Рішення № 96825817, 11.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2741/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «ОРИЕНТ-ТРЕЙД» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, стягнення надмірно сплачених митних платежів -

В С Т А Н О В И В:

24 лютого 2021 року до суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «ОРИЕНТ-ТРЕЙД» до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби в особі відділу митного оформлення №4 митного поста «Одеса» про коригування митної вартості товарів №UA500050/2020/000055/2 від 21.11.2020р. і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500050/2020/00266 від 21.11.2020р.

Ухвалою суду від 26.02.2021 року судом залишено без руху адміністративний позов приватного підприємства «ОРИЕНТ-ТРЕЙД» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

03.03.2021 року (вх.№ЕС/435/21) від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків разом із уточненою позовною заявою, в якій вказано ціну позову та надано докази сплати судового збору у розмірі 4540,00 грн.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач, з посиланням на фактичні обставини справи зазначає, що не погоджується з рішенням відповідача, вважає його протиправним та такими, що підлягає скасуванню, оскільки приватним підприємством «ОРИЕНТ-ТРЕЙД» було надано усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару.

У позові вказано, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2020/000055/2 вiд 21.11.2020 p., яке прийняте Одеською митницею, не містить відомостей, які саме документи, подані декларантом під час митного оформлення спірного товару, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості спірного товару та не давали можливості відповідно до вимог МК України здійснити розрахунки на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню, митним органом не наведено які саме складові митної вартості товару не підтверджуються документально та з яких підстав неможливе їх обчислення.

Як стверджує позивач, відповідачем не зазначено, в яких документах, наданих позивачем для підтвердження числових значень складових заявленої митної вартості товару при його митному оформленні містилися розбіжності, були наявні ознаки підробки або які відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару в документах були відсутні. В той же час, витребуванню підлягають ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі документи, які передбачені ст. 53 МК України.

Ухвалою суду від 11.03.2021 року судом прийнято до розгляду позовну заяву приватного підприємства «ОРИЕНТ-ТРЕЙД» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (в редакції уточнень за вх.№ЕС/435/21) і відкрито провадження по справі.

Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

25.03.2021 року (вх.№ЕС/602/21) від представника позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивачем викладено позовні вимоги в наступній редакції:

- визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби в особі відділу митного оформлення №4 митного поста «Одеса» про коригування митної вартості товарів №UA500050/2020/000055/2 від 21.11.2020р. і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500050/2020/00266 від 21.11.2020р.;

- стягнути з бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) на користь приватного підприємства "ОРИЕНТ-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 42229130) судовий збір у розмірі 4540,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 копійок);

- стягнути з бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) на користь приватного підприємства "ОРИЕНТ-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 42229130) надмірно сплачені до Державного бюджету України митні платежі у загальному розмірі 20 085,62 (двадцять тисяч вісімдесят п`ять гривень шістдесят дві копійки).

- стягнути з бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) на користь приватного підприємства "ОРИЕНТ-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 42229130) грошові кошти у загальному розмірі 10 000,00 (десять тисяч гривень 00 копійок) за проведення судово-оціночної експертизи по визначенню митної вартості товару ввезеного на митну територію України, а саме: масло для масажу, згідно контракту № 1/2018-fea від 07.08.2018 року, рахунку №EXPT2563/029 від 08.09.2020 року, коносаменту CSODS20090053/10.

Ухвалою суду від 25.03.2021 року судом прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог (від 25.03.2021 року вх. №ЕС/602/21) по справі №420/2741/21 та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

08.04.2021 року (вх.№ЕС/719/21) від представника позивача до суду надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

12.04.2021 року (вх. №182518/21) від представника Одеської митниці Держмитслужби надійшов відзив разом із додатками, згідно переліку, який у ньому наведено.

Так, у відзиві Одеської митниці Держмитслужби зазначено, що адміністративний позов ТОВ «ОРИЕНТ-ТРЕЙД» не підлягає задоволенню зважаючи на наступне.

