Рішення № 96826534, 06.05.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/261/21

06 травня 2021 року м.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 10.12.2020 року № 2221323/3399307013, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 10.12.2020 року №2221323/3399307013, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 даний позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано Рішення Комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.12.2020 №2221323/3399307013; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 19.11.2020; стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 2270,00 коп., сплаченого у відповідності до квитанції №0.0.1988524763.1 від 22.01.2021, стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 2270,00 грн., сплаченого у відповідності до квитанції №0.0.1988524763.1 від 22.01.2021.

Представник позивача подав до суду письмову заяву про ухвалення додаткового судового рішення, якому просив вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.

Ухвалою суду від 23.04.2021 призначено судове засідання з розгляду вказаної заяви на 06.05.2021 о 09:30 год.

06.05.2021 представник позивача у відкрите судове засідання не прибув, подав письмову заяву, в якому просив заяву про ухвалення додаткового рішення в справі розглядати без участі позивача та (або) його уповноваженого представника, в порядку письмового провадження, задовольнити таку заяву повністю.

Представник відповідачів у відкрите судове засідання не прибув, подав письмові заперечення, в яких просив відмовити представнику ФОП ОСОБА_1 - адвокату Стецюку Юрію Олеговичу в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачів на користь ФОП ОСОБА_1 понесені судові витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 13000,00 грн. Розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення по справі №500/261/21 здійснювати без участі представника відповідачів.

У відповідності до частини третьої ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином, суд вважає за можливе розгляд заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення здійснювати в порядку письмового провадження.

Так, згідно частини першої ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною першою та третьою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, оскільки зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі №816/2096/17).

Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Така правова позиція зазначена в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2020 у справі №1.380.2019.001036.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд враховує, що адміністративна справа №500/261/21 розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відтак, враховуючи наведені норми КАС України та зважаючи на наявність судових рішень у справах з подібним предметом спору, суд відносить дану справу до категорії незначної складності. Позивачем не надано доказів на підтвердження значення справи, впливу вирішення справи на його репутацію або публічного інтересу до справи.

Також, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Оцінюючи співмірність витрат позивача на правничу допомогу із складністю предмету позову та обсягу фактично наданих адвокатом послуг, суд також зазначає наступне.

На підтвердження понесених судових витрат представником позивача надано Договір №2/2101 від 21.01.2021 про надання правової допомоги, Протокол доручення №1 від 21.01.2021, довіреність №3/2509 від 25.09.2020, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №20 від 29.01.2021, звіт до Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №20 від 29.01.2021, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №60 від 23.02.2021, звіт до Акту здачі-приймання робі (надання послуг) №60 від 23.02.2021, дублікат квитанції №Р24А987101443С47603 від 23.02.2021, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №61 від 09.03.2021, звіт до Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №61 від 09.03.2021, дублікат квитанції №0.0.2043313519.1 від 09.03.2021, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №62 від 19.03.2021, звіт до Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від №62 19.03.2021, дублікат квитанції №0.0.2057973631.1 від 19.03.2021, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №77 від 31.03.2021, звіт до Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №77 31.03.2021, дублікат квитанції №0.0.2070325578.1 від 29.03.2021, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №108 від 20.04.2021, звіт до Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від №108 від 20.04.2021, дублікат квитанції №Р24А1133759531С1067 від 19.04.2021.

Суд зазначає, що стаття 134 КАС України забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в ч. 5 цієї статті. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №200/14113/18-а.

Враховуючи те, що представником позивача не надано суду доказів про обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, а також те, що дана справа є незначної складності, суд приходить до висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу в суді не є співмірними, а розмір заявлених витрат є завищений.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до 2500,00 грн., що, на думку суду, відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в даній адміністративній справі.

При цьому, суд враховує зміст частини третьої ст.139 КАС України, у відповідності до якої при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.

2.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 1250 (одна тисяча двісті п`ятдесят) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 1250 (одна тисяча двісті п`ятдесят) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

4.В іншій частині заяви представника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Реквізити учасників справи:

позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідачі:

Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження:вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ: 44143637);

Державна податкова служба України (місцезнаходження: пл. Львівська, 8,м. Київ 53,04053 код ЄДРПОУ: 43005393).

Головуюча суддя Дерех Н.В.