Рішення № 96826524, 26.04.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3618/20

26 квітня 2021 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.

представника позивача Нюня О.І.

представника відповідача Васильчук І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Христина" до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся Товариства з обмеженою відповідальністю "Христина" з адміністративним позовом до Галицької митниці Держмитслужби про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.11.2020 працівниками Галицької митниці Держмитслужби було винесено Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2020/600106/2, застосовано 6-й метод визначення митної вартості та скоригована заявлена вартість товарів.

Із оскаржуваним рішенням Позивач не згідний, оскільки ним надані всі документи, які повністю підтверджують фактурну вартість. Але Відповідач ці твердження, як і повний пакет документів поданих до ЕМД повністю проігнорував, адресні дані продавця зазначені в рахунку-фактурі (інвойс). Митний орган в разі обґрунтованих сумнівів щодо вартості транспортного засобу мав можливість зв`язатися із продавцем для встановлення обставин. Другорядні методи визначення митної вартості товарів не застосовані, у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари - але ж доказів вірогідності такого твердження відповідачем не наведено і не подано.

З огляду на зазначене, позивач вважає такі дії відповідача протиправними та вчиненими всупереч положенням статті 57 Митного кодексу України. У зв`язку з наведеним, відповідачем безпідставно відмовлено в прийнятті митної декларації UA209210/2020/022612 від 30.10.2020 та митному оформленні товарів.

Ухвалою від 18.11.2020 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 10.12.2020. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

З огляду на той факт, що в поданих до митного оформлення документах наявні розбіжності. Позивачем документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні (фактурну вартість). 30.10.2020 під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів посадовою особою митниці було розпочато процедуру консультацій декларанта з митним органом.

Уповноваженою особою декларанта було додатково надано наступні документи:

- замовлення № 046;

- технічний опис товару;

- прайс-лист № C-081-OF від 05.12.2019;

- банківський платіжний документ від 22.09.2020;

- банківський платіжний документ від 02.10.2020;

- комерційна пропозиція відправника;

- комерційна пропозиція продавця;

- рахунок-проформа № PL.026.09 від 16.09.2020;

- рахунок-проформа № 020.10.GTP від 01.10.2020.

Також, листом від 02.11.2020 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що не може надати більше додаткових документів щодо підтвердження митної вартості задекларованого товару.

Інших документів, зазначених у вимозі митниці декларантом додатково не було надано.

Водночас, відповідач зазначив, що додатково надані документи не могли бути взяті митницею до уваги з огляду на таке:

- прайс-лист № C-081-QF від 05.12.2019 не може бути взятий до уваги, оскільки неможливо ідентифікувати юридичну особу, яка виставила даний прайс, товар та виробника товару, а формування ціни здійснюється на умовах, які не стосуються даної поставки (відповідно до умов прайс-листа поставка здійснюється з міста Антверпен та на умовах EXW Антверпен, а в даному випадку товар згідно із транспортною накладною, пакувальним листом та рахунками поставлявся з міста Монреаль на умовах поставки CFR);

- відповідно до інформації, що міститься у поданому рахунку-проформі № 020.10.GTPV від 01.10.2020 підприємством сплачено аванс (передоплата) в сумі 5062, 50 дол. США тоді, як у поданому до митного оформлення рахунку (інвойсі) № 020.10.GTPV від 01.10.2020 вказана інша сума передоплати, а саме: 4 579,07 дол. США. Тобто, в даних документах містяться розбіжності щодо здійсненої суми передоплати;

- комерційна пропозиція не може бути взята до уваги, оскільки вона є адресною та констатує факт відпускних цін продавця для Позивача, а отже дана комерційна пропозиція не є документом, який показує цінову пропозицію для необмеженого кола осіб, яка сформована в ході звичайної ринкової торгівлі.

Відтак, Галицька митниця Держмитслужби вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 03.11.2020 № UA209000/2020/600106/2 прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

10.12.2020 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.

Ухвалою суду від 11.12.2020 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 12.01.2021 о 10:00 год.

Ухвалами суду від 12.01.2021, від 27.01.2021відкладено розгляд справи на 24.02.2021.

Ухвалою суду від 24.02.2021, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оголошено перерву до 22.03.2021 о 11:00 год. для підготовки до надання нових пояснень по справі.