Одеська митниця Держмитслужби вказує, що під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) № UА 500500/2020/212740 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

Також під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 500500/2020/212740 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсi, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів; 2) Відповідно до наказу Мінфіну від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банкiвськi та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту; 3) В коносаменті вiд 23.09.2020 № CSODS20090053/10 не відповідала назва транспортного засобу, заявленого у ЕМД; 4) у митній декларації відправника від 18.09.2020 №0181630911046 числові значення товару не відповідали заявленому в інших наданих документах графи 44 ЕМД.

Як зазначено Одеською митницею Держмитслужби надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

У відзиві вказано, що на підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею Держмитслужби повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів

Як стверджує відповідач, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митною декларацією (МД) № 500500/2020/212740 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ, а декларантом або уповноваженою особою декларанта не подано додаткових документів, які були витребувані митницею згідно, з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Відповідач вказує, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інстпектор-2006» та ЄАІС Держмитслужби та встановлено наступне: по товару №1 рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить 5,02 дол США/кг (митна декларація №UА100320/2020/629197 від 02.10.2020).

Зважаючи на вищевикладене, Одеська митниця Держмитслужби просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ОРИЕНТ-ТРЕЙД».

08.04.2021 року (вх.№ЕС/803/21) від представника позивача до суду надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

Станом на дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Приватне підприємство «ОРИЕНТ-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42229130) зареєстровано як юридична особа 12.06.2018 (Номер запису: 15561020000066615) та згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 46.45 Оптова торгівля парфумними та косметичними товарами (основний); 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 47.75 Роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах.

Судом встановлено, що 07.08.2018 року між приватним підприємством «ОРИЕНТ-ТРЕЙД» (Україна) та компанією «SB INTERLAB CO., LTD» (Таїланд) укладено контракт №1/2018-fea, за умовами якого продавець продав, а покупець купив товар виробника, кількість і ціна якого визначається в інвойсах на кожну партію (а.с.16-18, 114-116).

Пунктом 5.1 контракту визначено, що продавець постачає товар на умовах FOB згідно ІНКОТЕРМС 2000.

Пунктом 7.1 контракту визначено, що товар повинен відвантажуватися в упаковці відправника, яка відповідає характеру товару, що постачається.

13.11.2020 року декларантом ТОВ «ОРИЕНТ-ТРЕЙД`було подано до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію № UA500050/2020/212740 (а.с.13-15, 61-63) для оформлення вантажу: 1. Препарати косметичні для догляду за шкірою тіла, не в аерозольній упаковці, не містить наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, озоноруйнуючих речовин, не для медичного використання, вироблені з натуральних інгредієнтів, розфасовані в первинну упаковку/пластикові бутилочки/для роздрібного продажу, Країна виробництва TH (а.с.129-130).

Для підтвердження вказаних у митній декларації № UA500050/2020/212740 відомостей, позивачем до митного органу було надано, зокрема:

- копію митної декларації країни відправника №А0181630911046 від 18.09.2020 року (а.с.121-125);

- Єдиний унікальний документ на тимчасове розміщення та тимчасове зберігання товарів №3671 від 10.11.2020 року (а.с.8, 106);

- лист відправника №б/н від 12.09.2019 року (а.с.9);

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються №1/2018-fea від 07.08.2018 року;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №03-11/1 від 03.11.2020 року (а.с.22, 107);

- банківський платіжний документ, що стосується товару №б/н від 11.09.2020 року (а.с.110);

- декларація про походження товару №EXPT2563/09 від 08.09.2020 року;

- навантажувальний документ №1423 від 02.112020 року (а.с.111);

- коносамент (bill of lading) № CSODS20090053/10 від 23.09.2020 pоку (а.с.118);

- рахунок-фактура (інвойс) №EXPT 2563/029 DSL 08.09.2020 року (а.с.21, 120);

- пакувальний лист №б/н від 08.09.2020 року (а.с.105).

За результатами розгляду поданих документів Відповідач своїм електронним повідомленням повідомив декларанта, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме:

1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсi, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

2) Відповідно до наказу Мінфіну від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банкiвськi та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту;

3) В коносаменті вiд 23.09.2020 № CSODS20090053/10 не відповідала назва транспортного засобу, заявленого у ЕМД;

4) у митній декларації відправника від 18.09.2020 №0181630911046 числові значення товару не відповідали заявленому в інших наданих документах графи 44 ЕМД.

На підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України, Одеською митницею Держмитслужби повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклад митної декларації країни відправлення.

Декларантом було додатково подано:

- рахунок на оплату №2709 від 03.11.2020 року, але відмітка в коносаменті (коносамент № CSODS20090053/10 від 23.09.2020) означає, що фрахт підлягає сплаті вантажоодержувачем у порту призначення, але підтвердження про таку сплату не надано;

- прайс-лист від 01.09.2020 року, який не можливо пов`язати з даною товарною партією; переклад митної декларації відправника №А0181630911046 від 18.09.2020 року не надано, що унеможливлює прорахувати числові значення, які надані відправником; страхування товару проводилось одержувачем, але інформацію про не страхування надало ТОВ «МСТ».

Отже, вказано у рішенні, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 Митного кодексу України та не спростовано наявні розбіжності у документах.

За результатами здійснення митного контролю посадовими особами Одеської митниці Держмитслужби було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби №UA500050/2020/00266 від 28.12.2020 року та рішення про коригування митної вартості товарів №UA5000500/2020/000055/2 від 21.11.2020 року.

Згідно спірного рішення, з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» ЄАІС та встановлено наступне: по товару №1 рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить 5,02 дол США/кг (митна декларація №UА100320/2020/629197 від 02.10.2020).

Не погоджуючись із прийнятими Одеською митницею Держмитслужби рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Митного кодексу України.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган ів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 9 статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Щодо твердження відповідача про ненадання позивачем пакувального листа, суд зазначає, що такий документ не є обов`язковим до надання під час митного оформлення товару для підтвердження його митної вартості, він не відноситься до документів, визначених статтею 53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість товарів.

Пунктом 7.1 контракту №1/2018-fea, визначено, що товар повинен відвантажуватися в упаковці відправника, яка відповідає характеру товару, що постачається.

Тобто, вартість упаковки включена в ціну товару.

При цьому, відповідно до підпункту в) пункту 1 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: зокрема, витрати, понесені покупцем: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Частина десята статті 58 МК України визначає умови, за яких до митної вартості товару необхідно додавати витрати, понесені покупцем на упаковку товарів. Такою умовою є невключення таких витрат до ціни товару.

Таким чином, з викладеного вбачається, що вартість упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, на умовах поставки СІF м. Одеса, Україна була понесена продавцем, а не позивачем, оскільки саме на контрагента позивача покладений обов`язок щодо забезпечення пакування товару.

Крім цього, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у графі МД « 37. Процедура» митної декларації, поданої декларантом, зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Відповідачем не доведено понесення позивачем додаткових витрат на упаковку товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.

На думку суду, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою.

Верховним Суд у постанові від 02.07.2019 справа №160/8573/18 у даному контексті зазначено таке: «Щодо доводів відповідача, що позивачем не підтверджено документально така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Умовами Контракту №2737-HD/CN (пункт 2.2 Контракту) визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку з чим, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості товару.».

Щодо твердження відповідача про те, що в у митній декларації відправника від 18.09.2020 №0181630911046 числові значення товару не відповідали заявленому в інших наданих документах графи 44 ЕМД, суд зазначає наступне.

В спірному рішенні вказано, що переклад митної декларації відправника №А0181630911046 від 18.09.2020 року не надано, що унеможливлює прорахувати числові значення, які надані відправником.

Тобто, вищевказані доводи відповідача фактично нівелюють один одного та не можуть бути свідченням.

Щодо твердження відповідача про відсутність документів щодо вартості перевезення товару, суд зазначає наступне.

Пунктом 5.1 контракту визначено, що продавець постачає товар на умовах FOB згідно ІНКОТЕРМС 2000.

Термін "франко-борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Якщо сторони не мають намірів щодо здійснення поставки товару через поручні судна, слід застосовувати термін FCA.

Відповідно вартість витрат продавця по транспортуванню та завантаженню товару на судно у порту навантаження включаються у вартість товару, поставленого на умовах FOB та окремо покупцем не сплачуються.

Відповідно до Інкотермс 2000 ціна FOB означає, що фактурна (контрактна) ціна за товар включає в себе: вартість товару, включаючи тару, пакування/маркування товару (зазначена у інвойсі) + суму експортно-митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів + вартість доставки на борт судна в названому порту відвантаження.

