Ухвала суду № 96823584, 11.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про встановлення судового контолю за виконанням рішення суду

11 травня 2021 р. Справа №200/2105/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при розгляді клопотання Автогаражного споживчого кооперативу “Автолюбитель-25” про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою

Автогаражного споживчого кооперативу “Автолюбитель-25”

до Маріупольської міської ради

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Автогаражний споживчий кооператив “Автолюбитель-25”, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольської міської ради, відповідно до якого просив суд: визнати протиправною бездіяльність Маріупольської міської ради щодо не розгляду питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим №1412337200:01:004:0763 для передачі її в оренду на підставі заяви АСК “Автолюбитель-25”, зареєстрованої у Маріупольській міській раді 12.12.2020 року за № 056-01.02-03165; зобов`язати Маріупольську міську раду розглянути заяву АСК “Автолюбитель-25” від 12.12.2019 року за № 056-01.02-03165 стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим №1412337200:01:004:0763 для передачі її в оренду.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08.09.2020 року по справі №200/2105/20-а позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольської міської ради Донецької області на користь Автогаражного споживчого кооперативу “Автолюбитель-25” суму судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Вказане судове рішення набрало законної сили 20 жовтня 2020 року, виконавчі листи по справі видано позивачу 09 листопада 2020 року.

13 квітня 2021 року від Автогаражного споживчого кооперативу “Автолюбитель-25” надійшло клопотання про Автогаражного споживчого кооперативу “Автолюбитель-25” про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 20.01.2021 року.

З 12 квітня 2021 року по 23 квітня 2021 року суддя перебував на лікарняному у зв`язку з тимчасової втратою працездатності.

З 26 квітня 2021 року по 29 квітня 2021 року суддя перебував в щорічній черговій відпустці.

30 квітня 2021 року розгляд справи призначено на 11 травня 2021 року

Відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Дослідивши заяву позивача про заміну способу та порядку виконання рішення суду, суд встановив, що вона вмотивована тим, що з метою виконання рішення суду в частині стягнення судових витрат позивач 20.11.2020 року звернувся із відповідною заявою до Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області на підставі Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ №845 від 03.08.2011 року з метою виконання виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2020 року про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольської міської ради Донецької області судового збору у розмірі 2102,00 гривень на користь АСК «Автолюбитель-25».

Листом УДКСУ у м. Маріуполі від 25.11.2020 року за №03-25/2703 виконавчий лист було повернуто стягувачу без виконання, оскільки Маріупольська міська рада в органі ДКСУ не обслуговується, рахунки на ім`я відповідача не відкрито, тому загальний порядок виконання рішення суду вказаної категорії не дав очікуваного результату щодо повного та фактичного його виконання.

Вивчивши доводи клопотання позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відтак, у пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 (справа щодо конституційності окремих положень Кримінально-процесуального кодексу України) Конституційний Суд України дійшов висновку, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання; обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової. З огляду на це, посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.

В пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" від 26 квітня 2005 року, "Крищук проти України" від 19 лютого 2009 року).

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звернув увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.

Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, закріплений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (далі – Порядок № 845).

Згідно п. 3 Порядку № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що виконання рішення суду шляхом стягнення судового збору з відповідача на користь позивача унеможливлено відсутністю у Маріупольської міської ради відкритих рахунків в органах ДКСУ.

З викладеного вбачається, що виконання рішення суду в примусовому порядку унеможливлено.

Поряд з цим, наявність визначеного законодавством порядку примусового виконання даної категорії рішень суду не позбавляє боржника обов`язку самостійно виконати рішення суду без застосування засобів примусу.

В такому випадку застосування до відповідача такого заходу як зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, з огляду на можливе застосування заходів, визначених ч. 2 ст. 382 КАС України, спонукає відповідача до повного та фактичного виконання рішення суду без застосування заходів примусового виконання рішення.

Положеннями частини другої статті 14, частини першої статті 370 КАС України, передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною п`ятою статті 372 КАС України визначено, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою Автогаражного споживчого кооперативу “Автолюбитель-25” до Маріупольської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольської міської ради Донецької області на користь Автогаражного споживчого кооперативу “Автолюбитель-25” суму судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Керуючись ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - задовольнити.

Зобов`язати Маріупольську міську раду протягом 15 днів з дня отримання копії даної ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08.09.2020 року по справі № 200/2105/20-а в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольської міської ради Донецької області на користь Автогаражного споживчого кооперативу “Автолюбитель-25” суму судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Попередити голову Маріупольської міської ради про можливість накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко