Ухвала суду № 96825069, 11.05.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

11 травня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2149/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши матеріали позовної заяви адвоката Оверченко Оксани Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сєвєодонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

21.04.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Оверченко Оксани Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 (далі – позивач, представник позивача) до Управління соціального захисту населення Сєвєодонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (далі – відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними (неправомірними) дії Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово- цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області (код ЄДРПОУ 24179564) стосовно відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком (8190,00 грн.), з урахуванням раніше виплачених коштів (1390,00 грн.);

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово- цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області (код ЄДРПОУ 24179564) зробити перерахунок та виплатити щорічну допомогу до 5 травня за 2020 рік ОСОБА_1 , виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів.

У позовній заяві представник позивача просив поновити строк звернення до адміністративного суду.

Ухвалою суду від 26.04.2021 підстави, зазначені представником позивача для поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнані судом неповажними, позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу протягом 10 (десяти) днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду разом з відповідними належними доказами.

05.05.2021 представником позивача на виконання ухвали суду від 26.04.2021 надана заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якої зазначено таке.

В березні 2021 року позивач дізнався від колег про рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 по справі № 440/2722/20 адміністративне провадження № Пз/9901/14/20 (зразкова справа) та про постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 440/2722/20 (провадження 11-349заі20) від 13.01.2021, якою апеляційну скаргу Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області па рішення КАС ВС від 29.09.2020 по справі №440/2722/20, Велика Палата ВС залишила без задоволення, а рішення КАС ВС без змін. Відповідно до яких щорічну грошову допомогу як учаснику бойових дій до 5 травня повинні виплачувати в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком (8190,00 грн.), з урахуванням вже виплачених коштів (1390,00 грн.).

11.03.2021 позивач звернулася до Сєвєродонецького місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, але при консультації з адвокатом дізнався, що для звернення до суду за захистом своїх порушених прав, необхідно отримати письмову відмову про виплату грошової допомоги до 5 травня в повному обсязі.

Адвокатом був направлений адвокатський запит від 12.03.2021 до Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово- цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.

Листом від 19.03.2021 № 2411 була отримана відповідь, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, як учасник бойових дій з 12.05.2016. У 2020 році допомога до 5 травня ОСОБА_1 не нараховувалася та не виплачувалась. Це було не зрозуміло, оскільки з 2016 по 2019 рік цю грошову допомогу виплачувало Управління соціального захисту населення Лисичанської міської ради.

Грошова виплата поступила на картковий рахунок позивача з Луганського обласного військового комісаріату.

30.03.2021 був направлений адвокатський запит до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово- цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.

Листом - відповіддю від 07.04.2021 № 1163/02 було повідомлено, що в 2020 році ОСОБА_1 була нарахована грошова допомога у сумі 1390 грн на рахунок Луганського обласного військового комісаріату.

Вважає, що направлення запитів та отримання необхідних відповідей, виявлення належного відповідача, зайняло дуже багато часу, по незалежним від позивача підстав.

Суд керується такими вимогами чинного законодавства при вирішенні питання щодо обґрунтованості заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску або продовження строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Згідно частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Разом з тим, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності».

Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Оцінюючи доводи представника позивача, які ним наведені в якості поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, суд виходить з наступного.

Закон України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у межах спірних правовідносин не передбачає досудового врегулювання спору шляхом звернення до органу з питань соціального захисту населення з заявою (скаргою) з приводу щорічної виплати разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону.

У зв`язку з викладеним звернення позивача до органу з питань соціального захисту населення з заявою (скаргою) про перерахунок та доплату щорічної допомоги до 5 травня за 2020 рік, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон № 3551-ХІІ) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, у межах спірних правовідносин не є обов`язковим та не може вважатись досудовим порядком вирішення спору.

Аналогічна правова позиція щодо досудового врегулювання спору висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20.

Належним способом захисту порушеного права у цьому випадку є звернення до суду.

Той факт, що, як зазначив позивач, про підстави для невиплати цієї грошової допомоги в повному розмірі позивач дізнався з листа відповідача від 07.04.2021 не змінює моменту, з якого він повинен був дізнатись про порушення прав. Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 (справа №127/15035/17), в постанові Верховного Суду від 31.03.2021 (справа № 240/12017/19).

Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 міститься у відкритому доступі на сайті Конституційного Суду України, а рішення Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі № 440/2722/20 в Єдиному державному реєстрі судових рішень та позивач міг дізнатися про їх зміст та передбачити наслідки пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.

У позовній заяві зазначено, що позивачем не у повному обсязі у 2020 році отримана спірна допомога, а отже, отримавши виплату у меншому розмірі, позивач дізнався про порушення своїх прав. Жодних рішень, розпоряджень, листів щодо нарахування щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня відповідач не повинен був надсилати на адресу одержувачів такої допомоги.

З урахуванням викладеного, підстави, зазначені представником позивача для поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнаються судом неповажними.

Суд зазначає, що позивач з 08.04.2016 є учасником бойових дій, а отже, і отримувачем щорічної разової грошової допомоги до 5 травня з 2016 року. Таким чином, позивачу має бути достеменно відомо про порядок, розміри та строки виплати такої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, разову грошову допомогу до 5 травня позивач отримав у 2020 році у розмірі 1390 грн.

Отже, про порушення своїх прав щодо виплати грошової допомоги до 5 травня у меншому розмірі, ніж передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивач повинен був дізнатися після отримання такої допомоги у меншому розмірі.

Відповідно до частини четвертої статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Отже, перебіг шестимісячного строку звернення до суду з позовом щодо виплати щорічної разової грошової допомоги за 2020 рік, з урахуванням положень частини четвертої статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», розпочався 01.10.2020 та закінчився 31.03.2021.

Дана позиція узгоджується з відповідними висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 06.02.2018 по справі №607/7919/17, в яких Верховний Суд встановив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.

Позивачем до суду не додано доказів, які б підтверджували неможливість звернутися до суду з позовом у визначений КАС України строк з поважних причин.

За встановлених обставин, по даній справі позивач достовірно міг дізнатися про порушення своїх прав, оскільки у 2020 році отримав щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 1390 грн, але до суду з позовною заявою звернувся тільки 21.04.2021 через свого представника.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Також суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31 березня 2021 року (справа № 240/12017/19).

Зокрема, суд враховує, що виплата грошової допомоги до 5 травня є періодичним платежем, а тому в будь-якому разі його розмір відомий особі, яка його отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення конкретного розміру грошової допомоги чи був здійснений його перерахунок, з яких складових він складається, як обрахований та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий його розрахунок чи розрахунок його складових.

Отже, з дня отримання грошової допомоги до 5 травня особою, якій виплачений конкретний розмір грошової допомоги, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання грошової виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових нарахованого грошового забезпечення, звернулась до органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від органу відповіді на подану нею заяву.

Суд погоджується з висновками Верховного Суду, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Інших належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач та його представник суду не надав та не зазначив.

Згідно з частиною другою статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

За встановлених обставин по справі, суд прийшов до висновку, що строк звернення до суду з цим позовом позивачем був пропущений без наявності поважних підстав, тому позовну заяву слід повернути позивачу.

Керуючись статтями 122, 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача - адвоката Оверченко Оксани Анатоліївни про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сєвєодонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяВ.С. Шембелян