Рішення № 96825837, 11.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2601/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Подільського міськрайонного центру зайнятості (вул. Соборна, 239, м. Подільськ, Одеська область, 66300, код ЄДРПОУ 20992050) до Південного офісу Держаудитслужби (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 40477150) про визнання протиправним та скасування висновку,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Подільського міськрайонного центру зайнятості до Південного офісу Держаудитслужби, за результатом якого позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України в особі Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі від 09.02.2021 код ДК 021:2015 2015 79710000-4 Охоронні послуги (послуги з фізичної та технічної охорони) ID:UА-2020-12-01-006543-b, яка проведена Подільським міськрайонним центром зайнятості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до наказу начальника Південного офісу Держаудитслужби від 22.01.2021 № 43 розпочато моніторинг процедури відкритих торгів за Предметом закупівлі: ДК 021:2015: 79710000-4 - Охоронні послуги, яка проводилась Подільським міськрайонним центром зайнятості.

За результатом проведеного моніторингу в електронній систем закупівель 09 лютого 2021 року Південним офісом Держаудитслужби оприлюднено Висновок про результати моніторинг процедури закупівлі UA-2020-12-01-006543-b, якої зазначено, що при проведенні закупівлі Замовник порушив законодавство у сфері публічних закупівель, а відтак повинен здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема розірвати договір з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або причини неможливості усуненню виявленого порушення.

В порядку встановленого абзацом 2 частини 8 статті 8 Закону Україні «Про публічні закупівлі» Замовником через електронну систему закупівель було надано заперечення щодо Висновку Держаудитслужби про результат моніторингу закупівлі Подільського міськрайонного центру зайнятості 021:2015 2015 79710000-4 Охоронні послуги (послуги з фізичної та технічної охорони), оприлюдненого в електронній системі закупівель 09 лютого 202 року, а саме, не визнання порушення Замовником законодавства у сфер, публічних закупівель, наслідком яких повинно стати розірвання укладено договору.

Позивач зазначає, що Замовником 01.02.2021 року було надано через електронну систему закупівель обґрунтовані пояснення, які Держаудитслужба безпідставно (на думку позивача), не прийняла до уваги при складанні Висновку.

Так, Держаудитслужбою об`єктивно не було взято до уваги те, що тендерна документація не вимагала від TOB «ОХОРОНА-СЕРВІС-ТЕХНО» надання чинних на момент їх подачі Замовнику договорів, вимога стосувалася лише надання договорів, які передбачають залучення для реагування інших суб`єктів охоронної діяльності. Вказану вимогу ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС-ТЕХНО» виконало.

Також Держаудитслужба не прийняла до уваги той факт, що до компетенції Замовника не відноситься перевірка правильності укладання наданих ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС-ТЕХНО» на вимогу тендерної документації договорів. Більш того, неналежно їх оформлення не є підставою вважати їх нікчемними та такими, які підлягають розірванню.

За даних обставин, Висновок Держаудитслужби є суб`єктивним, оскільки не ґрунтується на об`єктивних обставинах вказаної закупівлі.

Крім того, Висновок Держаудитслужби та вимога розірвати договір є незаконними та такими, які неможливо виконати з наступних підстав.

Позивач зазначає, що на момент прийняття висновку про результати моніторингу закупівлі (09 лютого 2021 року), вказана закупівля перебувала в статусі «Завершена». На даному етапі Замовник не має будь-яких технічних можливостей усувати виявлені порушення або відмінити процедуру закупівлі.

Також позивач вказує, що оскільки ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС-ТЕХНО» не порушило взятих по Договору зобов`язань, то Замовник не має законних підстав для розірвання договору в односторонньому порядку.