22 березня 2021 року в судовому засіданні згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оголошено перерву до 26.04.2021 о 11:00 год. для підготовки до надання нових пояснень по справі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі, з мотивів викладених в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову та просив відмовити в його задоволенні з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши в судовому засіданні думку представника позивача та представника відповідача, з`ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконання зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 05.09.2020 № 8, укладеного між компанією «GTP Group Sp z о.о» (Польща) та ТзОВ «Христина» (Україна), згідно рахунку-проформи від 01.10.2020 № 020.10.GTP, рахунку-фактури (інвойс) від 01.10.2020 № 020.10.GTP, CMR № 4583058 від 27.10.2020 Позивачем на митну територію України ввезено товар: «білий пергаментний папір вкритий силіконом».

30 жовтня 2020 року уповноваженою особою Позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ № UA209210/2020/022612, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар «Харчовий натуральний рослинний пергаментний папір, в рулонах, одношаровий, покритий силіконом: Білий пергаментний папір покритий силіконом арт. 2041756 - 25, 878 т., маса бумаги на 1 кв. м - 65 гр., вид обробки паперу: хіміко-механічний. Використовується при випіканні та пакуванні харчових продуктів. Виробник: Kruger Inc. Торговельна марка: Kruger. Країна виробництва: Канада/СА».

Як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД № UA209210/2020/022612 від 30.10.2020, уповноваженою особою Позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

- пакувальний лист № 020.10.GTP від 01.10.2020;

- рахунок-фактура (інвойс) № 020.10.GTP від 01.10.2020;

- коносамент № MEDUMC540884 від 02.10.2020;

- автотранспортна накладна - CMR № 4583058 від 27.10.2020;

- сертифікат про походження товару № СММ-20-11428 від 08.10.2020;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № В-0785 від 29.10.2020;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №8 від 05.09.2020;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 23.09.2020;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 23.09.2020;

- договір про надання послуг митного брокера № МП-01/08-10-20 08.10.2020.

Додатково в ході консультацій з митним органом, відповідачу надані, на вимогу відповідача: swift платежі від 22.09.2020р. та 02.10.2020р., інформація щодо товару, надана продавцем, комерційні пропозиції, опис товару, прайс, проформи рахунки-фактури (інвойс) (Commercial invoice) PL 026.09 та 020.10.GTP, інформація про лот з офіційного сайту його продажу.

03.11.2020р. працівниками Галицької митниці Держмитслужби було винесено Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2020/600106/2, застосовано 6-й метод визначення митної вартості та скоригована заявлена вартість товарів. У графі 33 в обґрунтування прийнятого Рішення та джерела інформації, що використовувалися для визначення митної вартості вказано наступне: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товару, який імпортується, у зв`язку з тим, що заявлена митна вартість є нижчою, ніж рівень вартості аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено, а також, у зв`язку із тим, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а саме: прайс лист №C-O81-OF від 05.12.2019 не може бути взятий до уваги, оскільки неможливо ідентифікувати юридичну особу, яка виставила прайс, товар та виробника товару, а формування ціни здійснюється на умовах, які не стосуються даної поставки; Висновок про вартісні характеристики №В-0785 від 29.10.2020, підготовлений Тернопільською ТПП не може бути прийнятий до уваги, оскільки містить інформацію лише стосовно ціни оцінюваного товару, однак відсутнє обґрунтування ціни товару з урахуванням якості, розміру партії, умов оплати, не здійснено аналіз цін продажу та поточних цін пропозиції на ринку; країною відправлення зазначена Канада, однак до митного оформлення не подано копії митної декларації країни відправлення.

Відтак, у Відповідача виникли сумніви стосовно таких документів, як прайс лист №0081-OF від 05.12.2019р. та Висновок про вартісні характеристики №В-0785 від 29.10.2020, підготовлений Тернопільською ТПП, які в розумінні ч. 3 ст. 53 МК України - є додатковими документами, які витребовуються тільки у разі, якщо документи визначені у 4.2 ст. 53 МК України - містять розбіжності, неточності, ознаки підробки чи не містять відомостей щодо вартості товарів, але ж жодних сумнівів у Відповідача не викликали такі документи, що підтверджують заявлену митну вартість як: Проформи-інвойс PL 026.09 та 020.10.GTP, інвойс 020.10.GTP 01.10.2020р., swift платежі від 22.09.2020р. та 02.10.2020р., Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 8 від 05.09.2020р., Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 23.09.2020р., Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 23.09.2020р., які в розумінні ч.2 ст. 53 МК України - є документами, які повністю підтверджують заявлену митну вартість в сумі 17 467,65 доларів США.

