Ухвала суду № 96826412, 11.05.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 травня 2021 року м. Рівне№460/4640/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Рівненській області , Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)

про визнання протиправними та скасування вимоги, постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправними та скасування вимоги, постанови.

Пунктами 1- 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.

Так, перевіряючи на виконання положень ч.1 ст.171 КАС України даний позов, суддею встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160 - 161 КАС України з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Позивач подає позовну заяву, однак не зазначає всі необхідні відомості визначені п.2 ч.5 ст.160 КАС України.

Так, позивач, визначив відповідачем 1 "Головне управління у Рівненській області", з найменування якого не можна встановити до кого скеровані позовні вимоги. Також, ОСОБА_1 не зазначив код ЄДРПОУ цієї юридичної особи.

Позивач, визначивши відповідачем 2 Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Львів), зазначив код ЄДРПОУ 35007151, який відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань належить юридичній особі з найменуванням "Рівненський районний відділ державної виконавчої служби західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів)".

Виходячи з наведеного, позивачем у позовній заяві не зазначено правильне найменування відповідача 1 та відповідача 2, яке відповідає ідентифікаційному коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також, в силу приписів статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Пов`язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

Таким чином, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та її прохальної частини, позивач об`єднує наступні позовні вимоги :

визнати протиправною та скасувати вимогу №Ф-258090-50 У від 13.05.2019 винесену Головним управлінням ДПС у Рівненській області;

визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття ВП №65221912 від 23.04.21 винесену Рівненським районним відділом ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів).

Суд зазначає, що однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Позивач, подавши позовну заяву, поєднав позовні вимоги, які не пов`язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами.

Спірні правовідносини, які склалися між позивачем та Рівненським районним відділом ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) щодо відкриття ВП №65221912 від 23.04.21 не є однорідними, і не стосуються спірних правовідносин, які склалися між ОСОБА_1 та Головним управління ДПС у Рівненській області щодо визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-258090-50 У від 13.05.2019.

Також, згідно з ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 №1082-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року установлено в розмірі 2270 гривні.

Судом встановлено, що позивачем фактично заявлено дві вимоги немайнового характеру.

За змістом приписів ч.2 ст.4 Закон №3674-VI, ставка судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, позивачу належало сплатити судовий збір у сумі 1816,00 грн.

Всупереч викладеному, позивачем не додано до позовної заяви документа про сплату судового збору.

Поряд з цим, позивач у позовній заяві просить звільнити його від сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно зі ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що лише у виняткових випадках суд може звільнити від сплати судового збору, відстрочити або розстрочити сплату судового збору, не порушуючи принципу юридичної рівності сторін та враховуючи скрутне матеріальне становище викликане об`єктивними обставинами, що підтверджуються відповідними доказами, та на підставах, встановлених законом.

Тобто, саме матеріальне становище сторони є тим визначальним критерієм, який враховується судом при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору.

До позовної заяви позивачем додана довідка про доходи №2168100369119109 від 28.04.2021 згідно з якою розмір пенсії позивача за квітень 2021 року становить 1769,00.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Однак, з наданої довідки позивачем, суд не може встановити розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, оскільки остання містять інформацію лише за квітень 2021 року.

Отже, для вирішення питання, про звільнення від сплати судового збору за даною нормою позивачу слід подати суду довідку про доходи за 2020 рік.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Також, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, вимогами ст.122 КАС України чітко визначено, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Як встановлено судом, позивач оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску №Ф-258090-50 У від 13.05.2019.

Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI). Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч.1 ст.2 цього Закону).

Відповідно до абз.9 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI, у разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.

З даним позовом до Рівненського окружного адміністративного суду позивач звернувся лише 06.05.2021, тобто з пропущенням строку звернення до суду.

Покликання позивача на те, що несвоєчасне звернення до суду з даним позовом було зумовлене тривалим лікуванням, суд вважає необґрунтованим, оскільки долучені позивачем епікризи підтверджують його перебування на стаціонарному лікуванні протягом 2017 року, позаяк предметом оскарження в даній справі є вимога про сплату боргу від 13.05.2019

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

позову, форма та зміст якого відповідає вимогам ст.160 КАС України (для суду та відповідача);

документа про сплату судового збору в сумі 1816,00 грн. (перерахування коштів здійснюється за реквізитами зазначеними на сайті суду: https://adm.rv.court.gov.ua/sud1770/gromadyanam/tax/);

заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку, а також доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 169, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області , Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправними та скасування вимоги, постанови залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя У.М. Нор