Отже вимога, як зазначає позивач, щодо розірвання договору є такою, що суперечить основному принципу цивільного права - свободи договору та не є такою, яку можливо виконати без порушення прав сторін Договору. Дана вимога Південного офісу Держаудитслужби про розірвання договору є недопустимою, оскільки не має під собою правового підґрунтя. Договір укладено в строки та у повній відповідності до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

А отже, позивач вважає, що вимога Держаудитслужби про вжиття заходів щодо розірвання договору є недопустимою, безпідставною, та не відповідає вимогам Закону, Цивільного та Господарського кодексів України.

Також позивач вважає Висновок Держаудитслужби та зазначена в ньому вимога розірвати договір є також незаконними, з огляду на те, що Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів. Висновок Дежаудитслужби не містить посилань навіть про можливий негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів), а відтак втручання Держаудитслужби у публічну закупівлю та її вимога розірвати укладений договір є незаконними.

Ухвалою суду від 09.03.2021 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

23.03.2021 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вважає, що доводи позовної заяви є необґрунтованими та безпідставними, а тому вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Південним офісом Держаудитслужби в межах визначених законодавством повноважень відповідно до вимог статті 8 Закону № 922, статей 2, 5 Закону № 2939, підпункту 2 пункту 4 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, що затверджено наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23 та на підставі наказу Південного офісу Держаудитслужби від 22.01.2021 № 43 здійснено моніторинг закупівлі, проведеної Позивачем процедури закупівлі відкритих торгів за предметом закупівлі ДК 021:2015: 79710000-4 - Охоронні послуги (інформація про закупівлю оприлюднена за номером ID: UA 2020-12-01-006543-b).

За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА - СЕРВІС-ТЕХНО» встановлено порушення вимог частими і шістнадцятої статті 29 Закону № 922 та вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922.

Зазначені порушення у сфері публічних закупівель зафіксовані у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 09.02.2021 № 19, якір оприлюднено в електронній системі закупівель у порядку та строки, визначені 1 частинами 6 та 7 статті 8 Закону № 922.

Щодо порушення позивачем вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922, за результатами аналізу тендерної пропозиції ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС-ТЕХНО» встановлено, що учасником ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС ТЕХНО» у складі тендерної пропозиції надано договір на централізоване спостереження та спостереження за сигналізацією термінового виклику групи затримання (з додатками) від 01.01.2021 № 1, що укладено між ТОВ «ОХОРОНА - СЕРВІС-ТЕХНО» та товариством з обмеженою відповідальністю «СРІБНА БРАМА».

Відповідач зазначає, що даний договір завантажено в електронну систему закупівель 16.12.2020. Отже, на час визначення ТОВ «ОХОРОНА - СЕРВІС ТЕХНО» переможцем закупівлі (протокол засідання тендерного комітету вiд 22.12.2020 № 50) даний договір не набрав чинності (згідно умов договору останній набрав чинності від 01.01.2021).

Водночас, Замовником в електронній системі закупівель розміщено повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах ТОВ «ОХОРОНА - СЕРВІС-ТЕХНО». Однак, дане повідомлення не містить вимоги щодо приведення дати укладення та набрання чинності договору на централізоване спостереження та спостереження за сигналiзацiєю термінового виклику групи затримання (з додатками) від 01.01.2021 №1 на момент розміщення повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС-ТЕХНО», чим порушено вимоги частини шістнадцятої статті 29 Закону. Тому, у межах проведення моніторингу з питань не розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в iнформацiї та/або документах відповідно до вимог частини шістнадцятої статті 29 Закону у повному обсязі. Південним офісом Держаудитслужби було надано запит Замовнику на пояснення від 28.01.2021

Однак, наданi пояснення Замовника на запит Південного офісу Держаудитслужби від 01.02 2021 не обґрунтовують даного рішення замовника.

Таким чином, на порушення вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922 Замовником не відхилено тендерну пропозицію учасника ТОВ «ОХОРОНА - СEPBIC-TEXHO» з підстав її невідповідності кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям. установленим статтею 16 цього Закону.

