. Відомості про належні їй при звільненні суми в розмірі 27382,90 грн. вона отримала з листа Інспекції з питань праці від 15.09.2019 року № 02-19/472.

Вважає, що наказ про звільнення є незаконним, а дата та причини звільнення, зазначені в наказі, є неправильними. Вона була відсутня через розірвання трудового договору з ініціативи працівника відповідно до заяви від 25.03.2019 року, також на територію підприємства її не пускали. Належні їй до виплати при звільнені гроші відповідач так і не виплатив.

Просила суд:

визнати незаконним та скасувати наказ ТОВ - підприємство «Продмашстрой» про звільнення від 07.05.2019 року №9-к;

визнати неправильним формулювання причини звільнення та зобов`язати ТОВ - підприємство «Продмашстрой» змінити запис у її трудовій книжці із формулювання «звільнено за прогул без поважних причин, п.4 ст.40 КЗпП України» на «звільнений за власним бажанням, ч.1 ст.38 КЗпП України», зазначивши дату звільнення 08.04.2019 року;

стягнути з ТОВ - підприємство «Продмашстрой» на її користь 27382,90 грн. нарахованої, але невиплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку.

10.06.2019 року судом постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надано строк для усунення її недоліків.

03.07.2019 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

29.01.2021 року судом постановлено ухвалу про призначення судової почеркознавчої експертизи та зупинення провадження у справі на час проведення експертизи.

18.03.2021 року судом постановлено ухвалу про поновлення провадження у справі.

31.03.2021 року судом постановлено ухвалу про відмову в закритті провадження у справі в зв`язку з відсутністю предмету спору.

