Ухвала суду № 96826625, 11.05.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/538/21

11 травня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Порплиці Т.В.

представника позивача Ярмусь В.Д.

представника відповідача Кущик А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного агропромислового підприємства "Поділля-Агро" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного агропромислового підприємства "Поділля-Агро" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України, в якій просить:

визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.01.2021 року №2321064/30749378, №2321060/30749378, №2321061/30749378, №2321066/30749378, №2321071/30749378, №2321067/30749378, №2321046/30749378, №2321047/30749378, №2321044/30749378, №2321059/30749378, №2321062/30749378, №2321063/30749378, №2321045/30749378, №2321070/30749378, №2321068/30749378, №2321069/30749378, та від 10.08.2020 року №1817003/30749378 про відмову приватному агропромисловому підприємстві "Поділля-Агро" у реєстрації податкових накладних №13 від 02.09.2020 року, №14 від 03.09.2020 року, №15 від 04.09.2020 року, 16 від 05.09.2020 року, №17 від 07.09.2020 року, №18 від 09.09.2020 року, №19 від 10.09.2020 року, №20 від 11.09.2020 року, №21 від 12.09.2020 року, №25 від 14.09.2020 року, №26 від 15.09.2020 року, №27 від 16.09.2020 року, №32 від 17.09.2020 року, №33 від 18.09.2020 року, №34 від 19.09.2020 року, №35 від 21.09.2020 року, №1 від 16.01.2020 року;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №13 від 02.09.2020 року, №14 від 03.09.2020 року, №15 від 04.09.2020 року, 16 від 05.09.2020 року, №17 від 07.09.2020 року, №18 від 09.09.2020 року, №19 від 10.09.2020 року, №20 від 11.09.2020 року, №21 від 12.09.2020 року, №25 від 14.09.2020 року, №26 від 15.09.2020 року, №27 від 16.09.2020 року, №32 від 17.09.2020 року, №33 від 18.09.2020 року, №34 від 19.09.2020 року, №35 від 21.09.2020 року, №1 від 16.01.2020 року, подані приватним агропромисловим підприємством "Поділля-Агро";

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 04.02.2020 року №2191 про відповідність приватного агропромислового підприємства "Поділля-Агро" критеріям ризиковості платника податку, на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та зобов`язати Головне управління ДПС у Тернопільській області виключити приватне агропромислове підприємство "Поділля-Агро" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою суду від 12.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 12.03.2021 року.

Ухвалою суду від 12.03.2021 року, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), допущено заміну відповідача Головного управління ДПС у Тернопільській області на його правонаступника – Головне управління ДПС у Тернопільській області, як відокремлений підрозділ ДПС України.

Ухвалою суду від 29.03.2021 року, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 КАС України, залишено позовну заву в частині позовних вимог – визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 04.02.2020 року №2191 про відповідність приватного агропромислового підприємства "Поділля-Агро" критеріям ризиковості платника податку, на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та зобов`язати Головне управління ДПС у Тернопільській області виключити приватне агропромислове підприємство "Поділля-Агро" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, без руху з підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду, про що повідомлено представника позивача, присутнього в судовому засіданні, і надано строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, з обґрунтуванням та доказами поважності причин його пропуску, до 10 (десяти) днів.

На виконання вимог вказаної ухвали, 15.04.2021 року представником позивача надано клопотання про поновлення строку із зверненням з позовною заявою. В обгрунтування поважності причин пропуску строку, вказав, що рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 04.02.2020 року про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на адресу приватного агропромислового підприємства "Поділля-Агро" не направлялось, а про наявність даного рішення позивачу стало відомо після отримання оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.08.2020 року та від 16.01.2021 року. Позивач звернувся з позовною заявою до суду 07.02.2021 року, тобто в межах шестимісячного строку, визначеного ч.2 с.122 КАС України, з моменту коли дізнався чи повинен був дізнатись про порушення своїх прав 10.08.2020 року. Також покликався на встановлення карантинних заходів та обмежень з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, що завадило позивачу вчинити необхідні процесуальні дії у визначений строк.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлене клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, пропущеного з об`єктивно непереборних причин, що не залежали від волевиявлення позивача.

Представник відповідача просив залишити позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 04.02.2020 року №2191 про відповідність критеріям ризиковості платника податку без розгляду та, відповідно, про зобов`язання Головного управління ДПС у Тернопільській області виключити приватне агропромислове підприємство "Поділля-Агро" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, без розгляду, враховуючи об`єктивну можливість позивача знати про зазначене рішення.

Дослідивши матеріали справи, ознайомившись із викладеними представником позивача доводами про поважність причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом, надавши оцінку запереченням представника відповідача, суд, при вирішенні питання про залишення позову без розгляду, враховує наступне.

Так, ч.3 ст.3 КАС України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу (п.8 ч.1 ст.240 КАС України).

Частинами 3 та 4 ст.123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У відповідності до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).

Аналізуючи викладені вище норми, суд дійшов до висновку про те, що, КАС України встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах та передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі – ПК України).