Щодо посилань позивача на відсутність повноважень відповідача зобов`язувати за результатом здійсненого моніторингу закупівлі вчиняти дії по розірванню укладеного договору на закупівлю Південний офіс Держаудитслужби зазначає наступне.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку, як акту індивідуальної дії. зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить як про виявлення цього порушення, так і визначення iмперативного обов`язкового способу його усунення. Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 813/4101/17. від 08.05.2018 у справі № 826/3350/17 та від 10.12.2019 у справі № 160/9513/18.

Щодо підстав відхилення тендерної пропозиції відповідно до вимог статті 31 Закону № 922 Нормою статті 31 Закону № 922 визначено перелік підстав у разі наявності яких замовник відхиляє тендерну пропозицію. Так, згідно з вимогами пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

Отже, позивач на виконання вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922, на думку Південного офісу Держаудитслужби, повинен був відхилити тендерну пропозицію ТОВ «ОХОРОНА СЕРВІС-ТЕХНО» із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель з підстав її невідповідності кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону.

Однак, позивачем на порушення вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922 не відхилено тендерну пропозицію ТОВ «ОХОРОНА – СЕРВІС-TEXHO» та укладено договір про закупівлю.

На підставі викладеного відповідач вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі.

30 квітня 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач зазначає, що з зазначеним відзивом на позовну заяву не погоджується в повному обсязі, вважає, що він не може бути задоволений з наступних підстав.

Позивач вважає що вимога, щодо розірвання договору є такою, що суперечить основному принципу цивільного права - свободи договору та не є такою, яку можливо виконати без порушення прав сторін Договору. Дана вимога Південного офісу Держаудитслужби про розірвання договору є недопустимою, оскільки не має під собою правового підґрунтя, оскільки договір укладено в строки та у повній відповідності до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Вимога Південного офісу Держаудитслужби про розірвання договору суперечить ч. 1 та 2 ст. 651 Цивільного Кодексу України.

В свою чергу Замовник також не має права розірвати договір з причин викладених у висновку. А отже, вважаємо, що вимога Держаудитслужби про вжиття заходів щодо розірвання договору є недопустимою, безпідставною, та не відповідає вимогам Закону, Цивільного та Господарського кодексів України.

Також на думку позивача, Держаудитслужбою об`єктивно не було взято до уваги те, що тендерна документація (додаток 1 до тендерної документації розділ 1 «Інформація та документи, що підтверджують відповідність Учасника кваліфікаційним критеріям» п. 1.1. Наявність обладнання та матеріально-технічної бази та технологій пп. 1.1.3., не вимагала від TOB «ОХОРОНА-СЕРВІС-ТЕХНО» надання чинних на момент їх подачі Замовнику договорів, вимога стосувалася лише надання договорів, які передбачають залучення для реагування інших суб`єктів охоронної діяльності. Вказану вимогу ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС-ТЕХНО» виконало.

Також Держаудитслужбою не прийнято до уваги той факт, що до компетенції Замовника не відноситься перевірка правильності укладання наданих ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС-ТЕХНО» на вимогу тендерної документації договорів. Більш того, як свідчить судова практика, яка базується на положеннях Цивільного та Господарських кодексів України, неналежно їх оформлення не є підставою вважати їх нікчемними та такими, які підлягають розірванню.

Таким чином, оскільки ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС-ТЕХНО» не порушило взятих по Договору зобов`язань, то Замовник не має законних підстав для розірвання договору в односторонньому порядку.

05 квітня 2021 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно яких відповідач зазначив, що на порушення вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922 замовником не відхилено тендерну пропозицію учасника ТОВ «ОХОРОНА - СЕРВІС-ТЕХНО» з підстав її невідповідності кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону.

Щодо посилань позивача на відсутність повноважень відповідача зобов`язувати за результатом здійсненого моніторингу закупівлі вчиняти дії по розірванню укладеного договору на закупівлю Південний офіс Держаудитслужби зазначає наступне.

