Рішення № 96826229, 07.05.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 травня 2021 року м. Рівне№ 460/8507/20Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації (далі по тексту - відповідач) про визнання незаконним та скасування розпорядження Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації на утримання надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю віком до 18 років у розмірі по 20 % з діючого рахунку до повного погашення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язання відновити ОСОБА_1 виплату надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю на дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.12.2017.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що спільно з ним проживає дитина з інвалідністю - його дочка ОСОБА_2 , за якою він фактично здійснює догляд. З 17.03.2017 позивачу була призначена державна соціальна допомога на дітей з інвалідністю. Проте, з листа відповідача від 31.08.2020 №3162/02-19/20 позивачу стало відомо про здійснення перерахунку призначеної допомоги через зняття надбавки на догляд з 01.12.2017 у зв`язку з навчанням ОСОБА_2 в КЗ «Острозькій спеціальній школі №1 І-ІІІ ступенів» Рівненської обласної ради. З огляду на вказане, відповідач вважає, що позивач не має можливості здійснювати постійний фактичний догляд за дитиною з інвалідністю та, відповідно, не має права на призначення надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю. Такі дії відповідача позивач вважає протиправним, оскільки згідно з статтею 3 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", при призначенні та виплаті надбавки на догляд застосовуються відповідно статті 4-17 цього Закону. Так, за правилами статті 14 вказаного Закону, у разі влаштування дитини з інвалідністю віком до 18 років до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання або зняття з повного державного утримання виплата державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю у повному розмірі відповідно припиняється або відновлюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виникли ці обставини. Відтак, на думку позивача, відповідач міг припинити виплату йому надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю лише в разі влаштування його дочки до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання. Разом з тим, довідкою Комунального закладу "Острозька спеціальна загальноосвітня-інтернат І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради від 15.09.2020 №179 підтверджується, що дочка позивача, ОСОБА_2 , навчається і знаходиться на неповному державному утриманні. Також, довідкою Довговільської сільської ради Березнівського району Рівненської області від 12.11.2020 №1299 підтверджується, що ОСОБА_2 проживає разом з позивачем. Тому, позивач вважає, що підстав для припинення виплати йому надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю та, відповідно, відмови для призначення (відновлення виплати) такої надбавки у відповідача не було, а тому просить задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Свої заперечення обґрунтовував тим, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю віком до 18 років, яка призначена на період з 17.03.2017 по 14.03.2020 та з 15.03.2020 по 14.03.2032, разом з надбавкою на догляд (медичний висновок дійсний до 15.03.2032). Проте, відповідно до довідки №180 від 15.09.2020 відповідачу став відомий факт навчання дочки ОСОБА_2 у КЗ «Острозька спеціалізована школа» з 06.11.2017. Вказує, що суми державної соціальної допомоги та надбавки на догляд, якщо остання призначена, надміру виплачені одержувачу внаслідок зловживань з його боку (внаслідок подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім`ї тощо), стягуються на підставі рішення структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.

Відповідач зазначає, що на цій підставі було проведено перерахунок призначеної державної соціальної допомоги, так як позивач не мав права на надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю з 01.12.2017 року. Сума переплати становить 10671,47 грн., яка утримується згідно розпорядження УСЗН Володимирецької РДА №581 від 07.02.2020.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Володимирецької РДА, як отримувач державної соціальної допомоги на дітей з інвалідністю віком до 18 років з надбавкою на догляд на дочку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 та на дочку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Державна соціальна допомога на дитину з інвалідністю (дочку ОСОБА_2 ) позивачу була призначена з 17.03.2017 по 14.03.2020 та з 15.03.2020 по 14.03.2032, разом з надбавкою на догляд (медичний висновок дійсний до 15.03.2032).

Проте, у зв`язку з встановленням на підставі довідки КЗ «Острозька спеціальна школа №1 І-ІІІ ступенів» Рівненської обласної ради №180 від 15.09.2020 факту навчання дочки позивача - ОСОБА_2 , у даному навчальному закладі, починаючи з 06.11.2017, відповідачем проведено перерахунок призначеної державної соціальної допомоги, так як на думку останнього позивач не мав права на надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю з 01.12.2017 року.

