Рішення № 96826531, 29.04.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/282/20

29 квітня 2021 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Мірінович У.А.

за участю:

секретаря судового засідання Хоменко Л.В.

представника відповідача Лось О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Тернопільській області, в якій просив:

- скасувати наказ ДФС України від 21.12.2019 за № 2091-о «Про припинення державної служби та звільнення з посади ОСОБА_1 »;

- поновити позивача на посаді заступника начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області;

- стягнути з Головного управління ДФС у Тернопільській області середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач, працював на посаді заступника начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області (державної служби категорії «Б»).

Наказом Державної фіскальної служби України №2091-о «Про припинення державної служби та звільнення з посади ОСОБА_1 » від 21.12.2019, позивачу припинено державну службу та звільнено з посади заступника начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області, у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності за 2019 рік.

Позивач зазначає, що вказане оцінювання проведено за його відсутності, без фактичного аналізу результатів виконання завдань, затверджених начальником Головного управління ДФС у Тернопільській області 28.12.2018 та без вивчення стану дотримання позивачем загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Водночас позивач вказує, що в порушення пункту 5 та пункту 40 порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, який регламентовано Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640 «Про затвердження Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців» (далі - Порядок №640), його не ознайомлено з пропозиціями щодо оцінювання результатів службової діяльності або результатами виконання завдань і з висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців.

Окрім цього, у відповідності до пункту 43 зазначеного Порядку №640, у разі отримання державним службовцем негативної оцінки проводиться повторне оцінювання відповідно до Порядку. Пунктом 45 Порядку №640 визначено, що завдання і ключові показники для державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», з метою проведення повторного оцінювання визначаються порядку протягом п`яти робочих днів з дня ознайомлення з висновком, що містить негативну оцінку. В порушення зазначених норм Порядку №640, відповідачем не призначене повторне оцінювання результатів службової діяльності позивача і не визначено завдань і ключових показників такого оцінювання.

З огляду на що, позивач вважає, що оскаржуваний наказ №2091-о «Про припинення державної служби та звільнення з посади ОСОБА_1 » від 21.12.2019 винесений ДФС України без дотримання порядку проведення оцінювання та з порушення Закону України «Про державну службу», а тому, на переконання позивача, є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 27.01.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 17.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

05.03.2020, на адресу суду надійшов відзив Головного управління ДФС у Тернопільській області з додатками, з якого слідує, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, мотивуючи свою позицію тим, що позивачу припинено державну службу та звільнено з посади заступника начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2019 році, відповідно до статті 44 та пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10 грудня 2015 року.

Відповідач зазначив, що наказом ДФС України від 01 жовтня 2019 року № 1562-0 «Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями органів ДФС, які займають посади державної категорій «Б» і «В», за 2019 рік» зі змінами зобов`язано визначити результати виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорії «Б» та «В» органів ДФС за 2019 рік, згідно з Графіком та затверджено Списки державних службовців, визначення результатів виконання завдань яких проводиться у 2019 році.

Відповідно до Графіку проведення оціночних співбесід з керівниками самостійних структурних підрозділі ДФС, Головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, митниць ДФС, Департаменту податкових та митних експертиз ДФС, Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС, визначення результатів виконання завдань яких проводиться у 2019 році, що є додатком до доручення в.о. Голови Державної фіскальної служби України від 22.11.2019 №26/99-99-01-09, керівництву Головного управління ДФС у Тернопільській області в кількості 2 осіб (перший заступник та заступник начальника) було заплановано співбесіду на 04.12.2019 з 14.30 год. до 18.00 год.

Наказом Державної фіскальної служби України від 18 грудня 2019 року №2054-о затверджено Висновки щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» у 2019 році.

Відповідно до Витягу з висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, які займають посади державної служби категорії «Б» 2019 році, затвердженого наказом ДФС від 18.12.2019 №2054-о, заступник начальника - Білий Володимир Володимирович, отримав негативну оцінку. З даним наказом позивача було ознайомлено 19.12.2019, про що свідчать його особистий підпис.

Враховуючи, що від позивача заяви щодо перенесення співбесіди не надходило, то оцінювання його діяльності відбулось за його відсутності, без порушення норм чинного законодавства.