Законом № 922, а також Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 року за № 958/35241 визначено форму та зміст висновку, який складається за наслідками моніторингу державних закупівель. Так, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 Розділу II має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

При цьому, частиною 8 ст. 8 Закону № 922 чітко визначено порядок дій замовника державної закупівлі, в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Тобто, виходячи із структури та змісту ч.8 ст. 8 Закону № 922, саме замовник державної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Отже, ані Законом № 922, ані Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», ані Наказом № 552 не визначено повноважень органів Держаудитслужби самостійно визначати замість замовника закупівлі, яким чином останній буде усувати виявлені під час моніторингу порушення.

Тобто, чинним законодавством не визначено права суб`єкта владних повноважень самостійно визначати спосіб виконання висновку, шляхом обрання серед, визначених в ч.8 ст. 8 Закону № 922, правомірних варіантів поведінки замовника закупівлі.

Статтею 19 Конституції України встановлено: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Як вбачається з п. 3 оскарженого висновку, з огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Південний офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема розірвати договір з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Відповідач звертає увагу, що при визначенні заходів усунення виявлених порушень враховано реальну можливість такого усунення та недопущення невідповідності діям, які слід вчинити.

Відповідач зазначає, що Південний офіс Держаудитслужби конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, та визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Отже, можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить як про виявлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

На підставі викладеного відповідач вважає, що доводи Позивача у відповіді на відзив не обґрунтовані, а позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли між сторонами внаслідок прийняття висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 09.02.2021 № UA-2020-12-01-006543-b та відповідно, дані відносини регулюються положеннями Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2012 № 922-VІІІ та Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» 26.01.1993 № 2939-ХІІ.

Згідно обставин справи та зазначеного висновку вбачається, що Південним офісом Держаудитслужби було здійснено моніторинг по предмету закупівлі охоронних послуг (послуги з фізичної охорони) ДК 021:2015:79713000-5 – Послуги з охорони об`єктів та особистої охорони, 317600 UAH, 79710000-4, ДК021, 6565, людино-година.

Підставою здійснення дослідження у висновку зазначено: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Предметом аналізу у висновку зазначені питання щодо визначення предмета закупівлі відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», розгляду тендерної пропозиції переможця, відповідності повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах поданих учасником у тендерній пропозиції вимогам Закону, своєчасності його розміщення та виконання учасником, своєчасності укладання договору про його закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, надання інформації та документів у випадках визначених Законом.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Подільського міськрайонного центру зайнятості на 2021 рiк, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену рішенням тендерного комітету (із змінами), тендерну пропозицію ТОВ «БРМ ОХОРОНА», протокол засідання тендерного комітету 21.12.2020 №47, тендерну пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-СЕРВІС-ТЕХНО», повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей у тендерній пропозиції ТОВ «ОХОРОНА СЕРВІС-ТЕХНО», протокол засідання тендерного комітету від 22.12.2020 № 50, повідомлення про намір укласти договір від 22.12.2020, укладений договір про закупівлю від 04.01.2021 № 1, пояснення замовника на запит Південного офісу Держаудитслужби від 01.02.2021.

Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету від 22.12.2020 № 50 тендерну пропозицію ТОВ «ОХОРОНА СЕРВІС-ТЕХНО» визначено переможцем процедури закупівлі відкритих торгів. Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю оприлюднено на вебпорталі Уповноваженого органу від 22.12.2020 та укладено договір про закупівлю від 04.01.2021 № 1.

За результатами аналізу тендерної пропозиції ТОВ «ОХОРОНА - СЕРВІС-ТЕХНО» встановлено наступне: - відповідно до вимог підпункту 1.1.3 Розділу 1 «Iнформацiя та документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям» Додатку 1 до тендерної документації в разі залучення для реагування інших суб`єктів охоронної діяльності на підтвердження надати завірені учасником копії договорів на реагування по всіх визначених у дислокації населених пунктах, в копіях договорів допускається ретушування назви інших суб`єктів охоронної діяльності, з якими укладено договори. Так, на виконання зазначених вимог учасником ТОВ «ОХОРОНА - СЕРВІС ТЕХНО» у складі тендерної пропозиції надано договір на централізоване спостереження та спостереження за сигналізацією термінового виклику групи затримання (з додатками) від 01.01.2021 № 1, що укладено між ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС-ТЕХНО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СРІБНА БРАМА».