Дані твердження жодним чином в даному Рішенні нічим не підтверджені, що ставить під сумнів загалом, що будь-які методи окрім 6 резервного, взагалі Відповідач намагався застосувати.

Також, за результатом проведеної з декларантом консультації, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості за 1 основним методом, оскільки за такою консультацією у декларанта витребовували відомості суто в порядку передбаченому ч.2,3 ст. 53 МК України. Тобто, запит під час консультації істотно відрізняється від зазначених у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів за № UA209000/2020/600106/2 від 03.11.2020 всіх зазначених обставин та підстав винесення рішення про коригування митної вартості товарів. Жодної згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ досягнуто не було, відмова та коригування митної вартості відбулись в односторонньому та безальтернативному порядку.

З огляду на зазначене, позивач вважає такі дії відповідача протиправними та вчиненими всупереч положенням статті 57 Митного кодексу України. У зв`язку з наведеним, відповідачем безпідставно відмовлено в прийнятті митної декларації UA209210/2020/022612 від 30.10.2020 та митному оформленні товарів. А тому звернувся до суду із даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України.

Стаття 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною 2 якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно частини 3 статті 57 даного Кодексу кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини 1).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина 2).

Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно частини 2 статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2).

Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина 2).

Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Митну вартість імпортованих товарів, що вказана декларантом у митній декларації UA209210/2020/022612 від 30.10.2020, визначено за основним методом, а до самої митної декларації подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору та підтверджуючих ціну договору додаткових документів.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Проте, всупереч зазначеній нормі МК України, відповідачем не було повідомлено декларанта, які саме числові значення складових митної вартості транспортного засобу чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

У відповідача була можливість перевірити (уточнити), в разі обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів, заявлену вартість товарів, оскільки подані документи містять відомості про продавця, його адресу. Позивачем надані всі необхідні документи, які підтверджують заявлену вартість товарів.

Наведене загалом і вцілому свідчить про недотримання відповідачем України вимог частини 2 статті статті 53 Митного кодексу України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованих товарів за основним методом - ціною договору.

Частиною 3 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

За приписами статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4).

Відповідно до частини 8 статті 57 Митного кодексу України у разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, Відповідачем при визначенні митної вартості імпортованого транспортного засобу не застосовані другий-п`ятий методи визначення митної вартості товарів, у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості товарів.

Але ж відповідачем не здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості транспортного засобу відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України, як того вимагають положення частини 4 статті 57 вказаного Кодексу, відповідачем також не було витребувано відомості про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, не використано наявні відомості.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем безпідставно, в порушення статті 58 Митного кодексу України, здійснено визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 Митного кодексу України.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вказана правова позиція висловлена у пунктах 2 - 4, 16, 18, 22 розділу «Висновки» Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу (в редакції від 13 березня 2012 року) - додатку до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» №2 від 13 березня 2017 року.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1)подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2)ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3)виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4)обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах: від 09.04.2019 у справі №826/10733/15, від 19.02.2019 у справі №826/2312/16 та інших.

Отже, суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту надано документи, що підтверджують заявлену митну вартість, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Позивачем подані необхідні документи, де зазначена вартість товару, які підтверджують однозначно числові значення складових митної вартості. При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару: висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Будь-яких доказів того, що заявлена вартість товарів є недостовірною, відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості не навів.

У той же час, згідно частини сьомої статті 54 МК, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 2102 грн. згідно квитанції №8285 від 09.11.2020.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2020/600106/2 від 03 листопада 2020 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Христина" понесені ним судові витрати в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 коп. зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05 травня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Христина" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Замость,4,м. Бережани,Бережанський район, Тернопільська область,47501 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14049168);

відповідач:

- Галицька митниця Держмитслужби (місцезнаходження/місце проживання: вул. Костюшка, 1,м. Львів,79005 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43348711).

Головуючий суддя Подлісна І.М.