Пунктом 56.18 ст.56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статті 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Відповідно до статті 102 ПК України строк давності становить 1095 днів.

За змістом ст.102 ПК України вищевказаний строк застосовується під час нарахування грошових зобов`язань або під час провадження у справі про стягнення такого податку.

У даному ж випадку позивач оскаржує рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 11.10.2019 року у справі №640/20468/18, рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження – абз.3 п.56.18 ст.56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Матеріали справи не містять інформації про використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження – абз.3 п.56.18 ст.56 ПК України).

Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та ст.122 КАС України вказує на те, що спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання її зареєструвати, нормами ПК України не визначені.

Тому, вирішуючи питання щодо строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, слід керуватися положеннями ч.2 ст.122 КАС України, якою встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа "Стаббігс та інші проти Великобританії" рішення від 22.10.1996 року, "Девеер проти Бельгії" рішення від 27.02.1980 року).

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

При цьому, за змістом зазначених норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Як слідує з матеріалів справи, у відповідності до відомостей автоматизованої системи "Податковий блок" 04.02.2020 року Головним управління ДПС у Тернопільській області прийнято рішення про відповідність приватного агропромислового підприємства "Поділля-Агро" критеріям ризиковості платника податку.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі — комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165.

Пунктом 6 вказаного Порядку визначено, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

Відтак платникам забезпечено можливість доступу до інформації щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

Натомість, зі змісту заяви про поновлення строку не вбачається, що позивач не мав реальної, об`єктивної можливості виявити належну зацікавленість та отримати рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 04.02.2020 року №2191 про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет.

Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен був дізнатись", що містяться у ч.2 ст.122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

Щодо покликань про неналежне вручення рішення від 04.02.2020 року №2191 про відповідність критеріям ризиковості платника податку, оскілки не було направлене рекомендованим листом з повідомленням на адресу місцезнаходження позивача, суд відзначає, що в сили вимог п.42.4 ст.42 ПК України документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Також, вказаною законодавчою нормою визначено, що датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Відтак датою вручення приватному агропромисловому підприємству "Поділля-Агро" спірного рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку вважається 04.02.2020 року, однак з позовом про визнання протиправним позивач звернувся до суду 07.02.2021 року, тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого ч.2 ст.122 КАС України.

Стосовно посилань на запровадження карантинних обмежень, які ускладнили звернення до суду, то суд звертає увагу на таке.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року №540-ІХ, що набув чинності 02.04.2020 року, розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12.03.2020 року на усій території України карантин.

Дія карантину з 12.03.2020 року на території України неодноразово безперервно продовжувалась.

Разом з цим, Законом України від 18.06.2020 року №731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України викладено в такій редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №731-IX передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Вказаний закон набрав чинності 17.07.2020 року, отже, перебіг процесуальних строків, що були продовжені на час дії карантину, закінчився 06.08.2020 року.

З 07.08.2020 року зміст запровадженого Законом №731-IX правового регулювання питання поновлення та продовження процесуальних строків з огляду на дію на території України карантину свідчить про те, що введені з огляду на карантин обмежувальні заходи можуть бути підставою для поновлення процесуальних строків виключно у випадку, коли пропуск відповідного строку зумовлений обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У поданій до суду заяві належним чином не мотивовано, якою саме мірою впроваджені у зв`язку з карантином обмеження, об`єктивно унеможливили своєчасне звернення позивачем до суду з цим позовом, як і не надано доказів на підтвердження таких обставин.

При цьому суд зауважує, що впроваджені у зв`язку з карантином обмеження повною мірою не стосувались діяльності державних органів (у тому числі суду) та поштових організацій, служб кур`єрської доставки тощо. Тобто такі обмеження об`єктивно жодним чином не перешкоджали своєчасному зверненню позивача до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення від 04.02.2020 року №2191.

Враховуючи вищенаведені обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність в вмотивованих посилань, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого ч.2 ст.122 КАС України, та не знаходить інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, а відтак позов в частині позовних вимог – визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 04.02.2020 року №2191 про відповідність приватного агропромислового підприємства "Поділля-Агро" критеріям ризиковості платника податку, на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та зобов`язати Головне управління ДПС у Тернопільській області виключити приватне агропромислове підприємство "Поділля-Агро" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись п.8 ч.1 ст.240, 241, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду.

У задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду відмовити.

Залишити без розгляду позов приватного агропромислового підприємства "Поділля-Агро" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 04.02.2020 року №2191 про відповідність приватного агропромислового підприємства "Поділля-Агро" критеріям ризиковості платника податку, на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та зобов`язання Головного управління ДПС у Тернопільській області виключити приватне агропромислове підприємство "Поділля-Агро" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складно 12 травня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Приватне агропромислове підприємство "Поділля-Агро" (місцезнаходження/місце проживання: с. Долина,Теребовлянський район, Тернопільська область,48163 код ЄДРПОУ/РНОКПП 30749378);

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44143637);

- Державна податкова служба України (місцезнаходження/місце проживання: пл. Львівська, 8,м. Київ 53,04053 43005393).

Головуючий суддя Мандзій О.П.