Щодо повторного оцінювання діяльності ОСОБА_1 , відповідачем зазначено, що повторне оцінювання Законом України «Про державну службу» в редакції Закону від 19.09.2019 не передбачено.

Позиція відповідача зводиться до того, що позивач отримав негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності, що є законною підставою для його звільнення. Відповідач вважає, що ним було дотримано встановлену процедуру звільнення позивача, а тому позовні вимоги, на його думку, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню (арк. справи 34-65).

11.03.2020, підготовче засідання було відкладено на 02.04.2020 через неявку відповідачів у справі, щодо яких відсутні докази про отримання судової повістки.

02.04.2020, 30.04.2020 підготовче засідання у справі було відкладено на 30.04.2020 через перебування головуючої судді у відпустці (арк. справи 74,82).

19.05.2020, 01.06.2020, 12.06.2020 підготовчі засідання також відкладались оскільки позивач та відповідачі у підготовче засідання не з`являлися, подавали до суду клопотання, в яких просили підготовче засідання відкласти на іншу дату у зв`язку із запровадженням режиму надзвичайної ситуації в Україні через спалах у світі коронавірусу та інших причин (арк. справи 88, 98, 108).

У підготовче засідання, призначене 02.07.2020, представник позивача не з`явився, подавши суду клопотання про відкладення підготовчого засідання через занятість у іншій судовій справі за межами Тернопільської області (арк. справи 116) з огляду на що підготовче засідання було відкладено на 21.07.2020.

21.07.2020 до канцелярії Тернопільського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання від 21.07.2020 про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 500/594/20.

В обґрунтування зазначеного клопотання представник позивача зазначив, що підставою для винесення оскарженого в даній судовій справі наказу слугував, зокрема висновок в частині оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 за 2019 рік на посаді заступника начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області, затверджений наказом ДФС України «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В", у 2019 році» від 18.12.2019 № 2054-о. Однак, на розгляді Тернопільського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №500/594/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про скасування зазначеного висновку, а тому суть даного спору, нерозривно пов`язана з предметом спору в адміністративній справі №500/282/20 (арк. справи 121-123).

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.07.2020, клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі №500/282/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 500/594/20 задоволено, зупинено провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 500/594/20.

Тернопільський окружний адміністративний суд, рішенням від 27.08.2020 у справі № 500/594/20, задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про скасування висновку, дане рішення суду набрало законної сили (ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.01.2021), з огляду на що, ухвалою від 15.03.2021 провадження у справі №500/282/20 поновлено, призначено підготовче засідання на 24.03.2021.

23.03.2021, через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому просить відкласти підготовче засідання у справі на іншу дату з підстав неможливості забезпечити участь представника позивача на визначену судом дату (арк. справи 143). В підготовче судове засідання, призначене на 23.03.2021, відповідачі не з`явились, про причину своєї неявки - суду не повідомили, з огляду на що, його було відкладено на 31.03.2021.

31.03.2021, підготовче засідання відкладено на 14.04.2021 з підстав неявки всіх учасників справи.

12.04.2021, через відділ документального забезпечення суду, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження (арк. справи 152).

У судовому засіданні 14.04.2021, судом закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 21.04.2021.

19.04.2021, відповідачем, на виконання вимог суду, подано довідку про середньоденний заробіток ОСОБА_1 (арк. справи 157-162).

21.04.2021 судовий розгляд справи відкладено на 29.04.2021 через неявку усіх учасників справи.

29.04.2021, у відкритому судовому засіданні, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Судом, при дослідженні копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , встановлено, що ОСОБА_1 , наказом ДФС України №2431-о від 05.10.2017, призначено на посаду заступника начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області шляхом переведення (запис у трудовій книжці №45) (арк. справи 25).

Начальником Головного управління ДФС у Тернопільській області 28.12.2018 затверджено завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорій категорії "Б" або "В" (арк. справи 20), зокрема:

Завдання №1 - організація та контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати акцизного податку платниками податку - юридичними особами. Ключові показники - надходження акцизного податку від юридичних осіб забезпечено відповідно до визначених індикативних показників; організовано притягнення платників податку до фінансової відповідальності за несвоєчасну сплату акцизного податку. Строк виконання - 30.09.2019 року.