12.08.2019 року ТОВ - підприємство «Продмашстрой» подало відзив на позовну заяву, в якому заперечувало проти позовних вимог. Свою позицію відповідач обґрунтував тим, що 08.04.2019 року ОСОБА_1 залишила своє робоче місце у зв`язку з закінченням робочого дня. Наступного дня було встановлено, що позивач відсутня на своєму робочому місці, про що був складений акт. Аналогічні акти були складені в період з 10.04.2019 року по 07.05.2019 року, тобто ОСОБА_1 протягом тривалого часу порушувала встановлений графік робочого часу. З метою отримання пояснень позивачу був направлений лист щодо отримання письмових пояснень відсутності на робочому місці, який вона отримала 30.04.2019 року. Жодної заяви від 25.03.2019 року про звільнення від позивача адміністрація підприємства не отримувала. На оперативних нарадах її звільнення обговорювалось, проте без конкретної дати. Під час інспекційної перевірки звернення ОСОБА_1 інспектор Держпраці жодних порушень актів законодавства не виявив, про що зазначено в акті від 10.05.2019 року № ЛГ513/35/НД/АВ. З огляду на відсутність позивача на роботі без поважних причин з 09.04.2019 року по 06.05.2019 року було прийняте рішення про її звільнення за п. 4 ст. 40 КЗпП України.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлений позов, підтвердила доводи, викладені в позові. Додатково суду пояснила, що 25.03.2019 року вона подала директору ТОВ - підприємство «Продмашстрой» Булєкову В.М. заяву про звільнення з роботи, про подання якої знали ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Їй призначили ОСОБА_6 для передачі справ, якому з 25.03.2019 року вона передавала справи протягом двох тижнів. На оперативних нарадах обговорювалось питання передачі справ через її звільнення. Їй повідомили, що 09.04.2019 року буде останнім робочим днем, проте вона вважає, що останній робочий день був 08.04.2019 року. Директор ОСОБА_7 призначив їй час, щоб з`явитись на підприємство і забрати трудову книжку 09.04.2019 року об 11 год. Проте 09.04.2019 року о 10-30 год. їй зателефонував ОСОБА_8 і повідомив, що директор дав вказівку не пускати її на територію підприємства. Цю обставину підтвердила також сторож ОСОБА_9 . Вона звернулась до прокуратури за захистом своїх прав. 10.04.2019 року вона зателефонувала ОСОБА_7 з питанням, коли може отримати трудову книжку і розрахунок. В травні 2019 року трудову книжку їй прислали поштою. Із записом про звільнення за прогули. Відомості про належні їй при звільненні суми вона отримала з листа Інспекції з питань праці. Заяву про своє звільнення вона подала особисто директору підприємства. Просила задовольнити позовні вимоги.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 12.05.2021 року о 13-00 год. не з`явилась, надала заяву від 11.05.2021 року про відмову від позову, в якій зазначила, що наслідки відмови від позову та наслідки закриття провадження у справі їй відомі та зрозумілі.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Уваров А.В. підтримав заявлений позов. Згодом до суду не з`явився.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Петрощук К.В. заперечувала проти задоволення позовних вимог. Пояснила, що обставини, викладені в позові, нічим не підтверджені. 25.03.2019 року позивач з заявою про звільнення до директора не зверталась. Згодом до суду не з`явилась.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_10 заперечував проти задоволення позовних вимог. Згодом до суду не з`явився.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що працює заступником директора з господарської частини ТОВ - підприємство «Продмашстрой». ОСОБА_1 була фінансовим працівником ТОВ - підприємство «Продмашстрой» і в квітні 2019 року була звільнена, т.я. не з`являлась на роботу. Те, що вона писала заяву про звільнення за власним бажанням, йому невідомо, її звільнення на нарадах не обговорювалось. Він особисто ніяких заходів щодо її розшуку не приймав. Про розпорядження не пускати ОСОБА_1 на роботу йому невідомо. Охоронці підприємства напряму підпорядковуються директору. Юристу ОСОБА_10 дали розпорядження відшукати ОСОБА_1 , проте він не зміг з нею зв`язатись. У них на підприємстві, якщо особа хоче звільнитись, то пише заяву і подає її безпосередньому керівнику. Особливого порядку реєстрації таких заяв немає. Через один-два дні після неявки ОСОБА_1 на роботу, він дав розпорядження створити комісію, щоб з`ясувати, де вона.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що працює бухгалтером ТОВ - підприємство «Продмашстрой». ОСОБА_1 - це «права рука» директора, як називається її посада, він не знає. Вона була звільнена в квітні чи травні 2019 року, точно не пам`ятає. Про те, що її звільнили за прогули знає від юриста. На початку квітня він отримав розпорядження від директора підприємства прийняти від неї справи. На оперативних нарадах він не чув, щоб обговорювалось питання її звільнення. В останнє бачив ОСОБА_1 на роботі в кінці березня 2019 року. Він виконував вказівку директора прийняти справи від ОСОБА_1 і не з`ясовував, чому це потрібно робити. Коли працівник на їх підприємстві хоче звільнитись, він пише заяву і подає її безпосередньому керівнику. Таким керівником у ОСОБА_1 був директор ОСОБА_2 між останнім був особистий конфлікт. Справи від ОСОБА_1 приймав протягом двох днів. Служба охорони підприємства підпорядковується лише директору підприємства. На нарадах протягом трьох тижнів обговорювалось питання відсутності ОСОБА_1 на робочому місці. Після звільнення ОСОБА_1 він провів з нею повний розрахунок і видав все на руки, це було ввечері після 17 год., вона розписалась у відомості за суму, яка їй призначалась. Йому про необхідність розрахуватись з ОСОБА_1 сказав директор. Тарельник - це начальник охорони підприємства, який підпорядковується директору.