Рішення № 96825668, 11.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3006/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхтенко Л.Р., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385,місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 01 березня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385,місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83), в якій позивач просив визнати протиправними дії щодо відмови у перерахунку пенсії за віком та зобов`язати зробити перерахунок пенсії за період роботи з березня 1979 року по серпень 1983 року.

Ухвалою від 10 березня 2021 року після усунення недоліків, що зумовили залишення позову без руху, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України в адміністративній справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 2020 році позивач подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (надалі - ГУПФУ в Одеській області) заяву про перерахунок пенсії, так як розмір щомісячної пенсії не відповідає його трудовому стажу (33 роки). Проте позивач отримав відповідь, якою йому відмовлено.

Позивач не погоджується відмовою відповідача у здійсненні перерахунку пенсії, зазначивши, що згідно з законодавства, що діяло на січень 2016 року, коефіцієнт оцінки даного року страхового стажу був 1,35, тому коефіцієнт його стажу дорівнює (32*12+11)*1, 35/1200=0,4455. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати (розрахований за період з березня 1979 по квітень 1984, тобто 60 місяців) =1, 66067. Середня заробітна плата по країні за три роки складала 3764 грн., застосувавши ці дані у формулі розрахунку пенсії, отримуємо: 3764*1,66067*0,4455 = 2784, 71 грн.

Однак відповідачем зазначається стаж 32 роки 11 місяців, хоча позивач стверджує, що він має стаж 33 роки; застосовано коефіцієнт 1, замість коефіцієнта оцінки одного року страхового стажу 1,35. Що стосується індивідуального коефіцієнта заробітної плати, то позивач зазначив, що він має три періоди роботи: 1) трудова діяльність на заводі «НЕПТУН» з березня 1979 по серпень 1983 (52 місяці) та трудова діяльність на залізничній дорозі, яка становить 8 місяців ІНД, к.з. 1,66067; 2) трудова діяльність у депо «Одеса-Застава 1» з вересня 1983 по жовтень 1988 ІНД. К.з. =1,59168; 3) трудова діяльність сторожем в школах № 27 та № 28 після 2000 року ІНД.к.з. = 0, 59900.

На думку позивача зарахування для нарахування пенсії по солідарній системі всіх виплат після 2000 року є незаконним, оскільки автоматично знижує його пенсію в два рази.

До суду 31 березня 2021 року (вхід. № 15910/21) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні з 22.01.2016 року та отримує пенсію з урахуванням страхового стажу 32 роки 11 місяців. Так, відповідач зазначив, що страховий стаж позивача, з урахуванням норм ст. 24 Закону № 1058 становить 32 роки 11 місяців, коефіцієнт стажу становить 0,32917 ((32х12+11м) х1% : (12х100 %)).

Також відповідач зазначив, що з 01.10.2017 року відбулося осучаснення пенсій, суть якого полягає в застосуванні при обчисленні пенсії за наявним стажем і заробітком показника нової середньомісячної заробітної плати по народному господарству, взятої за 2014-2016 роки (3764,40 грн.) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1 %.

Згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 105, затвердженим постановою КМУ від 20.02.2019 року № 124, з 01.05.2020 року показник середньомісячної заробітної плати для розрахунку пенсії становить 4888, 83 грн. (3764,40 грн. х 1,17 = 4404, 35 грн. х 1,11). Згідно з ст. 40 Закону № 1058, на зазначених підставах розмір пенсії позивача обчислений при страховому стажі 32 роки 11 місяців (враховано по 31.01.2016), заробітній платі 5366, 86 грн. за період з 01.03.1983 року по 30.09.1988 року згідно довідки про заробітну плату та з 01.12.2007 по 31.01.2016 згідно даних персоніфікованого обліку (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 1,09778), та її розмір з 01.07.2020 року становить 1766, 61 грн. (4888,83х1,09778х0,32917).

Таким чином, відповідач вважає, що позивачу вірно розрахована пенсія за віком.

На виконання ухвали суду відповідачем надано належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.

Позивачем не подано відповідь на відзив.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено паспортом громадянина України серія НОМЕР_2 .

Матеріалами пенсійної справи підтверджено, що позивачу з 22 січня 2016 року призначено пенсію за віком на загальних підставах, що підтверджено протоколом 442 від 09.02.2016 року.

