Ухвала суду № 96825150, 12.05.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 травня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/1126/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою адвоката Кардаш В`ячеслава Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

09.03.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Кардаш В`ячеслава Анатолійовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови в перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням стажу роботи з 01.10.1992 по 23.03.2000 починаючи з моменту призначення пенсії, а саме з 30.10.2017;

- зобов`язати Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області перерахувати та виплачувати пенсію пенсії ОСОБА_1 з урахуванням стажу роботи з 01.10.1992 по 23.03.2000 починаючи з моменту призначення пенсії, а саме з 30.10.2017.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку і отримує пенсію за віком з 30.10.2017.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повідомити правові підстави неврахування до обрахунку пенсії стажу з 01.10.1992 по 23.03.2000, а також надіслав підтверджуючи архівні довідки щодо його стажу.

05.02.2021 відповідачем надіслана відповід,ь в якій зазначалось, що вищевказані періоди не можливо зарахувати, оскільки порушення ведення Інструкції трудових книжок, а також не можливо прийняти архівні довідки, так як вони видані на непідконтрольній території.

З посиланням на норми Конституції України та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", представник позивача вважає дії відповідача протиправними.

Ухвалою суду від 15.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справ; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 15.03.2021 позовну заяву залишено без руху; запропоновано позивачу протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: належним чином оформленої заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

На виконання ухвали суду від 15.03.2021 надано заяву про поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування заяви представник позивача з посиланням на норми статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та практику Верховного Суду просить суд поновити строк звернення до суду.

Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду та додані до неї документи, суд зазначає таке.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням, а її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Частиною другою статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Зазначена норма КАС України встановлює, що перебіг строку на звернення до адміністративного суду за загальним правилом починається від дня виникнення права особи на подання до суду адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що загальне правило щодо необхідності вчинення особою активних дій з метою призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший чи з`ясування видів та розміру складових, які враховані при розрахунку пенсії шляхом подання відповідних заяв визначено Законом № 1058-IV (зокрема, статті 44, 45) та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1).

Так, згідно із статтями 42, 44, 45 Закону № 1058-IV призначення, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється територіальним органом ПФУ за заявою особи, яка має право на призначення, перерахунок, перехід з одного виду пенсії на інший чи поновлення відповідної пенсії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Як свідчать матеріали справи, при призначенні пенсії позивачу, відповідачем не зараховано певні періоди роботи, що не заперечується позивачем.

Представником позивача до позову долучено архівні довідки від 29.05.2020, тобто надані довідки отримані позивачем значно пізніше ніж призначена пенсія та вони не могли бути надані ним до пенсійного органу разом із заявою про призначення пенсії.

Суд звертає увагу на те, що обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

Згідно з положеннями статті 46 Закону № 1058-IV строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій, в спірних же правовідносинах суми пенсії не були нараховані пенсійним органом.

До того ж, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема, стаття 46 Закону № 1058-ІV (щодо не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:

1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;

2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Суд наголошує, що отримання позивачем листів відповідача від 04.01.2021 та від 05.02.2021 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 3 роки після призначення та отримання пенсії.

До того ж суд звертає увагу на те, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1, а тому посилання представника позивача на норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд вважає, безпідставними.

Крім того, норми статей вказаних представником позивача стосуються вже нарахованих сум пенсій та не виплачених за минулий період і які підлягають виплаті.

Спірні ж правовідносини виникли в результаті не врахування відповідачем періоду роботи позивача з 01.10.1992 по 23.03.2000.

Відповідачем надано документи з яких встановлено, що позивач, отримуючи пенсію, вперше звернувся до відповідача із заявою щодо зарахування зазначено періоду лише 23.12.2020.

За приписами частини четвертої статті 45 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи "Белле проти Франції", "Ільхан проти Туреччини", "Пономарьов проти України", "Щокін проти України" тощо).

Позивач є особою похилого віку та відноситься до незахищеної версти населення.

Відповідно до статті 22 Основного Закону держави, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Частина 3 статті 22 Конституції України підкреслює, що за прийняття нових законів або при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами статті 57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права і обов`язки.

З огляду на наведені норми законодавства України, враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, приймаючи до уваги, що основною складовою права на справедливе судочинство є право доступу до такого судочинства, в розумінні забезпечення особі можливості звернення до суду для вирішення спору та враховуючи викладені обставини, а також характер спірних правовідносин, з метою захисту права позивача на звернення до суду, суд вважає, що строк на звернення до суду із цим адміністративним позовом підлягає поновленню, а заява про поновлення строку звернення до суду - частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.

З огляду на встановлені обставини справи, враховуючи приписи статті 240 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовних вимог в частині визнання протиправними дії та зобов`язати перерахувати та виплачувати пенсію пенсії ОСОБА_1 з урахуванням стажу роботи з 01.10.1992 по 23.03.2000, за період з 30.10.2017 до 22.12.2020 без розгляду.

Керуючись статтями 121, 122, 240, 256, 294-296 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними задовольнити частково.

Позов адвоката Кардаш В`ячеслава Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області в частині визнання протиправними дії та зобов`язати перерахувати та виплачувати пенсію пенсії ОСОБА_1 з урахуванням стажу роботи з 01.10.1992 по 23.03.2000, за період з 30.10.2017 до 22.12.2020 залишить без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суддею Смішливою Т.В. одноособово.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили негайно після постановлення та підлягає оскарженню в частині залишення позову без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяТ.В. Смішлива