Ухвала суду № 96826141, 11.05.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі

11 травня 2021 рокум. ПолтаваСправа №440/4549/21

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Шевяков І.С., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини А1356 (вул. Багачанська, 59, м. Миргород, 37601) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

05.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини А1356, в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А1356 щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018;

- зобов`язати військову частину А1356 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Підставою звернення до суду з цим позовом є твердження позивача про порушення відповідачем - суб`єктом владних повноважень його прав та законних інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Позов відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, поданий особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, належить розглядати у порядку адміністративного судочинства та підсудний Полтавському окружному адміністративному суду, а також поданий у строк, встановлений законом.

Позивач просив суд звільнити його від сплати судового збору на підставі положень пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", яким передбачено пільги зі сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, приписи якої кореспондуються із частиною першої статті 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Водночас згідно зі статтею 1 Конвенції "Про захист заробітної плати" №95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30.06.1961, термін "заробітна плата" означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

У Рішенні від 15.10.2013 №8-рп/2013 у справі №1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття "заробітна плата" і "оплата праці", які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Водночас в силу положень статей 18, 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" індексація доходів населення відноситься до державних соціальних гарантій, які є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності.

Отже, заявлені у цій справі позовні вимоги за своєю юридичною природою стосуються нарахування та виплати частини заробітної плати.

Таким чином, позивач є звільненим від сплати судового збору на підставі положень пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір". Тому відсутня процесуальна потреба приймати рішення про звільнення позивача від сплати судового збору на підставі заявленого клопотання. Відповідно у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору суд відмовляє.

Щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом суд керується тими ж висновками: заявлені позовні вимоги за своєю юридичною природою стосуються нарахування та виплати частини заробітної плати, і, відповідно, передбачені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України строки звернення до суду на ці вимоги не поширюються.

Інших процесуальних перешкод для відкриття провадження в адміністративній справі не встановлено, а отже, позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у цій справі.

Частиною першою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною шостою статті 12 цього Кодексу - що, справою незначної складності, є справа, зокрема щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

За таких обставин, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з частиною четвертою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

З огляду на викладене, з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, суд вважає за необхідне витребувати від відповідача додаткові докази у справі.

Керуючись статтями 9, 12, 77, 80, 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі 440/4549/21 за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1356 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Встановити сторонам п`ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Визначити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Роз`яснити, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами, а неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову в силу частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив відповідно до статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке повинно відповідати вимогам статті 164 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зобов`язати військову частину А1356 надати до суду належним чином засвідчену копію довідки - розрахунку про суми нарахованої (виплаченої) позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Витребувані документи надати до суду у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Роз`яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені Кодексом адміністративного судочинства України. Згідно частини першої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень.

Повідомити учасникам справи, що вони можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, веб-адреса сторінки суду: http://court.gov.ua/fair/sud1670/.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Надіслати відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.С. Шевяков