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що працює директором ТОВ - підприємство «Продмашстрой». ОСОБА_7 та ОСОБА_11 йому підпорядковані. ОСОБА_1 з заявою про звільнення не зверталась. Він дав вказівку передати їй справи ОСОБА_7 . На нарадах питання її звільнення не обговорювалось. ОСОБА_1 була фінансовим директором, компанія мала негативний фінансовий результат протягом двох місяців. Крім того, стався виток комерційної інформації, тому він прийняв рішення про передачу нею справ. ОСОБА_11 приніс йому акти про відсутність ОСОБА_1 на роботі, її звільнили за прогули. Після звернення ОСОБА_1 в прокуратуру їй нарахували заробітку плату.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що ОСОБА_1 працювала фінансовим директором ТОВ - підприємство «Продмашстрой». Вона мала намір звільнитись та ходила в кабінет директора з заявою про звільнення. Про бажання ОСОБА_1 звільнитись знали всі працівники на фірмі, про її намір звільнитись стало відомо наприкінці березня 2019 року. Одного разу вона чула, що дійсно була вказівка не пускати ОСОБА_1 на територію підприємства, але хто її дав, не пам`ятає. Чула, що ОСОБА_1 обговорювала з ОСОБА_13 день звільнення, вони уточнювали дату звільнення. Вона особисто бачила, що ОСОБА_1 заходила до директора з заявою про звільнення наприкінці березня 2019 року, а вказівку не пускати її на підприємство дали десь 10.04.2019 року. Вона особисто (свідок) працювала бухгалтером ТОВ - підприємство «Продмашстрой» в період з грудня 2018 року, а звільнилась влітку 2019 року.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що працює в ТОВ «Асед менеджмент», а раніше вона працювала разом з ОСОБА_1 в ТОВ - підприємство «Продмашстрой». ОСОБА_1 написала заяву про звільнення і звільнилась. У директора ОСОБА_2 стався конфлікт з ОСОБА_1 , остання написала заяву про звільнення та відпрацювала два тижні. Звільнилась вона за власним бажанням. Про звільнення ОСОБА_1 їй стало відомо від директора підприємства ОСОБА_2 дату звільнення зараз не пам`ятає. Періодично питання звільнення ОСОБА_1 обговорювалось на нарадах. Остання передавала справи Владу ОСОБА_15 . Також їй відомо від інших працівників підприємства, що була вказівка не пускати ОСОБА_1 на територію підприємства. Від ОСОБА_16 і ОСОБА_17 чула про заборону пускати ОСОБА_1 на територію підприємства.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що працює менеджером ТОВ - підприємство «Продмашстрой». ОСОБА_1 працювала у них на підприємстві фінансовим директором з 2000 по 2019 рік. Навесні 2019 року вона звільнилась. Він був присутній на нарадах, коли обговорювалось питання передачі справ ОСОБА_1 на ОСОБА_6 . Справи передавались приблизно 1-2 тижні. ОСОБА_1 казала йому, що хоче звільнитись. Коли звільнення відбулось не знає. Про заборону не пускати ОСОБА_1 на територію підприємства він не чув. Про її звільнення казали на нараді.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду пояснила, що одного разу вона прийшла на роботу і дізналась, що була бурна нарада, на якій ОСОБА_1 плакала. Останній раз вона бачила ОСОБА_1 на роботі 08.04.2019 року. Вона запитала у директора з приводу звільнення ОСОБА_1 , той їй нічого не сказав, проте слухи про її звільнення на підприємстві ходили. Заяви ОСОБА_1 про звільнення з візою керівника вона не бачила. Кількість невикористаних днів відпустки останньої вона рахувала станом на березень 2019 року. Обставин звільнення не знає, а знає лише, що 07.05.2019 року ОСОБА_1 звільнили за прогули. Вона кожного дня отримувала акти про відсутність ОСОБА_1 на роботі. В квітні 2019 року від ОСОБА_1 прийшов лист, що вона звільнилась і просить провести з нею розрахунок.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що працює директором компанії «Лоремар». ОСОБА_1 працювала фінансовим директором ТОВ - підприємство «Продмашстрой», а він був комерційним директором. Вона особисто при ньому писала заяву про звільнення за власним бажанням. Вони разом прийшли в кімнату секретаря, вона зайшла до директора ОСОБА_2 , віддала йому заяву, вийшла і сказала, що це все. Наступного дня на нараді було оголошено, що ОСОБА_1 написала заяву про звільнення. Такі наради кожного ранку проходили на підприємстві, де були присутні він, ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_15 , ОСОБА_23 . ОСОБА_2 дав розпорядження, щоб ОСОБА_1 передала справи ОСОБА_24 . Останній робочий день ОСОБА_1 припадав на вівторок, по середам на нарадах присутній ОСОБА_25 , який також знав, що ОСОБА_21 звільняється. Він йшов по коридору з ОСОБА_1 , коли назустріч їм йшов директор ОСОБА_2 на питання ОСОБА_1 , коли з нею проведуть розрахунок, грубо відповів, щоб прийшла наступного дня об 11 год. Наступного дня йому зателефонував ОСОБА_26 і сказав, що директор дав вказівку не пускати ОСОБА_1 на роботу, про що він, в свою чергу, повідомив останній.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_27 суду пояснив, що працює начальником служби безпеки ТОВ - підприємство «Продмашстрой». ОСОБА_1 працювала головним бухгалтером, коли вона звільнилась, не пам`ятає. Допуск осіб на територію підприємства входить до його обов`язків, наказ про не допуск може бути усний або письмовий. Він був присутній на нарадах і чув, що ОСОБА_1 хоче звільнитись і подасть заяву про звільнення. Розпорядження ОСОБА_2 не пускати ОСОБА_1 на територію підприємства не було. Він не пам`ятає, чи телефонував ОСОБА_3 щодо наказу не пускати ОСОБА_1 на територію підприємства. У ОСОБА_1 і директора ОСОБА_2 був конфлікт. Розпоряджень з`ясувати, де ОСОБА_1 він не отримував. Після 09.04.2019 року ОСОБА_1 на підприємство не приходила. Цього дня він розмовляв з нею, казав, що ОСОБА_2 злий на неї.

