Ухвала суду № 96826161, 12.05.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

12 травня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/4616/21

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С., розглянувши клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення, -

В С Т А Н О В И В:

11 травня 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 25.03.2021 №11266-13 та рішення про опис майна в податкову заставу від 20.04.2021 №1037/16-31-13-07-11/29.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року провадження у справі за цим адміністративним позовом відкрито.

11 травня 2021 року позивачем подано до суду заяву про забезпечення адміністративного позову, у якій позивач просить зупинити до набрання законної сили судовим рішенням дію рішення ГУДПС ДПС у Полтавській області про опис майна в податкову заставу від 20.04.2021 №1037/16-31-13-07-11/29 та податкової вимоги від 25.03.2021 №11266-13.

В обґрунтування поданої заяви позивач вказує на те, що спірні рішення та вимога винесені на підставі неузгоджених податкових зобов`язань, оскільки на цей час справа №440/950/20 перебуває на розгляді касаційній інстанції.

Відповідно до частини другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову – це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При цьому, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи.

Відповідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання, платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З матеріалів справи судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 21.02.2020 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області в якому просила визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.02.2020 №0001550505 та №0001560505.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 131.05.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 у задоволенні позову відмовлено.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, податкові зобов`язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 05.02.2020 №0001550505 та №0001560505 набули статусу неузгоджених, а тому твердження заявника стосовно винесення спірного рішення та вимоги на підставі не узгодженого податкового боргу є безпідставними.

Доказів пред`явлення вказаної вимоги до виконання заявником суду не надано.

Отже, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач на цей час буде вчиняти дії спрямовані на стягнення податкового боргу.

Також заявником не надано доказів того, що вчинення податковим органом дій спрямованих на погашення податкового боргу, призведе до зупинення господарської діяльності, невиконання зобов`язань перед кредиторами та працівники.

Перевіривши зазначені в заяві позивача про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вищевикладеним нормам та з`ясованим судом обставинам, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про необхідність відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 154, 241 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Бойко