Завдання №2 - здійснення контролю за виробництвом та обігом спирту, пального, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та забезпечення міжгалузевої координації у цій сфері. Ключові показники - забезпечено організацію проведення перевірок суб`єктів господарювання з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва та обігу спирту, спиртовмісної продукції, пального, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; організовано участь працівників у щомісячих інвентаризаціях спирту на підприємствах, що здійснюють його випуск; організовано контроль на акцизних складах підприємств, що виробляють спирт, спиртовмісну продукцію, пальне, горілку і лікеро-горілчані вироби, та податкових постах на підприємствах, які отримують спирт за нульовою ставкою акцизного податку. Строк виконання - 30.09.2019 року.

Завдання №3 - організація та контроль за ліцензуванням діяльності суб`єктів господарювання з роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним. Ключові показники - організовано видачу суб`єктам господарювання ліцензій та додатків до них на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним у встановлені терміни; організовано призупинення дії, анулювання, видача дублікатів, переоформлення ліцензій у встановлені терміни; забезпечено контроль за моніторингом надходжень до бюджету від сплати за ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним. Строк виконання - 30.09.2019 року.

Наказом ДФС України від 01.10.2019 №1562-о «Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями органів ДФС, які займають посади державної категорій "Б" і "В", за 2019 рік» зобов`язано визначити результати виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорії "Б" та "В" органів ДФС за 2019 рік згідно з графіком та затверджено списки державних службовців, визначення результатів виконання завдань яких проводиться у 2019 році (арк. справи 42-43).

Наказом ДФС України від 13.11.2019 №1794-о «Про внесення змін до наказу ДФС від 01.10.2019 №1562-о», списки державних службовців, визначення результатів виконання завдань яких проводиться у 2019 році, викладено у новій редакції (арк. справи 48).

Відповідно до Доручення в.о. Голови ДФС України від 22.11.2019 №26/99-99-01-09, розпочато організацію проведення оціночних співбесід з державними службовцями, визначення результатів виконання завдань яких проводиться у 2019 році згідно з графіком, який є додатком до даного доручення та зі змісту якого слідує, що заступнику начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області заплановано співбесіду на 04.12.2019 (арк. справи 40-41).

ДФС України видано наказ «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", у 2019 році» від 18.12.2019 №2054-о, з яким позивач був ознайомлений 19.12.2019 (арк. справи 57).

Із змісту витягу з Висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників митниць ДФС, Департаменту податкових та митних експертиз ДФС, Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС, які займають посади державної служби категорії "Б" у 2019 році, затвердженого наказом ДФС від 18.12.2019 №2054-о слідує, що заступник начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області ОСОБА_1 отримав негативну оцінку (арк. справи 58).

21.12.2019, ДФС України прийнято оскаржуваний наказ №2091-о «Про припинення державної служби та звільнення з посади ОСОБА_1 », зі змісту якого слідує, що позивачу припинено державну службу та звільнено з посади заступника начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2019 році (арк. справи 59).

Даний наказ ДФС України, оголошено позивачу наказом Головного управління ДФС у Тернопільській області від 23.12.2019 №401-о (арк. справи 60-61).

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідачів позивач звернувся до суду з даним позовом.

Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України, в якій просив скасувати висновок в частині оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 за 2019 рік на посаді заступника начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області, затверджений наказом ДФС України "Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В", у 2019 році" від 18.12.2019 року №2054-о (арк. справи 123).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 у справі №500/594/20, яке набрало законної сили згідно ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.01.2021 (арк. справи 132-133), позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про скасування висновку, задоволено у повному обсязі. Скасовано висновок в частині оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 за 2019 рік на посаді заступника начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області, затверджений наказом ДФС України «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В", у 2019 році» від 18.12.2019 року №2054-о (https://reyestr.court.gov.ua/Review/91248231).

Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII) регламентовано принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону № 889-VIII відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Частиною першою статті 8 Закону № 889-VIII передбачено, що державний службовець зобов`язаний, зокрема, забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів частин першої статті 44 Закону №889-VIII результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.

Згідно із положеннями частини другої статті 44 Закону №889-VIII оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

3а правилами частини третьої статті 44 Закону №889-VIII оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення.