Відповідно до розрахунку стажу, страховий стаж позивача згідно з уточненням даних ЕПС становить 32 роки 11 місяців 10 днів.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що пенсія позивача обчислена при страховому стажі 32 роки 11 місяців (враховано по 31.01.2016), заробітній платі 5366, 86 грн. за період з 01.03.1983 року по 30.09.1988 року згідно довідки про заробітну плату та з 01.12.2007 по 31.01.2016 згідно даних персоніфікованого обліку (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 1,09778), та її розмір з 01.07.2020 року становить 1766, 61 грн. (4888,83х1,09778х0,32917).

Таким чином, суд доходить висновку, що при обчисленні пенсії відповідачем був взятий період роботи позивача, зокрема, з 01.03.1983 року по 30.09.1988 року згідно довідки про заробітну плату, тобто це робота позивача в депо «Одеса-застава 1», що підтверджено записами у трудовій книжці та довідкою від 25.04.2016 року № 935 про підтвердження довідки про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_1 .

З матеріалів пенсійної справи вбачається, що управлінням пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси була проведена перевірка достовірності довідки від 25.04.2016 року № 935 про підтвердження довідки про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_1 , який працював в Виробничому підрозділі служби приміських пасажирських перевезень «Моторвагонне депо Одеса-Застава 1» Одеської залізниці з питань дотримання законодавства та складено акт від 08.09.2016 року № 677, яким відхилення не встановлені.

Суд встановив, що позивач звернувся до Головного управління із заявою про перевірку правильності нарахування пенсії та листом № 7649-7489/Я-02/8-1500/20 Головне управління повідомило позивача, що розмір пенсії визначено вірно та відповідає нормам чинного законодавства.

Не погодившись з вказаною відповіддю, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Судом досліджена належним чином засвідчена копія пенсійної справи позивача.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 1058) передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Закону № 1058, розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп ? Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Суд встановив, що з 22 січня 2016 року позивачу призначено пенсію за віком на загальних підставах.

Згідно з ст. 25 цього Закону в редакції на момент призначення позивачу пенсії станом на 01.01.2016 року, коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою:

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08%.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-УІІІ, який набрав чинності 11 жовтня 2017 року, у частині першій статті 25 Закону № 1058: друге речення абзацу п`ятого викласти в такій редакції: "За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%".

Позивач стверджує, що йому невірно застосований коефіцієнт оцінки одного року 1 % замість коефіцієнту 1,35, який був передбачений чинним законодавством на момент призначення йому пенсії.

Оцінивши надані сторонами докази, суд доходить висновку, що відповідачем вірно застосовано при здійсненні перерахунку пенсії позивача після 11 жовтня 2017 року величину оцінки одного року страхового стажу 1%, з огляду на таке.

Частиною 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV визначено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Відповідно до п. 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Суд встановив, що позивачу пенсію призначено відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності Законом № 2148-VIII, у зв`язку з чим його пенсія підлягала перерахунку з 01.10.2017 з урахуванням пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Судом відхиляються доводи позивача, що величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 % не може бути застосовано для перерахунку пенсії позивача, оскільки ці зміни внесені до пенсійного законодавства після призначення йому пенсії, з таких підстав.

Так, нормами п. 2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 2148-VIII чітко визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Таким чином, Законом № 2148-VIII передбачено заходи з метою уникнення зменшення розміру раніше призначених пенсій.

Суд звертає увагу, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. З 01.10.2017 перерахунок раніше призначених пенсій здійснено із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764,40 грн. Таким чином було збільшено пенсію позивача.

Щодо зворотності дії в часі вказаних змін до пенсійного законодавства, суд зазначає, що Конституційний Суд України в Рішенні №1-рп/99 від 09.02.1999 у справі №1-7/99 зазначив, що дію в часі законів та інших нормативно-правових актів треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Перерахунок пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% здійснено з 01.10.2017, тобто з дати набрання чинності пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058, що виключає зворотну дію закону в часі.

Ці норми не було визнано неконституційними, а отже у відповідача були відсутні підстави не застосовувати їх при перерахунку пенсії позивачу.

З огляду на вищенаведене, Суд дійшов висновку, що під час перерахунку пенсії з 01.10.2017 з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% відповідач діяв правомірно.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду по справі № 822/3781/17 від 05 лютого 2020 року.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем правомірно застосовано під час перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%.