Вислухавши пояснення учасників справи, свідчення свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 працювала в ТОВ - підприємство «Продмашстрой» з 01.02.2000 року по 07.05.2019 року. В період з 12.05.2014 року по день звільнення обіймала посаду начальника фінансового відділу ТОВ - підприємство «Продмашстрой», що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 .

09.04.2019 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ - підприємство «Продмашстрой» з листом, в якому зазначила, що 25.03.2019 року подала заяву про звільнення за власним бажанням. По 08.04.2019 року, яке є останнім робочим днем, виконувала свої трудові обов`язки. Повідомила, що не має змоги отримати трудову книжку і потрапити на підприємство, оскільки її не пускають на територію. Просила надіслати їй копію наказу про звільнення та трудову книжку, перерахувати належні при звільненні кошти на зарплатну картку.

Зазначений лист відповідач отримав 18.04.2019 року.

У відповідь ТОВ - підприємство «Продмашстрой» листом від 22.04.2019 року № 141 повідомило позивача про відсутність на робочому місці в період з 09.04.2019 року по 19.04.2019 року і попросило надати письмові пояснення з приводу відсутності на робочому місці.

Згідно з випискою з табелю обліку використання робочого часу ОСОБА_1 в період з 09.04.2019 року по 07.05.2019 року була відсутня на роботі через прогули.

07.05.2019 року ОСОБА_1 була звільнена з роботи за прогул без поважних причин на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України, про що був виданий наказ від 07.05.2019 року №9-к.

Згідно з бухгалтерською довідкою ТОВ - підприємство «Продмашстрой» від 22.07.2020 року заборгованість підприємства перед ОСОБА_1 становить 27382,90 грн.

Частиною 2 ст. 12 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу;

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом (п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України).

Суд відзначає, що відмова від позову є процесуальною дією, яка охоплюється диспозитивним правом позивача, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

При цьому наслідки відмови від позову та закриття у зв`язку з цим провадження у справі позивачу ОСОБА_1 відомі та зрозумілі, про що вона зазначила у заяві від 11.05.2021 року.

Зважаючи на те, що позивач розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд без будь-яких обмежень, суд вважає можливим прийняти відмову ОСОБА_1 від позову та закрити у зв`язку з цим провадження у цивільній справі.

Керуючись ст.ст. 255, 258-260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИв:

Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства «Продмашстрой» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, визнання неправильним формулювання причини звільнення та зміну запису у трудовій книжці, стягнення нарахованої, але невиплаченої суми заробітної плати, та компенсації за невикористану відпустку.

Закрити провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства «Продмашстрой» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, визнання неправильним формулювання причини звільнення та зміну запису у трудовій книжці, стягнення нарахованої, але невиплаченої суми заробітної плати, та компенсації за невикористану відпустку, в зв`язку з відмовою позивача від позову.

Роз`яснити позивачу ОСОБА_1 , що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

Суддя Ж. І. Кордюкова