Приписами частини четвертої статті 44 Закону №889-VIII передбачено, що висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням (частина п`ята статті 44 Закону №889-VIII).

Відповідно до частини шостої статті 44 Закону №889-VIII у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

Частиною сьомою статті 44 Закону № 889-VIII передбачено, що висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України (частина одинадцята статті 44 Закону № 889-VIII).

Згідно із частиною першою статті 11 Закону № 889-VIII у разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації.

Керівник державної служби зобов`язаний не пізніше 20 календарних днів з дня отримання скарги надати державному службовцю обґрунтовану письмову відповідь (рішення) (частина третя статті 11 Закону № 889-VIII).

Відповідно до положень частини четвертої статті 11 Закону №889-VIII у разі неотримання в установлений частиною третьою цієї статті строк обґрунтованої відповіді на скаргу або незгоди з відповіддю керівника державної служби державний службовець може звернутися із відповідною скаргою до суду.

Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 640 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 591) (далі - Порядок № 640).

Пунктом 1 вказаного Порядку передбачено, що він визначає процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - оцінювання), які займають посади державної служби категорій "А", "Б" і "В".

Пунктом 7 Порядку № 640 встановлено, що оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Як визначено пунктом 9 Порядку № 640, оцінювання проводиться поетапно:

визначення завдань і ключових показників;

визначення результатів виконання завдань;

затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).

Згідно із положенням пункту 10 вказаного Порядку завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.

Визначення завдань і ключових показників для заступників керівників здійснюється після визначення завдань і ключових показників для їх керівників.

Визначені державному службовцю завдання і ключові показники зберігаються в його особовій справі, а їх копії - у державного службовця та його безпосереднього керівника.

За правилами пункту 11 Порядку № 640 державному службовцю визначається від двох до п`яти завдань.

В свою чергу, згідно пункту 13 Порядку №640, визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.

Пунктом 15 Порядку № 640 передбачено, що для визначення результатів виконання завдань суб`єктом призначення приймається наказ (розпорядження), в якому зазначається:

список державних службовців;

строк визначення результатів виконання завдань;

доручення, необхідні для організаційного забезпечення проведення цього етапу оцінювання (у разі потреби).

Висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року (пункт 16 Порядку № 640).

Згідно із пунктом 33 Порядку № 640 завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.

Як передбачено у пункті 34 Порядку № 640, завдання і ключові показники після їх обговорення з державним службовцем визначаються такими особами:

державним службовцям, які обіймають посади керівників територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, - суб`єктом призначення;

державним службовцям, які обіймають посади керівників апаратів місцевих держадміністрацій, керівника апарату Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, - суб`єктом призначення;

державним службовцям, які обіймають посади керівників структурних підрозділів місцевих держадміністрацій із статусом юридичної особи публічного права, - головою відповідної місцевої держадміністрації або його заступником (відповідно до підпорядкування);

державним службовцям, які обіймають посади заступників керівників територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади; заступників керівників структурних підрозділів місцевих держадміністрацій із статусом юридичної особи публічного права, - керівником державної служби;

державним службовцям, які обіймають посади керівників апаратів місцевих судів, апеляційних судів, - головою відповідного суду;

державним службовцям, які обіймають посади керівників самостійних структурних підрозділів державних органів; державним службовцям, які займають посади державної служби категорії "В", визначені структурою державних органів у разі недоцільності утворення структурних підрозділів, - керівником державного органу або його заступником, або керівником державної служби (відповідно до підпорядкування);

державним службовцям, які займають інші посади державної служби категорій "Б" і "В", - безпосереднім керівником за погодженням з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності).

Пунктом 36 Порядку № 640 передбачено, що визначення результатів виконання завдань державним службовцем, на якого покладено виконання обов`язків за посадою державної служби категорії "А", "Б" або "В", здійснює керівник вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає.

Відповідно до пункту 37 Порядку № 640 для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду.

Згідно із приписами пункту 38 Порядку № 640 перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання.

У разі тимчасової відсутності державного службовця такі відомості зазначаються безпосереднім керівником.

За правилами пункту 39 Порядку № 640 оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період.

Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.

Як передбачено пунктом 41 Порядку № 640, висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", у якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону №889-VIII посада заступника начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області, яку обіймав ОСОБА_1 , віднесена до категорії "Б" державної служби.