Щодо доводів позивача про невірний розрахунок стажу, суд зазначає таке.

Так, позивач стверджує, що його страховий стаж складає 33 роки, а не 32 роки 11 місяців.

Однак, суд зазначає, що позивачем не надані належні та допустимі докази на підтвердження цих доводів.

У свою чергу матеріалами пенсійної справи підтверджено, що відповідно до розрахунку стажу, страховий стаж позивача згідно з уточненням даних ЕПС становить 32 роки 11 місяців 10 днів.

Тому, судом наведені доводи позивача відхиляються.

Щодо доводів позивача про невірне застосування індивідуального коефіцієнту заробітної плати для нарахування пенсії позивача, суд зазначає таке.

Так, матеріалами пенсійної справи підтверджено, що при обчисленні пенсії відповідачем був взятий період роботи позивача, зокрема, з 01.03.1983 року по 30.09.1988 року згідно довідки про заробітну плату, тобто це робота позивача в депо «Одеса-застава 1», що підтверджено записами у трудовій книжці та довідкою від 25.04.2016 року № 935 про підтвердження довідки про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_1 .

Позивач у позові просить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії за період роботи з березня 1979 року по серпень 1983 року. З матеріалів пенсійної справи, а саме: з записів трудової книжки та архівної довідки від 02.04.2015 року № 697-Я-11.1-21 Департаменту архівної справи та діловодства, це період роботи позивача на заводі «Нептун».

Оцінюючи надані сторонами докази з порушеного спірного питання, суд зазначає таке.

Статтею 44 Закону № 1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 5 ст. 45 Закону № 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846; далі - Порядок).

Згідно з п. 1.5. Порядку заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Відповідно до п 2.7. Порядку до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені пп. 2- 4 п. 2.1, п. 2.6 цього розділу.

Пунктом 4.1. Порядку передбачено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Відповідно до п. 4.3. Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку.

Така правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 06 грудня 2016 року у справі № 2-а-4639/11/2414 та у постанові від 18.07.2018 у справі № 461/4328/16-а.

Повертаючись до обставин у цій справі, суд зазначає, що суду не надані докази звернення позивача із заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії із зазначенням періоду роботи з березня 1979 року по серпень 1983 року, який позивач зазначає у позові та просить зобов`язати здійснити перерахунок пенсії.

З матеріалів пенсійної справи вбачається, що позивач просив перевірити правильність нарахування пенсії та розрахованого стажу, що було перевірено та надано відповідь листом № 7649-7489/Я-02/8-1500/20.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем не допущено порушеного права позивача, оскільки відсутні докази ініціювання позивачем перед відповідачем процедури перерахунку пенсії позивача.

Також у позові позивач вважає незаконним застосування всіх виплат після 2000 року по солідарній системі.

Щодо посилання позивача на незаконне врахування всіх виплат після 2000 року по солідарній системі, суд зазначає, що такі доводи є невірними, з огляду на таке.

Так, у постанові від 18.07.2018 у справі № 461/4328/16-а Верховний Суд зробив такі висновки: порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії в солідарній системі законодавець урегулював у ст. 40 Закону №1058-IV й абзацом 1 ч. 1 цієї статті передбачив врахування для обчислення пенсії заробітної плати (доходу) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року.

Тобто, законодавець імперативно встановив, що для обчислення пенсії має враховуватися заробітна плата (дохід), отримана після 01 липня 2000 року протягом усього періоду страхового стажу особи без будь-яких виключень.

Єдиний виняток із цього правила встановлювався в абзаці 3 ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV, який передбачав допустимість за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, виключення з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, періодів до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом 3 ч. 1 ст. 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Водночас закріплена у наведеній нормі можливість оптимізації заробітку стосується призначення пенсій, і не може бути застосована при перерахунку вже призначеної пенсії.

Такий самий висновок викладений у постанові Верховного Суду по справі № 345/3150/16-а від 31.03.2021 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи вищевикладені та встановлені обставини, висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку, що відповідачем доведено правомірність своїх дій, а позивачем не надано належних та допустимих доказів на спростування правомірності дій відповідача, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на те, що відсутні витрати відповідача пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, жодні судові витрати не належать стягненню з позивача на користь відповідача.

З огляду на те, що у позові відмовлено, судовий збір не належить стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385,місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 Розділу IV Прикінцеві положення КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.