Рішення № 96824187, 12.05.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року м. Житомир справа № 240/16109/20

категорія 111060000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирбуррозвідка" до Головного управління ДПС у Житомирській області про скасування рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирбуррозвідка" (далі - ТОВ "Житомирбуррозвідка", позивач) із позовом, в якому просить скасувати рішення № 0067505233 від 22.07.2020, видане Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області - штрафні санкції та пеня по єдиному внеску у розмірі 301668,46 грн.

Позовні вимоги обґрунтувало посиланням на те, що контролюючим органом неправомірно винесено рішення, неправильно визначено суму грошового зобов`язання з єдиного внеску за період з 21.02.2014 до 27.01.2017.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання у справі на 12.11.2020, яке відкладено на 03.12.2020 у зв`язку із задоволенням клопотання представника Головного управління ДПС у Житомирській області.

12.11.2020 до суду надійшов відзив на позов Головного управління ДПС України в Житомирській області (далі - ГУ ДПС України в Житомирській області) (а.с.120-122), в якому представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог, вказала, що розрахунок штрафної санкції до спірного рішення № 0067505233 від 22.07.2020 на загальну суму 301668,46 грн, сформований в автоматичному режимі, здійснювався на підставі даних інформаційної системи податкового органу. На думку представника відповідача, так як позивачем сплачено єдиний внесок з порушенням законодавчо встановленого строку у період з 21.02.2014 до 27.01.2017 і не спростовано факт несвоєчасної сплати, спірне рішення винесене відповідачем правомірно.

Підготовче засідання 03.12.2020 було відкладене на 19.01.2021.

У підготовчому засіданні 19.01.2021 було оголошено перерву до 09.02.2021 для надання представником позивача додаткових доказів.

09.02.2021 представник позивача у підготовчому засіданні просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Головного управління ДПС України в Житомирській області просила відмовити у задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю.

Ухвалою суду, прийнятою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 09.02.2021, закрите підготовче засідання та постановлено розгляд справи по суті здійснювати у порядку письмового провадження.

Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, які беруть участь, суд дійшов наступного висновку.

ТОВ "Житомирбуррозвідка" зареєстроване як юридична особа та є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

22.07.2020 начальником Коростенського управління ГУ ДПС у Житомирській області прийнято рішення № 0067505233 від 22.07.2020 про застосування до ТОВ "Житомирбуррозвідка" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 21.02.2014 до 27.01.2017 штрафу у розмірі 168780,46 грн та пеню у розмірі 132888 грн (а.с.7). До рішення додано розрахунок штрафної санкції (а.с.8-11) за підписом заступника начальника відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб Коростенського управління ГУ ДПС у Житомирській області.

Не погоджуючись із спірним рішенням позивач 06.08.2020 подав скаргу до Державної податкової служби України (а.с.13-16) на яку отримав рішення, яким встановлено, що вказана скарга не підлягає розгляду Державною податковою службою України, так як рішенням цього ж органу про результати розгляду скарги позивача від 03.07.2020 №20853/6/99-00-06-03-01-06, скасовано рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 29.04.2020 №0039775233 ГУ ДПС у Житомирській області та зобов`язано винести та направити нове рішення, згідно чинного законодавства. Таким чином, питання порушене в скарзі від 06.08.2020 вже вирішено по суті (а.с.23-24).

Вважаючи, зазначене рішення контролюючого органу протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Згідно із пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи.

Суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон №2464-VI) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На підставі Закону №2464-VI розроблено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція №449).

Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Як передбачено положеннями п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно із п. 2 ч. 6 розділу ІV Інструкції 449 платники, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний соціальний внесок.

Відповідно до п.1 ч.2 розділу ІV Інструкції 449 сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку такого платника в національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в органах Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства), для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до ч. 8 вказаної статті платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно з ч.10 ст. 9 Закону №2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок податкового органу;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ч.12 ст. 9 Закону №2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Як передбачено положеннями п.2 ч.11 ст. 25 Закону №2464-VI податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Законом України від 28.12.2014 №77-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» внесено зміни до п. 2 ч.11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме збільшено розмір штрафної санкції за порушення, що виникли з 01.01.2015 року до 20 відсотків своєчасно несплачених сум єдиного внеску.