Учасниками справи визнається та обставина, що безпосереднім керівником позивача є голова Державної фіскальної служби України.

Суд враховує, що відповідно до приписів частини третьої статті 44 Закону № 889-VIII оцінювання результатів службової діяльності позивача уповноважений здійснювати безпосередній керівник державного службовця, а висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення (частина 4 статті 44 Закону № 889-VIII).

В ході судового розгляду встановлено, що наказом ДФС України 18.12.2019 №2054-о затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників митниць ДФС, Департаменту податкових та митних експертиз ДФС, Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС, які займають посади державної служби категорії "Б" у 2019 році, в тому числі позивача.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 10 частини першої статті 7 Закону №889-VII, державний службовець має право на оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності.

Аналогічне посилання є у пунктах 38-41 Порядку № 640 якими встановлено, що висновок щодо результатів оцінювання з негативною оцінкою може бути оскаржений державним службовцем.

Оскарження результатів оцінювання службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється відповідно до статті 11 Закону України "Про державну службу".

Висновок щодо результатів оцінювання скасовується суб`єктом призначення або судом.

Аналогічна правова позиція узгоджується у постанові Верховного Суду від 31.10.2019 року по справі №240/6051/18.

Так, не погоджуючись з висновком в частині оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 за 2019 рік на посаді заступника начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області, затвердженим наказом ДФС України від 18.12.2019 року №2054-о, позивач звернувся до суду із позовом.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд враховує, що правову оцінку доводам позивача з приводу необґрунтованості висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" за 2019 рік, затверджений наказом відповідача від 18.12.2019 року №2054-о, надано судовим рішенням від 27.08.2020 у справі №500/594/20 за позовом ОСОБА_1 до ДФС України.

Враховуючи те, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 у справі №500/594/20 визнано протиправним та скасовано висновок в частині оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 за 2019 рік на посаді заступника начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області, затвердженого наказом ДФС України від 18.12.2019 року №2054-о, а також те, що зазначене рішення суду набрало законної сили, суд дійшов висновку, що ці обставини не підлягають доказуванню.

Щодо подальшого звільнення позивача за результатами такого оцінювання суд відзначає, що зважаючи на те, що результати оцінювання ОСОБА_1 визнано судовим рішенням від 27.08.2020 необґрунтованими і протиправними, то вони не можуть породжувати й будь-яких правомірних наслідків, зокрема, їх реалізація не може визнаватися законною.

А тому й наказ ДФС України від 21.12.2019 № 2091-о «Про припинення державної служби та звільнення з посади ОСОБА_1 », прийнято за наслідком необґрунтованого оцінювання не може вважатися законним, у зв`язку з чим наказ про звільнення слід скасувати, поновивши позивача на посаді, з якої він був звільнений.

Відповідно до статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

За правилами частини другої статті 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Розмір грошового зобов`язання, що підлягає стягненню визначається відповідно до приписів Порядку №100, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року, згідно з якою середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку № 100).

Зі змісту пункту 5 Порядку №100 вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом 1 пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Відповідно до абзацу 1 пункту 8 Порядку № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Так, відповідно до довідки Головного управління ДФС у Тернопільській області від 15.04.2021 за №77/19-97-09 (арк. справи 161), середньомісячна заробітна плата позивача перед звільненням (21.12.2019) склала 26613,90 грн, а середньоденний заробіток становить - 649,12 грн.

З огляду на що, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 220051 (двісті двадцять тисяч п`ятдесят одна) гривня 68 коп.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваного наказу про звільнення позивача та поновлення його на займаній посаді. Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятого на їх підставі рішення.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 21.12.2019 за №2091-о "Про припинення державної служби та звільнення з посади ОСОБА_1 ".

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області.

Стягнути з Головного управління ДФС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 220051 (двісті двадцять тисяч п`ятдесят одна) гривня 68 коп.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 травня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач:

- Державна фіскальна служба України (місцезнаходження/місце проживання: пл. Львівська, 8,м. Київ 53,04053 код ЄДРПОУ/РНОКПП 39292197);

- Головне управління ДФС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003 39403535).

Головуючий суддя Мірінович У.А.