Даний договір завантажено в електронну систему закупівель 16.12.2020. Отже, на час визначення ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВIC-TEXHO» переможцем закупівлі (протокол засідання тендерного комітету від 22.12.2020 № 50) даний договір не набрав чинності (згідно умов договору останній набрав чинності від 01.01.2021).

Замовником в електронній системі закупівель розміщено повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВIC ТЕХНО». Однак, дане повідомлення не містить вимоги щодо приведення дати укладення та набрання чинності договору на централізоване спостереження та спостереження за сигналізацією термінового виклику групи затримання (з додатками) від 01.01.2021 № 1 на момент розміщення повідомлення з вимогою з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах ТОВ «ОХОРОНА - СЕРВIС-ТЕХНО», чим порушено вимоги частини шістнадцятої статті 29 Закону. Тому, у межах проведення моніторингу з питань не розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах відповідно до вимог частини шістнадцятої статті 29 Закону у повному обсязі.

Південним офісом Держаудитслужби було надано запит замовнику на пояснення від 28.01.2021. Однак, надані пояснення Замовника на запит Південного офісу Держаудитслужби від 01.02.2021 не обґрунтовують даного рішення Замовника. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній систем закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону. Таким чином, на порушення вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону Замовником не відхилено тендерну пропозицію учасника ТОВ «ОХОРОНА - СЕРВІС ТЕХНО» з підстав її невідповідності кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону.

За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС-ТЕХНО» встановлено порушення вимог частини шістнадцятої статті 29 Закону та вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону. За результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, відповідності повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах поданих учасником у тендерній пропозиції вимогам закону, своєчасності його розміщення та виконання учасником, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, надання інформації та документів у випадках визначених законом, - порушень не ввстановлено.

З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Південний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема розірвати договір з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Виходячи із предмету спірних правовідносин, позицій сторін та положень чинного законодавства, суду вважає необхідним встановити наявність чи відсутність порушень з боку позивача положень Закону України «Про публічні закупівлі» під час організації та проведення відкритих торгів за Предметом закупівлі: ДК 021:2015: 79710000-4 — Охоронні послуги, яка проводилась Подільським міськрайонним центром зайнятості, та підстав для застосування відносно Подільського міськрайонного центру зайнятості здійснювати заходи щодо усунення виявлених порушень вимог частини шістнадцятої статті 29 Закону та вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» шляхом розірвання договору з TOB «ОХОРОНА-СЕРВІС-ТЕХНО».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю, є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба, відповідно до п.п.3 п.4 Положення, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до пункту 7 Положення № 43, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Згідно з пп. 20 п. 6 Положення № 43 про Державну аудиторську службу України Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Кваліфікаційні критерії процедури закупівлі передбачені ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до ч. 1, 2, 4 якої замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю. Під час проведення торгів із обмеженою участю замовником застосовуються всі кваліфікаційні критерії, встановлені частиною другою цієї статті.

Згідно ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо:

1) замовник має незаперечні докази того, що учасник процедури закупівлі пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій службовій (посадовій) особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі;

2) відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;

3) службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією;

4) суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів;

5) фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

6) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

7) тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника;

8) учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;

9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (крім нерезидентів);

10) юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень (у тому числі за лотом);

11) учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції";

12) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми;

13) учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.

Відповідно до ч.16 ст. 29 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах:

1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону;

2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.

Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити таку інформацію:

1) перелік виявлених невідповідностей;

2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності;

3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей.

Замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції, крім випадків, пов`язаних з виконанням рішення органу оскарження.

Згідно ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:

1) учасник процедури закупівлі:

не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;

не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;

зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону;

не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;

не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;

не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;

визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;

2) тендерна пропозиція учасника:

не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;

викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією;

є такою, строк дії якої закінчився;

3) переможець процедури закупівлі:

відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;

не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону;

не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону;

не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

Інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.

У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні та протоколі розгляду тендерних пропозицій, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов`язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через п`ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.

Суд зазначає, що у складі тендерної пропозиції учасника TOB «ОХОРОНА-СЕРВІС-ТЕХНО» надано договір на централізоване спостереження за сигналізацією термінового виклику групи затримання (з додатками) від 01.01.2021 №1, який укладений між TOB «ОХОРОНА-СЕРВІС-ТЕХНО» та ТОВ «СРІБНА БРАМА».

Зазначений договір завантажено в електронну систему закупівель 16.12.2020.

Таким чином позивачем 16.12.2020 року було завантажено в електронну систему закупівель договір, який укладено 01.01.2021 року між TOB «ОХОРОНА-СЕРВІС-ТЕХНО» та ТОВ «СРІБНА БРАМА», який, фактично, станом на 16.12.2020 року не міг існувати.

Таким чином, на час визначення TOB «ОХОРОНА-СЕРВІС-ТЕХНО» переможцем закупівлі (22.12.2020 року), вищезазначений договір ще не був укладений, що суперечить вимогам Закону №922.

Враховуючи ту обставину, що в учасника торгів TOB «ОХОРОНА-СЕРВІС-ТЕХНО» був відсутній чинний договір з іншими суб`єктами охоронної діяльності, тендерна пропозиція підлягала відхиленню.

Згідно з ч.2 ст.31 ЗУ №922 інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.

Відповідно до ч.3 ст.31 ЗУ №922 визначено, що у разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні та протоколі розгляду тендерних пропозицій, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов`язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через п`ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.

Однак, у позивача були обґрунтовані підстави не допустити TOB «ОХОРОНА-СЕРВІС-ТЕХНО» до участі у торгах, оскільки його тендерна пропозиція не відповідала тендерній документації позивача.

Позивач, всупереч положень п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону №922, не відхилив тендерну пропозицію учасника TOB «ОХОРОНА-СЕРВІС-ТЕХНО» у зв`язку з тим, що його тендерна пропозиція не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, встановленим статтею 16 Закону №922.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено порушення, допущені позивачем.

Суд зазначає, що висновок Державної аудиторської служби України в особі Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі від 09.02.2021 код ДК 021:2015 2015 79710000-4 Охоронні послуги (послуги з фізичної та технічної охорони) ID:UА-2020-12-01-006543-b є актом індивідуальної дії.

У п. 3 вказаного висновку відповідачем зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема розірвати договір з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Отже, відповідачем чітко визначено конкретний захід (варіанту поведінки), який слід вжити позивачу для усунення порушень.

Суд зазначає, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №640/467/19.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

За вказаних обставин, посилання позивача на ту обставину, що приписи Закону України «Про публічні закупівлі», Цивільного кодексу України не містять положень щодо зобов`язання вчиняти дії по розірванню договірних відносин є необгрунтованими.

Отже, висновок Державної аудиторської служби України в особі Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі від 09.02.2021 код ДК 021:2015 2015 79710000-4 Охоронні послуги (послуги з фізичної та технічної охорони) ID:UА-2020-12-01-006543-b є правомірним. Суд зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Враховуючи викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Решта доводів висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Подільського міськрайонного центру зайнятості (вул. Соборна, 239, м. Подільськ, Одеська область, 66300, код ЄДРПОУ 20992050) до Південного офісу Держаудитслужби (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 40477150) про визнання протиправним та скасування висновку – відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук

.