Відповідно до ч.10 ст. 25 Закону №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно з ч.13 ст. 25 Закону №2464-VI нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Відповідно до приписів ч.15 ст. 25 Закону №2464-VI рішення податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

При цьому, згідно із положеннями ч. 16 ст. 25 Закону №2464-VI строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

В той же час, відповідно до ч.6 ст. 25 Закону №2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі 0640/4523/18, яке набрало законної сили 23.10.2019, позов ТОВ "Житомирбуррозвідка" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними дій щодо списання (зарахування) коштів, визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-10134-52 від 20 липня 2018 року задоволено. Як встановив суд, оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-10134-52 від 20 липня 2018 року сформована на підставі рішення б/н від 27.02.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) єдиного внеску за період з 21.02.2014 до 27.01.2017 в сумі 304292,75 грн, яке було оскаржене в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги, на адресу позивача надійшло рішення про результати розгляду скарги Державною фіскальною службою України від 14.04.2017 №8011/6/99-99-11-02-02-25, в якому зазначено, що рішення від 27.02.2017 підлягає скасуванню та вважається відкликаним з дня прийняття даного рішення. Проте, відповідачем не здійснено відповідних коригувань в інформаційній системі та, як наслідок, наступні платежі зі сплати єдиного соціального внеску Товариства були списані відповідачем в рахунок погашення заборгованості по скасованому рішенню. Такі протиправні дії відповідача спричинили виникнення боргу ТОВ "Житомирбуррозвідка" по сплаті єдиного внеску в загальній сумі 301909,30 грн.

Як видно з наведеного, предметом розгляду вказаної справи було застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) єдиного внеску ТОВ "Житомирбуррозвідка" за період з 21.02.2014 до 27.01.2017, який є ідентичний періоду, який розглядається у даній справі.

Відповідно до положень ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також суд зазначає, що відповідно до положень пп.2 п. 2 Розділу VII Інструкції №449 згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1-4 та 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції в таких розмірах за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди.

Водночас, приписами п. 7 Розділу VII Інструкції №449 визначено, що рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа органу доходів і зборів.

За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Рішення приймається за встановленою формою у двох примірниках.

Під час судового розгляду справи зі змісту наданих представником відповідача пояснень встановлено, що прийняттю спірного у даній справі рішення не передувало складення акта документальної перевірки, а нарахування штрафних санкцій та пені було здійснено на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Вказане, на переконання суду, свідчить про недотримання контролюючим органом порядку прийняття рішення № 0067505233 від 22.07.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (неперерахування) єдиного внеску.

Також, враховуючи наведене, суд зазначає, що долучений до оскаржуваного рішення розрахунок штрафної санкції не дає змоги зрозуміти, як відповідач нарахував спірну суму - так як немає загальної суми, періоди нарахувань вказано з незрозумілою суду послідовністю, що не дає підстав вважати його належним та, як наслідок, свідчить про обґрунтованість доводів позивача в цій частині.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону № 2464-VI, завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

В силу приписів статті 3 вказаного Закону збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами: прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску; державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов`язків.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 КАСУ).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

В даній справі відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, обов`язок щодо доведення правомірності та обґрунтованості своїх дій не виконано, та у встановленому порядку не доведено правомірність формування спірного рішення.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Узагальнюючи наведене, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність порушеного права та необхідність його судового захисту, застосовуючи механізм захисту порушеного права та його відновлення, керуючись повноваженнями, наданими ч.2 ст.9, ч.2 ст.245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про протиправність складеного ГУ ДПС у Житомирській області рішення №0067505233 від 22.07.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (неперерахування) єдиного внеску з огляду на допущенні контролюючим органом порушення під час його прийняття та наявність підстав для його скасування.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Житомирбуррозвідка" .

Відповідно до ч.1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачу підлягає відшкодуванню сума сплаченого судового збору, платіжне доручення про його сплату знаходиться у матеріалах справи (а.с. 6).

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирбуррозвідка" (вул. Коцюбинського, 8, смт. Нова Борова, Хорошівський район, Житомирська область, 12114, ЄДРПОУ/РНОКПП: 30737100) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Ю.Тютюнника, 7, м.Житомир,10003. ЄДРПОУ/РНОКПП: 43142501) про скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 0067505233 від 22.07.2020, видане Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області, про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирбуррозвідка" штрафних санкцій та пені з єдиного внеску у розмірі 301668,46 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирбуррозвідка" понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 4525 (чотири тисячі п`ятсот двадцять п`ять) грн 03 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Рішення суду складено у повному обсязі: 12 травня 2021 року.