Сума переплати становить 10671,47 грн., яка утримується згідно оспорюваного розпорядження Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації №581 від 07.02.2020.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом, що відповідно до Конституції України гарантує особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України та їх соціальну захищеність шляхом встановлення державної соціальної допомоги на рівні прожиткового мінімуму, є Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" від 16.11.2000 № 2109-III (далі - Закон № 2109).

Відповідно до статті 1 Закону № 2109, право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років.

Частиною 1 статті 3 Закону № 2109 передбачено, що особам з інвалідністю з дитинства I групи встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі: особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи А I групи, - 75 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи Б I групи, - 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з частиною 4 статті 3 Закону № 2109, надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю. Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років також призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати, у разі якщо дитина з інвалідністю потребує домашнього догляду, і вони фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю. Одному з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителів, опікуну, піклувальнику надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А, а також одинокій матері (одинокому батьку) надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю призначається незалежно від факту роботи, навчання, служби.

При цьому, частиною 6 статті Закону № 2109 передбачено, при призначенні та виплаті надбавки на догляд застосовуються відповідно статті 4-17 цього Закону.

Аналіз конструкції вказаної вище норми дозволяє прийти до висновку про те, що призначення та виплата надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю здійснюються на тих самих умовах, що й призначення та виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства і дітям з інвалідністю віком до 18 років, визначених статтями 4-17 Закону № 2109.

Відповідно до статті 14 Закону № 2109, виплата у повному розмірі державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства в разі влаштування їх до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання або зняття з повного державного утримання відповідно припиняється або відновлюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виникли ці обставини.

У разі влаштування дитини з інвалідністю віком до 18 років до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання або зняття з повного державного утримання виплата державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю у повному розмірі відповідно припиняється або відновлюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виникли ці обставини.

При зміні одержувачем державної соціальної допомоги місця проживання виплата цієї допомоги продовжується відповідною місцевою державною адміністрацією за новим місцем проживання. Виплата державної соціальної допомоги продовжується з того часу, з якого вона була припинена за попереднім місцем проживання.

Тобто, виплата надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю припиняється з першого числа місяця, за наступним місцем, у якому таку дитину було влаштовано до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання.

Умови призначення та порядок надання і виплати надбавок на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю віком до 18 років визначає Порядок надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, затверджений спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства фінансів України від 30.04.2002 № 226/293/169 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.05.2002 за № 466/6754 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 3.2 Порядку, до державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю віком до 18 років призначається надбавка на догляд за ними.

Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається одному з непрацюючих батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю.

Пунктом 3.9 Порядку встановлено, що для призначення надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, додатково до документів, зазначених у пункті 2.4 цього Порядку, подаються:

заява про призначення надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю;

копія трудової книжки, довідка з центру зайнятості про те, що особа не перебуває на обліку як безробітна, довідка про доходи за останній звітний період (рік), а в разі відсутності трудової книжки - лише зазначені довідки;

довідка про спільне проживання дитини з інвалідністю з одним з батьків, усиновителем, опікуном, піклувальником, видана уповноваженим органом за місцем проживання. При неможливості отримати таку довідку орган праці та соціального захисту здійснює обстеження на дому і складає акт обстеження з висвітленням цих фактів;

довідка з місця навчання дитини.

Також, пунктом 3.11 Порядку визначено, що надбавка на догляд за дитиною призначається на строк призначення державної соціальної допомоги.

Крім того, відповідно до пункту 3.14 Порядку, у разі працевлаштування особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю (крім одиноких матерів, одиноких батьків дітей з інвалідністю та одного з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителів, опікунів, піклувальників дитини з інвалідністю підгрупи А), виплата надбавки на догляд припиняється з місяця, наступного за місяцем, у якому відбулося працевлаштування.

При цьому, згідно з пунктом 3.16 Порядку, під час перебування особи з інвалідністю з дитинства на повному державному утриманні надбавка на догляд призначається.

Аналіз вищенаведених положень Закону № 2109 та Порядку дозволяє прийти до висновку про те, що одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю на строк призначення державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю віком до 18 років також призначається надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю.

При цьому, підставою для припинення виплати такої надбавки є працевлаштування особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, або влаштування дитини з інвалідністю до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання.