Перевезення товару за умовами FOB покладається на Покупця. Тому фактурна вартість товару не може враховувати перевезення товару судном.

Таким чином, оскільки поставка товару здійснювалася на умовах FOB згідно з Інкотермс 2000, які передбачають покладання транспортних витрат на позивача, то до митного оформлення останній в обов`язковому порядку повинен був подати документи, що підтверджують числове значення таких складових митної вартості, як вартість транспортування відповідно до ч.2 ст. 53 Митного Кодексу України.

Позивачем надано до суду та до митного органу документ, що підтверджує вартість перевезення товару №03-11/1 від 03.11.2020 року (а.с.22, 107) згідно коносаменту вiд 23.09.2020 № CSODS20090053/10 на судні, який складно ТОВ «ЕФ ЕС Маккензі – Україна» на ім`я ТОВ «МСТ».

В той же час, вартість такого перевезення не була включена до ціни товару в декларації.

Тобто, позивачем в ціну товару включено лише його фактурну вартість згідно інвойсу без врахування транспортних витрат.

Щодо твердження відповідача про те, що в коносаменті вiд 23.09.2020 № CSODS20090053/10 не відповідала назва транспортного засобу, заявленого у ЕМД, суд зазначає наступне.

Коносамент (Bill of Lading) - документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу.

В момент відправлення вантажу морським транспортом відправник повинен укласти договір перевезення із морським перевізником, визначивши пункт призначення, умови перевезення та оплати. Виписуванням коносаменту перевізник підтверджує укладання такого договору, при цьому всі основні умови цього договору переносяться в коносамент.

Коносамент виписується (підписується капітаном або аґентом перевізника) винятково в момент прийняття вантажу на борт. Таким чином підписаний коносамент одночасно виступає і документом, що підтверджує факт передачі вантажу для доставки (замінює акт приймання-передачі).

Коносамент виконує три основні функції: свідчить про укладення договору перевезення вантажу морським шляхом, за яким перевізник зобов`язується доставити вантаж та видати отримувачу; засвідчує факт прийняття вантажу для перевезення; є товаросупровідним документом, оскільки дає право на одержання вантажу тому, на кого він виписаний.

Видача вантажу здійснюється пи пред`явлення коносаменту. Відправник зобов`язаний передати оригінал коносаменту отримувачу вантажу. Це надає можливості обігу коносаменту, а також є додатковим способом захисту прав (відправивши вантаж відправник може не передавати оригінал коносаменту отримувачу до моменту виконання зустрічного зобов`язання, наприклад, оплати). Відсутність оригіналу коносаменту позбавляє отримувача можливості отримати вантаж.

Так, в коносаменті вiд 23.09.2020 № CSODS20090053/10 зазначено, що вантаж перевозився в контейнері №TLLU8251122/40HC.

В той же час, в митній декларації № UA500050/2020/212740 за якою товар розмитнювався визначено, що його було відвантажено з контейнера CSNU7374867.

Позивачем протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи не надано пояснення щодо вказаної розбіжності.

В той же час, згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, транспортні (перевізні) документи лише, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Оскільки пунктом 5.1 контракту визначено, що продавець постачає товар на умовах FOB згідно ІНКОТЕРМС 2000, то в даному випадку коносамент є документом, який підтверджує митну вартість товарів по декларації UA500050/2020/212740.

Згідно положень п.п. 4, 5 ст. 54 МК України, митний орган зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 МК України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Таким чином, суд вважає, що надані позивачем документи та дані, які в них містяться не є достатніми для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Керуючись ст.ст.2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «ОРИЕНТ-ТРЕЙД» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, стягнення надмірно сплачених митних платежів – відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – приватне підприємство ««ОРИЕНТ-ТРЕЙД» (місцезнаходження: вул. Маразліївська, буд.2, кв.32, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 42229130);

Відповідач – Одеська митниця Держмитслужби (місцезнаходження: вул.Івана та Юрія Лип, 21-а, м.Одеса, 65078; код ЄДРПОУ 43333459).

Суддя С.М. Корой

.