Рішення № 96824499, 12.05.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року Справа № 280/1135/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Богославського Віктора Анатолійовича (вул. І. Сікорського, 352, м. Запоріжжя, 69007) до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (вул. Незалежної України, буд. 90, м. Запоріжжя, 69005) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

09.02.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в особі представника - адвоката Богославського Віктора Анатолійовича, до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (далі - відповідач, УДМС України в Запорізькій області), в якій позивач, після уточнення позовних вимог, просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 10.03.2020 про заборону в`їзду в Україну громадянину Молдови ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт НОМЕР_1 , виданий Республікою Молдова 15.02.2018, терміном дії до 15.02.2025, строком на три роки до 05.03.2023.

Крім того, просить визнати поважними причини пропуску строку для звернення до суду з цим позовом та поновити строки для подання позовної заяви.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що на теперішній час відсутні підстави, які стали причиною для заборони в`їзду ОСОБА_1 в Україну, а саме позивачем було добровільно сплачено штраф. Проте, незважаючи на вказані обставини, відповідачем не виносено постанову про скасування заборони в`їзду позивачу в Україну, що зумовило необхідність звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 10.02.2021 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.

16.02.2021 від позивача до суду надійшла уточнена позовна заява.

Ухвалою від 22.02.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/1135/21. Судове засідання призначено без виклику сторін у письмовому провадженні. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву.

21.03.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що на час надходження обґрунтованого клопотання з Управління патрульної поліції в Запорізькій області до УДМС України в Запорізькій області підстав для неприйняття рішення про заборону в`їзду не існувало. В подальшому позивачу (представнику позивача) було роз`яснено, що у разі необхідності дострокового зняття заборони в`їзду на територію України йому необхідно звернутись до Управління патрульної поліції в Запорізькій області із клопотанням про дострокове зняття заборони в`їзду. Проте, позивач сплативши штраф (тобто виконав постанову про адміністративні правопорушення, що слугувала направленням клопотання про забороною в`їзду), не звернувся до ініціатора такої заборони - Управління патрульної поліції в Запорізькій області, з наданням підтвердженням сплати штрафу та зверненням за достроковим зняттям заборони в`їзду. Жодних клопотання щодо дострокового зняття заборони до відповідача не надходило, в зв`язку з чим відсутні підстави для скасування спірного рішення. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

24.02.2020 до УДМС України в Запорізькій області надійшло обґрунтоване звернення від Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - Управління патрульної поліції в Запорізькій області) про прийняття рішення про заборону в`їзду на територію України терміном на три роки у відношенні громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ).

Відповідно до вказано звернення повідомлялось, що 25.11.2019 за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 122 КУпАП, у відношенні громадянина ОСОБА_1 , працівниками Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України було винесено постанову про накладання адміністративного стягнення серії ЕАК №1790456 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень. Станом на 21.02.2020 громадянин ОСОБА_1 , не сплатив штраф, тобто не виконав рішення органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення.

У зв`язку з чим запропоновано прийняти рішення про примусове повернення за межі України із забороною в`їзду на три роки (а.с. 8).

Рішенням відповідача від 10.03.2020 «Про заборону в`їзду в Україну» було вирішено: «Заборонено громадянину Республіки Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспортний документ НОМЕР_1 виданий 15.02.2018 дійсний до 12.02.2025, терміном на три роки до 05.03.2023» (а.с. 7).

Не погодившись з вказаним рішення позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року №3773-VI.

Порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства (далі - особи), перебування яких на території України не дозволяється визначається Інструкцією про порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 грудня 2013 року №1235 (далі - Інструкція №1235).

Відповідно до пункту 2 Інструкції №1235 визначено, що ця Інструкція розроблена відповідно до статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2013 року № 280.

За правилами пункту 3 Інструкції №1235 встановлено, що рішення про заборону в`їзду в Україну особам приймається ДМС та її територіальними органами за наявності підстав, зазначених в абзацах другому, третьому та сьомому частини першої статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Частиною 1 статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року №3773-VI визначено, що в`їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється: в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку; якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні; якщо при клопотанні про в`їзд в Україну така особа подала про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи; якщо паспортний документ такої особи, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі; якщо така особа порушила у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону, органів доходів і зборів та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні; якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов`язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов`язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в`їзду в Україну; якщо така особа намагається здійснити в`їзд через контрольні пункти в`їзду - виїзду на тимчасово окуповану територію без спеціального дозволу або така особа під час попереднього перебування на території України здійснила виїзд із неї через контрольний пункт в`їзду - виїзду.

За наявності підстав, зазначених в абзацах другому, сьомому і восьмому частини першої цієї статті, відомості про іноземця або особу без громадянства вносяться до бази даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в`їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України (частина 2 статті 13 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року №3773-VI рішення про заборону в`їзду в Україну приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, Службою безпеки України або органом охорони державного кордону.

Підпунктом «г» пункту 4 Інструкції №1235 встановлено, що рішення про заборону в`їзду в Україну особам приймається ДМС та її територіальними органами за ініціативою: підрозділів патрульної поліції - у разі встановлення підстав для заборони в`їзду в Україну особам під час провадження в справах про адміністративні правопорушення, підготовки або здійснення заходів із забезпечення громадського порядку.

За правилами пункту 6 Інструкції №1235, рішення про заборону в`їзду в Україну особі приймається на підставі обґрунтованого звернення (довідки, рапорту), зазначеного у пункті 5 цієї Інструкції, шляхом винесення рішення про заборону в`їзду в Україну, за формою, наведеною у додатку до цієї Інструкції.

Додатком до Інструкції про порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства (пункт 6) затверджено форму рішення про заборону в`їзду в Україну.

В пункті 1 резолютивної частини рішення повинно зазначатись: «Заборонити громадянину_____________ (громадянство (підданство), прізвище, ім`я (імена), по батькові (за наявності) особи в називному відмінку, дата народження (день, місяць, рік), місце проживання)

в`їзд в Україну строком на ____ місяців (років)».

Проте, спірне рішення відповідача зазначених відомостей не містить.

Рішенням УДМС України в Запорізькій області від 10.03.2020 заборонено ОСОБА_1 незрозуміло що на 3 роки до 05.03.2023.

У вказаному рішенні не зазначено, що це заборона в`їзду в Україну.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що не може бути обґрунтованим та законним рішення суб`єкта владних повноважень яким заборонено невідомо що, тобто не конкретизована заборона. При цьому доказів будь-яких виправлень даного недоліку оскаржуваного рішення відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 908,00 грн. (а.с. 5).

Отже, відповідна сума підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань УДМС України в Запорізькій області.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8 - 10, 14, 90, 139, 143, 241 - 246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (вул. Незалежної України, буд. 90, м. Запоріжжя, 69005; ЄДРПОУ 37834773) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області від 10.03.2020 «Про заборону в`їзду в Україну», яким «Заборонено громадянину Республіки Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспортний документ НОМЕР_1 виданий 15.02.2018 дійсний до 12.02.2025, терміном на три роки до 05.03.2023».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (вул. Незалежної України, буд. 90, м. Запоріжжя, 69005; ЄДРПОУ 37834773) на користь ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривен 00 копійок.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 12.05.2021.

Суддя Р.В. Кисіль