Наявною в матеріалах справи довідкою Комунального закладу "Острозька спеціальна школа І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради від 15.09.2020 № 180 підтверджується, що дочка позивача, ОСОБА_2 , навчається у Комунальному закладі "Острозька спеціальна школа І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради з 06.11.2017. При цьому, у такій довідці зазначено, що ОСОБА_2 на період карантину з 12.03.2020 по 29.05.2020, літніх канікул з 30.05.2020 по 31.08.2020 та в період з 01.09.2020 по 06.09.2020 знаходилася на утриманні батьків за основним місцем проживання, на період навчання з 07.09.2020 не перебуває на повному державному утриманні.

Також, довідкою Довговільської сільської ради Березнівського району Рівненської області від 12.11.2020 №1299 підтверджується, що ОСОБА_2 проживає разом з позивачем.

З огляду на вказане, суд вважає, що визначених чинним законодавством підстав для припинення з 01.12.2017 виплати позивачу надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю не було.

Більше того, суд зауважує, що згідно з абзацом 8 пункту 3.11 Порядку, для підтвердження інших фактів, що впливають на вирішення питання призначення надбавки на догляд до державної соціальної допомоги при відсутності документів, направляються запити до центру зайнятості, органів доходів і зборів, органів охорони здоров`я, органів освіти та інших підприємств, установ, організацій.

Тобто, з метою встановлення обставин, що вказують на необхідність припинення виплати позивачу надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю (тобто, працевлаштування позивача або влаштування його сина до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання), відповідач не був позбавлений можливості звернутися з відповідними запитами до центру зайнятості, органів доходів і зборів, органів охорони здоров`я, органів освіти та інших підприємств, установ, організацій.

Разом з тим, доказів направлення таких запитів та встановлення відповідних обставин відповідачем суду не надано.

Суд звертає увагу на те, що за змістом частини 4 статті 3 Закону № 2109 надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю.

На переконання суду, застосування законодавцем в гіпотезі вказаної норми прислівника "фактично" вказує на те, що догляд за дитиною з інвалідністю має дійсно, безпосередньо здійснюватися особою, якій призначається відповідна надбавка. При цьому, прислівник "фактично" жодним чином не вказує на характер такого догляду щодо періодичності його здійснення, а саме: постійно чи з певним інтервалом.

Також, згідно з пунктом 2 Порядку, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення за потреби перевіряють фактичність спільного проживання законного представника із дитиною з інвалідністю і складають акт обстеження з висвітленням цього факту.

Однак, суд зауважує, що пункт 2.4 міститься в розділі 2 Порядку, який визначає умови та порядок призначення державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

Натоміть, умови та порядок призначення надбавки на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю визначаються розділом 3 Порядку. Вказаний розділ Порядку передбачає лише один випадок проведення структурним підрозділом з питань соціального захисту населення обстеження матеріально-побутових умов сім`ї.

Так, абзацом 7 пункту 3.11 Порядку визначено, що у разі неможливості документального підтвердження факту догляду, який визначає право на призначення надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю, за бажанням особи здійснюється обстеження на дому і складається акт обстеження сім`ї, у якій виховується дитина з інвалідністю. Обстеження у сім`ї, у якій виховується дитина з інвалідністю, здійснюється комісією у складі депутата місцевої ради (за згодою), посадової особи структурного підрозділу з питань соціального захисту населення і двох сусідів.

Таким чином, в разі вирішення питання щодо призначення надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю, проведення обстеження матеріально-побутових умов сім`ї допускається лише за бажанням особи, якій призначається така надбавка. При цьому, таке обстеження здійснюється комісією у складі депутата місцевої ради (за згодою), посадової особи структурного підрозділу з питань соціального захисту населення і двох сусідів.

Разом з тим, доказів на підтвердження того, що позивач звертався до відповідача з приводу проведення обстеження для встановлення надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю, сторонами суду не надано.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд прийшов до висновку, що в ході судового розгляду справи відповідач не надав достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своєї поведінки в спірних правовідносинах.

Натомість, доводи та аргументи позивача щодо неправомірності поведінки відповідача в спірних правовідносинах знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, у зв`язку з чим позовну заяву належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації (вул. Соборна, 23, смт. Володимирець, Рівненська область, 34300, код ЄДРПОУ 25797471) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації №581 від 07 лютого 2020 року.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації відновити ОСОБА_1 виплату надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), починаючи з 01 грудня 2017 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації (вул. Соборна, 23,смт. Володимирець,Рівненська область,34300, код ЄДРПОУ 25797471) судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 07.05.2021.

Суддя В.В. Щербаков